Постанова

від 18.11.2015 по справі 910/20978/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2015 р. Справа№ 910/20978/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Гончарова С.А.

Власова Ю.Л.

при секретарі судового засідання Пась М.П.

за участю представників:

від апелянта: Герасименко С.В. за дов. № б/н від 07.10.2015

від позивача: Ващинець І.І. за дов. № 312 від 26.06.2015

від третьої особи 1: Петрова І.Г. за дов. № 1 від 01.09.2015

від третьої особи 2: Стельмах Ю.М. за дов. № б/н від 09.09.2015

від третьої особи 3: Сергєєв П.О. за дов. № 67-01-1502 від 08.09.2015

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Славінського Валерія Івановича

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2015

у справі № 910/20978/15 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАРЕНЕРГО"

до Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма сошників плюс"

третя особа -2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса"

третя особа -3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Національний університет "Львівська політехніка"

про визнання припиненими правовідносин.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.10.2015 у справі № 910/20978/15 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАРЕНЕРГО" до Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма сошників плюс", третьої особи -2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" та третьої особи -3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Національний університет "Львівська політехніка" про визнання припиненими правовідносин, задоволено в повному обсязі.

Не погодившись із вказаним рішенням Публічне акціонерне товариство "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Славінського Валерія Івановича звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом задоволено позовні вимоги, через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга має бути задоволена.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Славінського Валерія Івановича передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Шаптали Є.Ю., суддів Скрипки І.М., Самсіна Р.І.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2015, у зв'язку з перебуванням судді Самсіна Р.І. у відпустці та перебуванням судді Скрипки І.М. на навчанні з підвищення кваліфікації, сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Шаптали Є.Ю., суддів Гончарова С.А., Власова Ю.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2015 прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Славінського Валерія Івановича до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 18.11.2015.

В судовому засіданні 18.11.2015 представник апелянта підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2015 у справі № 910/20978/15 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 18.11.2015 представник позивача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням заперечень поданих під час апеляційного провадження та просив рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2015 у справі № 910/20978/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 18.11.2015 представник третьої особи-1 заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу поданого під час апеляційного провадження та просив рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2015 у справі № 910/20978/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 18.11.2015 представник третьої особи-2 заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі та просив рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2015 у справі № 910/20978/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 18.11.2015 представник третьої особи-3 заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі та просив рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2015 у справі № 910/20978/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" (кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" (позичальник) 21.01.2013 було укладено Кредитний договір № 8/33/13-KLMV (надалі - Кредитний договір).

Згідно з п. 1.1. Кредитного договору в порядку та на умовах, встановлених цим Кредитним договором та чинним законодавством України, кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови цього Кредитного договору.

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредитні кошти у наступних валютах: у гривні та доларах США у формі відкриття відкличної Кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості, визначеного цим Кредитним договором. Базовою валютою є гривня. Кредит може надаватися траншами у будь-якій валюті, зазначеній в Кредитному договорі, відповідно до письмової заяви позичальника. Позичальник має право в будь-який час без повідомлення банку здійснювати погашення поточної заборгованості по кредиту і за умови дотримання умов надання кредитних коштів, встановлених цим Кредитним Договором, може знову отримувати кредит в межах максимального ліміту за кредитною лінією. Грошові кошти за кредитною лінією надаються банком за заявками позичальника після їх акцепту банком. Заявка складається за формою, затвердженою банком, в 2-х примірниках. Зобов'язання банка по кредитуванню в рамках даного Кредитного договору визначаються сумою акцептованої ним заявки та виникають в момент акцепту заявки. При наданні позичальнику кредитних коштів за акцептованою заявкою в обсязі, зазначеному в заявці така заявка вважається виконаною, а зобов'язання банка дотриманими. При досягненні позичальником максимального ліміту заборгованості нові заявки банком не розглядаються до часткового або повного повернення кредитних коштів. Після часткового/повного повернення кредиту позичальник може надавати в банк нові заявки в межах чинного максимального ліміту заборгованості.

Максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 110 000 000,00 грн. Максимальний ліміт заборгованості на день надання кредиту в разі надання його траншами розраховується в базовій валюті шляхом складання сум виданих траншів в кожній з валют цього Кредитного договору, помножених на офіційний курс гривні до валюти наданих траншів, встановлений Національним банком України на день надання чергового траншу, та поділених на курс гривні до базової валюти, встановлений Національним банком України на день надання чергового траншу (пункт 1.3. Кредитного договору).

Як встановлено п. 1.4. Кредитного договору строк дії максимального ліміту заборгованості за кредитною лінією складає 6 місяців. Кінцева дата повернення кредиту не пізніше 19.07.2013 включно.

Додатковими договорами до Кредитного договору було внесено зміни, в тому числі строк користування кредитом було продовжено до 27.07.2015.

Згідно з п. 1.5. Кредитного договору, за користування кредитом позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної ставки. Процентна ставка встановлюється у наступних розмірах:

-28 % річних за користування кредитними коштами у гривні;

-15 % річних за користування кредитними коштами у доларах США.

Позивач, в своїй позовній заяві зазначає, що станом на 12.02.2015 заборгованість позивача перед відповідачем за Кредитним договором становила 14 252 604,18 доларів США, з яких 13 538 000,00 доларів США заборгованість з повернення кредитних коштів, 714 604,18 доларів США заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами.

З метою забезпечення виконання позивачем своїх зобов'язань за Кредитним договором між позивачем та відповідачем були укладені наступні договори: Договір іпотеки від 18.02.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Рогатинського нотаріального округу Дзерою Л.О., зареєстрованого в реєстрі за № 363, відповідно до якого позивач передав в іпотеку належну йому на праві власності земельну ділянку кадастровий номер 6534755500:02:001:0050, площею 34 га, яка розташована за адресою:Херсонська область, Скадовський район, Лазурненська селищна рада; Договір іпотеки від 31.07.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Рогатинського нотаріального округу Дзерою Л.О., зареєстрованого в реєстрі за № 2540, відповідно до якого позивач передав в іпотеку належну йому на праві власності сонячну електростанцію "Лазурне" та споруди з системами кріплень сонячних модулів, розташовані за адресою: Херсонська область, Скадовський район, с. Лазурне, вул. Приозерна, 1 "а".

Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма сошників плюс" за участю відповідача 12.02.2015 було укладено Договір про відступлення права вимоги № 100 (далі - Договір про відступлення-1).

Згідно з п.п. 1.2., 1.3. Договору про відступлення-1 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор набуває належне первісному кредиторові право вимоги у боржника грошових коштів на загальну суму, що складає еквівалент 6 465 236,70 доларів США, в обсязі та умовах, що існували на момент переходу цих прав. За цим договором новий кредитор набуває право вимагати від боржника належного та реального виконання обов'язку з повернення залишку коштів в розмірі, що складає еквівалент 6 465 236,70 доларів США.

Відповідно до п. 1.4. Договору про відступлення-1 право вимоги засновано на правочинах, укладених між первісним кредитором та боржником, а також на договорах відступлення прав вимоги, укладених первісним кредитором з клієнтами боржника згідно переліку, що додається до даного Договору.

Підписанням цього Договору відповідач підтверджує факт належного повідомлення про відступлення прав вимоги, визнає відступлення прав грошової вимоги в розмірі, зазначеному в пункті 1.3. цього Договору, та зобов'язується виконувати свої обов'язки за правочинами на користь нового кредитора. Одночасно з передачею прав вимоги новому кредитору припиняються зобов'язання боржника по відношенню до первісного кредитора (пункт 1.7. Договору про відступлення-1).

Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" за участю відповідача 12.02.2015 було укладено Договір про відступлення права вимоги (далі - Договір про відступлення-2).

Згідно з Договором про відступлення-2 банк має певні зобов'язання з повернення грошових коштів згідно з договорами, що зазначені нижче на загальну суму 2 528 869,61 доларів США, 82 762 615,83 грн. (що є еквівалентом 3 271 365,92 доларів США), 158 245,45 євро (що є еквівалентом 178 769,88 доларів США), 217 516,90 російських рублів (що є еквівалентом 3 323,60 доларів США): Договір банківського рахунку № 8380-ЮР від 16.10.2014, укладений між банком та Приватним акціонерним товариством "Бахмутский аграрный союз"; Договір банківського рахунку № 2477-ЮР від 19.08.2011, укладений між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіон"; Договір банківського рахунку фізичної особи від 20.03.2014, укладений між банком та ОСОБА_11; Договір про відкриття поточного рахунку та надання і використання платіжної картки від 18.03.2014, укладений між банком та ОСОБА_11; Договір банківського рахунку фізичної особи від 20.03.2014, укладений між банком та ОСОБА_12; Угода про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 076689, яка укладена між банком та ОСОБА_12; Договір про відкриття поточного рахунку та надання і використання платіжної картки від 03.09.2013, укладений між банком та ОСОБА_12; Угода про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 079123 від 19.01.2015, яка укладена між банком та ОСОБА_13; Договір банківського вкладу № 062703 "Класичний плюс" в іноземній валюті від 06.06.2014 року, укладений між банком та ОСОБА_13; Договір банківського вкладу № 060929 "Весняний" в іноземній валюті від 07.05.2014, укладений між банком та ОСОБА_13; Угода про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 077401 від 17.12.2014, яка укладена між банком та ОСОБА_13; Договір банківського рахунку № 7587-ЮР від 26.02.2014, укладений між банком та Приватним акціонерним товариством "Аквасервіс"; Договір банківського рахунку № НОМЕР_1 від 04.02.2013, укладений між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість".

Відповідно до Договору про відступлення-2 права вимоги до банку за вищезазначеними договорами на загальну суму, еквівалентну 5 982 329,01 доларів США, були передані/відступлені відповідними особами-кредиторами (клієнтами, вкладниками) банку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" за наступними договорами: Договір № 1 про відступлення права вимоги (цесії) від 12.02.2015 року; Договір № 2 про відступлення права вимоги (цесії) від 12.02.2015; Договір № 3 про відступлення права вимоги (цесії) від 12.02.2015; Договір № 4 про відступлення права вимоги (цесії) від 12.02.2015; Договір № 5 про відступлення права вимоги (цесії) від 12.02.2015; Договір № 6 про відступлення права вимоги (цесії) від 12.02.2015; Договір № 7 про відступлення права вимоги (цесії) від 12.02.2015; Договір № 8 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.02.2015; Договір № 9 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.02.2015; Договір № 10 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.02.2015; Договір № 11 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.02.2015; Договір № 12 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.02.2015; Договір № 13 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.02.2015.

Відповідно до п. 1.5. Договору про відступлення-2 підписанням цього договору банк підтверджує факт належного повідомлення про відступлення прав вимоги, визнає відступлення прав грошової вимоги в розмірах, зазначених в абзаці (А) в преамбулі цього договору та зобов'язується виконувати свої обов'язки за договорами банківського рахунку на користь нового кредитора. Одночасно з передачею прав вимоги новому кредитору припиняються зобов'язання боржника по відношенню до первісного кредитора.

Між позивачем та Національним університет "Львівська політехніка" за участю відповідача 12.02.2015 було укладено Договір про відступлення права вимоги № 102 (далі - Договір про відступлення-3).

Згідно з п.п. 1.2., 1.3. Договору про відступлення-3 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор набуває належне первісному кредиторові право вимоги у боржника грошових коштів на загальну суму, що складає еквівалент 1 805 038,47 доларів США, в обсязі та умовах, що існували на момент переходу цих прав. За цим договором новий кредитор набуває право вимагати від боржника належного та реального виконання обов'язку з повернення залишку коштів в розмірі, що складає еквівалент 1 805 038,47 доларів США.

Відповідно до п. 1.4. Договору про відступлення-3 право вимоги засновано на правочинах, укладених між первісним кредитором та боржником, а також на договорах відступлення прав вимоги, укладених первісним кредитором з клієнтами боржника, згідно переліку, що додається до даного Договору.

Підписанням цього Договору відповідач підтверджує факт належного повідомлення про відступлення прав вимоги, визнає відступлення прав грошової вимоги в розмірі, зазначеному в п. 1.3. цього Договору, та зобов'язується виконувати свої обов'язки за правочинами на користь нового кредитора. Одночасно з передачею прав вимоги новому кредитору припиняються зобов'язання боржника по відношенню до первісного кредитора (пункт 1.7. Договору про відступлення-3).

На підставі трьох договорів про відступлення права вимоги позивач набув права вимоги до відповідача по грошових зобов'язаннях на загальну суму 14 252 604,18 доларів США.

Позивач, своїми заявами № 12 та №12-1 від 12.02.2015 повідомив відповідача про зарахування однорідних грошових вимог в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 8/33/13-KLMV від 21.01.2013. Відповідно до заяви № 12-1 від 12.02.2015 позивач на підставі пункту 1.2. Кредитного договору заявив про дострокове повне погашення поточної заборгованості шляхом зарахування заборгованості відповідача в рахунок погашення своєї заборгованості за Кредитним договором.

Відповідач, у відповідь на заяви позивача, листом № 911 від 13.02.2015 повідомив останнього про те, що станом на 12.02.2015 свої зобов'язання за Кредитним договором позивачем не виконано, у зв'язку з чим відсутні будь-які правові підстави вважати їх припиненими.

З позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати припиненими правовідносини між позивачем та відповідачем за Кредитним договором № 8/33/13-KLMV від 21.01.2013, за Договором іпотеки від 18.02.2013 та Договором іпотеки від 31.07.2013.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, за змістом кредитного договору, банк є кредитором позичальника з майновими вимогами про повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що станом на 12.02.2015 заборгованість позивача перед відповідачем за Кредитним договором становила 14 252 604,18 доларів США, з яких: 13 538 000,00 доларів США заборгованість з повернення кредитних коштів, 714 604,18 доларів США заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами.

Відповідач є кредитором позивача за грошовим зобов'язанням по сплаті останнім коштів у загальному розмірі 14 252 604,18 доларів США.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні на обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наявних в матеріалах справи документів, а саме, Договорів про відступлення 1, 2, 3, підтверджується набуття позивачем права вимоги до відповідача за укладеними з його вкладниками договорами банківських рахунків/вкладу на загальну суму 14 252 604,18 доларів США.

Разом з цим, ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Таким чином, з набуттям позивачем прав вимог до відповідача за Договорами про відступлення 1, 2, 3 між сторонами склалися зобов'язальні правовідносини на підставі договорів банківських рахунків/вкладів, які мають майново-грошовий характер, а відтак, у цьому випадку позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження коштами, що перебувають на відповідних рахунках.

Такі ж висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 №3-34гс15, який в силу приписів статті 11128 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим для застосування всіма судами України.

Беручи до уваги вищевикладене, судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач є кредитором відповідача за грошовим зобов'язанням по сплаті останнім коштів у загальному розмірі 14 252 604,18 доларів США.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Як передбачено ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією із сторін у зобов'язанні, здійснюється в силу положень ст. 601 Цивільного кодексу України та не пов'язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною. Разом з тим, чинним законодавством не передбачено спеціальних вимог щодо форми заяви про зарахування зустрічних вимог як одностороннього правочину, тому її слід вважати зробленою, а зобов'язання припиненим внаслідок заліку зустрічних однорідних вимог, в момент направлення такої заяви іншій стороні у зобов'язанні.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів (заяв № 12 та № 12-1 від 12.02.2015), повідомлення позивачем відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме: його зобов'язань перед банком по сплаті на користь останнього грошових коштів на підставі Кредитного договору у загальному розмірі 14 252 604,18 доларів США та грошових зобов'язань банку перед позивачем у загальному розмірі 14 252 604,18 доларів США на підставі договорів банківського рахунку/вкладу, право вимоги за якими набуто позивачем за Договорами відступлення.

Вказані зобов'язання є зустрічними, однорідними, строк виконання яких настав або визначений моментом пред'явлення вимоги, у зв'язку з чим позивачем правомірно було реалізовано передбачене ст. 601 Цивільного кодексу України право та направлено на адресу відповідну заяву про зарахування таких зустрічних однорідних вимог у сумі 14 252 604,18 доларів США.

Такий ж висновок, щодо правомірності зарахування зустрічних однорідних вимог, одними із яких є грошові вимоги за договорами банківських рахунків, викладено в постанові Вищого господарського суду України від 18.03.2015 у справі №910/15419/14.

Беручи до уваги вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що грошове зобов'язання позивача за Кредитним договором перед відповідачем у розмірі 14 252 604,18 доларів США в силу приписів ст. 601 Цивільного кодексу України було припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог згідно заяв № 12 та №12-1 від 12.02.2015 з такої дати.

Листом № 911 від 13.02.2015, відповідач повідомив позивача про те, що станом на 12.02.2015 свої зобов'язання за Кредитним договором позивачем не виконано, у зв'язку з чим відсутні будь-які правові підстави вважати їх припиненими.

Матеріалами справи підтверджується, що лист позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог було отримано відповідачем 12.02.2015, що підтверджується відміткою банку № 754/7 від 12.02.2015. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.02.2015 № 30, яким вирішено запровадити тимчасову адміністрацію та призначити уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в Публічному акціонерному товаристві "Златобанк" Славінського В.І. на 3 три місяці з 14.02.2015 до 13.05.2015 включно. Тобто, вимоги про зарахування зустрічних однорідних вимог отримано банком до запровадження тимчасової адміністрації.

Таким чином, посилання банку на неможливість зарахування зустрічних однорідних вимог є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції зробив вірний висновок про те, що позовні вимоги про припинення правовідносин між позивачем та відповідачем за Кредитним договором № 8/33/13-KLMV від 21.01.2013 року підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про припинення правовідносин між позивачем та відповідачем за Договором іпотеки від 18.02.2013 та Договором іпотеки від 31.07.2013 апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Беручи до уваги те, що правовідносини між позивачем та відповідачем за Кредитним договором № 8/33/13-KLMV від 21.01.2013 є припиненими, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги про припинення правовідносин між позивачем та відповідачем за Договором іпотеки від 18.02.2013 та Договором іпотеки від 31.07.2013 підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно частини 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Славінського Валерія Івановича, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2015 у справі № 910/20978/15 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Славінського Валерія Івановича на рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2015 у справі № 910/20978/15 - залишити без задоволення.

2 Рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2015 у справі № 910/20978/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/20978/15 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді С.А. Гончаров

Ю.Л. Власов