Рішення

від 12.11.2015 по справі 569/11407/14-ц

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/11407/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2015 року Рівненський міський суд

в особі головуючої судді Крижової О.Г.,

при секретарі Гриценюк М.А.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес-С» про стягнення компенсації за порушення авторських прав,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Експрес-С» про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що у 1979 році вона створила літературний твір «Капітошка" (українською мовою). У 1980 році літературно-художній образ «Капітошка" було вперше оприлюднено в анімаційному фільмі з однойменною назвою «Капитошка" (рос.) «Капітошка" (укр.), а в 1989 році - твір «Повертайся Капітошка" українською та російською мовами. Вказані анімаційні фільми були створені на кіностудії "Київнаукфільм". Автором сценарію анімаційних фільмів «Капитошка"(рос.)/ «Капітошка" (укр) вказано її.

Авторське право на кінофільм належало підприємству, яке здійснило зйомку, а авторові сценарію, художнику постановникові та авторам інших творів, які увійшли складовою частиною у фільм належало авторське право кожному на свій твір. Авторські (майнові) права на фільм належать кіностудії «Укранімафільм» (правонаступник кіностудії «Київнаукфільм»), а їй належать авторське немайнове право та виключні майнові права на літературний твір та його оригінальну назву: «Капитошка"(рос.) та «Капітошка» (укр.). Вона користуючись своїм правом на реєстрацію авторського права зареєструвала свої авторські права у Державному департаменті інтелектуальної власності і отримала свідоцтво від 11 травня 2004 року № 9967 про державну реєстрацію авторського права на літературний твір «Капітошка». Назва літературного твору «Капітошка», в тому числі російською мовою «Капитошка», створеного нею є оригінальною, може використовуватись самостійно, а тому розглядається як твір та охороняється відповідно до ст. 9 Закону України «Про авторське право і суміжні права» . Самостійними об'єктами, які підлягають правовій охороні авторським правом є оригінальна назва літературного твору «Капітошка/Капитошка» та ім'я головного персонажа. Літературний твір «Капітошка» та його індивідуальна фантазійна назва є відомими творами в Україні - даний факт є загальновідомим, що неодноразово визнавалося судами та не потребує додаткового доказування. Окрім цього, на захист цього твердження виступає Звіт Національного (дослідницького) університету «Острозька академія».

В подальшому їй стало відомо, що 18.11.2014 року відповідач 1 - ФОП ОСОБА_2, здійснював оптову торгівлю печива здобного пісочно-відсадного «Капітошка», виробником якого є - ТОВ «Експрес-С».

Вказала, що згаданий товар під назвою "Капітошка", вироблений та розповсюджується відповідачами, без її дозволу.

Відповідач ФОП ОСОБА_2 (продавець товару) - як посередник між виробником та кінцевим споживачем товару, допустив порушення майнового права на використання твору шляхом його публічного показу та розповсюдження (продажу) контрафактного товару.

Позивач збільшила позовні вимоги та просила стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав у розмірі 27 560 грн. 00 коп. та з ТзОВ В«ЕКСПРЕС-СВ» компенсацію за порушення виключних майнових прав у розмірі 201 188 грн. 00 коп.

В судовому засіданні представники позивача збільшені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник «Експрес-С» в судовому засіданні позов не визнала, вважає його необґрунтованим з підстав викладених у запереченнях, просила відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, подав до суду заяву в якій просив справу розглядати без його участі.

Заслухавши пояснення сторін,дослідивши матеріали справи,суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частиною 1 статті 41 Конституції України передбачено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 54 Конституції, громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 54 Конституції, кожен громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Відповідно ст. 437 ЦК України, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права», авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Частиною 5 ст.11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначено, що суб'єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах.

Відповідно до ст. ст. 433, 440, 441, 442, 443 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», об'єктами авторського права є літературні та художні твори. Майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору, виключне право дозволяти використання твору, право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Використанням твору є його опублікування (випуск у світ), відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі, продаж, передання в найм (оренду), імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо, а також інші дії, встановлені законом.

Закон визначає, що використання творів дозволяється виключно з дозволу субєкта авторського права позивача, крім випадків вільного використання - виключний перелік яких наведено у ст.ст. 21-25 ЗУ «Про авторське право і суміжні права (ст. 443 ЦПК України).

Судом встановлено, що дозволу на використання оригінальної назви твору «Капітошка» відповідачам позивач не надавала, хоча необхідність такого дозволу (ліцензії) передбачена Законом..

Ст. 9 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлено, що частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону. Відповідно до ст. 15 вказаного Закону, до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначає, що виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом, розповсюдження об'єктів авторського права - будь-яка дія, за допомогою якої об'єкти авторського права безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці.

Відповідно до п.46 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 04 червня 2013 року, під контрафактними примірниками твору, фонограми, відеограми, програм організацій мовлення розуміються примірники об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, які виготовлені, відтворені, опубліковані і (або) розповсюджені з порушенням авторського права і (або) суміжних прав (особистих немайнових і (або) майнових), у тому числі примірники захищених в Україні зазначених об'єктів, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, у яких ці об'єкти ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.

Відповідно до п.44 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 04 червня 2013 року, пункту «б» статті 50 Закону N 3792-XII (3792-12) розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту. Особа, яка розповсюджує об'єкти авторського права і (або) суміжних прав без дозволу суб'єкта такого права, несе відповідальність за порушення виключних прав на цей твір і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договорами з третіми особами.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 04.06.2010 року, належним відповідачем у справі про захист авторського права і (або) суміжних прав є особа, яка своїми діями порушила особисті немайнові чи майнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

За змістом ст.50 Закону порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є: вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Згідно зі ст. 51 Закону, захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.

