Ухвала

від 17.12.2015 по справі 902/1556/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

17 грудня 2015 р. Справа № 902/1556/15

Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву №17/12/1 від 17.12.15р. Малого приватного підприємства фірма "Ерідон" про забезпечення позову у справі № 902/1556/15

за позовом : Малого приватного підприємства фірма "Ерідон", код ЄДРПОУ 19420704 (08143, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Княжичі, вул. Леніна, 46)

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група", код ЄДРПОУ 33623350 (22800, Вінницька область, Немирівський район, м.Немирів, вул. Леніна, 226-А)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька аграрно-промислова група", код ЄДРПОУ 36604325 (22800, Вінницька область, Немирівський район, м.Немирів, вул. Леніна, 226-А)

про стягнення 13705922,94 грн. заборгованості

за участю секретаря судового засідання Здорик Я.С.

представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 02/01-166 від 02.01.15;

відповідача 1: не з"явився;

відповідача 2: не з"явився;

В С Т А Н О В И В :

Мале приватне підприємство фірма "Ерідон" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька аграрно-промислова група" про солідарне стягнення 13705922,94 грн, з яких: заборгованість за отриманий товар з врахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 3840801,12 грн, втрати у зв'язку зі зміною курсу гривні до її грошового еквіваленту в іноземній валюті в сумі 7986467,45 грн, річні в сумі 564019,01 грн та пеня в сумі 1314635,36 грн.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 02.12.2015р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/1556/15 з призначенням її до розгляду на 17.12.2015р.

17.12.2015р. до суду надійшла заява № 17/12/1 від 17.12.2015р. Малого приватного підприємства фірма "Ерідон" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та грошові суми в розмірі 13705922,94 грн, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Вінницька аграрно-промислова група".

Представник позивача в судовому засіданні 17.12.2015р. заяву про забезпечення позову підтримав в повному обсязі.

Відповідачі правом участі в судовому засіданні не скористалися, визначених судом доказів не надали, про поважність причини своєї неявки суду не повідомили. Хоча про дату, час та місце проведення судового засідання відповідачі повідомлялися належним чином - ухвалою від 02.12.2015р., яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією і факт отримання якої підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення за № 2280000191507 та № 2280000191477.

Розглянувши вищевказану заяву та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. При цьому, за змістом вказаної норми, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Таким чином, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 32 - 34 ГПК України.

За приписами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Нормами ст. 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, серед іншого, письмовими і речовими доказами. Господарський суд, згідно зі ст. 34 ГПК України, приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З вищенаведеного випливає, що підставою вжиття заходів із забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення того, що певні дії (бездіяльність) відповідача ускладнить або унеможливить виконання рішення з господарського спору. Таке припущення має бути обґрунтованим, тобто підкріпленим доказами наявності фактичних, отже, реально існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішень господарського суду в майбутньому. Тобто, враховуючи вимоги ст. 33 ГПК, наведення доказів наявності фактичних обставин, з якими позивач пов’язує необхідність застосування заходів до забезпечення позову, є обов’язковим.

В обґрунтування своєї заяви, позивач посилається на те, що застосування заходів до забезпечення позову повинно бути здійснене, оскільки є припущення, що до моменту прийняття рішення у даній справі належні боржникам грошові кошти та майно можуть бути частково та /або повністю відчужені, а тому незастосування заходів до забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, позивач, заявляючи клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову не подав суду будь - яких реальних фактичних доказів в його обґрунтування. В заяві про забезпечення позову містяться лише загальні міркування позивача, без надання належних доказів та без зазначення фактичних обставин, на підтвердження викладеного в заяві. Додані ж до матеріалів заяви інформаційні повідомлення, лише свідчать про наявність у відповідачів значних матеріальних та фінансових ресурсів.

Таким чином, з огляду на те, що позивач не довів обґрунтованості необхідності забезпечення позову, зокрема не надав доказів на підтвердження викладених у заяві обставин та не подав доказів того, що невжиття вказаних заходів унеможливить виконання рішення суду, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Малому приватному підприємству фірма "Ерідон" в задоволенні заяви №17/12/1 від 17.12.15р. про забезпечення позову.

2. Копію ухвали надіслати відповідачам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу 1 (22800, Вінницька область, Немирівський район, м.Немирів, вул. Леніна, 226-А)

3 - відповідачу 2 (22800, Вінницька область, Немирівський район, м.Немирів, вул. Леніна, 226-А)