КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" грудня 2015 р. Справа№ 910/19651/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Чорної Л.В.
Смірнової Л.Г.
секретар судового засідання Білак В.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: Пляшечник В.Г. - за довіреністю № 7 від 13.01.2015р.;
від відповідача: Понька Ю.І. - за довіреністю № 1604-НЮ від 10.08.2015р.,
розглянувши апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південнно-Західна залізниця"
на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2015р. (підписано - 28.10.2015р.)
у справі №910/19651/15 (суддя: Босий В.П.)
за позовом Комунального підприємства "Київський інститут земельних відносин"
до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"
про стягнення 130 295,84 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство "Київський інститут земельних відносин" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про стягнення 130 295,84 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних робіт за договором № 561/ПЗ/ДН-6-1326 від 05.09.2013 р., у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 31 938,49 грн., 3% річних у розмірі 7 371,16 грн. та інфляційних у розмірі 90 986,19 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2015 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.08.2015 р.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2015р. у справі №910/19651/15 позовні вимоги задоволені частково, а саме стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на користь Комунального підприємства "Київський інститут земельних відносин" пеню у розмірі 31 810,76 грн., 3% річних у розмірі 7 350,99 грн., інфляційні у розмірі 90 986,19 грн. В задоволенні іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням, Державне територіально-галузеве об'єднання "Південнно-Західна залізниця" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
У доводах апеляційного оскарження апелянт посилався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи.
Скаржник зазначає, що здійснює перерахування коштів, які виділені невчасно, виключно у встановленому наказом №069-Ц від 28.02.2012р. порядку, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.
Серед інших доводів апеляційної скарги зазначено, що в порушення договору позивачем виконано роботу не в строк, у зв'язку з чим нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат є невірним.
На думку апелянта, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014р. «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», Наказу Міністерства інфраструктури України № 301 від 09.07.2014р. Державне територіально-галузеве об`єднання «Південно-Західна залізниця» реорганізовується шляхом злиття, а отже майно, права та обов'язки залізниці переходять до правонаступника.
Відповідно до Протоколу про автоматизований розподіл справ між суддями від 13.11.2015р. зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Кропивна Л.В. (головуючий), судді: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2015р. у справі №910/19651/15 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.) вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження, а її судовий розгляд на 09.12.2015р.
03.12.2015р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких позивач просить апеляційний суд у задоволенні скарги відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.
У судовому засіданні представник позивача проти доводів апеляційного оскарження заперечує, просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2015р. по справі № 910/19651/15 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 05.09.2013р. між Підприємством (виконавець) та Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" (замовник) було укладено договір №561/ПЗ/ДН-6-1326 (Договір).
Пунктом 1.1 Договору замовник замовляє, приймає і оплачує роботи, а виконавець зобов'язується з дотримання вимог законодавства здійснити комплекс робіт з приведення виконаних по договору №773/ПЗ/ДН-6-1032 від 25.10.2010р. робіт з підготовки матеріалів та розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок державному територіально-галузевому об'єднанню "Південно-Західна залізниця" для будівництва першої черги залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві (із підходами) на залізничній ділянці Київ-Московський - Дарниця (лівий берег р. Дніпро) у Дніпровському та Дарницькому районах м. Києва (проект, кадастрова справа Д-4794) у відповідність до законів України "Про землеустрій", "Про державний земельний кадастр", "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку ведення земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012р., Земельного кодексу України та виконати проектно-вишукувальні роботи з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж сформованих земельних ділянок, формування електронного документу та формування проекту землеустрою в паперовому та електронному вигляді.
Згідно п. 1.2 Договору передбачено, що загальна вартість робіт за домовленістю сторін, згідно з протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт (додаток 1) становить 245 370,42 грн. з ПДВ. У разі зміни обсягу робіт ціна договору змінюється, про що складаються додаткові угоди до договору.
Відповідно п. 2.2 Договору оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 банківських днів з дня прийняття виконання робіт згідно з накладною.
На виконання умов Договору позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи на загальну суму 245 370,42 грн., що підтверджується накладною №85 від 25.06.2014р. та актом приймання-передачі виконаних робіт №1 від 25.06.2014р.
Спір у справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті виконаних за Договором робіт, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення пені, 3% річних та інфляційних.
Колегією суддів встановлено, що між сторонами виникли зобов'язання підряду з проведення проектно-вишукувальних робіт, результатом яких є передання замовнику проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Державному територіально-галузевому об`єднанню «Південно-Західна залізниця» для будівництва 1-ої черги залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський Дарниця (лівий берег р. Дніпро) у Дніпровському та Дарницькому районах.
