Постанова

від 15.12.2015 по справі 910/21733/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2015 р. Справа№ 910/21733/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Баранця О.М.

Калатай Н.Ф.

Від ТОВ "Бі-2-Бі Лізинг" - Хасін І.Б. (довір. від 02.09.15);

Від ТОВ"Фірма "Прімум" - не з'явився;

Від ПАТ "Банк "Контракт"- не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі-2-Бі Лізинг"

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2015р.

у справі № 910/21733/15 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі-2-Бі Лізинг"

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Прімум"

2.Публічного акціонерного товариства "Банк "Контракт"

про стягнення 1807 010, 62 грн.

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Контракт"

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Прімум"

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі-2-Бі Лізинг"

про визнання припиненими авалів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2015р. у справі №910/21733/15 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Прімум" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ-2-БІ Лізинг" відсотки у розмірі 1686 865грн. 78коп., витрати, пов'язані з опротестуванням векселів та з невиконанням вексельних зобов'язань у розмірі 120145грн.00коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 26 140грн. 22коп. В частині заявлених вимог до Публічного акціонерного товариства "Банк "Контракт" відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що оскільки векселедавцем та авалістом не здійснено оплату векселів у строк, визначений для здійснення платежу, вимоги позивача про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Прімум" та Публічного акціонерного товариства "Банк "Контракт" відсотків, нарахованих на вексельну суму за простими опротестованими векселями та витрат, пов'язаних з опротестуванням векселів та з невиконанням вексельних зобов'язань підлягають задоволенню лише в частині вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Прімум" відсотків, нарахованих на вексельну суму за простими опротестованими векселями серії та витрат, пов'язаних з опротестуванням векселів та з невиконанням вексельних зобов'язань.

Місцевий господарський суд зазначає й про те, що нормами загального та спеціального законодавства України в сфері регулювання відносини, пов'язаних з обігом цінних паперів, не передбачено припинення зобов'язання банку, як аваліста, саме з підстав закінченням строку дії договорів про вчинення авалю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач за первісним позовом звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2015р. в частині зустрічного позову.

В апеляційній скарзі позивач за первісним позовом зазначає про те, що сплата відсотків та відшкодування витрат є солідарним обов'язком векселедавця, індосантів та авалістів, встановленим імперативною нормою Уніфікованого закону, і не є оплатою векселя, оскільки має іншу правову природу. Ці суми є встановленою законом компенсацією додаткових витрат та втрат, понесених векселедержателем внаслідок неналежного та несвоєчасного виконання векселедавцем та авалістом свого вексельного зобов'язання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2015р. розгляд апеляційної скарги призначено на 15.12.15р.

В судове засідання апеляційного господарського суду 15.12.2015р. не з'явились відповідача 1 та відповідач 2 (за первісним позовом).

ТОВ «Фірма «Прімум» про час та місце розгляду апеляційної скарги у справі 910/21733/15 повідомлені шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, що підтверджується відповідною роздруківкою, з урахуванням того, що УДППЗ «Укрпошта» не здійснює пересилання пошти у Луганській області, зокрема м. Луганськ ( місцезнаходження ТОВ «Фірма «Прімум» м.Луганськ, вул..Фрунзе,4А)

Враховуючи те, що відповідач 1 та відповідач 2 про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить, крім іншого, повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу 2, явка учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов'язковою, судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представників відповідачів.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

18.03.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Прімум" видало Товариству з обмеженою відповідальністю "Бі-2-Бі Лізинг" простий вексель серії АА № 2136304 номіналом 2 014 882 грн. 02 коп. зі строком оплати 18.10.2013, з урахуванням угоди про внесення змін до тексту векселя від 16.07.2013, що містить аваль від імені Публічного акціонерного товариства "Банк "Контракт" від 17.05.2013; 01.04.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Прімум" видало Товариству з обмеженою відповідальністю "Бі-2-Бі Лізинг" простий вексель серії АА № 2136305 номіналом 1 418 536 грн.06коп., зі строком оплати 01.10.2014, з урахуванням угоди про внесення змін до тексту векселя від 20.12.2013, що містить аваль від імені Публічного акціонерного товариства "Банк "Контракт" від 03.04.2013, який здійснений на підставі договору про надання авалю № 03/13-А від 03.04.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Банк "Контракт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Прімум"; 02.04.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Прімум" видало Товариству з обмеженою відповідальністю "Бі-2-Бі Лізинг" простий вексель серії АА № 213607 номіналом 2 184 995грн.94коп. зі строком оплати 18.10.2013, що містить аваль від імені Публічного акціонерного товариства "Банк "Контракт" від 03.04.2013, який здійснений на підставі договору про надання авалю № 05/13-А від 03.04.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Банк "Контракт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Прімум".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про обіг векселів в Україні" законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930, якою запроваджено Уніфікований закон, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших, прийнятих згідно з ними, актів законодавства України.

Частинами 1 - 3 статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" від 05.04.2001 N 2374-III (із змінами) встановлено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинна мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Згідно із приписами статей 30-32, 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі платіж за переказним векселем може бути забезпечений авалем повністю або в частині його суми. Забезпечення може бути надане третьою особою або навіть однією з осіб, які поставили свій підпис на векселі; аваль вчинюється або на самому переказному векселі, або на алонжі. Він виражається словами "вважати за аваль" або будь-яким іншим рівнозначним формулюванням. Він підписується тим, хто надає аваль. Вважається, що для здійснення авалю достатньо одного лише підпису, вчиненого авалістом на лицьовій стороні векселя, якщо тільки цей підпис не вчинений трасатом або трасантом. В авалі повинно бути вказано, за кого він виданий. У разі відсутності такої вказівки він вважається виданим за трасанта. Аваліст відповідає так само, як і та особа, зобов'язання якої він забезпечив. Його зобов'язання є дійсним навіть у тому разі, якщо те зобов'язання, яке він забезпечував, виявиться недійсним з будь-якої іншої причини, ніж дефект форми. Здійснюючи платіж за переказним векселем, аваліст набуває прав, що випливають з переказного векселя, проти особи, зобов'язання якої він забезпечив, і проти тих осіб, які зобов'язані перед останньою за переказним векселем. До простого векселя застосовуються положення щодо забезпечення авалем.

В Положенні про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 16.12.2002 N508, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.02.2003 за N174/7495, закріплено визначення "аваль", під яким слід розуміти вексельне поручительство, за яким особа (аваліст), яка його здійснює, бере на себе відповідальність перед власником векселя за виконання векселедавцем, акцептантом або індосантом зобов'язань щодо оплати цього векселя. Аваль виражається словами "вважати за аваль" або будь-яким іншим рівнозначним формулюванням, оформляється на векселі або на алонжі, підписується авалістом.

Пунктом 4.9 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України встановлено, що банк зобов'язаний платити за авальованим ним векселем у випадку, якщо була відмова платника від платежу або акцепту - проти пред'явлення опротестованого в неплатежі або неакцепті векселя. Якщо аваль наданий за акцептанта або векселедавця простого векселя, то для звернення вимоги до банку-аваліста здійснення протесту не обов'язкове. Банк може вимагати від векселедержателя належних доказів того, що він звертався з вимогою про платіж або акцепт, але в цьому було відмовлено.

03.10.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. опротестовано вексель про неоплату проти Публічного акціонерного товариства банку "Контракт", як аваліста і Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Прімум", як векселедавця, що підтверджується протестом про неоплату простого векселя серії АА № 2136305 на суму 1418 536грн. 06коп., зареєстрованим в реєстрі за N 3348, та вчинено виконавчий напис за реєстраційним № 3349.

