Постанова

від 16.12.2015 по справі 916/2655/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2015 р.Справа № 916/2655/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Лавриненко Л.В.

суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

при секретарі судового засідання - Мельник Ю.М.

розглянувши матеріали апеляційних скарг Одеської міської ради м. Одеса та Товариства з обмеженою відповідальністю „Едельвейс 2011В» м. Одеса

на рішення Господарського суду Одеської області від 03.11.2015 р.

у справі №916/2655/15

за позовом заступника прокурора Одеської області м. Одеса

до відповідачів:

1) Одеської міської ради м. Одеса

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Едельвейс 2011В» м. Одеса

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради м. Одеса

про визнання недійсним договору оренди від 05.06.2014 р. та зобов'язання повернути земельну ділянку

за участю :

прокурора: Малєєв О.М.

від Одеської міської ради м. Одеса: ОСОБА_2 - за довір.,

від Товариства з обмеженою відповідальністю „Едельвейс 2011В» м. Одеса: ОСОБА_3 - за довір.

Ухвалою від 23.11.2015 р. прийняті до провадження та призначені до розгляду апеляційні скарги Одеської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс 2011" м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 03.11.2015 р. по справі № 916/2655/15.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційні скарги розглянуті в межах процесуального строку, встановленого ст. 102 ГПК України.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.11.2015 р. по справі № 916/2655/15 задоволено позов заступника прокурора Одеської області до Одеської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс 2011" м. Одеса в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 6 000 кв. м., яка розташована між траверсами № 5 та № 6 у місті ОСОБА_2 на узбережжі Чорного моря в районі пляжу "Отрада", укладеного між ОСОБА_1 інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Едельвейс 2011" м. Одеса. В іншій частині позову, а саме, в частині вимоги про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс 2011" м. Одеса повернути Одеській міській раді земельну ділянку водного фонду площею 6 000 кв. м., яка розташована між траверсами № 5 та № 6 у м. Одесі Чорного моря в районі штучного пляжу "Отрада", у задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення обґрунтоване тим, що в силу приписів ст. 88 Водного кодексу України та п. 1.2 Правил охорони життя людей на водних об'єктах України, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 03.12.2001 р. № 272, ділянка штучного пляжу, як прибережна територія та частина прибережної захисної смуги моря, сформована у результаті діяльності антропогенних факторів, є саме земельною ділянкою.

З огляду на цей висновок, місцевий господарський суд погодився з доводами прокурора, які полягають в тому, що договір оренди берегозахисної споруди від 05.06.2014 р. № 116-ор є удаваним правочином, який вчинено його сторонами для приховання іншого правочину, який сторони насправді вчинили, а саме договору оренди земельної ділянки водного фонду площею 6 000 кв. м. на узбережжі Чорного моря.

Відмовляючи заступнику прокурора Одеської області у задоволенні вимоги про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс 2011" м. Одеса повернути Одеській міській раді спірну земельну ділянку водного фонду, місцевий господарський суд, пославшись на приписи ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 2 ГПК України, зазначив, що у спірних правовідносинах органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції, є Одеська міська рада, яка і повинна виступати в процесі у статусі позивача. За наявності такої особи заступник прокурора не мав правових підстав для висування такої вимоги, використовуючи статус позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Едельвейс 2011" м. Одеса та Одеська міська рада з рішенням Господарського суду Одеської області від 03.11.2015 р. по справі № 916/2655/15 не погодились та оскаржили його Одеського апеляційного господарського суду.

Доводи апеляційних скарг відповідачів полягають в тому, що за спірним договором Товариство з обмеженою відповідальністю "Едельвейс 2011" м. Одеса отримало саме частину інженерної берегозахисної споруди, яка представляє собою ділянку штучного піщаного пляжу, створеного відповідно до проекту, розробленого ще в 1965 році.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення учасників справи, суд дійшов висновку, що апеляційні скарги Одеської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс 2011" м. Одеса підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, необхідність представництва інтересів держави обґрунтована заступником прокурора порушенням Одеською міською радою вимог ст. ст. ст. 122, 123, 124 та 134 Земельного кодексу України під час укладення договору оренди берегозахисної споруди від 05.06.2014 р. № 116-ор та відсутністю державного органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що 05.06.2014 р. між ОСОБА_1 інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Едельвейс 2011" м. Одеса укладено договір оренди берегозахисної споруди № 116-ор.

За умовами цього договору ОСОБА_1 інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Едельвейс 2011" м. Одеса приймає у термінове платне користування ділянку штучного піщаного пляжу, розташовану між траверсами № 5 та № 6, площею 6 000 кв. м. в районі штучного пляжу "Отрада" на узбережжі Чорного моря.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (т. 1, арк. справи 28-29), ОСОБА_1 інженерного захисту території міста та розвиту узбережжя Одеської міської ради є юридичною особою.

Таким чином, учасниками договору (його сторонами) є саме ОСОБА_1 інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Едельвейс 2011" м. Одеса (орендар) і саме до цих осіб мав заявлятися відповідний позов.

Відповідно до ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Зазначена норма не має імперативного характеру і дає господарському суду можливість за згодою позивача залучити до участі у справі належного відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд цим правом не скористався, задовольнивши вимогу заступника прокурора Одеської області про визнання недійсним договору оренди берегозахисної споруди від 05.06.2014 р. № 116-ор до Одеської міської ради, яка не є стороною цього договору.

Враховуючи те, що договір оренди майна створює права та обов'язки для всіх його учасників, а заявлені заступником прокурора Одеської області підстави позову передбачають необхідність оцінки дій орендодавця, а саме ОСОБА_1 інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, на предмет відповідності їх вимогам земельного законодавства України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позов заявлено до неналежного відповідача 1. З огляду на неправильно визначений склад учасників спірних правовідносин і, як наслідок учасників справи, заступнику прокурора Одеської області належить відмовити у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди берегозахисної споруди від 05.06.2014 р. № 116-ор.

За викладених обставин, розгляд місцевим господарським судом по суті вимоги заступника прокурора Одеської області про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс 2011" м. Одеса повернути Одеській міській раді спірну земельну ділянку водного фонду є передчасним, оскільки ця вимога є похідною і вирішення питання про можливість застосування наслідків недійсності правочину має розглядатися лише після розгляду по суті основної вимоги про визнання недійсним договору оренди берегозахисної споруди від 05.06.2014 р. № 116-ор до належних відповідачів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 85, 91, 93, 99, 101-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Одеської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс 2011" м. Одеса задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 03.11.2015 р. по справі № 916/2655/15 скасувати.

Заступнику прокурора Одеської області у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 21.12.2015 р.

Головуючий суддя Л. В. Лавриненко

Судді К.В. Богатир

ОСОБА_4