Постанова

від 16.12.2015 по справі 908/3587/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.12.2015 справа №908/3587/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3В

за участю представників сторін: від позивача: від відповідача 1: від відповідача 2:ОСОБА_4- за довіреністю б/н від 22.06.2015 року не з'явився не з'явився розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_5 управління Держземагенства у Запорізької області, м. Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від 19.08.2015 р. у справі№ 908/3587/15 (суддя Носівець В.В.) за позовомПриватного підприємства Агрофірма «Світлана», м. Мала Білозерка Василівськог району Запорізької області до 1. ОСОБА_5 управління Держземагентства у Запорізької області, м. Запоріжжя; 2. ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Запорізької області, м. Запоріжжя; проспонукання до продовження дії договору оренди земельної ділянки № 380 від 17.07.2009 року на тих самих умовах

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.08.2015р. позов задоволено частково;

визнано договір оренди землі № 380 від 17 липня 2009 р., зареєстрований у Василівському райвідділі Запорізької регіональної філії ДП Центр В«ДЗКВ» , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29 грудня 2009 року за № 040926600119, поновленим на тих самих умовах на строк п'ять років;

зобов'язано уповноваженого керівника ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, місто Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, код 39820689) укласти із приватним підприємством Агрофірма В«СвітланаВ» (71670, Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, вул. Жовтнева, буд. 49-А, код 32186316) додаткову угоду про поновлення договору оренди землі № 380 від 17 липня 2009 р., що зареєстрований в Державному реєстрі земель 29.12.2009 р. за № 040926600119, в наступній редакції:

В«ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення терміну дії до Договору оренди землі № 380 від 17.07.2009 року

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вулиця Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689) в особі

---

, який (а) діє на підставі

---

, іменований в подальшому В«ОрендодавецьВ» , з одного боку, та

Приватне підприємство Агрофірма В«СвітланаВ» (71670, Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, вул. Жовтнева, буд. 49-А, код ЄДРПОУ 32186316) в особі директора ОСОБА_6, який діє на підставі статуту, іменований в подальшому В«ОрендарВ» , з другого боку, уклали цю Додаткову угоду про наступне:

1. Поновити термін дії договору оренди землі № 380 від 17.07.2009 року (державна реєстрація від 29.12.2009 року № 040926600119) на п'ять років.

2. Всі інші умови вищевказаного договору не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними.

3. Ця Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору оренди землі № 380 від 17.07.2009 р. (державна реєстрація від 29.12.2009 р. № 040926600119) із Договором № 630 про внесення змін до Договору оренди землі від 27.03.2012 року (державна реєстрація 12.04.12 р. за №23209000400)В» ;

стягнуто з ОСОБА_5 управління Держземагенства у Запорізькій області (69059, місто Запоріжжя, вул. Парамонова, 15, код 38461250) на користь приватного підприємства агрофірми В«СвітланаВ» (71670, Запорізька область, Василівкий район, с. Мала Білозерка, вул. Жовтнева, буд. 49-А, код 32186316) 1218,00 грн. (одну тисячу двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) судового збору;

видано наказ;

в позові до ОСОБА_5 управління Держземагенства у Запорізькій області відмовлено.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Головне управління Держземагентства у Запорізької області, м. Запоріжжя звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою вх. № 09-09/2039 від від 02.09.2015 року на рішення господарського Запорізької області від 19.08.2015 року по справі № 908/3587/15 та просить суд скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 19.08.2015 року по справі № 908/3587/15 повністю та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апелянт, вважає, що рішення місцевого господарського суду від 05.08.2015р. по справі №913/419/15 є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийнято з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права.

Зокрема, апелянт вважає, що для застосування положень ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти: чи належно орендар виконував свої обов'язки за договором; чи належним чином викристовував земельну ділянку саме для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та за цільвим призначенням; чи дотримувався умов збереження стану об'єкта оренди; чи повідомив орендар до спливу строку договору орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладання договору на новий строк; чи додав орендар до листа-повідомлення проект додаткової угоди.

В листі-повідомленні від 11.11.14р. № 15 позивач повідомив лише про намір скористатися переваженим правом на укладання договору оренди на новий строк, проте, будь-яких відомостей про належне виконання своїх обов'язків не зазначив, та доказів на підтвердження вказаних обставин, позивач не надав.

Так, Листом-повідомленням від 10.12.2014 р. вих. № 19-8-0.4-12661/2-14 апелянт запропонував позивачеві виправити недоліки, а саме надати документи, які підтверджують проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що необхідно для визначення розміру орендної плати.

Апелянт, вказує на те, що позивачем зазначені вимоги не виконані, вдруге з відповідним проханням про продовження строку дії договору не звертався.

На думку апелянта, задоволення позовних вимог без належного встановлення нормативної грошової оцінки землі позбавляє можливості визначити таку істотну умову як розмір орендної плати та порядок внесення її, перегляду та відповідальність за її несплату, що порушує вимоги ст. 288 Податкового кодексу України, яким визначено, що розмір орендної плати встановлюється в договорі, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відстоків нормативної грошової оцінки.

Відсутність витягу з технічної документації на момент розгляду листа-повідомлення позивача позбавляє сторін врегулювати зміни в орендній платі за спірну землю в частині її збільшення до законодавчо встановленого рівня.

Крім того, положення ст. 33 Закону України В«Про оренду земліВ» щодо переважного права орендаря перед іншими особами на укладання договору оренди землі на новий строк не можуть бути примусом для власника земельної ділянки і передбачають право, а не обов'язок на переукладання договору оренди, враховуючи при цьому статті 6, 203, 316, 317, 319, 321, 651 ЦК України щодо свободи договору, укладання його за наявності вільного волевиявлення особи, непорушності права власності та здійснення цього права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб необхідності згоди обох сторін при укладанні чи зміні договору.

Недоведеність обставини належного виконання орендарем своїх обов'язків за умовами договору за приписами ч. 1 ст. 33 Закону України В«Про оренду земліВ» позбавляє позивача переважного права на поновлення договору оренди землі від 17.07.2009 р. № 380.

Також, залучивши до участі у справі у якості відповідача 2 Головне управління Держгеокадастру у Запорізької області та задовольнивши щодо нього позовні вимоги, суд першої інстанції припустився порушення норм ст. 24 ГПК України, оскільки між відповідачами 1 та 2 нормативно передбачене процесуальне правонаступництво.

Апелянт зазначає, що під час оголошення вступної та резолютивної частин рішення, суд першої інстанції зазначив про повне задоволення позовних вимог, а фактично задовольнив позов частково.

За твердженням апелянта, суд першої інстанції фактично вийшов за межі позовних вимог, визнавши договір поновленим із зобов'язанням уповноваженого органу укласти додаткову угодц до договору оренди землі про його пролонгацію. Задовольнивши такі позовні вимоги, суд першої інстанції взяв на себе функції суб'єкта влданих повноважень та порушив частини 2, 4 ст. 122 Земельного кодексу України.

Ухвалою від 15.09.2015р. апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

09.10.2015 року через канцелярію суду від представників ОСОБА_5 управління Держземагентства у Запорізької області, м. Запоріжжя та ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Запорізької області, м. Запоріжжя надійшли клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

26.10.2015 року ухвалою Донецького апеляційного господарського суду було відмовлено у задоволені вищезазначених клопотань.

10.11.2015 року через канцелярію суду від представника Приватного підприємства Агрофірма «Світлана» надійшли заперечення на апеляційну скаргу в яких позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

16.12.2015 року з'явився представник позивача, який заперечував проти доводів викладених в апеляційній скарзі та просив залишити в силі рішення господарського суду Запорізької області від 15.09.2015 року по справі № 908/3587/15.

Представник апелянта висловив свою позицію по справі в судовому засіданні 25.11.15р., що зафіксовано записом технічними засобами програмно-апаратного комплексу «Документообіг спеціалізованих судів», в інші судові засідання апеляційного суду - не з'являвся. При цьому, відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином, явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що Василівська районна державна адміністрація Запорізької області (орендодавець) та приватне підприємство Агрофірма В«СвітланаВ» (орендар, позивач у справі) 17.07.2009 р. уклали договір оренди землі № 380 (надалі договір).

Пунктами 1, 2 договору встановлено, що орендодавець надає, а орендар приймає на підставі розпорядження районної державної адміністрації від 25.06.2009 р. № 424 В«Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватному підприємству агрофірма В«СвітланаВ» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: територія Малобілозерської сільської ради, контур № 186, Василівського району Запорізької області в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Малобілозерської сільської ради. В оренду передається земельна ділянка у контурі № 186, загальною площею 76,2000, в тому числі рілля 76,2000 га (кадастровий номер земельної ділянки 2320983300:06:001:0010).

Відповідно до п. 7 договору договір укладено на п'ять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що державна реєстрація договору оренди землі відбулася 29.12.2009 р., про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Василівського райвідділу Запорізької регіональної філії ДП Центр В«ДЗКВ» вчинено запис за № 040926600119. Отже, на підставі ст.18 Закону України В«Про оренду земліВ» , якою передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, договір оренди землі набув чинності з 29.12. 2009 р. та діє, відповідно, - до 29.12.2014р.

Про факт передачі орендарю обумовленої договором № 380 земельної ділянки свідчить підписаний обома сторонами та скріплений печаткою орендодавця Акт прийому-передачі від 17.07.2009 р.

У зв'язку із зміною розміру грошової оцінки земельної ділянки, 27.03.2012 р. сторонами укладений договір № 630 про внесення змін до договору оренди землі, яким у пункті 5 договору визначили новий розмір грошової оцінки земельної ділянки - 1707961,35 грн. Відповідно внесли зміни до п. 8 та п. 9, які виклали у новій редакції.

З 01.01.2013 р. набрав чинності Закон України В«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власностіВ» від 06.09.2012 р., відповідно до якого райдержадміністрації не наділено повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Вищезазначені повноваження передано до центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. На території Запорізької області дані функції передано ОСОБА_5 управлінню Держземагенства у Запорізькій області. За таких обставин з набранням чинності зазначеного вище закону розпорядником земель за договором оренди землі № 380 від 17.07.2009 р. стало Головне управління Держземагенства у Запорізькій області (відповідач-1 у справі).

Враховуючи положення договору оренди землі № 380 від 17.07.2009 р. та норми чинного законодавства, позивач спрямував на адресу відповідача-1 лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі № 15, який отримано відповідачем-1 11.11.2014 р., про що свідчить вхідний штамп підприємства (арк.с. 19). В листі позивач, з посиланням на статтю 33 Закону України В«Про оренду земліВ» , повідомив про існування наміру поновити договір оренди (державна реєстрація від 29.12.2009 р. № 040926600119) на п'ять років. До листа-повідомлення доданий проект додаткової угоди у трьох екземплярах.

У відповіді відповідач-1 (лист № 19-8-0.4-12661/2-14 від 10.12.2014 р.) повідомив позивача про те, що для об'єктивного розгляду звернення необхідно надати документи, які підтверджують проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки).

Враховуючи, що п.п. 13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, зареєстрованого 05.06.2015 р., Головне управління розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах визначених Земельним кодексом України, на території Запорізької області, позивач спрямував й до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області лист-пропозицію про укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі № 11 від 03.07.2015 р. (арк.с. 83). Додатком до листа-повідомлення позивачем додані: додаткова угода про поновлення договору оренди в двох примірниках; копія рішення Василівської районної ради від 26.06.2015 р. № 14 про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки; витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку.

Зазначений лист-повідомлення отримано відповідачем-2 03.07.2015 р., про що міститься відмітка про вхідний номер кореспонденції № 19-464/0/24-15.

У відповіді відповідач-2 посилався на сплив строку дії договору - 29.12.2014 р., тобто відсутність правових підстав для продовження припиненого договору. Також, зазначав про необхідність повернення об'єкта оренди, внаслідок відсутності договірних правовідносин.

Колегія суддів апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши обставини справи дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно вирішив, що позовні вимоги про поновлення строку дії договору оренди землі на тих самих умовах підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України В«Про оренду земліВ» .

За змістом статей 18, 20 Закону України В«Про оренду земліВ» (у редакції чинній на момент укладення договору оренди землі) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

З урахуванням п. 7 договору, норм Закону України В«Про оренду земліВ» та ЦК України, дати державної реєстрації у Василівському райвідділі Запорізької регіональної філії ДП ЦДЗК (29.12.2009 р.) слід вважати, що договір діяв з 29.12.2009 р. по 29 грудня 2014 р.

Згідно п. 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносинВ» від 17.05.2011 року № 6, у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України В«Про оренду землі».

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору оренди землі, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору.

Реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена статтею 33 Закону України В«Про оренду земліВ» , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на дау виникнення переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки) визначений порядок поновлення договору оренди землі та встановлено, що по закінченю строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Так, згідно із частинами першою - п'ятою статті 33 Закону України В«Про оренду земліВ» у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України В«Про оренду земліВ» передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України В«Про оренду земліВ» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України В«Про оренду земліВ» , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Аналіз наведеної норми закону свідчить, що у орендаря виникає право на продовження дії договору у разі: належного виконання умов договору; своєчасного звернення з листом-повідомленням до орендодавця; надсилання на адресу орендодавця проекту додаткової угоди; відсутність заперечень орендодавця щодо подальших правовідносин.

З матеріалів справи вбачається, що строк дії договору оренди землі, який був зареєстрований у Державному реєстрі земель 29.12.2009 р. за № 040926600119 закінчився 29.12.14р.

Позивач своєчасно скористався своїм правом та звернувся 11.11.14р. до ОСОБА_5 управління Держземагенства у Запорізькій області з пропозицією поновити договір із наданням проекту додаткової угоди.

Враховуючи вимоги частин 4-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» Орендодавцем - ОСОБА_5 управлінням Держземагенства у Запорізькій області у місячний термін 10.12.14р. було розглянуто надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевірено його на відповідність вимогам закону, запропоновано надати повний пакет документів, а саме підтвердження проведенної нормативної грошової оцінки земельно ділянки (витяг з технічної документації). Наявність нормативної грошової оцінки обґрунтовується у листі ОСОБА_5 управління Держземагенства у Запорізькій області необхідністю визначенню розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Разом з цим, в силу статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є:

об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Тобто, вимога орендодавця про необхідність надання витягу з технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є істотною умовою договору оренди землі, за яким, сторони повинні досягнути домовленості. Зміна будь-яких істотних умов договору оренди землі ані орендарем, ні ОСОБА_5 управлінням Держземагенства у Запорізькій області не пропонувалась.

Інших заперечень проти продовження строку дії договору оренди ОСОБА_5 управлінням Держземагенства у Запорізькій області не наведено.

Щодо посилань апелянта у відповіді на відсутність нормативної грошової оцінки, яка необхідна для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, то будь-яких пропозицій з боку відповідача про встановлення певного розміру оредної плати у процентному відношенні від нормативної грошової оцінки землі завлено не було.

Разом з тим, колегія суддів апеляційно інстанції вказує на те, що орендодавець не позбавлений права, в тому числі й в судовому порядку, внести зміни в договорі оренди землі стововно розміру орендної плати та грошової оцінки землі, які в силу Закону України «Про оренду землі» та Податкового кодексу Укрїни є обов'язковими для сторін.

Колегія суддів дослідивши відповідь, надану ОСОБА_5 управлінням Держземагенства у Запорізькій області, вказує на те, що відмови у пролонгації договору оренди землі позивач не отримав. Письмове повідомленя орендодавця про відмову у поновленні договору оренди в матеріалах справи відсутнє, та апелянтом не надано.

Також, враховуючи зміну функцій розпорядження землями сільськогосподарського призначення на Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, позивач під час розгляду даної справи по суті, намагався вчинити додаткові дії у відповідності до ном законодавства щодо продовження дії договору оренди та звертався з листом-пропозицію про укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі № 11 від 03.07.2015 р. із доданням проекту додаткової угоди, витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі.

Проте, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області у відповіді зазначив про відсутність правових підстав для продовження припиненого 29.12.14р. договору, про необхідність повернення об'єкта оренди, внаслідок відсутності договірних правовідносин.

Такі відмови у поноволенні дії договору оренди є неправомірними, оскільки на момент своєчасного звернення позивача 11.11.14р. орендодавцем не встановлювались та своєчасно не заявлено про відмову в пролонгації договору.

Відповідно до наявних матеріалів справи, колегією суддів встановлено наявність довідки ОСОБА_5 управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області Василівського району від 25.06.2015 р. № 3920, якою підтверджено належне та своєчасне виконання позивачем зобов'язань щодо внесення орендних платежів за землю (арк.с. 48); платіжні доручення про сплату орендних платежів за період з січня 2015 р. по червень 2015 р. (арк.с. 27-28).

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази протиправної поведінки позивача під час дії договору оренди землі № 380 від 17.07.2009 р., в тому числі у використанні земельної ділянки за цільовим призначення та дотримання вимог збереження стану об'єкта оренди. У зв'язку з чим, посилання апелянта на ті обставини, що позивачем не було доведено факту належного виконання своїх обов'язків за договором, не приймається до уваги судом апеляційної інстанції.

Таким чином, згідно вищенаведеного слідує, що позивач належним чином, як то вимагає Закон та умови договору, виконував свої зобов'язання за договором оренди № 380 від 17.07.2009 р. та, як наслідок, у нього виникло переважне право на продовження дії договору оренди землі.

Отже, позивачем виконані вимоги, передбачені ст. 33 Законом України В«Про оренду земліВ» для поновлення договору оренди, а відповідачем-1, у свою чергу, не здійснено дій, які б сприяли такому поновленню, додаткову угоду не підписано.

Згідно ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

В даному випаку номами чинного законодавства прямо встановлена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту поновлення договору та передбачена можливість укладення правочинів про зміну договору за рішенням суду. А відтак, способом захисту порушеного права є укладення додаткової угоди.

Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що у зв'язку з тим, що після закінчення строку дії договору оренди, позивач продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою та належним чином виконує договірні зобов'язання в частині внесення орендної плати та той факт, що орендодавець протягом встановленого чинним законодавством місячного строку, не скористався наданим йому правом на звернення до позивача з запереченням у поновленні договору оренди землі та звільнення земельної ділянки, проте продовжував отримувати орендну плату у відповідності до умов договору оренди землі, суд першої інстанції правомірно визнав договір оренди земельної ділянки від 17.07.2009 р. поновленим на умовах додаткової угоди.

Так, відповідно до ст. 84 ГПК України, у спорі, що виник при укладенні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Зазначена правова позиція викладена у п. 9.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року В«Про судове рішенняВ» .

В матеріалах справи міститься Додаткова угода (арк. спр. 87), яку позивач направляв відповідачу-1 первісно та Додаткова угода (арк. спр. 85), яку позивач направляв відповідачу-2 в подальшому для підписання.

Первісно направленою Додатковою угодою (арк. справи 87) позивач запропонував викласти преамбулу в іншій редакції змінивши орендодавця на відповідача-1; поновити термін дії договору оренди земельної ділянки № 380 від 17.07.2009 р. на п'ять років; внести зміни до п. 5 та п. 9 договору, виклавши п. 5 розділу В«Предмет договоруВ» в наступній редакції: В« 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно листа Відділу Держземагенства у Василівському районі Запорізької області від 27.08.2014 р. № 06-20/2002 з урахуванням коефіцієнту індексації, на 2014 рік становить 1702883,95 грн.В» . Пункт 9 розділу В«Орендна платаВ» викласти в наступній редакції: В« 9. Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі 51086,52 грн. на рік, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянкиВ» . Всі інші умови вищевказаного договору не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними.

Додатковою угодою, направленою відповідачу-2, позивач запропонував викласти преамбулу в іншій редакції змінивши орендодавця на відповідача-2; поновити термін дії договору оренди земельної ділянки № 380 від 17.07.2009 р. на п'ять років; внести зміни до п. 5 та п. 9 договору, виклавши п. 5 розділу В«Предмет договоруВ» в наступній редакції: В« 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно Рішення Василівської районної ради Запорізької області від 26.06.2015 р. № 14 скликання складає 2160168,00 грн.В» . Пункт 9 розділу В«Орендна платаВ» викласти в наступній редакції: В« 9. Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянкиВ» . Всі інші умови вищевказаного договору не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними.

Проте, не зважаючи на пропозиції позивача про суттєве збільшення розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки земельної ділянки на 2014 та 2015 роки, як встановлено судом апеляційної інстанції, будь-яких пропозицій, згоди чи заперечнь стосовно визначення розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки земельної ділянки ні ОСОБА_5 управлінням Держземагенства у Запорізької області, ні ОСОБА_5 управлінням Держгеокадастру у Запорізької області не висловлено.

Що стосується посилань апелянта, щодо залучення до участі у справі у якості відповідача 2 Головне управління Держгеокадастру у Запорізької області, то колегія суддів вказує наступне.

05.06.2015 р. (в день направлення позову до суду, згідно відбитку поштового штемпелю на конверті, (арк. с. 37) здійснено державну реєстрацію юридичної особи - ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Запорізькій області, до завдань якого віднесено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах визначених Земельним кодексом України, на території Запорізької області. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, згідно наказу № 135 від 18.06.2015 р., погодилася із пропозицією ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області щодо можливості забезпечення здійснення покладених на ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області функцій і повноважень ГУ Держземагенства у Запорізькій області, що припиняється.

Таким чином, на час вирішення спору відповідач-2 є розпорядником земель державної власності сільськогосподарського призначення в межах визначених Земельним кодексом України, на території Запорізької області, та, в розумінні ст. 33 ЗУ В«Про оренду земліВ» , саме з уповноваженим керівником ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) має укладатися додаткова угода про поновлення договору оренди землі.

Також, колегія судів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції вірно було задоволено позовні вимоги саме відносно відповідача - ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Запорізькій області, відмовивши в задоволенні позову до ОСОБА_5 управління Держземагенства у Запорізької області, оскільки орендодавцем за договором оренди земельної ділянки, враховуючи зміни законодавства, слід вважати саме Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, якому передані функції, які раніш виконувало ГУ Держземагенства у Запорізької області, яке припиняється.

Суд апеляційної інстанції не погоджується із запереченнями апелянта стосовно необхідності застосування процесуального правонаступництва, у зв'язку із реорганізацією органів Держземагенства та Держгеокадастру.

Так, Постановою Кабінету Міістрів України від 14.01.15р. № 5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру», перебачено реорганізувати Головне управління Держземагенства у Запорізькій області шляхом його приєднання до ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Запорізькій області, яке було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі як юридична особа 10.06.15р.

В свою чергу, згідно ОСОБА_6 з ЄДР станом на 01.07.15р. Головне управління Держземагенства у Запорізькій області знаходиться в реєстрі в стані припинення за рішенням засновників та не виключено із реєстру. Таким чином, припинення діяльності суб'єкта господарювання, а саме - ОСОБА_5 управління Держземагенства у Запорізькій області, не здійснено, а йде процедура реорганізації. У зв'язку з чим, відсутні підстави для процесуального правонаступництва в силу статті 25 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі між стронами у даній справі має здійснюватися із уповноваженим органом виконавчої влади, яким на момент винесення рішення судом є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, у зв'язку з чим судом першої інстанції правомірно задоволено позов відносно другого відповідача, а щодо відповідача ОСОБА_5 управління Держземагенства у Запорізькій області - у позові відмовлено.

Що стосується виходу за межі позовних вимог, то апеляційна інстанції виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Тобто, господарський суд вправі виходити за межі позовних вимог за одночасної наявності двох умов: по-перше, якщо це потрібно для захисту прав і законних інтересів позивача або третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору і, по-друге, за наявності відповідного клопотання заінтересованої сторони.

В матерілах справи (арк. справи 148) наявна заява позивача - про вихід за межі позовних вимог з метою захисту прав і законних інтересів позивача при винесенні рішення.

Задовольняючи клопотання позивача про вихід за межі позовних вимог місцевий господарський суд виходив зокрема з того, що виходом за межі позовних вимог є захист права позивача шляхом визання договору поновленим із зобов'язанням уповноваженого органу укласти одаткову угоду до договору оренди землі про його пролонгацію.

Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції. Предметом розгляду по даній справі є понукання поновити дію договору оренди землі № 380 від 17.07.09р. на тих же самих умовах. Тобто, в даному випадку, виходом за межі позовних вимог є визначення цих умов шляхом викладення додаткової угоди між сторонами, яка фіксує факт продовження договору, а ні зобов'язання сторін вчинити певні дії - укласти додаткову угоду.

Так, статтею 84 Господарського процесуального кодексу України передбачено: у спорі, що виник при укладенні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Отже, у суду першої інстанції були підстави для виходу за межі позовних вимог, проте, враховуючи предмет та підстави позову по даній справі, вирішуючи вказану позовну вимогу суд перший інстанції припустився процесуальної помилки в частині вимог передбачених статтею 84 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з чим, апеляційна інстанція змінює частину 2-3 рішення господарського суду Запорізької області шляхом задоволення позовних вимог із викладенням повної редакції додаткової угоди про поновлення терміну дії до договору оренди землі № 380 від 17.07.09р.

Інші твердження апелянта про порушення та неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим Донецькій апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування оспорюваного рішення.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 управління Держземагентства у Запорізької області, м. Запоріжжя на рішення господарського Запорізької області від 19.08.2015 року по справі № 908/3587/15 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 19.08.2015 року по справі № 908/3587/15 - змінити, виклавши пункти 2-3 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

Визнати поновленим договір оренди землі № 380 від 17 липня 2009 року, зареєстрований у Василівському райвідділі Запорізької регіональної філії ЦП Центр «ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 2 грудня 2009 року № 040926600119, на тих же самих умовах на строк п'ять років в наступній редакції додаткової угоди:

В«ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення терміну дії до Договору оренди землі № 380 від 17.07.2009 року

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вулиця Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689) в особі

---

, який (а) діє на підставі

---

, іменований в подальшому В«ОрендодавецьВ» , з одного боку, та

Приватне підприємство Агрофірма В«СвітланаВ» (71670, Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, вул. Жовтнева, буд. 49-А, код ЄДРПОУ 32186316) в особі директора ОСОБА_6, який діє на підставі статуту, іменований в подальшому В«ОрендарВ» , з другого боку, уклали цю Додаткову угоду про наступне:

1. Поновити термін дії договору оренди землі № 380 від 17.07.2009 року (державна реєстрація від 29.12.2009 року № 040926600119) на п'ять років.

2. Всі інші умови вищевказаного договору не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними.

3. Ця Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору оренди землі № 380 від 17.07.2009 р. (державна реєстрація від 29.12.2009 р. № 040926600119) із Договором № 630 про внесення змін до Договору оренди землі від 27.03.2012 року (державна реєстрація 12.04.12 р. за №23209000400)В» .

В іншій частині, рішення господарського суду Запорізької області від 19.08.2015 року по справі № 908/3587/15, залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: О.Л. Агапов

ОСОБА_3