Ухвала

від 16.12.2015 по справі 822/5243/15

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/5243/15

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук А.М.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

16 грудня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Зарицької Т.В.,

представника позивача - Словіцький І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Нетішинського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_3 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

01.09.2015 року позивач - Нетішинський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.10.2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

07.12.2015 року на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшла заява з клопотанням розглянути справу без його участі.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 перебував на обліку в Нетішинському міському центрі зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття протягом двох періодів з 11 грудня 2013 року по 25 червня 2014 року та з 05 грудня 2014 року по 02 червня 2015 року. За час перебування на обліку отримано допомогу по безробіттю в розмірі 11213,87 грн.

Наказом центру зайнятості від 11.12.2013 року відповідачу надано статус безробітного. З 25.06.2013 року припинено реєстрацію відповідача як безробітного у зв'язку з початком зайнятості особи. 05 грудня 2014 року наказом центру зайнятості відповідачу призначено допомогу по безробіттю з 12.12.2014 року по 31.05.2015 року. З 02.06.2015 року припинено реєстрацію відповідача як безробітного у зв'язку з поданням безробітним заяви про припинення реєстрації. В ході проведення розслідування встановлено, що відповідач є засновником та з 07.10.2006 року керівником МП "Металіст", що підтверджується актом №32 від 08.07.2015 року центру зайнятості

09.07.2015 року надіслано лист-повідомлення з вимогою повернути кошти в сумі 11213,87 грн. неправомірно виплаченої допомоги по безробіттю.

У зв'язку з тим, що відповідачем кошти в добровільному порядку не сплачені, Нетішинський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з позовом.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Закону України "Про зайнятість населення", прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно ст.2 Закону України „Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно ст.7 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі - Закон) видами забезпечення є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного.

У відповідності до ст. 36 Закону застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п.п. "б" п. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, належать до зайнятого населення і тому відповідно до законодавства України, не можуть бути визнані безробітними.

Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації від 13.02.2009 року № 60/62 виконавча дирекція Фонду та її робочі органи проводять розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення.

В ході проведення даного розслідування встановлено, відповідач є засновником та з 07.10.2006 року керівником Малого підприємства "Металіст", про що свідчить копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Зарезультатами розслідування було складено акт від 08.07.2015 року № 32.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач дійшов вірного висновку про наявність підстав для повернення неправомірно виплаченої допомоги по безробіттю.

При цьому, суд не бере до уваги доводи апелянта щодо відсутності в нього доходу, оскільки до обов'язків центру зайнятості не входить встановлення наявності доходу під час забезпечення осіб себе роботою самостійно.

Згідно з вище вказаними нормами законодавства позивача зобов'язано вживати заходи щодо повернення коштів з особи внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними, що мало місце у випадку відповідача.

Пунктом 3 ст. 6 КАС України передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість заявлених позивачем вимог, які правомірно задоволені судом першої інстанції.

Апелянтом не надано достатніх доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим остання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 22 грудня 2015 року.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Загороднюк А.Г.