Також, 21.10.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. опротестовано векселі про неоплату проти Публічного акціонерного товариства банку "Контракт", як аваліста і Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Прімум", як векселедавця, що підтверджується протестом про неоплату простого векселя серії АА № 2136304 на суму 2 014 882грн. 02коп., зареєстрованим в реєстрі за N 2993, та протестом про неоплату простого векселя серії АА 2136307 на суму 2184 995 грн 94 коп., зареєстрованим в реєстрі за N 2994, а також вчинено виконавчі написи за реєстраційними №№ 2993 та 2994 відповідно.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи звітів по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі-2-Бі Лізинг" за 17.01.2015 та за період з 03.04.2015 по 30.04.2015, з Публічного акціонерного товариства банку "Контракт" стягнуто заборгованість за векселями № АА № 2136304, № АА 2136307 та № АА 2136305 згідно виконавчих написів нотаріусів № 2993 від 21.10.2013, № 2994 від 21.10.2013 та № 3349 від 03.10.2014, у розмірі 5004400грн. 38 коп.

У зв'язку з неналежним виконанням авалем та векселедавцем зобов'язань щодо здійснення оплати векселів у строк, визначений для здійснення платежу, позивачем нараховані відсотки на вексельну суму, а саме: за простим опротестованим векселем серії АА № 2136307 від 02.04.2013 у розмірі 951820грн. 15 коп., за період прострочення з 19.11.2013 до 02.04.2015, за простим опротестованим векселем серії АА № 2136305 від 01.04.2013 у розмірі 124 753 грн. 45 коп., за період прострочення з 02.10.2014 по 16.01.2015, та за простим опротестованим векселем серії АА № 2136304 від 18.03.2013 у розмірі 1 686 865грн. 78коп., за період прострочення з 19.10.2013 по 02.04.2015. Крім того, позивач зазначає, що має право на стягнення з відповідачів витрат, пов'язаних з опротестуванням векселів та з невиконанням вексельних зобов'язань у розмірі 120 145грн. 00коп.

Згідно зі статтею 47 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобов'язаними перед держателем.

Відповідно до статті 48 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі держатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу: (1) суму неакцептованого або неоплаченого переказного векселя з відсотками, якщо вони були обумовлені; (2) відсотки в розмірі шести від дати настання строку платежу; (3) витрати, пов'язані з протестом і пересиланням повідомлень, а також інші витрати. Якщо право регресу використане до настання строку платежу, то з вексельної суми утримуються облікові відсотки. Ці облікові відсотки обчислюються за офіційною обліковою ставкою (банківською ставкою), яка діє на дату використання права регресу за місцем проживання держателя.

Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 №5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів", на підставі пункту 2 абзацу 1 статті 48 Уніфікованого закону векселедержатель може вимагати від особи, до якої пред'явив позов, сплати відсотків, нарахованих на вексельну суму. Нарахування здійснюється з дня, наступного за тим, який визначено для здійснення платежу, і припиняється в день, коли векселедержатель фактично отримав платіж від особи, до якої пред'явив позов, чи від іншої зобов'язаної за векселем особи, незалежно від того, чи було раніше ухвалено судове рішення про стягнення цих сум.

Пунктом 5 статті 2 Закону України "Про обіг векселів в Україні" визначено, що відсотки, про які йдеться у пункті 2 статті 48 і пункті 2 статті 49 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, на суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову і від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову відповідно.

Враховуючи рекомендації, викладені у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 №5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" крім вексельної суми з відсотками і відсотків, зазначених у статті 48 Уніфікованого закону, векселедержатель має право вимагати відшкодування йому витрат, пов'язаних з опротестуванням векселя, пересиланням повідомлення, а також інших витрат (пунктом 3 абзацу 1 зазначеної статті).

До таких витрат належать: витрати з опротестування векселя (державне мито, оплата послуг нотаріуса); витрати на відправлення повідомлення (рекомендованого або цінного листа для опротестування векселя); судові та інші прямі витрати кредитора, які він поніс внаслідок невиконання вексельного зобов'язання і зв'язок яких зі стягненням заборгованості за векселем можна встановити та довести.