Документи, що передаються замовнику після завершення робіт: проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок державному територіально-галузевому об`єднанню «Південно-Західна залізниця» для будівництва 1-ої черги залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця (лівий берег р. Дніпро) у Дніпровському та Дарницькому районах м. Києва; копію проекту землеустрою; електронний документ, що містить відомості про результати робіт із землеустрою; проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок державному територіально-галузевому об`єднанню «Південно-Західна залізниця» в електронному вигляді, який надається замовнику після внесення відомостей до Державного земельного кадастру.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
З матеріалів справи вбачається та колегією суддів встановлено, що на виконання умов Договору позивачем були виконані і передані у вигляді книг та дисків обумовлені договором проекти на загальну суму 245 370,42 грн., відповідно до накладної №85 від 25.06.2014р. та акту приймання-передачі виконаних робіт №1 від 25.06.2014р. (а. с. 15, 16).
Нормами ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вже зазначалось, п. 2.2 Договору оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 банківських днів з дня прийняття виконання робіт згідно з накладною.
Судовою колегією встановлено, що накладна №85 та акт приймання-передачі виконаних робіт №1 підписані уповноваженою особою відповідача 25.06.2014р., а тому зобов'язання з оплати робіт мало бути виконане відповідачем в строк до 09.07.2014р., а згідно банківських виписок з рахунку позивача підтверджується, що оплату виконаних робіт відповідач здійснив 16.04.2015р. на суму 15 000,00 грн. та 15.07.2015 р. на суму 230 370,42 грн.
Таким чином, відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт за Договором №561/ПЗ/ДН-6-1326 від 05.09.2013р.
Доводи апелянта про здійснення перерахування грошових коштів виключно у встановленому наказом Укрзалізниці №069-Ц від 28.02.2012р. порядку та порушення строку виконання робіт позивачем судовою колегією відхиляються з огляду на наступне.
Актом приймання-передачі виконаних робіт №1 підписаний уповноваженою особою відповідача 25.06.2014р., зазначено, що замовник прийняв роботи, які виконані в повному обсязі згідно з завданням на виконання робіт, оформлені в належному порядку та відповідають умовам договору, заперечень щодо порушення строку виконання робіт скаржником заявлено не було.
Договір підписаний відповідачем без будь-яких зауважень, з огляду на приписи вказаних норм чинного законодавства України свідчить про погодження ним всіх умов, які містяться в такому договорі. Відповідач не був позбавлений можливості внести пропозицію про особливості здійснення перерахунку грошових коштів на підприємстві, та досягти згоди з позивачем в частині здійснення розрахунків, проте вказаних дій вчинено не було.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Приписами ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 31 938,49 грн., 3% річних у розмірі 7 371,16 грн. та інфляційних у розмірі 90 986,19 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 09.07.2014р. по 14.07.2015р.
Судова колегія зазначає, що відповідач у встановлений строк не виконав обов'язок з перерахування грошових коштів, чим допустив прострочення виконання грошового зобов'язання.
Нормами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Виходячи зі змісту 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином відповідач порушив зобов'язання, відповідно чого є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Відповідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.3 Договору за несвоєчасне здійснення розрахунків замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день затримки до повного розрахунку з виконавцем (п. 4 ст. 232 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні за період прострочення з 09.07.2014р., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що 09.07.2014р. було останнім днем виконання відповідачем грошового зобов'язання, а тому прострочення виконання грошового зобов'язання настало з 10.07.2014р.
Таким чином, за перерахунком розміру пені та 3% річних, з відповідача підлягають стягненню 31 810,76 грн. та 7 350,99 грн., відповідно. В іншій частині суми пені та 3% річних нараховані безпідставно.
Вимоги Комунального підприємства "Київський інститут земельних відносин" про стягнення з відповідача 90 986,19 грн. інфляційних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також колегія суддів зазначає, що вимоги позивача утворились у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору по оплаті виконаних робіт, а не у зв'язку з проведенням реорганізації, вимоги не є достроковими та не пов'язані з відшкодуванням збитків, що виникли внаслідок реорганізації. Як вже було зазначено, сторони закріпили домовленість щодо всіх необхідних істотних умов договору належним чином та в повному обсязі, таким чином, відповідач не звільняється від виконання зобов'язань за укладеним правочином №561/ПЗ/ДН-6-1326 від 05.09.2013р.
З огляду на встановлене, судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південнно-Західна залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2015р. у справі №910/19651/15 слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на апелянта.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південнно-Західна залізниця" - залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2015р. у справі № 910/19651/15 - без змін.
2. Матеріали справи № 910/19651/15 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді Л.В. Чорна
Л.Г. Смірнова
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2015 |
Оприлюднено | 23.12.2015 |
Номер документу | 54428328 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Кропивна Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні