Постанова

від 05.03.2020 по справі 826/22011/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2020 року

Київ

справа №826/22011/15

адміністративне провадження №К/9901/27468/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства Алма-Веко, Фуд на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2015 року (суддя Гарник К.Ю.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2016 року (судді: Мацедонська В.Е. (головуючий), Грищенко Т.М., Лічевецький І.О.) у справі № 826/22011/15 за позовом Приватного підприємства Алма-Веко, Фуд до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне підприємство Алма-Веко, Фуд (далі - позивач, ПП Алма-Веко, Фуд ) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 травня 2015 року № 0002382207 та № 0002372207.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15 травня 2015 року № 0002382207 та № 0002372207 прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки були прийняті відповідачем на підставі акту перевірки, в якому контролюючий орган дійшов безпідставних висновків, які ґрунтуються на припущеннях відповідача щодо недотримання позивачем вимог податкового законодавства та які не підтвердженні жодними документами, а також помилкових висновків відповідача щодо відсутності господарських операцій між позивачем та його контрагентом, тоді господарські відносини між позивачем та ТОВ Торговий дім КСК Груп носили реальний характер.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2016 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв у межах та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки господарські операції між позивачем та його контрагентом не мали товарного характеру, не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а оформлені лише документально, що, в свою чергу, призвело до встановлення контролюючим органом порушень позивачем норм податкового законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ПП Алма-Веко, Фуд подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2016 року, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПП Алма-Веко, Фуд у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в період з 10 квітня 2015 року по 17 квітня 2015 року на підставі службового посвідчення серії НОМЕР_2 від 11 грудня 2013 року та пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві від 10 квітня 2015 року № 508, направлення № 449/26-58-22-07-09 від 10 квітня 2015 року, у зв`язку з надходженням постанови від 10 листопада 2014 року слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Алма-Веко, Фуд з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ Торговий Дім КСК Груп за період з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2014 року.

За наслідками проведення вказаної перевірки було складено акт від 24 квітня 2015 року № 1985/26-58-22-07-11/33601824, в якому встановлено порушення позивачем п.198.3, 198.6 ст.198, пп. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, п. 9.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 56 677,00 грн, в тому числі за вересень 2013 року - 56 677,00 грн; пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 51 009,00 грн, в тому числі за 2014 рік - 51 009,00 грн.

За наслідками розгляду заперечень позивача, листом ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві від 12 травня 2015 року № 11954/10/26-58-22-07-09 повідомлено, що висновки акту від 24 квітня 2015 року № 1985/26-58-22-07-11/33601824 залишені без змін, а заперечення позивача - без задоволення.

На підставі акта перевірки від 24 квітня 2015 року №1985/26-58-22-07-11/33601824 відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення форми Р від 15 травня 2015 року № 0002382207, згідно якого збільшено суму грошового зобов`язання ПП Алма-Веко, Фуд за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 63 761,00 грн, в тому числі за основним платежем у розмірі 51 009,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 12 752,00 грн, № 0002372207, згідно якого збільшено суму грошового зобов`язання ПП Алма-Веко, Фуд з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 70 846,00 грн, в тому числі за основним платежем у розмірі 56 677,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 14 169,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 16 липня 2015 року № 10877/10/26-15-10-05-35 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 15 травня 2015 року № 0002382207 та № 0002372207, а скаргу позивача - без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПП Алма-Веко, Фуд (покупець) та ТОВ Торговий дім КСК Груп (продавець) (далі - ТОВ ТД КСК Груп ) укладено договір постачання № 005-2015 від 1 вересня 2013 року, за умовами якого продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити продукцію, що перерахована в накладних, які являються невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п.3.1 договору при замовленні, узгодженні та сплаті покупцем за товар, продавець протягом 2-х днів після 100% оплати суми відпускає товар покупцеві, якщо інше не передбачено пунктом 4.2, у відповідності до якого покупець сплачує продавцеві суму грошових коштів за фактично прийняту ним кількість товару згідно з видатковою накладною продавця протягом 60 банківських днів з дати відвантаження відповідної партії товару; термін оплати може змінюватись через 3 роки або підлягати поверненню. Пунктом 5.1 вказаного договору визначено, що якість товарів, що продаються за цим договором, повинна відповідати зразкам продавця, які були схвалені покупцем, та повинна бути підтверджена гігієнічним висновком державної санітарно-гігієнічної експертизи МОЗ України, сертифікатом відповідності Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації, декларацією виробника (якісним посвідченням), ветеринарним свідоцтвом (на продукцію тваринного походження), копії яких, завірені своєю печаткою, продавець зобов`язаний передати покупцеві разом з першою партією товару, яку буде передано покупцеві за цим договором. Відповідно до п.12.2 договору будь-які додатки, специфікації, зміни та доповнення до цього договору дійсні за умови, що вони складені у письмовій формі і підписані повноваженими представниками сторін. Додатки, специфікації, зміни та доповнення, оформлені належним чином, є невід`ємною частиною цього договору