Позивач зазначає, що ним понесені витрати пов'язані з опротестуванням виданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Прімум" векселів серії АА № 2136307 від 02.04.2013, № 2136305 від 01.04.2013 та № 2136304 від 18.03.2013 у розмірі 55260грн. 00коп., на підтвердження чого надав платіжні доручення № 000131541 від 21.10.2013 та № 000142735 від 01.10.2014, та витрати понесені, у зв'язку з невиконанням вексельних зобов'язань у розмірі 65000 грн. 00 коп. на підтвердження чого надав договір надання юридичних послуг № 12/01-ІХ/14ф від 03.11.2014, акт приймання-передачі професійних юридичних послуг № 1/2015 від 16.07.2015 та платіжне доручення № 0001544639 від 03.08.2015.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи договору про надання авалю № 05/13-А від 03.04.2013 та договору про надання авалю № 03/13-А від 03.04.2013, укладених між Публічним акціонерним товариством "Банк "Контракт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Прімум", аваліст зобов'язується перед законним держателем векселя клієнта відповідати за виконання останнім своїх зобов'язань щодо погашення векселя серії АА № 2136307 від 02.04.2013 у розмірі, що не перевищує 2 184 995грн. 94коп. та за виконання останнім своїх зобов'язань щодо погашення векселя серії АА № 2136305 від 01.04.2013 у розмірі, що не перевищує 1418 536грн. 06 коп.

Отже, платежі за простими векселя серії АА № 2136307 від 02.04.2013 та № 2136305 від 01.04.2013 забезпечені авалем лише в частині їх суми, а тому з урахуванням виконаних зобов'язань щодо здійснення платежів за векселями АА № 2136307 від 02.04.2013 та № 2136305 від 01.04.2013 у їх номінальній вартості, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач має право вимоги до Публічного акціонерного товариства "Банк "Контракт", як аваліста, лише в частині сплати відсотків, нарахованих на вексельну суму за простим опротестованим векселем серії АА № 2136304 від 18.03.2013 у розмірі 610 292грн.18коп., та витрат, пов'язаних з опротестуванням векселя серії АА № 2136304 від 18.03.2013 та з невиконанням вексельних зобов'язань у розмірі 43 468 грн. 46 коп.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків місцевого господарського суду не спростовують, отже не можуть бути покладені в основу рішення.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 06 жовтня 2015 року № 671 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 06.10.2015 прийнято рішення №183 "Про запровадження з 07.10.2015 тимчасової адміністрації та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Положеннями статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Пунктом 16 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Відповідно до норм частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено поняття "кредитор банку" - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Обгрунтованим вважає судова колегія висновок господарського суду міста Києва про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Бі-2-Бі Лізинг є кредитором Публічного акціонерного товариства "Банк "Контракт", вимоги якого щодо сплати відсотків, нарахованих на вексельну суму за простим опротестованим векселем серії АА № 2136304 від 18.03.2013 у розмірі 610 292 грн. 18 коп., та витрат, пов'язаних з опротестуванням векселя АА № 2136304 від 18.03.2013 та з невиконанням вексельних зобов'язань у розмірі 43468грн. 46 коп. є вимогами щодо майнових зобов'язань банку які не підлягають задоволенню, у зв'язку із запровадженням у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Контракт" тимчасової адміністрації з 07.10.2015, відповідно до пункту 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Отже, з урахуванням наведеного місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що векселедавцем та авалістом не здійснено оплату векселів у строк, визначений для здійснення платежу, вимоги позивача про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Прімум" та Публічного акціонерного товариства "Банк "Контракт" відсотків, нарахованих на вексельну суму за простими опротестованими векселями та витрат, пов'язаних з опротестуванням векселів та з невиконанням вексельних зобов'язань підлягають задоволенню лише в частині вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Прімум" відсотків, нарахованих на вексельну суму за простими опротестованими векселями серії АА № 2136307 від 02.04.2013, № 2136305 від 01.04.2013 та № 2136304 від 18.03.2013 у розмірі 1686 865грн.78коп., та витрат, пов'язаних з протестуванням векселів та з невиконанням вексельних зобов'язань у розмірі 120 145грн. 00 коп.