Відповідно до роз»яснень п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» від 4 червня 2010 року № 5, майнова відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав настає за наявності певних, установлених законом умов: факту протиправної поведінки особи (наприклад, вчинення дій, передбачених статтями 50 та 52 Закону N 3792-XII), шкоди, завданої суб'єкту авторського права і (або) суміжних прав; причинно-наслідкового зв'язку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди.

Так, позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав,

Судом встановлено, що позивачка є автором літературного твору «Капітошка» і їй належать особисті немайнові та майнові авторські права на цей твір, що стверджується свідоцтвом від 11.05.2004 р. за №9967 про державну реєстрацію авторського права на літературний твір «Капітошка» .

Оригінальність та самостійність назви твору «Капітошка»/«Капитошка» підтверджують наступні документи:

-Висновок експерта №934 Львівського НДІСЕ експертизи об'єктів інтелектуальної власності по цивільній справі №569/23223/13-ц від 26 березня 2014 року.

-Висновок експерта №1056/1057/1221 Львівського НДІСЕ експертизи об'єктів інтелектуальної власності по цивільній справі №569/11407/14-ц від 03 квітня 2015 року.

-Висновок експерта №69/14 за результатами проведення судової експертизи у цивільній справі №569/3649/14-ц від 15 липня 2014 року.

-Звіт про науково-дослідну роботу з вивчення специфіки іменування літературного персонажа «Капітошка» (за авторства Н.ОСОБА_1) та його можливих похідних варіацій у російській та українській мовах.

-Звіт «Вивчення рівня обізнаності споживачів України про бренд «Капітошка» Національного університету «Острозька академія».

Відповідачами не надано суду доказів на спростування доводів позивача. Судом встановлено та сторонами не заперечується, що відповідачі здійснювали розповсюдження печива пісочно-відсадного «Капітошка», виробництво якого здійснював відповідач 2 - ТОВ «Експрес-С».

Також судом встановлено, що назва твору «Капітошка» є оригінальною та відтворена на упаковці печива «Капітошка».

Доводи відповідача про те, що порушень авторських прав позивачки ним допущено не було спростовуються дослідженими висновками експертів про оригінальність та самостійність назви твору «Капітошка» та проведеною експертизою про розмір упущеної вигоди

Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 04.06.2010 року, належним відповідачем у справі про захист авторського права і (або) суміжних прав є особа, яка своїми діями порушила особисті немайнові чи майнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Відповідно до висновку №1056/1057/1221 судових експертиз об'єктів інтелектуальної власності від 03 квітня 2015 року:

1.Позначення «КАПІТОШКА» на коробках печива під назвою «Печиво здобне пісочно-відсадне «Капітошка» виробництва ТОВ «Експрес-С» є відтвореням частини літературного твору «Капітошка» (назва тору та ім'я однойменного з нею героя, які можуть використовуватися самостійно), авторське право на яку охороняється з дати створення (1979 р.) та зареєстроване Н. ОСОБА_1 (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №9967).

2.Упущена вигода, яку б правовласник ОСОБА_1 літературного твору «Капітошка» отримав якби його право не було порушено в результаті незаконного використання )відтворення, пропонування до проажу та продаж) позначення назви літературного твору і імені персонажа «Капітошка» (його оригінальної літературної назви та знака для товарів і послуг) на коробках печива під назою «Печиво здобне пісочно-відсадне «Капітошка» складає 570 345 грн.

Проведена експертиза відповідає роз'ясненням, викладеним в п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» № 5 від 12 червня 2009 року: проведена на підставі ухвали суду відповідною судово-експертною установою (ст. ст. 143, 144 ЦПК України), а тому відповідно положень ст.ст.58,59 ЦПК України є належним і допустимим доказом у цій справі, оцінку якому надано судами у відповідності із ст. 212 ЦПК України.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 52 вказаного Закону, при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Згідно п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 22 ЦК України, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або Законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 04 червня 2010 року «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав», для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об'єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об'єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо».

Стаття 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначає розмір компенсації в мінімальних заробітних платах від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат.

Вимогою позивачки є стягнення з ТОВ «Експрес-С» 146 мінімальних заробітних плат, а з ФОП ОСОБА_2 - 20 мінімальних заробітних плат.

Судом встановлено, що позивач не надавав дозволу відповідачам на відтворення імені головного персонажа «Капітошка», оригінальної назви літературного твору «Капітошка» та реалізацію товару з такою назвою.

Позивачем по справі сплачено судовий та вартість за проведення судової експертизи які згідно ст.88 ЦПК України підлягають до стягнення солідарно з відповідачів.

Керуючись ст.ст.41, 54 Конституцї України, ст.ст.437,440-443 ЦК України, Законом України «Про авторське право і суміжні права», ст.ст. 208, 209, 212-215, 216, 218, 223, 292294, ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 компенсацію за порушення виключних майнових прав у розмірі 27 560 грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес-С»(ідентифікаційний код юридичної особи 22972867) на користь ОСОБА_1 компенсацію за порушення виключних майнових прав в розмірі 201 188 грн. 00 коп.

Стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес- С»(ідентифікаційний код юридичної особи 22972867) на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 5743 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд на протязі 10 днів з дня його проголошення .Особи, які брали участь у справі, але не були присутні при оголошені рішення можуть подати апеляційну скаргу на рішення суду на протязі 10 днів з дня отримання копії цього рішення

суддя-підпис

Рішення не набрало законної сили.

з оригіналом згідно:

Суддя Рівненського міського суду О.Г. Крижова

секретар судових засідань ОСОБА_3