Ухвала

від 17.12.2015 по справі 903/1254/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"17" грудня 2015 р. Справа № 903/1254/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«ТехнотекВ» , м. Рівне,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «²ΠПродуктВ» , м. Луцьк

про захист прав інтелектуальної власності

Суддя Вороняк А. С.

секретар судового засідання Чорний С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1 від 16.11.2015р., ОСОБА_2 , довіреність №2 від 02.12.2015р.

від відповідача: н/з

Права та обов'язки роз'яснені відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю В«ТехнотекВ» звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «²ΠПродуктВ» про заборону вчинення митного оформлення контрольно-вимірюваних пунктів КИП.ПВЕК 4.2.0-0 - 105 шт., КИП.ПВЕК 4.2.12-6.БЗС 30-1 - 21 шт., електроди порівняння не поляризаційні мідно-сульфатні із допоміжним електродом(провід L-5м) ЭСМС-Э.ПВЕК.L-5 - 142 шт. та про вилучення з цивільного обороту та знищення контрольно-вимірюваних пунктів КИП.ПВЕК 4.2.0-0 - 105 шт., КИП.ПВЕК 4.2.12-6.БЗС 30-1 - 21 шт., електроди порівняння не поляризаційні мідно-сульфатні із допоміжним електродом(провід L-5м) ЭСМС-Э.ПВЕК.L-5 - 142 шт., а також просили стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 03.12.2015р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 17.12.2015р. та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

16.12.2015р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду спору та розгляд справи проводити у більш тривалий термін, який передбачений ст.69 ГПК України, оскільки на підприємстві немає посади юрисконсульта, тому останні шукають фахівця у галузі інтелектуального права, окрім того керівник ТО «²ΠПродуктВ» на дату розгляду спору буде знаходитися у відряджені.

16.12.2015р. через канцелярію суду від представника позивача із супровідним листом надійшов витяг з ЄДРПОУ на ТО «²ΠПродуктВ» (станом на 14.12.2015р.).

Також 16.12.2015р. через канцелярію суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі з додатком(копією листа №1846-2015 від 11.12.2015р. слідчого Рівненського відділу поліції ГУ НП в Рівненькій області), письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору. Додатково надійшло клопотання про залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Волинської митниці ДФС України та ТОВ В«ПЛАТО-КВ» .

У судовому засіданні 17.12.2015р. представник позивача подав заяву про відмову від частини позовних вимог, а саме щодо заборони вчинення митного оформлення контрольно-вимірюваних пунктів КИП.ПВЕК 4.2.0-0 - 105 шт., КИП.ПВЕК 4.2.12-6.БЗС 30-1 - 21 шт., електроди порівняння не поляризаційні мідно-сульфатні із допоміжним електродом(провід L-5м) ЭСМС-Э.ПВЕК.L-5 - 142 шт.. Також подав заяву про витребування у відповідача доказів, а саме: первинні документи на контрольно-вимірюваних пунктів КИП.ПВЕК 4.2.0-0 - 105 шт., КИП.ПВЕК 4.2.12-6.БЗС 30-1 - 21 шт., електроди порівняння не поляризаційні мідно-сульфатні із допоміжним електродом(провід L-5м) ЭСМС-Э.ПВЕК.L-5 - 142 шт. та їх сертифікати, що надаються Торгово-промисловій палаті для оформлення дозволу на експорт.

Додатково подано заяву про забезпечення позову, просять вжити заходів до забезпечення позову шляхом заборони вчинення митного оформлення контрольно-вимірювальних пунктів КИП.ПВЕК 4.2.0-0 - 105 шт., КИП.ПВЕК 4.2.12-6.БЗС 30-1 - 21 шт., електроди порівняння не поляризаційні мідно-сульфатні із допоміжним електродом (провід L - 5м) ЗСМС-З.ПВЕК.Ь-5 - 142 шт., що заявлено відповідачем до митного контролю. Зазначають, що вказаний товар перебуває на складі Сумської митниці ДФС та підлягає митному оформленню та відповідно може вільно виїхати за територію України, що призведе до неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позовної заяви позивача.

Відповідач у судове засідання 17.12.2015р. компетентного представника не направили, вимог ухвали суду від 03.12.2015р. не виконали, проте були належним чином повідомлене про місце і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4300601611765 від 09.12.2015р..

Щодо заяви представника позивача про відмову від частини позовних вимог, а саме: щодо заборони вчинення митного оформлення контрольно-вимірюваних пунктів КИП.ПВЕК 4.2.0-0 - 105 шт., КИП.ПВЕК 4.2.12-6.БЗС 30-1 - 21 шт., електроди порівняння не поляризаційні мідно-сульфатні із допоміжним електродом(провід L-5м) ЭСМС-Э.ПВЕК.L-5 - 142 шт., суд зазначає таке.

Згідно ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно ч.1-2 ст.78 ГПК України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Отже, право відмови від позову - процесуальне право позивача, передбачене законодавством України. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

В даному випадку дії представника позивача не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, судом перевірено повноваження представника позивача та роз'яснено наслідки відмови від позову в частині заборони вчинення митного оформлення контрольно-вимірюваних пунктів КИП.ПВЕК 4.2.0-0 - 105 шт., КИП.ПВЕК 4.2.12-6.БЗС 30-1 - 21 шт., електроди порівняння не поляризаційні мідно-сульфатні із допоміжним електродом(провід L-5м) ЭСМС-Э.ПВЕК.L-5 - 142 шт..

Згідно ч. 1 п. 4 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. Отже провадження у справі в цій частині слід припинити.

Щодо заяви представника позивача про вжиття заходів до забезпечення позову(вх.01-67/66/15 від 17.12.2015р.), суд дійшов до висновку, що зазначена заява підлягає відхиленню, свою позицію суд обґрунтовує таким.

Згідно ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Стаття 67 ГПК України передбачає, що позов забезпечується забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п.3 вищевказаної постанови стверджується, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

В обґрунтування обставин, позивач до заяви про забезпечення позову не надає жодних доказів, які свідчать про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після подання позову до суду, з якими пов'язується можливість застосування заходів до забезпечення позову.

Згідно ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, а умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може унеможливити або утруднити виконання рішення по суті позовних вимог.

При цьому, оцінка господарським судом доказів, що стосуються суті спору, на даній стадії судового провадження є недопустимою і не може бути обґрунтуванням правомірності застосування заходів до забезпечення позову.

Отже, позивач вказує на потенційну можливість відповідача намагатись ухилитись від виконання судового рішення в разі задоволення позову, однак, не надає суду будь-які докази, що вказували б на вчинення відповідачами конкретних дій спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання та доказів щодо конрафактного походження(підроблення) продукції. Також слід зазначити, що дана заява ґрунтується на припущеннях представника позивача.

Щодо клопотання представника позивача про витребування у відповідача доказів, а саме: первинні документи на контрольно-вимірюваних пунктів КИП.ПВЕК 4.2.0-0 - 105 шт., КИП.ПВЕК 4.2.12-6.БЗС 30-1 - 21 шт., електроди порівняння не поляризаційні мідно-сульфатні із допоміжним електродом(провід L-5м) ЭСМС-Э.ПВЕК.L-5 - 142 шт. та їх сертифікати, що надаються Торгово-промисловій палаті для оформлення дозволу на експорт, суд зазначає таке.

Згідно ст.38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується, обставини, що перешкоджають його наданню, підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація, обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Для з'ясування всіх істотних обставин справи та з метою її об'єктивного, повного і всебічного розгляду, суд проходить висновку про задоволення вказаного клопотання та витребовує у відповідача первинні документи щодо походження(купівлі, виробництва, тощо) контрольно-вимірюваних пунктів КИП.ПВЕК 4.2.0-0 - 105 шт., КИП.ПВЕК 4.2.12-6.БЗС 30-1 - 21 шт., електроди порівняння не поляризаційні мідно-сульфатні із допоміжним електродом(провід L-5м) ЭСМС-Э.ПВЕК.L-5 - 142 шт. та їх сертифікати, що надаються Торгово-промисловій палаті для оформлення дозволу на експорт, оскільки такі докази можуть підтвердити походження даного товару та умови його перебування у відповідача.

Суд розглянувши клопотання представника позивача про залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Волинської митниці ДФС України та ТОВ В«ПЛАТО-КВ» , зазначає таке.

Згідно ст.27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Волинську митницю ДФС України (44350, Волинська область, Любомльський район, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13) та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю В«ПЛАТО-КВ» (43000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38181402), оскільки рішення суду може вплинути на їх права або обов'язки щодо сторін.

