Постанова

від 21.12.2015 по справі 815/3839/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3839/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глуханчука О.В.,

секретар судового засідання - Мураховська А.І.

за участю сторін: представника позивача - Єгорова О.О. (за довіреністю)

представника позивача - Сотник І.І. (на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців)

представника відповідача - Караханяна А.М. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалбуд-2004» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000402201 від 25 лютого 2015 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсалбуд-2004» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000402201 від 25 лютого 2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 352 092, 00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що на підставі висновків акту про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Універсалбуд-2004» щодо порушення вимог п. 198.1, 198.4, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України по взаємовідносинам з ТОВ «Бентфайс», відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000402201 від 25 лютого 2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 352 092, 00 грн.

Позивач не погоджується із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, прийнятими на підставі акту перевірки від 05 лютого 2015 року №12/22-214/25568117/402, висновки якого, на його думку, базуються на припущеннях та спростовуються наступним. Так, позивач вказує, що ТОВ «Універсалбуд-2004» здійснює господарську діяльність, пов'язану зі створенням об'єктів архітектури. Для забезпечення виконання взятих на себе зобов'язань за угодами укладеними із замовниками будівельних робіт, позивач залучає до роботи субпідрядні організації. Так, у періоді, що перевірявся між ТОВ «Універсалбуд-2004» та ТОВ «Бентфайс» було укладено реальний господарський договір на виконання загальних будівельних, ремонтних, електромонтажних робіт, монтажу металоконструкцій, що відповідає приписам цивільного законодавства та умовам угод, що укладались із замовниками будівельних робіт. Протягом травня-вересня 2014 року ТОВ «Бентфайс» виконувались роботи, обумовлені договором субпідряду, що підтверджується наданими до перевірки та до суду первинними документами. Відповідно до приписів ст. 201 ПК України, ТОВ «Бентфайс» на вимогу ТОВ «Універсалбуд-2004» складено податкові накладні, які були включені позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість. При цьому, позивач наголосив, що усі первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «Бентфайс» складені в письмовій формі, мають обов'язкові реквізити та є підставою для формування бухгалтерського та податкового обліку. Натомість єдиною підставою для висновків податкової про заниження ТОВ «Універсалбуд-2004» податкових зобов'язань з податку на додану вартість стала податкова інформація щодо порушення правил ведення господарської діяльності та акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бентфайс».

З огляду на зазначене позивач вважає протиправними, незаконними та такими, що порушують права та законні інтереси ТОВ «Універсалбуд-2004» висновки, викладені в акті перевірки, на підставі яких ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000402201 від 25 лютого 2015 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав заперечення відповідно до яких зазначив, що за результатами позапланової перевірки ТОВ «Універсалбуд-2004» на предмет підтвердження господарський відносин з ТОВ «Бентфайс» встановлено безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, згідно виписаним вказаним контрагентом податковим накладним, що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету. Вказані висновки відповідач мотивує тим, що згідно податкової інформації ДПІ у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «БЕНТФАЙС» перевіряючим встановлено, що на ТОВ «БЕНТФАЙС» відсутні виробничі потужності для здійснення обсягу виконаних робіт, що свідчить про неможливість виконання ТОВ «БЕНТФАЙС» будівельних робіт на виконання договорів з ТОВ «Універсалбуд-2004». Крім того, відповідач зазначив, що ТОВ «Бентфайс» не зареєструвало в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні по взаємовідносинам з ТОВ «Універсалбуд-2004», за якими позивач суми податку на додану вартість відніс по складу спірного податкового кредиту.

З наведених підстав, відповідач вважає, що в порушення вимог п. 198.1, 198.4, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, ТОВ «Універсалбуд-2004» занижено суму податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету у розмірі 234 728, 00 грн.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0000402201 від 25 лютого 2015 року відповідач вважає обґрунтованим, прийнятим відповідно до положень чинного законодавства, а також, встановлених за результатами перевірки порушень, у зв'язку із чим підстави для задоволення позову відсутні.

Вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступні обставини та факти.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №270126, товариство з обмеженою відповідальністю «Універсалбуд-2004» зареєстровано Виконавчим комітетом Одеської міської ради 14.06.2004 року (а.с. 35, том 2).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №200032245, виданого ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, товариство з обмеженою відповідальністю «Універсалбуд-2004» зареєстровано платником податку на додану вартість з 29 лютого 2012 року (а.с. 37, том 1).

У період з 26 січня 2015 року по 30 січня 2015 року на підставі наказу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 22 січня 2015 року №54 та згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту на підставі направлення від 22 січня 2015 року №47 проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалбуд-2004» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Бентфайс» за період з 01.05.2014 року по 30.09.2014 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 05 лютого 2015 року №12/22-214/25568117/402 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Універсалбуд-2004» (код ЄДРПОУ 25568117) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Бентфайс» (код за ЄДРПОУ 36076383) за період з 01.05.2014 року по 30.09.2014 року», у висновках якого зазначено про встановлені порушення вимог п. 198.1, 198.4, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету у розмірі 234 728, 00 грн. (а.с. 18-31, том 1).

На підставі акту перевірки від 05 лютого 2015 року №12/22-214/25568117/402 та згідно з п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 ПК України, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000402201 від 25 лютого 2015 року, яким ТОВ «Універсалбуд-2004» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму у розмірі 352 092, 00 грн., з яких 234 728, 00 грн. - за основним платежем та 117 364, 00 грн. за штрафними санкціями (а.с. 16, том 1).

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 03 червня 2015 року №11460/6/9999-10-01-04-25, залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0000402201 від 25 лютого 2015 року та рішення за результатами розгляду первинної скарги, а скаргу підприємства - без задоволення (а.с. 32-34, том 1).

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0000402201 від 25 лютого 2015 року за результатами оскарження в адміністративному порядку залишено без змін.

З огляду на зазначене, не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вимогами про його скасування з підстав наведених у позові.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірку позивача проведено по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Бентфайс» (код за ЄДРПОУ 36076383) за період з 01.05.2014 року по 30.09.2014 року» та відповідно до акту перевірки встановлено, що у перевіряємий період ТОВ «Універсалбуд-2004» штучно формувало податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Бентфайс», що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на суму у розмірі 234 728, 00 грн. Такі висновки відповідача обґрунтовані в акті перевірки тим, що відповідно наданих до перевірки ТОВ «Універсалбуд-2004» актів виконаних будівельних робіт встановлено, що за період з 01.05.2014 року по 30.09.2014 року відповідно до укладених договорів генерального підряду ТОВ «Універсалбуд-2004» придбавало у ТОВ «БЕНТФАЙС» роботи по виготовленню та монтажу метало-пластикової перегородки, ремонту стін та приміщень, роботи з технічного обслуговування електрообладнання, роботи по відновленню плитки, ремонту асфальтобетонного покриття, послуги з перевезення та складування тощо.

Згідно наданих до перевірки документів з'ясовано, що у зазначених актах виконаних робіт ТОВ «БЕНТФАЙС» відображено використання будівельних матеріалів, робочої сили, будівельних та обслуговуючих машин (самоскиди МАЗ, екскаватори CASE POCLANE, крани тощо), інженерні розрахунки та електричні роботи. Для виконання вищезазначених робіт задіяна необхідна кількість кваліфікованого персоналу. Проте, в ході проведення перевірки із використанням ІС «Податковий блок» відповідачем встановлено, що ТОВ «БЕНТФАЙС» не були укладені договори з юридичними та фізичними особами, які могли б виконати зазначений в актах об'єм робіт. Згідно Акту №1034/1/26-52-22-06-27/36076383 від 12 вересня 2014 року та податкової інформації ДПІ у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві також встановлено, що на ТОВ «БЕНТФАЙС» відсутні виробничі потужності для здійснення обсягу виконаних робіт (відсутні власні чи орендовані основні засоби, приміщення, транспортні засоби, технічний персонал у необхідній кількості, фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій).

Таким чином, перевіряючий дійшов висновку про неможливість виконання ТОВ «БЕНТФАЙС» будівельних робіт на виконання договорів з ТОВ «Універсалбуд-2004».

Натомість, позивач з такими висновками податкової не погоджується, вказуючи на те, що господарські взаємовідносини ТОВ «Універсалбуд-2004» з ТОВ «БЕНТФАЙС» є реальниму, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які надавались до перевірки, проте проігноровані та не взяті до уваги відповідачем.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

05 травня 2014 року між ТОВ «Універсалбуд-2004» (Підрядник) та ТОВ «Бентфайс» (Субпідрядник) укладено Договір СП №01/05-14 на виконання субпідрядних робіт. Предметом договору є зобов'язання Субпідрядника по завданню Підрядника виконувати загально-будівельні, ремонтно-будівельні, сантехнічні, електромонтажні, асфальтобетонні роботи та монтаж металоконструкцій, а Підрядник зобов'язується приймати та оплачувати вказані роботи (а.с. 203-204, том 1).

