Постанова

від 17.12.2015 по справі 826/22011/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 грудня 2015 року № 826/22011/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Алма-Веко, Фуд» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Алма-Веко, Фуд» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 15 травня 2015 року № 0002382207 та № 0002372207.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/22011/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 13 жовтня 2015 року.

У судовому засіданні 13 жовтня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача заперечив проти позовних вимог.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що згідно направлення від 10 квітня 2015 року № 449/26-58-22-07-09, наказу від 10 квітня 2015 року № 508, та на підставі постанови слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві від 10 листопада 2014 року, відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Алма-Веко, Фуд» (код ЄДРПОУ 33601824) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Торговий Дім «КСК Груп» (код ЄДРПОУ 38389138) за період з 01.10.2012 по 30.09.2014, за результатом якої складено акт перевірки від 24 квітня 2015 року № 1985/26-58-22-07-11/33601824.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення:

підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, підпункту 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого ПП «Алма-Веко, Фуд» занижено податок на прибуток на загальну суму 51009,00 грн.

підпункту 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, підпункту 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого ПП «Алма-Веко, Фуд» занижено податок на додану вартість на загальну суму 56677,00 грн.

На підставі вищезазначених висновків прийнято наступні податкові повідомлення - рішення від 15 травня 2015 року:

- № 0002382207 яким ПП «Алма-Веко, Фуд» збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 63761,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 51009,00 грн., за штрафними санкціями - 12752,00 грн.;

- № 0002372207, яким ПП «Алма-Веко, Фуд» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 70486,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 56677,00 грн., за штрафними санкціями - 14169,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями контролюючого органу позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у м. Києві та ДФС України.

За результатом адміністративного оскарження, податкові повідомлення - рішення від 15 травня 2015 року № 0002382207 та № 0002372207- залишено без змін, скаргу позивача - без задоволення (копії рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 16 липня 2015 року № 10877/10/26-15-10-05-35 та ДФС України від 13 серпня 2015 року № 17111/6/99-99-10-01-04-25).

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями - рішеннями й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Торговий Дім «КСК Груп».

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 24 квітня 2015 року № 1985/26-58-22-07-11/3360182.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Торговий Дім «КСК Груп», обставини використання наданих послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи свідчать, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Торговий Дім «КСК Груп» (продавець) було договір постачання від 01 вересня 2013 року № 005-2015, відповідно до умов якого, продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити продукцію, що перерахована в накладних, які являються невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 5.1 Договору, якість Товарів, що продаються за цим Договором, повинна відповідати зразкам Продавця, які були схвалені Покупцем, та повинна бути підтверджена Гігієнічним висновком державної санітарно-пгієнічної експертизи МОЗ України, Сертифікатом відповідності Державного комітету України по стандартизиції, метрології та сертифікації, Декларацією виробника (якісним посвідченням), ветеринарним свідоцтвом (на продукцію тваринного походження), копії яких, завірені своєю печаткою. Продавець зобов'язаний передати Покупцеві разом з першою партією Товару, яку буде передано Покупцеві за цим Договором.

Приймання Товару за кількістю та якістю здійснюється на складі Покупця (пункт 5.2 Договору).

