Рішення

від 18.12.2015 по справі 925/623/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2015 р. Справа № 925/623/15

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Спаських Н.М., з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від 1-го відповідача: не з'явився;

від 2-го відповідача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства "Легбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Смілянський цукровий завод" та до товариства з обмеженою відповідальністю "Поляне" про стягнення 1 095 663,22 євро,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідачів, як із солідарних боржників, заборгованості за кредитними зобов'язаннями першого відповідача у справі, в сумі 1 095 663,22 євро на підставі умов кредитного договору № 01/10КЮ від 24.12.2010 року та договору поруки від 17.11.2014 року.

В судові засідання по розгляду справи представники позивача та першого відповідача не з'являлися, причини неявки не відомі, відмови від позову, а також заперечень проти позову з боку першого відповідача суду не подано.

Представник другого відповідача проти задоволення позову щодо свого підприємства заперечує з мотивів, що ще 19.11.2014 року ТОВ "Поляне" на користь ПАТ "Легбанк" сплатив 900 000,00 грн., що є повним виконанням умов договору поруки від 17.11.2014 року.

Суд вважає, що неявка представників позивача та першого відповідача не перешкоджає вирішити спір по суті на підставі зібраних у справі доказів та у відповідності до ст. 75 ГПК України.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши доводи та пояснення представника другого відповідача і дослідивши наявні у справі документи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з такого:

З матеріалів справи вбачається наступне:

Між ПАТ "Легбанк" та позичальником ТОВ "Смілянський цукровий завод" було укладено кредитний договір № 01/10КЮ від 24.12.2010 року, за умовами якого банк зобов'язався видати кредит в розмірі 11 000 000,00 грн. на строк до 20 грудня 2012 року під сплату відсотків у розмірі 21,5 річних (а.с. 8).

Додатковими угодами до кредитного договору ( а.с. 13-33), банк та позичальник уточнювали та змінювали умови кредитування і за останньою додатковою угодою № 17 від 20.12.2013 року ( а.с. 33) домовилися про те, що кредит видається у гривнях чи у іноземній валюті, еквівалентно 11 877 504,99 грн., що становить 1 087 282,05 Євро за офіційним курсом НБУ.

Кредит надається у формі відновлювальної відкличної кредитної лінії в Євро на строк до 22.12.2014 року зі щомісячною сплатою відсотків у розмірі 23,5 % річних у гривні та 15,5% річних у Євро.

Також даною додатковою угодою сторони домовилися про встановлення графіку погашення боргу по кредиту на період з 30 жовтня по 22 грудня 2014 року.

За своїм правовим змістом укладений між позивачем та першим відповідачем у справі кредитний договір відповідає ст. 1054 ЦК України, якою визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, визначений договором. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За доводами та розрахунками позивача, станом на 26 грудня 2014 року позичальник, ТОВ "Смілянський цукровий завод", має борг по кредиту в сумі 1 070 902,37 Євро (що в еквіваленті складає 20 634 121,16 грн.) та 24 682,61 Євро боргу по процентах (що в еквіваленті складає 475 583,94 грн.) на підставі кредитного договору № 01/10КЮ від 24.12.2010 року.

Також судом встановлено, що в межах справи про банкрутство ТОВ "Смілянський цукровий завод" № 925/861/15 господарським судом Черкаської області було затверджено реєстр вимог кредиторів, до яких віднесено і позивача у справі - ПАТ "Легбанк".

Так, за даними діловодства господарського суду Черкаської області вбачається, що 03.11.2015 року у справі № 925/861/15 судом прийнято ухвалу і при затвердженні реєстру кредиторів визнано вимоги ПАТ "Легбанк" до ТОВ "Смілянський цукровий завод" на суму 17 092 883,93 грн., які не забезпечені заставою та 10 525 497,00 грн., які забезпеченні заставою.

Постановою КАГС від 14.12.2015 року ухвалу господарського суду Черкаської області від 03.11.2015 року залишено без змін.

Через постійні неявки в судові засідання представників позивача та першого відповідача у справі, другим відповідачем, як учасником процесу у справі про банкрутство ТОВ "Смілянський цукровий завод", було надано суду копію заяви ПАТ "Легбанк" від 31.07.2015 року про визнання його кредитором стосовно свого позичальника.

З цієї заяви та з ухвали суду у справі № 925/861/15 від 03.11.2015 року про затвердження реєстру вимог кредиторів вбачається, що судом у справі про банкрутство вже вирішено питання про обґрунтованість кредиторських вимог ПАТ "Легбанк" до ТОВ "Смілянський цукровий завод" на суму 17 092 883,93 грн., які не забезпечені заставою та 10 525 497,00 грн., які забезпеченні заставою. Ці кредиторські вимоги обґрунтовані умовами кредитного договору № 01/10КЮ від 24.12.2010 року та розраховані станом на 31.07.2015 року, тобто із включенням періоду розрахунків боргу, що фігурує у справі № 925/623/15.

Таким чином, ухвалою господарського суду Черкаської області від 03.11.2015 року у справі № 925/861/15 вже визнано грошові вимоги ПАТ "Легбанк" стосовно його позичальника та визнано їх обґрунтованими.

