Ухвала

від 02.12.2015 по справі 826/9308/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" грудня 2015 р. м. Київ К/800/6932/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Острович С.Е.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Інспекція)

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013

у справі № 826/9308/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Світ сучасних технологій" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року Товариство звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому (з урахуванням заяви про відкликання частини позовних вимог) просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.11.2012 № 0000842260.

Постановою названого суду від 26.09.2013 у позові відмовлено з причин неподання платником належних доказів на підтвердження реального виконання господарських операцій з придбання підрядних робіт у заявлених контрагентів - товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Лаб» (далі - ТОВ «Трейд- Лаб») та у приватного підприємства «Вега-Сервіс 2009» (далі - ГІГІ «Вега- Сервіс 2009»).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.1 1.2013 зазначене рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено; оспорюваний акт індивідуальної дії визнано протиправним та скасовано. У прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що подані платником первинні документи підтверджують фактичне виконання спірних операцій, тоді як Інспекцією не наведено достатньо переконливих доводів та не подано беззаперечних доказів недобросовісності платника у сфері оподаткування.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва зі спору.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ та з податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Трейд-Лаб» за березень, квітень 2012 року та з ПГІ «Вега-Сервіс 2009» за червень 2012 року.

За результатами цієї перевірки Інспекцією складено акт від 31.10.2012 № 3950/22-621-33055245 та прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 16.11.2012 № 0000842260, згідно з яким Товариству збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 368 044 грн. за основним платежем та на 92 011 грн. за штрафними санкціями.

Підставою для цього донарахування слугував висновок податкового органу про те, що господарські операції з поставки названими постачальниками підрядних робіт позивачеві не здійснювалися, подані платником первинні документи на підтвердження виконання цих операцій містять недостовірні відомості та представлені платником з метою одержання необгрунтованої податкової вигоди, дії платника спрямовані на штучне створення документального підтвердження факту виконання взаємних зобов'язань між господарюючими суб'єктами, ТОВ «Трейд-Лаб» та ІІГІ «Вега-Сервіс 2009» залучені до взаємовідносин з позивачем виключно з метою декларування витрат.

На обґрунтування цього висновку Інспекція посилається на обставини, установлені у ході проведення контрольно-перевірочних заходів відносно названих контрагентів, під час яких встановлено їх неперебування за місцезнаходженням, відсутність у ТОВ «Трейд-Лаб» та ІIIІ «Вега-Сервіс 2009» матеріальних та трудових ресурсів для провадження господарської діяльності та виконання розглядуваних операцій; аналіз діяльності ГОВ «Трейд-Лаб» свідчить про переважне здійснення ним схемних операцій з фіктивним господарюючим суб'єктом (товариством з обмеженою відповідальністю «Метеко ЛП»), Також Інспекція зазначає про неподання позивачем під час перевірки первинних документів, які б з достатнім ступенем достовірності дозволяли б встановити реальність господарських взаємовідносин зі спірними постачальниками, навіть з урахуванням наданого платникові 90-денного строку для відновлення викрадених документів.

Згідно з класифікацією витрат, наведеною у статті 138 Податкового кодексу України, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг належить до витрат операційної діяльності, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування та визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2) та визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пункт 138.4).

Таким чином, аналізовані законодавчі положення пов'язують податкові наслідки у вигляді формування витрат у податковому обліку з реальним виконанням господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг) та з її підтвердженістю належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт. При цьому обов'язковою умовою визнання даного виду витрат у податковому обліку платника є декларування доходу, одержаного внаслідок понесення цих витрат.

Керуючись наведеними правилами оподаткування при оцінці податкових наслідків господарських операцій позивача (замовник) з ТО В «Трейд-Лаб» і з ПП «Вега-Сервіс 2009» (підрядники) у рамках виконання зобов'язань за договорами від 23.02.2012 № 33 та від 23.02.2012 № 34, суд першої інстанції не визнав достатніми доказами фактичного виконання названими підрядниками електромонтажних робіт подані платником первинні документи - локальні кошториси, рахунки-фактури, податкові накладні, акти виконаних робіт.

При цьому суд зазначив, що платником не подано доказів передачі Товариством замовником проектної документації, технічної та виконавчої документації для монтажу обладнання, наказів про призначення відповідальних осіб за виконання зазначених робіт, як це було передбачено умовами вказаних договорів; докази оплати позивачем розглядуваних витрат також відсутні; дослідивши кошториси та акти виконаних робіт, суд дійшов висновку про включення до вартості поставлених позивачеві підрядних робіт й вартості придбаних Товариством матеріалів, що є свідченням подвійної оплати позивачем цих матеріалів. Докази фактичної передачі підрядникам відповідних матеріалів, їх транспортування, передачі відповідальним особам під звіт тощо у матеріалах справи відсутні.

Крім того, суд першої інстанції звернув увагу й на відсутність доказів наявності господарського зв'язку між спірними операціями та об'єктами, на яких виконалися розглядувані роботи (будівництво житлового будинку по вул. Академіка Вільямса, 3 у м. Києві, житловий комплекс по пр. 40-річчя Жовтня, 40). Товариством не подано ані доказів залучення його до будівництва вказаних об'єктів за договором підряду (генерального підряду), ані доказів самостійного здійснення такого будівництва у рамках провадження своєї господарської діяльності.

Також у матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані на підтвердження факту використання придбаних підрядних робіт у господарській діяльності платника, декларування доходу як результат понесення витрат за цими операціями.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та підтримуючи правову позицію позивача у справі, наведених висновків не спростував. Фактично суд апеляційної інстанції послався на формальну наявність у платника первинних документів, які за формою відповідають вимогам чинного законодавства та містять необхідні відомості про зміст розглядуваних господарських операцій, без дослідження обставин щодо фактичного руху активів між учасниками цих операцій та без аналізу змін їх майнового стану.

Не можна погодитися й з висновком апеляційного суду про безпідставність посилань Інспекції на обставини, установлені в актах зустрічних перевірок (звірок) ТОВ «Трейд-Лаб» і ГІГІ «Вега-Сервіс 2009». Адже результати заходів податкового контролю, які стосуються одних і тих самих обставин та мають істотне значення для справи, повинні враховуватися незалежно від того, яким податковим органом вони встановлені.

Чинне податкове законодавство не передбачає заборони використання податковим органом інформації, що одержана від іншого контролюючого органу та відповідає профілю покладених на нього завдань, при прийнятті рішення за наслідками перевірки. Доказів фіктивності, недостовірності документів, одержаних та досліджених контролюючими органами у ході проведення зустрічних перевірок (звірок) ТОВ «Трейд-Лаб» і ГІГІ «Вега-Сервіс 2009», позивачем не подано. А відтак акти податкових перевірок (звірок), складені відносно цих контрагентів, на який посилається Інспекція на підтвердження обґрунтованості оспорюваного донарахування, підлягали оцінці у сукупності з іншими доказами у справі за правилами статті 86 КАС в рамках даного судового провадження.

Слід також зазначити, що у даному разі факт виконання спірних електромонтажних робіт без залучення ТОВ «Трейд-Лаб» і ІІП «Вега-Сервіс 2009» підтверджується установленою в акті перевірки наявністю у позивача власних трудових та виробничих ресурсів. Адже здійснення електромонтажних робіт є основним видом діяльності Товариства; у перевіреному періоді чисельність штатних працівників Товариства складала 29 осіб; як встановлено судом першої інстанції, позивач самостійно придбавав товарно-матеріальні цінності, необхідні для виконання електромонтажних робіт на вказаних об'єктах.

Різновидом нереальної господарської операції є операція, що здійснюється фактично самим платником, але документально оформлюється як роботи, виконані сторонньої особою.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України погоджується з висновком суду першої інстанції про законність оспорюваного нарахування, тоді як у постанові апеляційного суду не наведено обґрунтованих мотивів для надання іншої правової оцінки обставинам даного спору. А відтак Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі правильне та обґрунтоване рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013 у справі № 826/9308/13-а скасувати.

3. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2013 у справі № 826/9308/ 13-а залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України..

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова С.Е. Острович