На підставі наданих до суду актів здачі-прийняття робіт, судом встановлено, що у періоді, який перевірявся (01.05.2014 року-30.09.2014 року) ТОВ «Бентфайс» на замовлення ТОВ «Універсалбуд-2004» виконувало роботи по виготовленню та монтажу метало-пластикової перегородки, роботи по ремонту залізничного переїзду, роботи по ремонту асфальтобетонного покриття, ремонту приміщень та інші ремонтні роботи, роботи з технічного обслуговування електрообладнання, ін.

З огляду на зазначене, платником податків - ТОВ «Бентфайс» (Субпідрядник за Договором СП №01/05-14) на виконання вимог ст. 201 ПК України, було надано позивачу - ТОВ «Універсалбуд-2004» податкові накладні щодо отримання позивачем послуг по виконанню будівельно-монтажних та ремонтних робіт (а.с. 70-131, том 1).

Форма оплати за договором - безготівкова, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Субпідрядника протягом 10 днів після підписання актів приймання-передачі виконаних робіт (розділ VІ Договору №СП №01/05-14 від 05 травня 2015 року).

При цьому, сторонами субпідрядного Договору №СП №01/05-14 від 05 травня 2015 року узгоджено договірну ціну вартості 1 (однієї) машино-години та вартості 1 (однієї) людино-години при виконанні робіт, про що складені відповідні протоколи узгодження договірної ціни, які є підставою для взаєморозрахунків між субпідрядником та генпідрядником (а.с. 208-209, том 3).

На підтвердження розрахунків між сторонами Договору №СП №01/05-14 від 05 травня 2015 року, позивачем надано до суду копії виписок по банківським рахункам ТОВ «Універсалбуд-2004», з яких вбачаються операції по перерахуванню коштів на користь ТОВ «Бентфайс» за виконані, згідно Договору №СП №01/05-14 від 05 травня 2015 року роботи (а.с. 144-175, том 1).

Враховуючи специфіку договірних відносин (виконання субпідрядних робіт), на підтвердження виконання та реальності субпідрядного Договору №СП №01/05-14 від 05 травня 2015 року позивачем також надано до суду копії наступних документів:

- довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3);

- актів приймання виконаних будівельних (форма №КБ-2) за травень-вересень 2014 року;

- договірна ціна (форма №9);

- локальні кошториси на будівельні роботи;

- підсумкові відомості ресурсів до локальних кошторисів (а.с. 210-250 - том 3, а.с. 1-250 - том 4, а.с. 1-111 - том 5).

Проаналізувавши вищевказані первинні документи, суд дійшов висновку, що вони підтверджують виконання робіт по Договору №СП №01/05-14 від 05 травня 2015 року та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість від вартості робіт отриманих від ТОВ «Бентфайс», з огляду на наступне.

Судом встановлено, що основними видами економічної діяльності ТОВ «Універсалбуд-2004», згідно довідки з ЄДРПОУ є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 42.11 Будівництво доріг і автострад; 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій (а.с. 38, том 1).

21 серпня 2012 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України товариству з обмеженою відповідальністю «Універсалбуд-2004» видано Ліцензію №072451 на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком) (а.с. 39-40, том 1).

Так, здійснюючи свою господарську діяльність, «Універсалбуд-2004» виступає Підрядником за договорами підряду:

- з ТОВ «ДЕЛЬТА ВІЛМАР СНГ» №1094/352 від 26 травня 2015 року на виконання робіт з улаштування металопластикової перегородки. Виконання даного договору підряду ТОВ «Універсалбуд-2004» підтвердило актами приймання виконаних робіт, локальним кошторисом, підсумковою відомістю ресурсів (а.с. 247-252, том 1, а.с. 1-12, том 2);

- з ТОВ «ДЕЛЬТА ВІЛМАР СНГ» договір підряду №1095/353 від 26 травня 2015 року на виконання робіт з покраски технологічних трубопроводів. Виконання даного договору підряду ТОВ «Універсалбуд-2004» підтвердило наданими актами приймання виконаних робіт, локальним кошторисом, підсумковою відомістю ресурсів (а.с. 13-29, том 2);

- з ТОВ «ДЕЛЬТА ВІЛМАР СНГ» договір підряду №1096/354 від 26 травня 2015 року на виконання робіт по ремонту залізничного переїзду. Виконання даного договору підряду ТОВ «Універсалбуд-2004» підтвердило наданими актами приймання виконаних робіт, локальним кошторисом, підсумковою відомістю ресурсів (а.с. 30-46, том 2); та ін. договори підряду з ТОВ «ДЕЛЬТА ВІЛМАР СНГ»;

- з товариством садоводів «Примор'є» договір підряду №04/04-14 від 23 квітня 2014 року на виконання робіт по ямковому ремонту асфальтобетонного покриття доріг. Виконання даного договору підряду ТОВ «Універсалбуд-2004» підтвердило наданими актами приймання виконаних робіт, локальним кошторисом, підсумковою відомістю ресурсів (а.с. 47-56, том 2);

- з ТОВ «ІССА» договір підряду №15 від 12 травня 2014 року на виконання робіт по ремонту фасаду адміністративного будинку. Виконання даного договору підряду ТОВ «Універсалбуд-2004» підтвердило наданими актами приймання виконаних робіт, локальним кошторисом, підсумковою відомістю ресурсів (а.с. 60-75, том 2).

- з ТОВ «Стадіон «Черноморець» договір підряду №03/04-14 від 23 квітня 2014 року на виконання робіт по благоустрою території стадіону «Чорноморець». Виконання даного договору підряду ТОВ «Універсалбуд-2004» підтвердило наданими актами приймання виконаних робіт, локальним кошторисом, підсумковою відомістю ресурсів (а.с. 76-88, том 2), та ін. договори підряду (а.с. 89-250, том 2).

З метою виконання зобов'язань за вказаними договорами підряду ТОВ «Універсалбуд-2004», як Генпідрядником, було укладено договір субпідряду з ТОВ «Бентфайс» №СП №01/05-14 від 05 травня 2015 року на виконання робіт, які замовлені у позивача вищевказаними контрагентами-підрядниками. Роботи виконані ТОВ «Бентфайс» були передані ТОВ «Універсалбуд-2004» замовникам цих робіт за вищевказаними угодами.

У судовому засіданні відповідач, як зазначено в акті перевірки, щодо фактичного виконання будівельно-монтажних та ремонтних робіт, описаних в наданих первинних документах не заперечував, проте наполягав на тому, що ці роботи виконувались не ТОВ «Бентфайс», яким виписано податкові накладні та складено акти виконаних робіт, за якими ТОВ «Універсалбуд-2004» сформовано спірний податковий кредит, а невстановленими третіми особами або власними силами підприємства.

Вказані доводи відповідача вцілому обґрунтовані, описаною в акті перевірки податковою інформацією щодо ТОВ «Бентфайс» та згідно Акту ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 12 вересня 2014 року №1034/1/26-54-22-06/36076383 про неможливість проведення зустрічної звірки, а також тим, що ТОВ «Бентфайс» не зареєстровано в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні по взаємовідносинам з ТОВ «Універсалбуд-2004» та відсутністю інформації про наявність у ТОВ «Бентфайс» ліцензій, дозволів тощо.

Однак суд з такими висновками відповідача не погоджується, з огляду на наступне.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків, зобов'язаний, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду, згідно вимог п. 198.3 ст. 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов'язок в платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Дослідивши надані позивачем документи, суд вважає, що вони відповідають вимогам ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» до первинних документів, оскільки містять відомості про укладені угоди, замовника послуг та виконавця, розкривають зміст наданих послуг, який відповідає умовам договорів, період надання послуг, вартість наданих послуг, а також місця де зазначені послуги були надані. Тобто підтверджують здійснення господарських операцій та розкривають їх зміст та обсяг у достатньому для формування обліку об'ємі.

З акту перевірки вбачається, що позивач на підтвердження господарських відносин з ТОВ «Бентфайс» надавав первинні документи, перелік яких відображений в акті. Так на стор. 3 акту зазначено, що для проведення перевірки використані, у тому числі, отримані податкові накладні, акти виконаних робіт, договір із ТОВ «Бентфайс», договори, платіжні доручення, реєстри бухгалтерських рахунків, тощо (а.с. 20, том 1).

Тобто, під час перевірки позивачем на підтвердження господарський відносин з ТОВ «Бентфайс» надано усі необхідні первинні документи, проте які відповідачем не прийняті на підтвердження реальності взаємовідносин між ТОВ «Універсалбуд-2004» та ТОВ «Бентфайс», з огляду на наявну податкову інформацію ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо ТОВ «Бентфайс» та акт від 12 вересня 2014 року №1034/1/26-54-22-06/36076383 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бентфайс» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року та з 01.02.2014 по 31.07.2014 року.