На підтвердження виконання умов договору постачання № 005-2015 від 1 вересня 2013 року позивачем надано: видаткових накладних від 2 вересня 2013 року № 1 на загальну суму 54 421,00 грн, в т.ч. ПДВ 9 070,17 грн, від 5 вересня 2013 року № 6 на загальну суму 49 013,00 грн, в т.ч. ПДВ 8 168,83 грн, від 16 вересня 2013 року № 12 на загальну суму 46 215,00 грн, в т.ч. ПДВ 7 702,50 грн, від 17 вересня 2013 року № 16 на загальну суму 40 243,00 грн, в т.ч. ПДВ 6 707,17 грн, від 26 вересня 2013 року № 34 на загальну суму 56 358,00 грн, в т.ч. ПДВ 9 393,00 грн, від 27 вересня 2013 року № 56 на загальну суму 43 141,00 грн, в т.ч. ПДВ 7 190,17 грн, від 30 вересня 2013 року № 62 на загальну суму 34 125,98 грн, в т.ч. ПДВ 5 687,66 грн; товарно-транспортних накладних від 2 вересня 2013 року № Т1, від 5 вересня 2013 року № Т6, від 16 вересня 2013 року № Т12, від 17 вересня 2013 року № Т16, від 26 вересня 2013 року № Т34, від 27 вересня 2013 року № Т56, від 30 вересня 2013 року № Т62; податкових накладних від 2 вересня 2013 року № 1 на загальну суму 54 421,00 грн, в т.ч. ПДВ 9 070,17 грн, від 5 вересня 2013 року № 6 на загальну суму 49 013,00 грн, в т.ч. ПДВ 8 168,83 грн, від 16 вересня 2013 року № 12 на загальну суму 46 215,00 грн, в т.ч. ПДВ 7 702,50 грн, від 17 вересня 2013 року № 16 на загальну суму 40 243,00 грн, в т.ч. ПДВ 6 707,17 грн, від 26 вересня 2013 року № 34 на загальну суму 56 358,00 грн, в т.ч. ПДВ 9 393,00 грн, від 27 вересня 2013 року № 56 на загальну суму 43 141,00 грн, в т.ч. ПДВ 7 190,17 грн, від 30 вересня 2013 року № 62 на загальну суму 34 125,98 грн, в т.ч. ПДВ 5 687,66 грн; акту звіряння взаємних розрахунків за період з 1 жовтня 2012 року - 14 квітня 2015 року між ПП Алмо-Веко, Фуд та ТОВ ТД КСК Груп , згідно якого заборгованість позивача станом на 14 квітня 2015 року становить 340 059,98 грн; інвентаризаційного опису № 30/9/13-3, оборотно-сальдової відомості по рахунках № 63, № 311, № 10 за вересень 2013 року. Позивачем також надано акт надання послуг (ремонтні роботи приміщення офісу та складу) від 24 вересня 2013 року № 32 на загальну суму 16 543,00 грн, в т.ч. ПДВ 2 757,17 грн; податкову накладну від 24 вересня 2013 року № 32 на загальну суму 16 543,00 грн, в т.ч. ПДВ 2 757,17 грн.

Суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що доказів щодо оплати поставленого товару та наданих послуг позивачем не надано, згідно акту звіряння взаємних розрахунків за період з 1 жовтня 2012 року - 14 квітня 2015 року між ПП Алмо-Веко, Фуд та ТОВ ТД КСК Груп заборгованість позивача станом на 14 квітня 2015 року становить 340 059,98 грн, що свідчить про те, що позивачем фактично витрати на придбання товару та послуг від ТОВ ТД КСК Груп не понесені та податок на додану вартість в складі ціни товару (послуг) не сплачувався. У наданих позивачем видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та акті надання послуг не зазначені відповідальні особи вантажовідправника та виконавця послуг, наявні розбіжності в одиницях виміру поставлених товарів та наданих послуг.

Крім того, у матеріалах справи не містяться докази виконання умов договору постачання № 005-2015 від 1 вересня 2013 року щодо надання гігієнічних висновків державної санітарно-гігієнічної експертизи МОЗ України, сертифікатів відповідності Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації, декларацій виробника (якісне посвідчення), копії яких, завірені своєю печаткою, продавець зобов`язаний передати покупцеві.

Також, суди попередніх інстанцій зазначили, що відсутні підстав вважати надані позивачем копії акту надання послуг № 32 від 24 вересня 2013 року та податкової накладної № 32 від 24 вересня 2013 року первинними бухгалтерськими документами, які б підтверджували фактичне придбання позивачем послуг у контрагента, оскільки у первинному документі має бути конкретизовано, які саме послуги були надані (зміст та обсяг господарської операції) із зазначенням їх вартості (вартісний вираз), годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції), однак позивачем не було надано акт та податкову накладну із зазначенням, які саме послуги були надані, їх видів та опису, конкретних об`ємів та напрямків, за якими вони проводились, кількість відпрацьованих годин, перелік використаних ресурсів та частина їх вартості, що включена до вартості послуг, що робить неможливим встановлення змісту та обсягу господарської операції і факту використання її результатів у господарській діяльності позивача. Крім того, із наданих позивачем документів не вбачається, які критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність та доцільність використання їх в господарській діяльності позивача і правомірність формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування. Позивачем не доведено економічну доцільність витрат без визначення конкретних послуг та причинного зв`язку між придбаними послугами та отриманням економічної вигоди, а також наміру придбання позивачем ремонтних робіт для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Позивачем не було надано доказів факту виконання ремонтних робіт приміщення офісу та складу, а також виконання таких робіт безпосередньо ТОВ ТД КСК Груп , зокрема, доказів, які б дозволили ідентифікувати участь вказаного товариства при виконанні будь-яких робіт, позивач не надав доказів збільшення вартості основних фондів у зв`язку із проведення ремонту, не надав доказів безпосереднього впливу придбаних робіт на результати господарської діяльності.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно наявної в матеріалах справи копії вироку Печерського районного суду м. Києва від 29 вересня 2014 року у справі № 757/26898/14-к, затверджено угоду від 18 вересня 2014 року між старшим прокурором прокуратури Оболонського району м. Києва Білоусом Ю.В. та ОСОБА_2 про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_2 визнала свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, як підроблення офіційного документа (Статуту ТОВ Торговий Дім КСК Груп ), який видається підприємством та надає права, з метою використання його іншою особою, в обсязі підозри. В Єдиному реєстрі судових рішень міститься ухвала Печерського районного суду м. Києва від 6 жовтня 2015 року у справі № 757/35917/15-к, згідно якої ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності; кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420140000000001253, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, закрито. Згідно вказаної ухвали ОСОБА_2 зареєструвала ТОВ Торговий Дім КСК Груп за грошову винагороду, усвідомлюючи, що фактично підприємство не буде займатись господарською діяльністю законно, оскільки до статутного фонду підприємства вона грошові кошти не вносила, будь-яких призначень на посаду директора підприємства вона не робила, фінансову та податкову звітність вона не підписувала, угоди з контрагентами не укладала, будь-якою господарської діяльністю не займалася, а тому її дії, які виразились у фіктивному підприємництві, тобто створенні суб`єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, кваліфіковані за ч. 1 ст. 205 КК України.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), в частині вимог до оформлення відповідних первинних документів, оскільки надані позивачем первинні документи по господарським відносинам з ТОВ Торговий Дім КСК Груп були складені у відповідності до вимог чинного законодавства та відображали зміст таких господарських операцій, тоді як вирок Печерського районного суду м. Києва від 29 вересня 2014 року у справі № 757/26898/14-к не є безумовним підтвердженням нереальності господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом, що у своїй сукупності призвело до порушень судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень.

8. Відповідачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункти 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

10.2. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.3. Пункти 138.1, 138.2 статті 138.

Витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

10.4. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов`язань за звітний податковий період. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

10.5. Пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

10.6. Пункти 201.1, 201.4, 201.10 статті 201.

Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

11. Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Стаття 1.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина друга статті 3.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

11.3. Частини перша та друга статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

12. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88:

12.1. Пункт 2.4.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

12.2. Пункт 2.15.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

14. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

15. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

16. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

17. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

18. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

19. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

20. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

21. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

22. У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, враховуючи встановлені контролюючим органом під час проведення перевірки обставини щодо не підтвердження фактичного здійснення операцій з придбання/отримання послуг, а відповідно і неправомірність формування позивачем податкового обліку за такими операціями, надали належну оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності з дотриманням вимог статей 70-72, 86 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент розгляду судами даної справи) щодо оцінки доказів, та дійшли обґрунтованого висновку про недостовірність задекларованих позивачем даних податкового обліку, тоді як контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення 15 травня 2015 року № 0002382207 та № 0002372207 діяв у межах та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Позивачем було надано до судів першої та апеляційної інстанції документи (договори, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти звіряння взаємних розрахунків та надання послуг, оборотно-сальдові відомості по рахунках), які на його думку є достатніми для підтвердження фактичного вчинення господарських операцій з контрагентом, однак судами попердніх інстанцій встановлено, що такі не відображають реального змісту господарських операцій, не підписані уповноваженими особами та складені з порушенням встановлених Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88) вимог до первинних документів.

Зокрема, суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано зазначили, що доказів щодо оплати поставленого товару та наданих послуг позивачем не надано, згідно акту звіряння взаємних розрахунків за період з 1 жовтня 2012 року - 14 квітня 2015 року між ПП Алмо-Веко, Фуд та ТОВ ТД КСК Груп заборгованість позивача станом на 14 квітня 2015 року становить 340 059,98 грн, що свідчить про те, що позивачем фактично витрати на придбання товару та послуг від ТОВ ТД КСК Груп не понесені та податок на додану вартість в складі ціни товару (послуг) не сплачувався. У наданих позивачем видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та акті надання послуг не зазначені відповідальні особи вантажовідправника та виконавця послуг, наявні розбіжності в одиницях виміру поставлених товарів та наданих послуг. Крім того, позивачем не було надано доказів виконання умов договору постачання № 005-2015 від 1 вересня 2013 року щодо надання гігієнічних висновків державної санітарно-гігієнічної експертизи МОЗ України, сертифікатів відповідності Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації, декларацій виробника (якісне посвідчення), копії яких, завірені своєю печаткою, продавець зобов`язаний передати покупцеві. Надані позивачем копії акту надання послуг № 32 від 24 вересня 2013 року та податкової накладної № 32 від 24 вересня 2013 року не є первинними бухгалтерськими документами у розумінні чинного законодавства, які б підтверджували фактичне придбання позивачем послуг у контрагента, оскільки у первинному документі має бути конкретизовано, які саме послуги були надані (зміст та обсяг господарської операції) із зазначенням їх вартості (вартісний вираз), годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції), однак позивачем не було надано акт та податкову накладну із зазначенням, які саме послуги були надані, їх видів та опису, конкретних об`ємів та напрямків, за якими вони проводились, кількість відпрацьованих годин, перелік використаних ресурсів та частина їх вартості, що включена до вартості послуг, що робить неможливим встановлення змісту та обсягу господарської операції і факту використання її результатів у господарській діяльності позивача.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що із наданих позивачем документів не вбачається, які критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність та доцільність використання їх в господарській діяльності позивача і правомірність формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування. Позивачем не було доведено будь-яку економічну доцільність витрат без визначення конкретних послуг та причинного зв`язку між придбаними послугами та отриманням економічної вигоди, а також наміру придбання позивачем ремонтних робіт для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Доказів факту виконання ремонтних робіт приміщення офісу та складу, а також виконання таких робіт безпосередньо ТОВ ТД КСК Груп , зокрема, доказів, які б дозволили ідентифікувати участь вказаного товариства при виконанні будь-яких робіт позивачем до судів першої та апеляційної інстанції надано не було, як і не було надано доказів доказів збільшення вартості основних фондів у зв`язку із проведення ремонту та впливу придбаних робіт на результати господарської діяльності.

23. Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про правомірність прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень також з огляду на наявність вироку Печерського районного суду м. Києва від 29 вересня 2014 року у справі № 757/26898/14-к, яким встановлено винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 358 Кримінального кодексу України (підроблення документів), зокрема, підроблення офіційного документа (Статуту ТОВ Торговий Дім КСК Груп ), який видається підприємством та надає права, з метою використання його іншою особою.

Крім того, судом апеляційної встановлено, що в Єдиному реєстрі судових рішень міститься ухвала Печерського районного суду м. Києва від 6 жовтня 2015 року у справі № 757/35917/15-к, згідно якої ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420140000000001253, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, закрито. Згідно вказаної ухвали ОСОБА_2 зареєструвала ТОВ Торговий Дім КСК Груп за грошову винагороду, усвідомлюючи, що фактично підприємство не буде займатись господарською діяльністю законно, оскільки до статутного фонду підприємства вона грошові кошти не вносила, будь-яких призначень на посаду директора підприємства вона не робила, фінансову та податкову звітність вона не підписувала, угоди з контрагентами не укладала, будь-якою господарської діяльністю не займалася, а тому її дії, які виразились у фіктивному підприємництві, тобто створенні суб`єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, кваліфіковані за частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України.

24. Колегія суддів вважає, виходячи із системного аналізу вказаних положень податкового законодавства, встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, враховуючи, що позивачем не доведено фактичного здійснення господарських операцій з придбання відповідних послуг/виконаних робіт, а надані позивачем первинні документи складені всупереч положень статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88) та не відображають реального змісту господарських операцій, наявності вироку Печерського районного суду м. Києва від 29 вересня 2014 року у справі № 757/26898/14-к, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку щодо наявності підстав у контролюючого органу для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 15 травня 2015 року № 0002382207 та № 0002372207.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених позивачем у адміністративному позові та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені позивачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанції.

26. Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що контролюючим органом доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, натомість позивачем з огляду на приписи процесуального закону (частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній на час прийняття рішення судами першої та апеляційної інстанції) належними та допустимими доказами не підтверджено свої заперечення проти наданих контролюючим органом доказів та доводів щодо неправомірного формування даних податкового обліку за господарськими операціями з ТОВ Торговий Дім КСК Груп .

27. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Приватного підприємства Алма-Веко, Фуд на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2016 року слід залишити без задоволення.

28. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

29. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства Алма-Веко, Фуд залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2016 року у справі № 826/22011/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду