Ухвала

від 10.11.2015 по справі 804/1981/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2015 рокусправа № 804/1981/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня2015 року

у адміністративній справі № 804/1981/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомпоставка» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірними дії. визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:

У грудні 2013 року ТОВ «Автомпоставка» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому з урахуванням уточнень позовних вимог, просило визнати неправомірними дії відповідача щодо викладених висновків в акті перевірки від 11.12.2013 року № 1233/221/33973695 про результати планової документальної виїзної перевірки ТОВ «Атомпоставка» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2010 року по 31.12.2012 року щодо наявності порушень; визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002282305 від 20.12.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Атомпоставка» за податком на додану вартість на 638006 грн., з яких за основним платежем - 510405 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -127601 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2014 року позовні вимоги задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2014 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

13.01.2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 року, після нового розгляду адміністративної справи, позовні вимоги ТОВ «Атомпоставка» задоволено частково, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №0002282305 від 20.12.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Атомпоставка» за податком на додану вартість на 638006 грн., з яких за основним платежем - 510405 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -127601 гривень.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що суд при прийнятті рішення не врахував, що суб'єкт господарювання ТОВ «Атомпоставка», у своїй діяльності не створює реальних дій по отриманню товарів та послуг від контрагента, метою укладання договорів з ТОВ «ТОРГПРОМПЛЮС», ТОВ «Атомелектромаш», ТОВ «Клото» та ТОВ «АКАРІ-ГРУП» є проведення фіктивних господарських операцій. Апелянт вказував на операції, здійснені позивачем зі своїми контрагентами, які не пов'язані з господарською діяльністю товариства, операції не підтверджені всіма первинними документами, встановлено недоцільність передачі товару, відсутні товарно-транспортні накладені на його перевезення від складу контрагента до позивача. Апелянт зазначив, що при перевірці позивача встановив, що первинні документи, які повинні підтверджувати факт здійснення господарських операцій, складені з порушеннями, зокрема відсутні відповідні акти отримання товарів, відсутні товарно-транспортні накладні, первинні документи не можуть вважатись чинними. Апелянт зазначив, що формування позивачем податкового кредиту відбулось без підтвердження цього податковими накладними.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивачем сформований на підставі виданих контрагентом податкових накладних, контрагенти позивача ТОВ «ТОРГПРОМПЛЮС», ТОВ «Атомелектромаш», ТОВ «Клото» та ТОВ «АКАРІ-ГРУП» є платниками податків та спроможні здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договорів з продажу товарів, мають необхідні виробничі потужності. Досліджено зміну майнового стану позивача та контрагентів, судом першої інстанції вказано, що придбані товари були належним чином реалізовані у подальшому, тобто використані у власній господарській діяльності. Суд першої інстанції дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентами є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом господарсько-договірних операцій. Суд вказав на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з надання - отримання предметів матеріальної цінності, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит. Суд першої інстанції зазначив, що отримання від контрагенти товарів, їх оплата та використання у власній господарській діяльності підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Всі первинні документи, які підтверджують ланцюг придбання, транспортування, використання у власній діяльності у позивача наявні.

Матеріалами справи встановлено, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, було проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ «Атомпоставка» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року. За результатами перевірки 11.12.2013 року складено акт № 1233/221/33973695. Згідно висновків перевірки викладених у акті, ТОВ «Атомпоставка» порушено п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених підприємств при придбані та продажу товарів (послуг), зафіксовано, що товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України, в результаті чого завищення доходу на суму 2290639 грн., в т.ч. за 4 квартал 2010 року на суму 918184 грн., 1 квартал 2011 року на суму 622125 грн., 2 квартал 2011 року на суму 750330 грн., зафіксовано порушення п. п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого ТОВ «Атомпоставка» завищено валових витрат на суму 2290639 грн., в т.ч. за 4 квартал 2010 року на суму 918184 грн., 1 квартал 2011 року на суму 622125 грн., 2 квартал 2011 року на суму 750330 грн., встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених підприємств при придбані та продажу товарів (послуг), ТОВ «Атомпоставка» порушено п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 510 405 грн., тобто в частині віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, факсові податкові накладні, також зафіксовано порушення п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 18.1 ст. 18, п. 177.6 ст. 177, п. 167.1 ст. 167, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171, абз. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України, занижено податок з доходів фізичних осіб у сумі 4050, 00 грн. Підставою для визначення таких висновків, на думку податкового органу, є нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «Атомпоставка» з ТОВ «ТОРГПРОМПЛЮС», ТОВ «Атомелектромаш», ТОВ «Клото» та ТОВ «АКАРІ-ГРУП», відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій.