Як вбачається з акту перевірки, в ході проведення перевірки із використанням ІС «Податковий блок», Акту №1034/1/26-52-22-06-27/36076383 від 12 вересня 2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БЕНТФАЙС» та податкової інформації ДПІ у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відповідачем встановлено, що на ТОВ «БЕНТФАЙС» відсутні виробничі потужності для здійснення обсягу виконаних робіт: відсутні власні чи орендовані основні засоби, приміщення, транспортні засоби, технічний персонал у необхідній кількості, фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, що свідчить про неможливість виконання будівельних робіт за договором з ТОВ «Універсалбуд-2004».

Надаючи правову оцінку наведеним доводам відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 83 ПК України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Отже, в силу приписів пп. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 ПК України податкова інформація є однією, але не єдиною підставою для висновків під час проведення перевірок.

Натомість, висновки податкового органу, покладені в основу прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, фактично ґрунтуються на аналізі податкової інформації відносно контрагента ТОВ «БЕНТФАЙС» і можуть свідчити лише про можливі порушення ним норм Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), цивільного та/чи господарського законодавства, однак не спростовують реальності господарських операцій з ТОВ «Універсалбуд-2004» та не є доказами здійснення ними узгоджених дій, позбавлених економічного змісту та спрямованих на штучне, без реальної господарської мети, створення умов для зменшення оподаткування.

Крім того, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року по справі № 21-47а10.

Що стосується доводів податкового органу стосовно того, що ТОВ «Бентфайс» не зареєстровано в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні по взаємовідносинам з ТОВ «Універсалбуд-2004», чим порушено вимоги ст. 201 ПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Водночас у відповідності з п. 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, з 1 січня 2012 року та до 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягали податкові накладні у яких сума податку на додану вартість становила понад 10 тисяч гривень. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищувала 10 тисяч гривень, не підлягала включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Податкові накладні по яким позивачем сформовано спірний податковий кредит не стосуються операцій з постачання підакцизних товарів та сума податку на додану вартість у них не перевищує 10 тисяч гривень, отже станом на дату їх складання (травень-вересень 2014 року) вони не підлягали обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності з абз. 7 пункту 11 підрозділу 2 розділу XX ПК України, до платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Отже, судом не встановлено порушень з боку позивача вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України щодо формування податкового кредиту на підставі податкових накладних не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи викладене, ТОВ «Універсалбуд-2004» правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, згідно отриманих від ТОВ «Бентфайс» податкових накладних.

Щодо тверджень відповідача про відсутність під час проведення перевірки інформації про наявність у ТОВ «Бентфайс» ліцензій, дозволів, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 20 вересня 2013 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України товариству з обмеженою відповідальністю ТОВ «Бентфайс» видано Ліцензію №279147 на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком) (а.с. 43-44, том 1).

Разом із тим, суд зауважує, що відповідач, зазначивши в акті перевірки про відсутність у ТОВ «Бентфайс» ліцензій, дозволів тощо, не вказав, по-перше, які самі ліцензії та дозволи відсутні та, що вони можуть підтверджувати в межах перевірки взаємовідносин ТОВ «Універсалбуд-2004» з ТОВ «Бентфайс», по-друге, в акті жодним чином необґрунтовано, як відсутність у контрагента вказаних дозвільних документів може вплинути на право позивача на формування податкового кредиту.

Таким чином, суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що однією з підстав невизнання ним податкового кредиту, сформованого ТОВ «Універсалбуд-2004», є відсутність інформації про наявність у ТОВ «Бентфайс» ліцензій, дозволів.

Згідно ч. ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом із тим, відповідачем не доведено та судом не встановлено доказів на підтвердження висновків податкової про порушення ТОВ «Універсалбуд-2004» п. 198.1, 198.4, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України та заниження суми податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на суму у розмірі 352 902, 00 грн. Висновки про зазначені порушення зроблено на підставі перевірки інших юридичних осіб, без належного дослідження первинних документів, що свідчить про їх необґрунтованість.

Натомість, позивачем надані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, що досліджувались судом та підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Бентфайс», а отже і сформований ним податковий кредит, згідно виписаних ТОВ «Бентфайс» податкових накладних на загальну суму 234 728, 00 грн.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що податковою безпідставно збільшено ТОВ «Універсалбуд-2004» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Бентфайс» за перевіряємий період та прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000402201 від 25 лютого 2015 року.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити за правилами ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 11, 69, 71, 72, 86, 94, 158-163 КАС України від 06.07.2005 року №2747-IV, Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалбуд-2004» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000402201 від 25 лютого 2015 року - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №0000402201 від 25 лютого 2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 21 грудня 2015 року.

Суддя О.В. Глуханчук

.