Постанова

від 03.08.2016 по справі 908/3587/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року Справа № 908/3587/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Данилова Т.Б.

судді: Данилова М.В., Корсак В. А.

розглянувши матеріали касаційної скаргиГоловного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 16.12.2015р. у справі№908/3587/15 господарського судуЗапорізької області за позовомПриватного підприємства "Агрофірма "Світлана" до 1. Головного управління Держземагентства у Запорізькій області; 2. Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про за участю представників сторін: позивача - відповідача 1- відповідача 2-спонукання до продовження дії договору оренди земельної ділянки НОМЕР_1 від 17.07.2009р. на тих самих умовах ОСОБА_1 дов.б/н від 23.06.2016 не з'явився не з'явився

До Вищого господарського суду України електронною поштою надійшло клопотання від представника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області відкласти розгляд касаційної скарги на інший день, оскільки сааме на 03.08.2016 у нього призначено розгляд справ в інших судах.

Клопотання про відкладення розгляду справи відхилено колегією суддів Вищого господарського суду України, оскільки у разі неможливості бути присутнім в судовому засіданні представника Держгеокадастр має право при необхідності направити іншого компетентного представника.

В С Т А Н О В И В:

У червні 2015 року Приватне підприємство агрофірма "Світлана" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області, в якому просило поновити строк дії Договору НОМЕР_1 від 17.07.2009 оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 76,2га, яка знаходиться на території Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області, з урахуванням укладеного і зареєстрованого Договору №630 від 27.03.2012 про внесення змін до Договору оренди землі, на тих самих умовах, викладених в Договорі, на строк до 29.12.2019.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.07.2015 залучено до участі у справі Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області в якості другого відповідача.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.08.2015 ( суддя Носівець В.В.) позов задоволено частково: - визнано договір оренди землі НОМЕР_1 від 17.07.2009, зареєстрований у Василівському райвідділі Запорізької регіональної філії ДП Центр "ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.12.2009 за НОМЕР_2, поновленим на тих самих умовах на строк п'ять років;

- зобов'язано уповноваженого керівника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області укласти із приватним підприємством Агрофірма "Світлана" додаткову угоду про поновлення договору оренди землі НОМЕР_1 від 17.07.2009 в наведеній в судовому рішенні редакції.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.12.2015 (головуючого судді Мартюхіної Н.О., суддів Агапова О.Л., Сгари Е.В.) за апеляційною скаргою Головного управління Держземагентства у Запорізькій області апеляційну скаргу залишено без задоволення, однак, Рішення господарського суду Запорізької області від 05.08.2015 змінено, а саме пункти 2-3 резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: визнати поновленим договір оренди землі НОМЕР_1 від 17.07.2009 на тих же самих умовах на строк п'ять років в наведеній в постанові апеляційного суду редакції додаткової угоди.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити ПП "Агрофірма "Світлана" у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована втратою позивачем переважного права на поновлення оренди землі, оскільки ПП "Агрофірма "Світлана" не довела належне виконання своїх обов'язків як орендар, також не надала витяг з нормативної грошової оцінки землі, а розмір орендної плати підлягав збільшенню щонайменш до законодавчо визначеного мінімуму, який можливо встановити лише за наявності Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі.

Також, Головне управління Держгеокадастру має право, а не обов'язок на переукладення договору, виходячи із свободи договору.

Заслухавши присутнього представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, Василівська районна державна адміністрація Запорізької області (орендодавець) та приватне підприємство Агрофірма "Світлана" (орендар) 17.07.2009 уклали договір оренди землі НОМЕР_1, яким встановлено, що орендодавець надає, а орендар приймає на підставі Розпорядження районної державної адміністрації від 25.06.2009р. №424 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватному підприємству "Агрофірма "Світлана" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: територія Малобілозерської сільської ради, контур №186, Василівського району Запорізької області в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Малобілозерської сільської ради загальною площею 76,2га рілля (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3).

Відповідно до п. 7 договору договір укладено на п'ять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Державна реєстрація договору оренди землі відбулася 29.12.2009, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Василівського райвідділу Запорізької регіональної філії ДП "Центр ДЗК" вчинено запис за НОМЕР_2.

Отже, на підставі ст.18 Закону України "Про оренду землі", якою передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, Договір оренди землі набув чинності з 29.12.2009 та діє до 29.12.2014р.

Передача орендарю обумовленої Договором земельної ділянки оформлена підписаним обома сторонами та скріпленим печаткою орендодавця Актом прийому-передачі від 17.07.2009.

У зв'язку із зміною розміру грошової оцінки земельної ділянки 27.03.2012р. сторонами укладений Договір №630 про внесення змін до Договору оренди землі, яким у пункті 5 договору визначили новий розмір грошової оцінки земельної ділянки - 1707961,35грн., внесли зміни до п. 8 та п. 9, які виклали у новій редакції.

Так, пункт 9 Договору було викладено в редакції :"Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі 51238,84 грн. на рік, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки".

З 01.01.2013 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012, відповідно до якого райдержадміністрації були позбавлені повноважень щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Вищезазначені повноваження передано до центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.

На території Запорізької області дані функції було передано Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області.

За таких обставин з набранням чинності зазначеного вище закону розпорядником земель за Договором оренди землі НОМЕР_1 від 17.07.2009 стало Головне управління Держземагенства у Запорізькій області.

Враховуючи положення Договору оренди землі та норми ст.33 Закону України "Про оренду землі" позивач спрямував на адресу ГУ Держземагентства у Запорізькій області лист-повідомлення від 11.11.2014 №15 про поновлення договору оренди землі, який отримано 11.11.2014, про що свідчить вхідний штамп ГУ Держземагентства. В листі позивач, з посиланням на статтю 33 Закону України "Про оренду землі", повідомив про намір поновити Договір оренди (державна реєстрація від 29.12.2009 НОМЕР_2) на п'ять років. До листа-повідомлення доданий проект додаткової угоди у трьох екземплярах.

У відповідь Головне управління Держземагентства листом №19-8-0.4-12661/2-14 від 10.12.2014 повідомило позивача про те, що для об'єктивного розгляду звернення необхідно надати документи, які підтверджують проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №5 "Про створення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" передбачено реорганізувати територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Враховуючи, що в Положенні про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, зареєстрованому 05.06.2015, визначено, що Головне управління Держгеокадастру розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Запорізької області, позивач спрямував додатково ще й до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області лист-пропозицію №11 від 03.07.2015 про укладання додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі. Додатком до листа-повідомлення позивачем додані: додаткова угода про поновлення договору оренди в двох примірниках; копія рішення Василівської районної ради від 26.06.2015р. №14 про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки; витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку. Зазначений лист-повідомлення отримано Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області 03.07.2015, про що міститься відмітка про вхідний номер кореспонденції №19-464/0/24-15.

У відповіді Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області послався на сплив строку дії договору 29.12.2014, тобто відсутність правових підстав для продовження припиненого договору і зазначив про необхідність повернення об'єкта оренди внаслідок відсутності договірних правовідносин.

Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили із приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на день виникнення переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки), якою визначений порядок поновлення договору оренди землі та встановлено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Так, згідно із частинами першою - п'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч.6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

З матеріалів справи судами встановлено, що строк дії Договору оренди землі, зареєстрованого у Державному реєстрі земель 29.12.2009 за НОМЕР_2, закінчився 29.12.2014.

Позивач своєчасно скористався своїм правом та звернувся 11.11.2014р. до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області з пропозицією поновити договір із долученням до звернення проекту додаткової угоди.

Враховуючи вимоги частин 4-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" орендодавцем - Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області у місячний термін до 10.12.2014р. було розглянуто надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевірено його на відповідність вимогам закону, запропоновано надати повний пакет документів, а саме Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки (витяг з технічної документації).

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу, що стаття 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає додавання до листа-звернення про поновлення договору оренди землі лише проекту додаткової угоди, долучення інших документів до заяви на продовження (поновлення) договору оренди землі стаття 33 цього Закону не передбачає.

Тобто, вимога орендодавця про необхідність надання Витягу з технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є істотною умовою договору оренди землі, за яким сторони повинні досягнути домовленості. Зміна будь-яких істотних умов договору оренди землі ані орендарем, ні Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області не пропонувалась.

Інших заперечень проти продовження строку дії договору оренди Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області не наведено.

Щодо посилань Головного управління Держземагенства у Запорізькій області у відповіді на відсутність нормативної грошової оцінки, яка необхідна для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, то будь-яких пропозицій з боку орендодавця про встановлення певного розміру орендної плати у процентному відношенні від нормативної грошової оцінки землі заявлено не було.

Судами встановлено, що сторонами укладений Договір №630 від 27.03.2012 про внесення змін до Договору оренди землі, яким у зв'язку із зміною розміру грошової оцінки земельної ділянки сторони визначили новий розмір грошової оцінки земельної ділянки 1707961,35грн., та орендну плату визначили 51238,84 грн. на рік, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції підставно зазначив, що орендодавець не позбавлений права, в тому числі й в судовому порядку, внести зміни в Договір оренди землі стосовно розміру орендної плати та грошової оцінки землі, які в силу Закону України "Про оренду землі" та Податкового кодексу України є обов'язковими для сторін.

Дослідивши відповідь, надану Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області, суди встановили, що відмови у пролонгації договору оренди землі позивач не отримав. Письмове повідомлення орендодавця про відмову орендарю у поновленні договору оренди в матеріалах справи відсутнє.

Також, враховуючи зміну функцій розпорядження землями сільськогосподарського призначення на Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, позивач намагався вчинити додаткові дії у відповідності до зміни орендодавця щодо продовження дії договору оренди та звертався з листом-пропозицією №11 від 03.07.2015 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі із доданням проекту додаткової угоди, витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі.

Проте, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області у відповіді зазначило про відсутність правових підстав для продовження припиненого 29.12.2014р. договору, про необхідність повернення об'єкта оренди внаслідок відсутності договірних правовідносин.

Такі відмови у поновленні дії договору оренди визнані судами неправомірними, оскільки на момент своєчасного звернення позивача 11.11.2014 орендодавцем своєчасно не заявлено про відмову в пролонгації договору.

Посилання Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області на те, що ПП "Агрофірма "Світлана" не довела належне виконання своїх обов'язків як орендар, - було предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, який встановив, що в матеріалах справи відсутні докази протиправної поведінки орендаря під час дії Договору оренди землі, в тому числі у використанні земельної ділянки за цільовим призначення та дотримання вимог збереження стану об'єкта оренди і своєчасної сплати орендної плати, у зв'язку з чим посилання ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області на те, що позивачем не було доведено належного виконання своїх обов'язків за договором, відхилені судами як не доведені належними доказами.

Таким чином, судами встановлено, що позивач належним чином виконував свої зобов'язання за Договором оренди та, як наслідок, у нього виникло переважне право на продовження дії договору оренди землі. Позивачем виконані вимоги, передбачені ст. 33 Законом України "Про оренду землі" для поновлення договору оренди, а відповідачами, у свою чергу, не здійснено дій, які б сприяли такому поновленню, додаткову угоду не підписано.

При цьому, укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі між сторонами у даній справі має здійснюватися із уповноваженим органом виконавчої влади, яким на момент винесення рішення судом є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, у зв'язку з чим судами задоволено позов відносно другого відповідача, а щодо відповідача Головного управління Держземагенства у Запорізькій області у позові відмовлено.

Що стосується виходу за межі позовних вимог, то суди виходили з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

В даному випадку нормами чинного законодавства прямо встановлена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту поновлення договору та передбачена можливість укладення правочинів про зміну договору за рішенням суду, а відтак, способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди.

Відповідно до ст. 84 ГПК України, у спорі, що виник при укладенні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Зазначена правова позиція викладена у п. 9.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення".

Відповідно до пункту 2 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

У справі наявна заява ПП "Агрофірма"Світлана" про вихід за межі позовних вимог з метою захисту прав і законних інтересів позивача при винесенні рішення.

Задовольняючи клопотання позивача про вихід за межі позовних вимог, місцевий господарський суд виходив, зокрема з того, що виходом за межі позовних вимог є захист права позивача шляхом визнання договору поновленим із зобов'язанням уповноваженого органу укласти додаткову угоду до Договору оренди землі про його пролонгацію.

Проте, з таким висновком підставно не погодився суд апеляційної інстанції, оскільки предметом розгляду по даній справі є вимога поновити дію договору оренди землі НОМЕР_1 від 17.07.2009р. на тих же самих умовах. Тобто, в даному випадку, виходом за межі позовних вимог є визначення умов додаткової угоди між сторонами, яка фіксує факт продовження договору, а не зобов'язання сторін вчинити певні дії - укласти додаткову угоду.

Так, статтею 84 ГПК України передбачено: у спорі, що виник при укладенні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

В матеріалах справи міститься проект Додаткової угоди (а. с. 87), яку позивач направляв відповідачу-1 первісно та проект Додаткової угоди (а. с. 85), яку позивач направляв відповідачу-2 в подальшому для підписання.

Проте, не зважаючи на пропозиції позивача про суттєве збільшення розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки земельної ділянки на 2015 і наступні роки, як встановлено судами, будь-яких пропозицій, згоди чи заперечень стосовно визначення розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки земельної ділянки ні Головним управлінням Держземагенства у Запорізької області, ні Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізької області не висловлено.

Отже, у судів попередніх інстанцій були підстави для виходу за межі позовних вимог, проте, враховуючи предмет та підстави позову по справі, вирішуючи вказану позовну вимогу, суд перший інстанції припустився процесуальної помилки в частині вимог, передбачених ст.84 ГПК України, у зв'язку з чим апеляційна інстанція змінила частини 2-3 рішення господарського суду Запорізької області шляхом задоволення позовних вимог із викладенням іншої редакції додаткової угоди про поновлення терміну дії Договору оренди землі НОМЕР_1 від 17.07.2009р.

Статтею 111 7 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.12.2015р. у справі №908/3587/15 господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Головуючий суддя Т. Данилова

Судді М. Данилова

В. Корсак