Ухвала

від 10.12.2015 по справі 822/1342/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" грудня 2015 р. м. Київ К/800/48582/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Шведа Е.Ю.,

суддів Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.,

секретар судового засідання Носенко Л.О.,

за участю: представник третьої особи Цюпик О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

касаційною скаргою Хмельницького заводу «Полімер»

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року

у справі № 822/1342/14

за позовом Хмельницького заводу «Полімер»

до Хмельницької міської ради, Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, Управління Держземагентства у Хмельницькому районі Хмельницької області,

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Запчастини»,

про визнання незаконними та скасування рішень,

встановив:

Хмельницький завод «Полімер» звернувся до суду з позовом до Хмельницької міської ради, Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції , Управління Держземагентства у Хмельницькому районі Хмельницької області, в якому просив визнати незаконним та скасувати п. 3 рішення дев'ятої сесії Хмельницької міської ради від 10 серпня 2011 року № 35, яким затверджений проект землеустрою щодо надання ТОВ «Агро-Запчастини» земельної ділянки по вул. Пілотській, 77/3В, м. Хмльницький, площею 294 кв.м. в короткострокову оренду для обслуговування магазину непродовольчих товарів та офісних приміщень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій зазначає про порушення судами норм матеріального та процесуального права та просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні представник третьої особи заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, що з'явились, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Судами встановлено, що Хмельницькому заводу «Полімер» (правонаступнику Колективного підприємства завод «Полімер») видано Державний акт на право постійного користування землею ІІ-XM №000571 від 17 березня 1998 року, площею 2,88 га, що розташована по вул. Пілотській, 77/3, м. Хмельницький.

Проте, Хмельницькою міською радою прийнято декілька рішень про вилучення земельних ділянок у Хмельницького заводу «Полімер» в запас міста на загальну площу 1,0415 га.

Зокрема, рішенням Хмельницької міської ради від 07 квітня 2005 року № 24 у позивача вилучено земельну ділянку, площею 9340 кв.м., в запас міста.

Згодом, земельна ділянка, яка була вилучена у Хмельницького заводу «Полімер», в складі земельної ділянки, площею 294 кв.м. по вул. Пілотській, 77/3В, м. Хмельницький, надана Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Запчастини» (далі - ТОВ «Агро-Запчастини») в короткострокову оренду для обслуговування магазину непродовольчих товарів та офісних приміщень зі складу земель запасу на підставі проекту землеустрою, який затверджений п. 3 рішення дев'ятої сесії Хмельницької міської ради від 10 серпня 2011 року № 35.

16 травня 2012 року між Хмельницькою міською радою та ТОВ «Агро-Запчастини» на підставі п. 3 зазначеного рішення укладено договір оренди земельної ділянки, площею 294 кв.м., по вул. Пілотській, 77/3В, м. Хмельницький, який зареєстрований Управлінням Держкомзему у м. Хмельницькому у Державному реєстрі земель за № 681010004000534.

31 жовтня 2012 року, розглянувши звернення Хмельницького заводу «Полімер», лист Управління Держкомзему в м. Хмельницькому від 14 червня 2012 року № 24 та пропозиції постійної комісії міської ради з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, Хмельницька міська рада рішенням № 85 внесла зміни до п. 24 додатку 1 рішення міської ради від 07 квітня 2005 року № 24. Таким чином цифри « 0,9340» було змінено на цифри « 0,2364», а Хмельницький завод «Полімер» зобов'язано звернутись до Управління Держкомзему в м. Хмельницькому для внесення змін до Державного акту на право постійного користування від 17 березня 1998 року ХМ № 737.

Вважаючи п. 3 рішення Хмельницької міської ради від 10 серпня 2011 року № 35 незаконним та таким, що порушує права позивача на користування належною йому земельною ділянкою, він звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності порушеного права позивача спірним рішенням та з того, що даний спір є адміністративним.

Суд касаційної інстанції вважає такі висновки судів передчасними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Ч. 1 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі тощо.

Прийняте міською радою спірне рішення, в тому числі його спірний пункт, (як суб'єктом владних повноважень) є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, яке вичерпало свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого акта (актів) не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку, укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.

Враховуючи наведене, позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування (місцевого органу виконавчої влади), пункт такого рішення щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування (місцевого органу виконавчої влади) вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Таким чином, у разі прийняття органом місцевого самоврядування чи місцевим органом виконавчої влади (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди тощо), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, місцевого органу виконавчої влади не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд України в своїх численних рішеннях, зокрема, у справах № 21-405а14 від 11 листопада 2014 року, № 21-308а14 від 09 грудня 2014 року, який має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції, відповідно до ст. 244 2 КАС України.

З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій помилково розглянуто даний спір за правилами адміністративного судочинства, оскільки такий спір, враховуючи суть спірних правовідносин, їх суб'єктний склад та норми ст. 12 ГПК України, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування рішень судів першої і апеляційної інстанцій та закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 157, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Хмельницького заводу «Полімер» задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року скасувати.

Провадження у справі за позовом Хмельницького заводу «Полімер» до Хмельницької міської ради, Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, Управління Держземагентства у Хмельницькому районі Хмельницької області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Запчастини», про визнання незаконними та скасування рішень закрити.

Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної з моменту проголошення та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: