Рішення

від 09.11.2015 по справі 922/5523/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2015 р.Справа № 922/5523/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Лук'яненко Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор-Оіл", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливний альянс", м. Київ простягнення коштів за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 24.09.2015 року);

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор-Оіл" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Паливний альянс" (відповідач) про стягнення коштів у розмірі 502 677, 06 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 123-ВР поставки нафтопродуктів від 27.08.2015 року у частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

У межах строків передбачених статтею 69 господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

12.10.2015 року позивач через канцелярію суду надав клопотання вх. № 41208 та вх. № 41207 про долучення до справи документальних доказів.

12.10.2015 року відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву вх. № 41212 у якому зазначає, що 27.08.2015 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 123-ВР поставки нафтопродукті, відповідно до якого продавець зобов'язаний передати у власність покупцю нафтопродукти, а покупець зобов'язаний своєчасно прийняти нафтопродукти і оплатити їх вартість на умовах договору. Продавець 01.09.2015 року виставив покупцю рахунок на оплату № 174 на суму 502 677,06 грн. та здійснив поставку обумовленого укладеним сторонами договором товару, що підтверджується оформленою належним чином видатковою накладною № 518 від 01.09.2015 року. Згідно вказаного рахунку на оплату покупець повинен оплатити товар в строк до 02.09.2015 року, проте не здійснив цього у зв'язку із відсутністю необхідних грошових коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 502 677,06 грн. Отже як зазначає відповідач наявність заборгованості та заявлений позов визнає.

20.10.2015 року позивач через канцелярію суду надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

2.11.2015 року позивач через канцелярію суду надав додаткові письмові пояснення вх. № 44209 у яких зазначає, що поставка товару, обумовленого договором, здійснювалась на підставі приписів пунктів 3.4, 3.6. договору та оформлена шляхом підписання, у томі числі, акту прийому-передачі, належним чином засвідчена копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідач у призначене судове засідання 9.11.2015 року не з'явився, але 05.11.2015 року через канцелярію суду наддав додаткові письмові пояснення вх. № 44640 у яких зазначає, що визнає заявлені позовні вимоги у повному обсязі, з наслідками відповідних дій в силу вимог чинного законодавства ознайомлений.

Присутній у судовому засіданні 9.11.2015 року представник позивача вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі представника відповідача, пояснив, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.09.2015 року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи викладене, а також достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та надання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 9.11.2015 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, 27.08.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вектор-Оіл» (далі -позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Паливний альянс» (далі -відповідач, покупець) було укладено договір № 123-ВР поставки нафтопродуктів, відповідно до якого продавець зобов'язаний передати у власність покупцю нафтопродукти, а покупець зобов'язаний своєчасно прийняти нафтопродукти і оплатити їх вартість на умовах договору (пункт 1.1. договору).

Відповідно до пункту 9.1., сторони узгодили, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2015 року, за умови повного розрахунку між сторонами (т. 1, а.с. 13).

Пунктом 2.1.1 договору встановлено, що продавець своєчасно та в повному обсязі має поставити покупцю нафтопродукти. А у пункті 2.2.3 договору визначено, що покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплатити вартість поставлених нафтопродуктів.

Відповідно до пункту 3.1 договору нафтопродукти поставляється покупцю партіями, в кількості і по ціні, обумовленій сторонами та зазначеній у рахунках-фактурах (або видаткових накладних). Днем виконання продавцем обов'язку про поставці товару вважається дата, зазначена у видатковій накладній (пункт 3.8 договору). Пунктом 4.3 договору передбачено, що покупець зобов'язаний здійснити погашення повної вартості товару, зазначеної у відповідній накладній і рахунку на оплату, не пізніше наступного дня, починаючи з дня оформлення накладної на окрему поставку товару.

За вимогами частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем 1.09.2015 року виставлено відповідачу рахунок на оплату № 174 на суму 502 677,06 грн., у відповідності до видаткової накладної № 518 від 1.09.2015 року.

За твердженням позивача, відповідач своїх зобов`язань за договором належним чином не виконав та не здійснив оплату товару в сумі 502 677,06 грн., що й стало підставою для звернення останнього до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно положень частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Також у відповідності до заяви відповідача від 5.11.2015 року про визнання позову у повному обсязі, суд керується положенням статті 78 Господарського процесуального кодексу України, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За таких обставин, враховуючи те, що сума заборгованості відповідача підтверджується зібраними у справі матеріалами, то за відсутності доказів сплати відповідачем заборгованості за договором № 123-ВР поставки нафтопродуктів від 27.08.2015 року та визнання позову відповідачем, позовні вимоги про стягнення суми боргу у розмірі 502 677,06 грн. судом визнаються обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 75, 78, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Паливний альянс» (61003, м. Харків, Майдан Конституції, будинок 1, під'їзд 8, поверх 4, кімната 8403, ЄДРПОУ 38320280) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-Оіл» (61153, м. Харків, проспект 50-річчя ВЛКСМ, буд. 56, ЄДРПОУ 38160953) суму боргу у розмірі 502 677,06 грн. та 7 540,16 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено 13.11.2015 р.

Суддя ОСОБА_2