Рішення

від 15.12.2015 по справі 905/2939/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.12.2015 Справа № 905/2939/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Рильцовій Є.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТОРЕЗ-ЗАЛІЗОБЕТОНВ» м. Мелітополь, Запорізька область

до відповідача: Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_1 КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУВ» м. Добропілля, Донецька область

про стягнення основного боргу у сумі 369266,40грн., інфляційних втрат у сумі 199573,68грн., 3% річних у сумі 12383,07грн.

за участю уповноважених представників :

від позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю б/н від 18.11.2015р.);

від відповідача: ОСОБА_3 (за довіреністю №ББУ/КД85/ББ/14 від 10.12.2014р.).

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 15.12.2015р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«ТОРЕЗ-ЗАЛІЗОБЕТОНВ» м. Мелітополь, Запорізька область звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_1 КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУВ» м. Добропілля, Донецька область про стягнення основного боргу у сумі 369266,40грн., інфляційних втрат у сумі 199573,68грн., 3% річних у сумі 12383,07грн.

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями, позовну заяву призначено до розгляду судді Левшиній Я.О.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором №296 від 07.11.2013р. з оплати поставленого товару, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування 3% річних та інфляції.

Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на ст. ст. 16, 509, 525, 526, 536, 625, 629, 695 Цивільного кодексу України, ст. 216 Господарського України, ст.ст. 1, 58 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав наступні документи: правоустановчі документи; договір №296 від 07.11.2013р. з додатком та додаткові угоди від 25.03.2014р., 02.01.2014р.; специфікації від 07.11.2013р., 27.11.2013р., 28.02.2014р., 03.03.2014р., 25.03.2014р., 09.04.2014р., 14.04.2014р., 05.05.2014р., 15.05.2014р., 02.06.2014р., 12.06.2014р.; видаткові накладні №3/кд від 08.11.2013р., №6/кд від 11.11.2013р., №3/кд від 08.11.2013р., №7/кд від 12.11.2013р., №10/кд від 12.11.2013р., №11/кд від 12.11.2013р., №14/кд від 13.11.2013р., №17/кд від 14.11.2013р., №20/кд від 15.11.2013р., №21/кд від 18.11.2013р., №24/кд від 19.11.2013р., №25/кд від 19.11.2013р., №30/кд від 20.11.2013р., №31к/д від 20.11.2013р., №32/кд від 21.11.2013р., №34кд від 21.11.2013р., №36кд від 21.11.2013р., №38кд від 22.11.2013р., №40/кд від 02.12.2013р., №42/кд від 02.12.2013р., №43/кд від 03.12.2013р., №44/кд від 03.12.2013р., №48/кд від 04.12.2013р., №46/кд від 04.12.2013р., №50/кд від 05.12.2013р., №52/кд від 05.12.2013р., №54/кд від 06.12.2013р., №56/кд від 06.12.2013р., №58/кд від 09.12.2013р., №60/кд від 09.12.2013р., №62/кд від 11.12.2013р., №64/кд від 11.12.2013р., №73/кд від 16.12.2013р., №74/кд від 16.12.2013р., №75/кд від 16.12.2013р., №76/кд від 16.12.2013р., №78/кд від 17.12.2013р., №80/кд від 17.12.2013р., №82/кд від 18.12.2013р., №84/кд від 19.12.2013р., №86/кд від 20.12.2013р., №88/кд від 24.12.2013р., №90/кд від 24.12.2013р., №94/кд від 25.12.2013р., №93/кд від 25.12.2013р., №92/кд від 25.12.2013р., №96/кд від 26.12.2013р., №95/кд від 26.12.2013р., №98/кд від 26.12.2013р., №97/кд від 26.12.2013р., №1/кд від 02.01.2014р., №2/кд від 02.01.2014р., №3/кд від 02.01.2014р., №4/кд від 03.01.2014р., №5/кд від 03.01.2014р., №6/кд від 03.01.2014р., №19/кд від 28.02.2014р., №24/кд від 28.02.2014р., №25/кд від 04.03.2014р., №27/кд від 06.03.2014р., №29/кд від 06.03.2014р., №31/кд від 06.03.2014р., №32/кд від 07.03.2014р., №33/кд від 07.03.2014р., №35/кд від 11.03.2014р., №36/кд від 11.03.2014р., №37/кд від 12.03.2014р., №38/кд від 12.03.2014р., №42/кд від 14.03.2014р., №48/кд від 28.03.2014р., №49/кд від 28.03.2014р., №51/кд від 01.04.2014р., №53/кд від 02.04.2014р., №55/кд від 03.04.2014р., №57/кд від 04.04.2014р., №59/кд від 07.04.2014р., №61/кд від 08.04.2014р., №63/кд від 09.04.2014р., №65/кд від 09.04.2014р., №66/кд від 10.04.2014р., №68/кд від 10.04.2014р., №72/кд від 14.04.2014р., №73/кд від 14.04.2014р., №74/кд від 15.04.2014р., №75/кд від 15.04.2014р., №77/кд від 16.04.2014р., №77/кд від 16.04.2014р., №80/кд від 16.04.2014р., №81/кд від 17.04.2014р., №87/кд від 22.04.2014р., №90/кд від 23.04.2014р., №97/кд від 28.04.2014р., №101/кд від 29.04.2014р., №102/кд від 29.04.2014р., №103/кд від 05.05.2014р., №105/кд від 06.05.2014р., №107/кд від 06.05.2014р., №108/кд від 08.05.2014р., №110/кд від 08.05.2014р., №111/кд від 08.05.2014р., №112/кд від 12.05.2014р., №114/кд від 12.05.2014р., №116/кд від 13.05.2014р., №120/кд від 15.05.2014р., №140/кд від 02.06.2014р., №145/кд від 04.06.2014р., №148/кд від 06.06.2014р., №153/кд від 11.06.2014р., №154/кд від 11.06.2014р., №156/кд від 12.06.2014р., №158/кд від 13.06.2014р., №161/кд від 16.06.2014р., №163/кд від 18.06.2014р., №167/кд від 18.06.2014р., №168/кд від 19.06.2014р., №171/кд від 20.06.2014р., №183/кд від 04.07.2014р., №184/кд від 04.07.2014р., №185/кд від 07.07.2014р., №186/кд від 09.07.2014р., №187/кд від 09.07.2014р., №188/кд від 10.07.2014р., №191/кд від 11.07.2014р., №193/кд від 14.07.2014р., №196/кд від 15.07.2014р., №209/кд від 24.07.2014р., №210/кд від 25.07.2014р., №69/кд від 11.04.2014р., №71/кд від 11.04.2014р.; довіреності №403 від 28.02.2014р., №1306 від 24.07.2014р., №2583 від 02.12.2013р., №4 від 02.01.2014р., №426 від 04.03.2014р.№626 від 27.03.2014р., №838 від 05.05.2014р., №778 від 22.04.2014р., №988 від 02.06.2014р., №986 від 02.06.2014р., №1188 від 03.07.2014р.; звіт про надходження на рахунок №26009013029520; звіт про дебітові та кредитні операції.

Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: письмові пояснення від 24.11.2015р.; довіреність від 18.11.2015р. на представника; письмові пояснення від 24.11.2015р. про відсутність в провадженні господарського суду або іншого суду, який у межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи зі спору між сторонами цієї справи, про цей предмет, з тих же підстав; акт звірки взаємних розрахунків, складений станом на 01.11.2015р. та докази його направлення відповідачу; письмові пояснення від 08.12.2015р.; довіреності: №2410 від 08.11.2013р., №2411 від 08.11.2013р., №708 від 10.04.2014р.; рахунки; податкові накладні; товарно-транспортні накладні; витяг з ЄДРПОУ стосовно статусу та місцезнаходження позивача; протокол №6 Загальних зборів від 28.07.2015р.; повідомлення №100 від 04.12.2015р. про зміну юридичної адреси позивача та докази його направлення відповідачу.

Представник позивача у судове засідання 15.12.2015р. з'явився, підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 15.12.2015р. з'явився, надав выдзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що вимоги позивача не підтверджуються належними доказами та не ґрунтуются на нормах чинного законодавства України з питань постачання продукції, в описі документів вкладених для відправлення відповідачу відсутні відомості про документ, який підтверджує повноваження та посаду особи, яка підписала позовну заяву, позивачем не наданий обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення сум. Надав клопотання б/н б/д, в якому просив зобов'язати позивача надати обґрунтований розрахунок сум, що підлягають стягненню та відкласти розгляд даної справи на іншу дату.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а ненадання відповідачем певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Відповідачу було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті заявлених вимог з наданням підтверджуючих доказів (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання відповідача здійснювати свої процесуальні права, у зв'язку з чим клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

07.11.2013р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладений договір №296 (далі договір), згідно п.п. 1.1., 1.2. якого постачальник зобов'язався поставити у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (далі-продукція), в асортименті, кількості в строки та за ціною та з якісними характеристиками, погодженими сторонами у даному договорі та специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору, а покупець - прийняти та оплатити товари згідно специфікацій, що є невід'ємною його частиною, а покупець - прийняти та оплатити продукцію у відповідності з умовами даного договору.

Відповідно п. 1. Додаткової угоди від 25.03.2014р., сторони дійшли згоди про те, що в період з 01.04.2014р. по 30.06.2014р. (включно), ціна за 1 одиницю продукції (Затяжка ЗШ10.2.5, Затяжка ЗШ11.2.5) не повинна перевищувати 1716,75грн. без ПДВ.

За умовами п. 2. специфікацій від 07.11.2013р., 27.11.2013р., 28.02.2014р., 03.03.2014р., 25.03.2014р., 09.04.2014р., 14.04.2014р., 05.05.2014р., 15.05.2014р., 02.06.2014р., 12.06.2014р., розрахунки за поставлену постачальником продукцію здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових засобів на поточний рахунок постачальника протягом 65 календарних днів з дати поставки відповідної партії продукції.

Згідно п. 8.1. договору в редакції додаткової угоди від 02.01.2014р., даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Сторони дійшли згоди про те, що строк дії договору встановлюється до 31.12.2015р. включно, але в будь-якому випадку не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

На виконання умов договору №296 від 07.11.2013р., позивач поставив відповідачу продукцію на суму 2284576,47грн., що підтверджується видатковими накладними: №3/кд від 08.11.2013р., №6/кд від 11.11.2013р., №3/кд від 08.11.2013р., №7/кд від 12.11.2013р., №10/кд від 12.11.2013р., №11/кд від 12.11.2013р., №14/кд від 13.11.2013р., №17/кд від 14.11.2013р., №20/кд від 15.11.2013р., №21/кд від 18.11.2013р., №24/кд від 19.11.2013р., №25/кд від 19.11.2013р., №30/кд від 20.11.2013р., №31к/д від 20.11.2013р., №32/кд від 21.11.2013р., №34кд від 21.11.2013р., №36кд від 21.11.2013р., №38кд від 22.11.2013р., №40/кд від 02.12.2013р., №42/кд від 02.12.2013р., №43/кд від 03.12.2013р., №44/кд від 03.12.2013р., №48/кд від 04.12.2013р., №46/кд від 04.12.2013р., №50/кд від 05.12.2013р., №52/кд від 05.12.2013р., №54/кд від 06.12.2013р., №56/кд від 06.12.2013р., №58/кд від 09.12.2013р., №60/кд від 09.12.2013р., №62/кд від 11.12.2013р., №64/кд від 11.12.2013р., №73/кд від 16.12.2013р., №74/кд від 16.12.2013р., №75/кд від 16.12.2013р., №76/кд від 16.12.2013р., №78/кд від 17.12.2013р., №80/кд від 17.12.2013р., №82/кд від 18.12.2013р., №84/кд від 19.12.2013р., №86/кд від 20.12.2013р., №88/кд від 24.12.2013р., №90/кд від 24.12.2013р., №94/кд від 25.12.2013р., №93/кд від 25.12.2013р., №92/кд від 25.12.2013р., №96/кд від 26.12.2013р., №95/кд від 26.12.2013р., №98/кд від 26.12.2013р., №97/кд від 26.12.2013р., №1/кд від 02.01.2014р., №2/кд від 02.01.2014р., №3/кд від 02.01.2014р., №4/кд від 03.01.2014р., №5/кд від 03.01.2014р., №6/кд від 03.01.2014р., №19/кд від 28.02.2014р., №24/кд від 28.02.2014р., №25/кд від 04.03.2014р., №27/кд від 06.03.2014р., №29/кд від 06.03.2014р., №31/кд від 06.03.2014р., №32/кд від 07.03.2014р., №33/кд від 07.03.2014р., №35/кд від 11.03.2014р., №36/кд від 11.03.2014р., №37/кд від 12.03.2014р., №38/кд від 12.03.2014р., №42/кд від 14.03.2014р., №48/кд від 28.03.2014р., №49/кд від 28.03.2014р., №51/кд від 01.04.2014р., №53/кд від 02.04.2014р., №55/кд від 03.04.2014р., №57/кд від 04.04.2014р., №59/кд від 07.04.2014р., №61/кд від 08.04.2014р., №63/кд від 09.04.2014р., №65/кд від 09.04.2014р., №66/кд від 10.04.2014р., №68/кд від 10.04.2014р., №72/кд від 14.04.2014р., №73/кд від 14.04.2014р., №74/кд від 15.04.2014р., №75/кд від 15.04.2014р., №77/кд від 16.04.2014р., №77/кд від 16.04.2014р., №80/кд від 16.04.2014р., №81/кд від 17.04.2014р., №87/кд від 22.04.2014р., №90/кд від 23.04.2014р., №97/кд від 28.04.2014р., №101/кд від 29.04.2014р., №102/кд від 29.04.2014р., №103/кд від 05.05.2014р., №105/кд від 06.05.2014р., №107/кд від 06.05.2014р., №108/кд від 08.05.2014р., №110/кд від 08.05.2014р., №111/кд від 08.05.2014р., №112/кд від 12.05.2014р., №114/кд від 12.05.2014р., №116/кд від 13.05.2014р., №120/кд від 15.05.2014р., №140/кд від 02.06.2014р., №145/кд від 04.06.2014р., №148/кд від 06.06.2014р., №153/кд від 11.06.2014р., №154/кд від 11.06.2014р., №156/кд від 12.06.2014р., №158/кд від 13.06.2014р., №161/кд від 16.06.2014р., №163/кд від 18.06.2014р., №167/кд від 18.06.2014р., №168/кд від 19.06.2014р., №171/кд від 20.06.2014р., №183/кд від 04.07.2014р., №184/кд від 04.07.2014р., №185/кд від 07.07.2014р., №186/кд від 09.07.2014р., №187/кд від 09.07.2014р., №188/кд від 10.07.2014р., №191/кд від 11.07.2014р., №193/кд від 14.07.2014р., №196/кд від 15.07.2014р., №209/кд від 24.07.2014р., №210/кд від 25.07.2014р., №69/кд від 11.04.2014р., №71/кд від 11.04.2014р.

Дані накладні були підписані уповноваженими представниками відповідача, які діяли на підставі довіреностей: №2410 від 08.11.2013р., №2411 від 08.11.2013р., №403 від 28.02.2014р., №708 від 10.04.2014р., №1306 від 24.07.2014р., №2583 від 02.12.2013р., №4 від 02.01.2014р., №426 від 04.03.2014р.№626 від 27.03.2014р., №838 від 05.05.2014р., №778 від 22.04.2014р., №988 від 02.06.2014р., №986 від 02.06.2014р., №1188 від 03.07.2014р.

Відповідач своє зобов'язання з оплати вартості поставленої продукції належним чином не виконав.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до господарського суду з розглядуваним позовом.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором №296 від 07.11.2013р.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного договору №296 від 07.11.2013р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір №296 від 07.11.2013р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 692 цього Кодексу визначено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару. Як було встановлено судом, сторони визначили порядок оплати, за яким покупець зобов'язався сплатити суму за продукцію в строк, який визначений в специфікаціях до договору №296 від 07.11.2013р., а саме - протягом 65 календарних днів з дати поставки відповідної партії продукції.

Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що із отриманням відповідачем за вищезазначеними видатковими накладними продукції, у нього виникло зобов'язання з її оплати у розмірі 2284576,47грн.

Відповідач здійснив часткову оплату поставленої продукції у розмірі 1915310,07грн. Решта суми в розмірі 369266,40грн. залишилась несплаченою.

Таке неналежне виконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник у разі прострочення виконання грошового зобов'язання має на вимогу кредитора сплатити заборгованість.

Таким чином, відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язків з оплати поставленої продукції, оскільки зі змісту наявних документів вбачається, що вона була отримана останнім.

Відповідачем дане у порядку встановленому господарським процесуальним законодавством не спростовано, доказів сплати заборгованості в сумі 369266,40грн. не надано.

З урахуванням наведених вище висновків суду та положень діючого законодавства, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі - у розмірі 369266,40грн.

Відповідно до ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 12383,07грн.та втрати від інфляції в розмірі 199573,68грн.

Суд враховує, що в специфікаціях до договору, сторони встановили порядок та термін оплати за поставлений товар - протягом 65 календарних днів з дати поставки відповідної партії продукції.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань правові підстави, періоди та порядок їх нарахування, суд дійшов висновку про часткове задоволення цих вимог у сумах: 10956,59грн. 3% річних, 179154,86грн. інфляційних нарахувань.

Часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань обумовлено тим, що позивачем невірно встановлена початкова дата періоду їх нарахування. Оскільки позивач нараховує 3% річних та інфляційні на загальну суму боргу - 369266,40грн., право вимоги на вказану суму виникло 30.09.2014р.

Разом з тим, суд зазначає, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому, прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 N 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, є безпідставними, необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 202, 253, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТОРЕЗ-ЗАЛІЗОБЕТОНВ» , м. Мелітополь, Запорізька область до Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_1 КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУВ» , м. Добропілля, Донецька область про стягнення основного боргу у сумі 369266,40грн., інфляційних втрат у сумі 199573,68грн., 3% річних у сумі 12383,07грн. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_1 КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУВ» (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1, ЄДРПОУ 05508186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТОРЕЗ-ЗАЛІЗОБЕТОНВ» (72313, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50-річчя Перемоги, 25, ЄДРПОУ 38624914) заборгованість у розмірі 369266,40грн., інфляційні втрати у розмірі 179154,86грн., 3% річних у розмірі 10956,59грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 8390,67грн. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог в частині стягнення 3% річних 1426,48грн., інфляційних нарахувань в розмірі 20418,82грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 15.12.2015р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.12.2015р.

Суддя Я.О. Левшина

Вх:17815/15

надруковано 3 прим.:

1 - ГСДО,

1 - позивачу.