Будь-які додатки, специфікації, зміни та доповнення до цього договору дійсні за умови, що вони складені у письмовій формі і підписані повноваженими представниками сторін. Додатки, специфікації, зміни та доповнення, оформлені належним чином, є невід'ємною частиною цього договору (пункт 12.2 Договору).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано видаткові накладні від 02 вересня 2013 року № 1, від 05 вересня 2013 року № 6, від 16 вересня 2013 року № 12, від 17 вересня 2013 року № 16, від 26 вересня 2013 року № 34, від 27 вересня 2013 року № 56, від 30 вересня 2013 року № 62, податкові накладні від 02 вересня 2013 року № 1 на суму 54421,00 грн., від 05 вересня 2013 року № 6 на суму 49013,00 грн., від 16 вересня 2013 року № 12 на суму 46215,00 грн., від 17 вересня 2013 року № 16 на суму 40243,00 грн., від 24 вересня 2013 року № 32 на суму 16543,00 грн., від 26 вересня 2013 року № 34 на суму 56358,00 грн., від 27 вересня 2013 року № 56 на суму 43141,00 грн., від 30 вересня 2013 року № 62 на суму 34125,00 грн., акт надання послуг від 24 вересня 2013 року № 32, товарно-транспортні накладні від 02 вересня 2013 року № Т1, від 05 вересня 2013 року № Т6, від 16 вересня 2013 року № Т12, від 17 вересня 2013 року № Т16, від 26 вересня 2013 року № Т34, від 27 вересня 2013 року № Т56, від 30 вересня 2013 року № Т62, акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.10.2012 - 14.04.2015 між позивачем та ТОВ «Торговий Дім «КСК Груп», оборотно-сальдову відомість по рахунку 311 за вересень 2013 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

В свою чергу, відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В той же час, згідно пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 17 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за перевіряємий період в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Торговий Дім «КСК Груп» у зв'язку з придбанням відповідних товарів та послуг.

Суд звертає увагу, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції ; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Так, зі змісту договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Торговий Дім «КСК Груп» вбачається, що останній зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцю товар, такий як каністри, гофрокартон, гофровані ящики, пакет ДП, тощо.

Однак, позивачем не надано суду довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей на підтвердження отримання зазначених товарів уповноваженими на те особами.

Крім того, позивачем не надано доказів виконання умов договору, зокрема висновки, сертифікати відповідності, декларації виробника (якісні посвідчення) копії яких, завірені печаткою, поставлених товарів, тоді як такі документи повинні були бути подані продавцем покупцеві разом з першою партією Товару, яку було передано покупцеві за Договором.

У свою чергу, суд зазначає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а відтак, враховуючи, що позивачем не надано доказів на підтвердження використання в межах своєї господарської діяльності придбаних у ТОВ «Торговий Дім «КСК Груп» товару, їх подальшу реалізацію, то суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, що здійснені ним господарські операції з вказаним контрагентом носять реальний характер, а придбані товари використано в межах господарської діяльності позивача, чи придбано з такою метою.

Як вбачається з первинних документів, що виписувались на ім'я ПП «Алма-Веко, Фуд», такі документи були підписані директором ТОВ «Торговий Дім «КСК Груп» ОСОБА_1

Так, в матеріалах справи наявний вирок Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2014 року у справі № 757/26898/14-к, яким затверджено угоду від 18.09.2014 між старшим прокурором прокуратури Оболонського району м.Києва Білоусом Ю.В. та ОСОБА_1 про визнання винуватості.

Згідно з вказаною угодою ОСОБА_1визнала свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 358 Кримінального кодексу України як підроблення офіційного документа, який видається підприємством та надає права, з метою використання його іншою особою, в обсязі підозри.

При цьому, згідно з позицією Верховного Суду України (справа № 21-421а11), первинні документи, підписані невстановленими особами, не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.

З огляду на зазначене, податковий орган дійшов вірного висновку про те, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Торговий Дім «КСК Груп» не спричиняють реального настання правових наслідків, укладені позивачем з ТОВ «Торговий Дім «КСК Груп» первинні документи не мають юридичної сили первинних документів, оскільки, не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенню "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", що унеможливлює їх відображення в регістрах бухгалтерського та податкового обліку, у податковій звітності.

Таким чином, суд погоджується з висновком контролюючого щодо донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ, оскільки, сама лише наявність у Приватного підприємства «Алма-Веко, Фуд» податкових накладних, виписаних від імені його контрагентів не є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту та віднесення витрат на придбання товарів/послуг до валових витрат позивача, пов'язаних із господарською діяльністю товариства.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентами не мали товарного характеру, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а оформлені лише документально, що, в свою чергу, призвело до встановлення податковим органом порушень норм податкового законодавства.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу про порушення підпункту підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підпункту 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Приватного підприємства «Алма-Веко, Фуд» не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Алма-Веко, Фуд» відмовити.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник