Рішення

від 01.11.2010 по справі 2-2416/2010

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 2-2416/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2010 року

Комунарський районний суд м. Запорожжя у складі:

головуючого судді Піх Ю.Р.

при секретарі Кіровій О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору поруки недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

До Комунарського районного суду м. Запоріжжя звернулася ОСОБА_4 про визнання недійним договору поруку №101538cred від 27.11.2007 p., укладений між ОСОБА_3 та закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк».

ОСОБА_4 підтримала позовні вимоги, викладені в позовній заяві, мотивовані тим, що з 27.08.2004 р. ОСОБА_4 (надалі позивач) та ОСОБА_3 (надалі відповідач-1) перебувають в зареєстрованому шлюбі, про що зроблено запис в книзі реєстрації актів громадського стану І - ЖС № 121349. В період шлюбу - 21.11.2007 р. Відповідач-1 уклав з закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (надалі відповідач-2) договір поруку №101538cred від 27.11.2007 p., відповідно до умов якого, Відповідач-1 виступив поручителем за виконання кредитного договору, отриманого третьою особою, на користь Відповідача-2. Зазначений договір Поруки було укладено Відповідачем-1 без погодження з Позивачем. Позивач на укладання договору поруки згоди ані письмової, ані усної не надавала. Про укладання договору Поруки Позивач дізнався лише в липні 2009 року. Таким чином, на думку Позивача, договір Поруки укладався не на користь сім'ї Позивача з Відповідачем-1, кредитні ресурси отримувалися не сім'єю Позивача з Відповідачем-1. Просить договір поруки № 101538cred від 27.11.2007 p., укладений між ОСОБА_3 та закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» визнати недійсним.

Відповідач-1 позов визнав, суду пояснив, що не повідомляв жінку про наявність договору поруки. Просить договір визнати недійсним.

Представник відповідача ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» суду пояснив , що з позовом не згодний, оскільки вважає, що ст. 559 ЦК України передбачений вичерпний перелік підстав, в яких випадках припиняється порука. При цьому ЦК України не передбачена вимога щодо підписання поруки за згодою дружини. Крім того, ч.2 ст. 65 ЦК України регулює питання прав подружжя на розпорядження майном, що стосується спільної сумісної власності подружжя. Договір поруки за своєю правовою природою не несе наслідків щодо розпорядження майном подружжя, а тому письмової згоди позивача на укладання договору поруки не потрібно взагалі. Таким чином, на думку відповідача-2, відсутні правові підстави для визнання договору поруки недійсним.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши сторони та представників сторін, дослідивши докази по справі суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Розглядаючи позовні вимоги про визнання договору поруки недійсним, суд бере до уваги, що, згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, частиною першою зазначеної статті встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.1 1.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

В свою чергу, згідно ч. 2 ст. 65 СК України, при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її. його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Двадцять першого листопада 2007 року між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 було укладено договір поруки, який є забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором № 101538 cred від 21.11.2007р. Тобто, за умовами спірного договору Відповідач-1 виступив поручителем за виконання кредитного договору, отриманого третьою особою, на користь Відповідача-2.

Зі змісту ст. 553 ЦК України вбачається, що за своєю правовою природою порука є угодою щодо прийняття особою на себе обов'язку поручителя перед кредитором за виконання боржником свого зобов'язання та несення відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання боржником шляхом відшкодування в грошовій формі того, що не було виконане боржником. Порука є способом забезпечення виконання зобов'язання, а не угодою щодо розпорядження спільним майном подружжя, яка потребує дотримання вимог ч. 2 ст. 65 СК України, оскільки змістом поруки є не майно, а відповідальність особи (поручителя) за порушення боржником своїх зобов'язань перед іншим суб'єктом, а тому договір поруки не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором. Таким чином, суд приходить до висновку, що Позивач не надав доказів недійсності спірного договору поруки, та не довів, що даний договір має ознаки недійсності, передбачені ст.ст.203,215 ЦК України, ст. 65 СК України. На підставі цього, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 203,215,553 ЦК України, ст.65 СК

України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору поруки недійсним - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.