В процесі розгляду справи місцевим господарським судом, Публічним акціонерним товариством "Банк "Контракт" заявлено зустрічні позовні вимоги про визнання припиненим з 18.10.2013 авалю, що вчинений Публічним акціонерним товариством "Банк "Контракт" на векселі серії АА № 2136305 виданого 01.04.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Прімум" та про визнання припиненим з 18.07.2013 авалю, що вчинений Публічним акціонерним товариством "Банк "Контракт" на векселі серії АА № 2136304 виданого 18.03.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Прімум".

Місцевий господарський суд, з огляду на норми загального та спеціального законодавства України в сфері регулювання відносин, пов'язаних з обігом цінних паперів, дійшов обґрунтованого висновку про те, що припинення зобов'язання банку, як аваліста, саме з підстав закінченням строку дії договорів про вчинення авалю нормами чинного законодавства не передбачено, з огляду на наступне.

У відповідності до статті 31 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі аваль вчинюється або на самому переказному векселі, або на алонжі. Він виражається словами "вважати за аваль" або будь-яким іншим рівнозначним формулюванням. Він підписується тим, хто надає аваль. Вважається, що для здійснення авалю достатньо одного лише підпису, вчиненого авалістом на лицьовій стороні векселя, якщо тільки цей підпис не вчинений трасатом або трасантом. В авалі повинно бути вказано, за кого він виданий. У разі відсутності такої вказівки він вважається виданим за трасанта.

Відповідно до пункту 4.5 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого постановою Національного банку України від 16.12.2002 № 508, авалювання векселів банк здійснює на підставі укладеного з позичальником договору про авалювання, який може укладатися на певний термін (генеральна угода про авалювання), та/або авалювання визначених векселів (окремий договір про авалювання).

Як зазначалось раніше, 17.05.2013 Публічним акціонерного товариства "Банк "Контракт" вчинено аваль на простому векселі серії АА № 2136304 номіналом 2 014 882грн. 02коп. зі строком оплати 18.10.2013, з урахуванням угоди про внесення змін до тексту векселя від 16.07.2013, виданому Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Прімум", а також 30.04.2013 між Публічним акціонерним товариством "Банк "Контракт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Прімум" укладено договір про надання авалю № 03/13-А від 03.04.2013 за простим векселем серії АА № 2136305 номіналом 1 418 536грн. 06коп., зі строком оплати 01.10.2014, з урахуванням угоди про внесення змін до тексту векселя від 20.12.2013.

Відповідно до пункту 8.1. договору про надання авалю № 03/13-А від 03.04.2013 з урахуванням змін внесених додатковою угодою № 2 від 18.07.2013, даний договір набуває чинності з дати його підписання сторонами, за умови виконання клієнтом своїх зобов'язань по сплаті комісійної винагороди та діє до 18.10.2013 або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Крім того, судом враховано й рекомендації викладені у пункті 1 постанови пленуму Верховного Суду України, від 08.06.2007, № 5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів", що вексельні правочини (зокрема, щодо видачі, акцептування (в тому числі в порядку посередництва), індосування, авалювання та оплати векселя) регулюються не тільки нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання (статті 202 - 211, 215 - 236, 509 - 609 Цивільного кодексу України). Тому за відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів застосовуються загальні норми Цивільного кодексу України з урахуванням їх особливостей.

Згідно з частинами 1, 4 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Як вбачається з частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до пункту 4.10 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України зобов'язання банку як аваліста припиняється в разі оплати ним векселя. Відповідальність банку як аваліста припиняється в разі: оплати векселя платником; оплати векселя особою, яка вчинила свій підпис раніше позичальника; закінчення строку позовної давності проти банку-аваліста.

Отже, на підставі викладеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Контракт" про визнання припиненим з 18.10.2013 авалю, що вчинений Публічним акціонерним товариством "Банк "Контракт" на векселі серії АА № 2136305 та про визнання припиненим з 18.07.2013 авалю, що вчинений Публічним акціонерним товариством "Банк "Контракт" на векселі серії АА № 2136304 не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2015р. не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі-2-Бі Лізинг" залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2015р. у справі №910/21733/15 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/21733/15.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді О.М. Баранець

Н.Ф. Калатай