За змістом ст. 17 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство. Після оприлюднення відповідного оголошення позовне провадження підлягає зупиненню із роз'ясненням позивачу права звернутися із своїми вимогами у справу про банкрутство. (Лише) якщо у порушенні провадження у справі про банкрутство відмовлено або провадження у справі про банкрутство припинено, позовне провадження підлягає поновленню і позов розглядається по суті.

Отже, за матеріалами справи встановлено, що визнані у справі про банкрутство кредиторські вимоги позивача повністю враховують борг, заявлений до стягнення по кредиту і процентах за позовом у справі № 925/623/15.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

На підставі викладеного, провадження у справі в частині стягнення 1 070 902,37 Євро (що в еквіваленті складає 20 634 121,16 грн.) заборгованості по кредиту та 24 682,61 Євро процентів (що в еквіваленті складає 475 583,94 грн.) на підставі кредитного договору № 01/10КЮ від 24.12.2010 року слід припинити.

В частині стягнення 60,72 Євро (що в еквіваленті складає 1169,95 грн.) пені по кредиту та 17,52 Євро (що в еквіваленті складає 337,58 грн.) пені по процентах - у позові слід відмовити за недоведеністю цих позовних вимог, оскільки незважаючи на неодноразові вимоги суду надати уточнені розрахунки за всіма позовними вимогами із вказівкою бази нарахування, проведеного часткового розрахунку відповідачем та інших необхідних даних, позивач обмежився лише вказівкою на суму боргу по пені, яку він просить стягнути (а.с. 37).

Наданий позивачем "розрахунок заборгованості" в частині пені по кредиту та процентах не дозволяє суду перевірити правильність нарахування пені, оскільки не містить всіх необхідних для цього вихідних даних.

У позові до другого відповідача позивачу слід відмовити повністю, виходячи з такого:

Позов заявлено про стягнення заборгованості з обох відповідачів, як із солідарних боржників.

У відповідності до ст. 541,543 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Солідарна відповідальність другого відповідача із позичальником по кредиту (ТОВ "Смілянський цукровий завод") виникла в силу умов укладеного між ПАТ "Легбанк" та ТОВ "Поляне" договору поруки від 17.11.2014 року (а.с. 35).

За умовами вказаного договору поруки ТОВ "Поляне" прийняло на себе зобов'язання відповідати за виконання позичальником по кредиту (ТОВ "Смілянський цукровий завод") зобов'язань по сплаті відсотків по кредиту в межах суми 263 478,21 грн. за період з 25.08.2014 року по 24.09.2014 року, відсотків в сумі 324 956,96 грн. за період з 25.09.2014 року по 31.10.2014 року та тіла кредиту в межах суми 311 564,74 грн. на підставі кредитного договору № 01/10КЮ від 24.12.2010 року ( п. 1.1. договору), що в загальній сумі складає 899 999,91 грн.

Пунктом 2.1. договору поруки прямо передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник разом із позичальником лише в межах суми визначеної п. 1.1. цього договору.

Поручитель, ТОВ "Поляне", надав суду докази, що ще до часу подання позову до суду, 19.11.2014 року другий відповідач сплатив на користь позивача 900 000,00 грн. із призначенням платежу - погашення заборгованості по кредитному договору № 01/10КЮ від 24.12.2010 року за ТОВ "Смілянський цукровий завод" згідно договору поруки б/н від 17.11.2014 року (а.с. 105).

Таким чином, оскільки за умовами договору поруки майнова відповідальність поручителя обмежувалася лише сплатою 899 999,91 грн. і ці кошти було повністю сплачено позивачу ще до подачі позову до суду, то у позові до другого відповідача, як до солідарного боржника, слід відмовити повністю.

На підставі ст. 49 ГПК України, враховуючи вину першого відповідача у виникненні спору, з нього на користь державного бюджету України слід повністю стягнути 182 700,00 грн. судового збору за розгляд позовних вимог, оскільки на час звернення до суду позивач був звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. 49, п. 2 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, --

ВИРІШИВ:

1. За позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смілянський цукровий завод" провадження в частині стягнення 1 070 902,37 Євро (що в еквіваленті складає 20 634 121,16 грн.) заборгованості по кредиту та 24 682,61 Євро процентів (що в еквіваленті складає 475 583,94 грн.) на підставі кредитного договору № 01/10КЮ від 24.12.2010 року - припинити.

В частині стягнення 60,72 Євро (що в еквіваленті складає 1169,95 грн.) пені по кредиту та 17,52 Євро (що в еквіваленті складає 337,58 грн.) пені по процентах - у позові відмовити.

2. У позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляне" - відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смілянський цукровий завод" (ідентифікаційний код 36631008, Черкаська область, м. Сміла, вул. Рози Люксембург, 6 на користь Державного бюджету України через місцеві органи ДПІ -- 182 700,00 грн. судового збору за розгляд справи із зарахуванням на рахунок № 31213206783002 в УДКСУ у м. Черкаси, МФО 854018, ідентифікаційний код суду 03500051.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 21 грудня 2015 року

Суддя Н.М. Спаських