Суд розглянувши клопотання відповідача з приводу відкладення розгляду справи та проведення розгляду спору у більш тривалий термін, який передбачений ст.69 ГПК України відхиляє його в частині відкладення розгляду спору, оскільки положення ГПК України не містять конкретних вимог щодо повноважень осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Згідно із ст.28 ГПК України представляти інтереси сторін у господарському суді можуть також інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, довіреністю від імені підприємства, організації. Представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Також слід зазначити, що вказане клопотання не підтверджене належними та допустимими доказами.

У судовому засіданні 17.12.2015р. представники позивача не заперечували проти відкладення розгляду спору через залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору та необхідність витребування нових доказів.

Згідно ст.77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків встановлених ст.69 ГПК України через нез'явлення представників сторін в судове засідання, неподання витребуваних доказів та необхідність витребування нових доказів.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги не з'явлення відповідача у судове засідання, неподання відповідачем витребуваних судом документів, залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору та необхідність витребування нових доказів, господарський суд вважає, що в даному судовому засіданні розглянути спір неможливо, тому для з'ясування всіх істотних обставин справи, розгляд спору слід відкласти.

Керуючись ст.27, 38, 66, 67, п.1, 2, 3 ч.1 ст.77, ст.78, 80, 86 ГПК України, господарський суд, -

ухвалив:

1. Провадження у справі в частині вимог позивача щодо заборони вчинення митного оформлення контрольно-вимірюваних пунктів КИП.ПВЕК 4.2.0-0 - 105 шт., КИП.ПВЕК 4.2.12-6.БЗС 30-1 - 21 шт., електроди порівняння не поляризаційні мідно-сульфатні із допоміжним електродом(провід L-5м) ЭСМС-Э.ПВЕК.L-5 - 142 шт. - припинити .

2. У задоволені заяви представника позивача про вжиття заходів до забезпечення позову(вх.01-67/66/15 від 17.12.2015р.) - відмовити .

3. Клопотання представника позивача про залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Волинської митниці ДФС України та ТОВ В«ПЛАТО-КВ» - задовольнити .

4. Залучити в якості третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Волинську митницю ДФС України (44350, Волинська область, Любомльський район, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13) та на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю В«ПЛАТО-КВ» (43000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38181402).

5. Клопотання представника позивача про витребування у відповідача доказів - задовольнити.

6. Зобов'язати відповідача подати суду : первинні документи щодо походження (купівлі, виробництва, тощо) контрольно-вимірюваних пунктів КИП.ПВЕК 4.2.0-0 - 105 шт., КИП.ПВЕК 4.2.12-6.БЗС 30-1 - 21 шт., електроди порівняння не поляризаційні мідно-сульфатні із допоміжним електродом(провід L-5м) ЭСМС-Э.ПВЕК.L-5 - 142 шт. та їх сертифікати, що надаються Торгово-промисловій палаті для оформлення дозволу на експорт.

7. Розгляд справи відкласти на 04.01.2016р. на 15:00 год..

8. Зобов'язати позивача подати суду: докази на підтвердження підроблення спірного товару та знаку для товарів і послуг «ПВЕК»; докази на підтвердження використання відповідачем саме знаку для товарів і послуг «ПВЕК» на спірному товарі..

9. Повторно зобов'язати відповідача виконати вимоги ухвали господарського суду Волинської області від 03.12.2015р., а саме подати суду: статутні документи ТОВ "ВІО Продукт"; письмові пояснення по суті позовних вимог, докази в їх обґрунтування (докази, які подаються в копіях повинні бути належним чином засвідчені).

10. Зобов'язати третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Волинську митницю ДФС України та ТОВ В«ПЛАТО-КВ» подати суду: письмові пояснення по суті позовних вимог, докази в їх обґрунтування (докази, які подаються в копіях повинні бути належним чином засвідчені).

Суд попереджає, що відповідно до ст.83 ГПК України господарський суд має право стягнути в дохід Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, а в разі ненадання позивачем без поважних причин витребуваних судом матеріалів, неявки позивача в судове засідання позов може бути залишено без розгляду (п.5 ст. 81 ГПК України).

Суддя А. С. Вороняк