Встановлено, що позивач скористався своїм правом адміністративного оскарження висновків акту перевірки. Рішеннями відповідача та Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, заперечення залишені без задоволення а висновки акту без змін.

На підставі акту перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 20.12.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0002282305, яким ТОВ «Атомпоставка» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 638006 грн., з яких за основним платежем - 510405 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 127601 грн.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «Атомпоставка» (покупець) та ТОВ «Атомелектромаш» (постачальник) укладено договір № 0710/9 від 12.07.2010 року, згідно якого продавець зобов'язувався поставити покупцю у певний строк та за певних умов поставки товар, покупець у свою чергу зобов'язувався прийняти товар та оплатити його вартість. Господарські взаємовідносини з ТОВ «Атомелектромаш» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ «Атомелектромаш» видало позивачу податкову накладну № 2566 від 24.12.2010 року, яка має необхідні реквізити, складена відповідно до Податкового кодексу України. ТОВ «Атомпоставка» здійснило сплату за отриманий товар відповідно до видаткової накладної за договором поставки та рахунків на оплату. Оплата за отриманий товар підтверджується платіжними дорученнями.

В матеріалах справи наявна копія товарно-транспортних накладних, відповідно до яких транспортування вантажу, здійснювалось автомобільним транспортом вантажовідправником транспортування вказано ТОВ «Атомелектромаш», вантажоодержувачем вказано ТОВ «Атомпоставка».

Встановлено, що між ТОВ «Атомпоставка» (покупець) та ТОВ «Клото» (постачальник) укладено договір № 1110/1 від 25.11.2010 року, згідно якого продавець зобов'язувався поставити покупцю у певний строк та за певних умов поставки товар, покупець у свою чергу зобов'язувався прийняти товар та оплатити його вартість. Господарські взаємовідносини з постачальником було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ «Клото» видало ТОВ «Атомпоставка» податкові накладні № 33, 40, 41, 42 від 06.01.2011 року, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ТОВ «Атомпоставка» здійснило сплату за отриманий товар відповідно до видаткових накладних за договором поставки та рахунків на оплату. Оплата за отриманий товар підтверджується платіжними дорученнями.

Судом встановлено, що між ТОВ «Атомпоставка» (покупець) та ТОВ «ТОРГПРОМПЛЮС» (постачальник) укладено договір № 0710/1 від 07.07.2010 року, за умовами якого постачальник продає, а покупець приймає товар на умовах, у кількості та за ціною, визначених у додаткових угодах до цього договору. За результатами виконання договору ТОВ «ТОРГПРОМПЛЮС» видало ТОВ «Атомпоставка» податкові накладні, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ТОВ «Атомпоставка» здійснило сплату за отриманий товар відповідно до видаткових накладних за договором поставки та рахунків на оплату. Оплата за отриманий товар підтверджується платіжними дорученнями.

Також встановлено, що між ТОВ «Атомпоставка» (покупець) та ТОВ «АКАРІ-ГРУП» (постачальник) укладено договір поставки № 041101 від 01.04.2011 року, згідно якого продавець зобов'язувався поставити покупцю у певний строк та за певних умов поставки товар, покупець у свою чергу зобов'язувався прийняти товар та оплатити його вартість. Господарські взаємовідносини з постачальником було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ «АКАРІ-ГРУП» видало ТОВ «Атомпоставка» видало позивачу податкову накладну № 16 від 05.04.2011 року, яка має необхідні реквізити, складена відповідно до Податкового кодексу України. ТОВ «Атомпоставка» здійснило сплату за отриманий товар відповідно до видаткових накладних за договором поставки та рахунків на оплату. Оплата за отриманий товар підтверджується платіжними дорученнями.

ТОВ «Атомпоставка» в подальшому було використано придбані товари, продано їх іншим суб'єктам господарюванння, зокрема ДП «НАЕК «Енергоатом», АТ «Черкаський автобус», ПАТ «Київенерго», ТОВ «Сервісний центр Металург», ТОВ «Універсал Ремонт Сервіс», ТОВ «Укргазуніверсал», ця обставинапідтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних, податкових накладних, актами приймання-передачі товаро-матеріальних цінносте. В матеріалах справи наявні копії договорів, за якими ТОВ «Атомпоставка» продає вищевказаним суб'єктам господарювання товар придбаний у ТОВ «ТОРГПРОМПЛЮС», ТОВ «Атомелектромаш», ТОВ «Клото» та ТОВ «АКАРІ-ГРУП».

Основними видами діяльності ТОВ «Атомпоставка» відповідно до витягу з ЄДРПОУ є діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками; виробництво інших гумових виробів; діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; виробництво пластмас у первинних формах; оптова торгівля машинами й устаткуванням; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту. Придбаний товар, такий був використаний позивачем для власних потреб, після придбання - перепродані іншим суб'єктам господарювання.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Первинний документ згідно з визначенням ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Колегія суддів вказує, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Відповідно до п. 44.1, п.п. 44.3 - 44.5 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавцем визначається поняття первинних документів, як доказів, які підтверджують реальність здійснення економічної господарської операції, здійснення договірних відносин за результатами яких відбулась зміна майнового стану платника податків та змінились показники податкового зобов'язання такого платника. Первинні документи повинні підтвердити укладання договору між платником податку, у даному випадку позивачем, його виконання тобто отримання послуг для власної діяльності, здійснення оплати, що передбачає передачу коштів від замовника на рахунок виконавця. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. ТОВ «Атомпоставка» підтверджені витрати, як засіб оплати за отримані від контрагентіт товари, наявні докази руху коштів, зміна майнового стану та активів позивачем доведена.

Відповідно до п.п. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, зокрема, дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Відповідно до п. 138.6 ст. 138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Згідно п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій ТОВ «Атомпоставка» з ТОВ «ТОРГПРОМПЛЮС», ТОВ «Атомелектромаш», ТОВ «Клото» та ТОВ «АКАРІ-ГРУП» у зв'язку з фактичними підтвердженнями реальності господарських операцій. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договори про постачання товарів, які були укладені та діяли між позивачем з ТОВ «ТОРГПРОМПЛЮС», ТОВ «Атомелектромаш», ТОВ «Клото» та ТОВ «АКАРІ-ГРУП», - визнані судом недійсними або розірвані з ініціативи сторін. Податкова інспекція не наділена правом визначати, які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень.

Завершальною ознакою по виконанню договорів є передача товару до покупця та оплата за нього, отримання результату від отримання а потім реалізації товарів. ТОВ «Атомпоставка» отримало товар згідно договорів, здійснило за нього оплату, тобто ланцюг обороту товару виконано.

Матеріали справи підтверджують реальність здійснення контрагентами позивача господарських відносин, виконання договорів. Головною ознакою по комерційній корисності від придбаного товару є його використання у своїй власній діяльності. Витрати, здійсненні позивачем як засіб оплати за отриманий від контрагентів товар та послуги підтверджуються копіями платіжних доручень. Ознакою дійсності господарських операцій є зміна майнового стану платника податків, у процесі отримання а потім використання товару, майновий стан та наявність активів у позивача змінювалась.

Колегія суддів вважає, що відповідачем необгрунтовано невизнання господарських операцій з отримання товарів між ТОВ «Атомпоставка» з ТОВ «ТОРГПРОМПЛЮС», ТОВ «Атомелектромаш», ТОВ «Клото» та ТОВ «АКАРІ-ГРУП», висновки про нереальність господарських операцій ґрунтуються лише на наявності даних відповідно до актів податкових перевірок контрагентів: акт перевірки ТОВ «ТОРГПРОМПЛЮС» з питання дотримання вимог податкового законодавства від 01.02.2013 року № 306/2201/37150623 складений ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська; акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Атомелектромаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства від 06.04.2011 року № 324/233-13473434, складений ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська; акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства з податку на додану вартість ТОВ «Клото» від 06.04.2011 року № 219/233/19306799, складений ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська; акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства ТОВ «АКАРІ-ГРУП» від 04.08.2011 року № 1302/231/33906042, скадений ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська. Варто вказати, що дані актів не є доказом на підставі яких можна робити висновки про безтоварність відносин між продавцем та покупцем, дані актів не спростовують реальність отримання товарів, не містить доказів безтоварності господарських операцій з ТОВ «Атомпоставка».

Суд зазначає, що довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України та вважає, що податковим органом не доведено правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року у справі № 804/1981/15 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський