Ухвала

від 01.12.2015 по справі 826/6203/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2015 року м. Київ К/800/65328/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В, Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі Бруй О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Феодор Лігал Україна» (правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю «БДО Лігал Україна»)

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року

у справі №826/6203/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БДО Лігал Україна» (надалі - ТОВ «БДО Лігал Україна»)

до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м.Києві)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 30.11.2012р. №0005872260 та від 14.03.2013р. №0001452250.

Справа судами розглядалась неодноразово.

За наслідками останнього перегляду, постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.03.2014р. позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 30.11.2013р. в частині застосування штрафних санкцій на суму 172,50грн. Скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 14.03.2013р. №0001452250. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2014р. рішення першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, рішення суду апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «БДО Лігал Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Логокомп» за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р., за результатами якої складено акт від 10.10.2012р. №438/22-604/36336456.

Проведеною перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

На підставі висновків вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.11.2012р. №0005872260, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в загальній сумі 420055,00грн., в тому числі 335906,00 грн. - за основним платежем, та 84149,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

За наслідками адміністративного оскарження позивачем зазначеного податкового повідомлення-рішення від 30.11.2012р. №0005872260, рішенням ДПС у м. Києві про результати розгляду первинної скарги від 01.03.2013р. № 2027/10/12-1-03 було залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.11.2012р. №0005872260 та збільшено суму застосованої штрафної (фінансової) санкції з податку на додану вартість визначену в податковому повідомленні-рішенні від 30.11.2012р. №0005872260 на 83804,00 грн., внаслідок чого ДПІ у Подільському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.03.2013р. №0001452250, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в загальній сумі 83804,00грн., в тому числі 0,00 грн. - за основним платежем, та 83804,00грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Надаючи оцінку обставинам у справі, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України).

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст.201.10 Податкового Кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Для підтвердження правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Дані положення врегульовані ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Виходячи з наведених правових норм, можливо зробити висновок, що вони дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів/робіт/послуг та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судами встановлено, що між ТОВ «БДО Лігал Україна», в особі директора Молібоги С.І., було укладено договір з ТОВ «Логокомп», в особі директора ОСОБА_4, про надання послуг від 23.06.2011р.

На виконання умов вказаного договору виписано на адресу позивача акти прийому-передачі послуг та податкові накладні, які використані останнім для формування валових витрат та податкового кредиту.

Крім того, позивачем надано договір від 10.06.2011р. про надання консультаційних послуг, укладений з Акціонерним товариством «Концерн АВЕК та Ко» (Клієнт), предметом якого є надання позивачем консультаційних послуг Клієнту, меморандум щодо надання ТОВ «БДО Лігал Україна» пропозицій з формування рекомендацій АТ «Концерн АВЕК та Ко» про передачу майна для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, проекти кредитних договорів, юридична консультація щодо поняття «бізнес-план» у сфері кредитування та відмінності бізнес-плану для позичальника та інвестора, бізнес-план (техніко-економічне обґрунтування) до договору про надання послуг від 23.06.2011р. (за якими замовник - ТОВ «БДО Лігал Україна», виконавець - ТОВ «Логокомп»).

Проте надані докази не підтверджують фактичного здійснення господарських операцій щодо надання ТОВ «Логокомп» позивачу консультаційних послуг за договором від 23.06.2011р.

Так, номенклатура послуг продавця, зазначена в актах прийому-передачі послуг від 04.08.2011р., від 05.08.2011р., від 08.08.2011р., від 10.08.2011р. та податкових накладних від 04.08.2011р. №33, від 05.08.2011р. №34, від 08.08.2011р. №40, від 10.08.2011р. №51, не розкриває змісту та обсягу цих послуг. Із зазначених актів прийому-передачі послуг та податкових накладних неможливо встановити, який саме вид послуг із перелічених у пункті 2.1 Договору, надавався позивачу згідно із конкретним актом прийому-передачі послуг та податковою накладною.

Також, позивачем не було надано доказів ефективності придбаних послуг, що є звичайним економічним засобом визначення обґрунтованості/необґрунтованості придбання таких послуг. Так, не надано доказів щодо необхідності розробки ТОВ «Логокомп» меморандуму, бізнес-плану, юридичної консультації щодо поняття «бізнес-план», необхідності залучення ТОВ Логокомп» для виконання певної частини робіт за договором про надання консультаційних послуг, укладеного з АТ «Концерн АВЕК та Ко» та стосовно браку часу та відповідних спеціалістів. Водночас, позивачем не надано доказів, що саме надані ТОВ «Логокомп» проекти кредитних договорів послугували в майбутньому основою для договору кредитної лінії між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ПАТ «Концерн АВЕК та Ко».

Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, договір, акти прийому-передачі послуг та податкові накладні за господарською операцією між позивачем та ТОВ «Логокомп» підписано від імені Молібоги С.І. та ОСОБА_4

Обґрунтовуючи нікчемний характер договорів, відповідач посилався на вирок Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2010р. по кримінальній справі №1-786.10 по обвинуваченню ОСОБА_4, (засновника ТОВ «Логокомп») у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.205 ч.2, 358 ч.2 КК України.

Вироком Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2010р. у кримінальній справі №1-786.10 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.205 ч.1, 358 ч.2 КК України та встановлено, що після реєстрації ТОВ «Логокомп», ТОВ «Ековент 2000», ТОВ «Трейдпостач ТС» ОСОБА_4 самостійно підприємницьку діяльність не здійснював, угод фінансового характеру не складав, печатками підприємств не користувався, а реєстраційні та установчі документи зазначених підприємств передав невстановленій досудовим слідством особі, що надало змогу невстановленим особам вести незаконну господарську діяльність та отримувати дохід.

У зв'язку з чим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне зазначити, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, писані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним.

Відповідно до ч. 1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, судом апеляційної інстанції обґрунтовано враховано обставини, встановлені у вищезазначеній кримінальній справі.

Крім того, доказів щодо зняття з податкового обліку, закриття рахунків в установах банків щодо ТОВ «Лгокомп» відповідачем не було надано.

Згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.02.2014р. №18178062, ТОВ «Логокомп», ідентифікаційний код 36677058, зареєстроване як юридична особа, місцезнаходження: 01010, м.Київ, вул.Аїстова,3, засновник (учасник) юридичної особи - ОСОБА_4

Отже, враховуючи сукупний аналіз наведених вище обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що первинні документи не розкривають зміст та обсяг господарських операцій з метою їх використання у господарській діяльності позивача, а отже не дають підстав для відображення їх у податковому обліку позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.11.2012р. №0005872260.

Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про правомірність прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення 14.03.2013р. №0001452250 з огляду на те, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.06.2012р. у справі №2а-19416/11/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.02.2013р. позов ДПІ у Подільському районі м.Києва задоволено: стягнуто з ТОВ «Ековент 2000» на користь ТОВ «БДО Лігал Україна» вартість послуг в сумі 3549289,00грн. сплачених за договором від 15.06.2011р. №Ф0611-02, а з ТОВ «БДО Лігал Україна» в доход держави вартість послуг в сумі 3549289,00грн.

Податкове повідомлення-рішення від 30.11.2011р. №0001272320 ДПІ у Подільському районі м.Києва прийнято на підставі акту перевірки №23-205/36336456 від 08.11.2011р. При цьому, зазначеними вище рішеннями у справі №2а-19416/11/2670 фактично встановлено порушення вимог чинного податкового законодавства України ТОВ «БДО Лігал Україна» не раніше строку 1095 днів до прийняття податкового повідомлення-рішення у даній адміністративній справі.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Феодор Лігал Україна» - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

Ю.І. Цвіркун