Вирок

від 22.12.2015 по справі 374/356/15-к

РЖИЩІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий в І інстанції ОСОБА_1

Єдиний унікальний № 374/356/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року м. Ржищів

Ржищівський міський суд Київської області в складі :

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі: секретарів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ржищівського міського суду Київської області матеріали об`єднаного кримінального провадження (№ 12015110190000468 від 1 серпня 2015 року та № 12015110190000541 від 26 серпня 2015 року) по обвинуваченню:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ржищів Київської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого: 1 вересня 1997 року вироком Обухівського районного суду Київської області за ч. 2 ст. 140, ст. 208, ст. 42 КК України (1960 року) до 3 років позбавлення волі; 9 жовтня 2003 року вироком Ржищівського міського суду Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; 29 червня 2009 року вироком Ржищівського міського суду Київської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; вироком Ржищівського міського суду Київської області від 1 липня 2015 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; запобіжний захід тримання під вартою продовжений ухвалою суду від 5 листопада 2015 року до 24 години 4 січня 2016 року,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_6 , будучи неодноразово судимим, повторно 31 липня 2015 року приблизно о 17 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, маючи умисел на таємне викрадення такого майна, прийшов до домогосподарства, яке знаходиться в АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_8 , в якому раніше був та знав його облаштування. Перебуваючи в домогосподарстві, він, реалізовуючи свої злочинні наміри, постукав у вхідні двері, та впевнившись, що власник домогосподарства відсутній, підійшов до вікна, де шляхом розбиття шибки вікна, проник до будинку та таємно від оточуючих вчинив крадіжку телевізора "Panasonic" TX26LX60P з пультом дистанційного керування до нього, вартістю 1 500 грн, які завернув у покривало, знайдене там же, яке вартості для власника не представляє.

З місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріальні збитки на суму 1 500 грн.

Крім того, повторно, 25 серпня 2015 року близько 14 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, маючи умисел на таємне викрадення такого майна, прийшов до квартири АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_9 , де реалізуючи свій злочинний намір, постукав у вхідні двері та, впевнившись, що власник по місцю проживання відсутній і його дії ніхто не помітить, перед вхідними дверима під килимом знайшов ключ від вхідних дверей до квартири, яким відімкнув двері. Потім зайшов до квартири та таємно від оточуючих вчинив крадіжку ДВД - програвача "Bravis - 610N" вартістю 200 грн та тюнера супутникового телебачення вартістю 250 грн. З місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чи спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальні збитки на загальну суму 450 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України визнав у повному обсязі та суду показав, що він знайомий з ОСОБА_10 , з яким підтримує дружні стосунки, він неодноразово перебував у будинку останнього та бачив обстановку у будинку. Останній обіцяв йому надати телевізор у користування. 31 липня 2015 року, перебуваючи в м. Ржищів вчинив крадіжку телевізора за обставин, викладених у обвинувальному акті.

По епізоду вчинення крадіжки ДВД-програвача та тюнера супутникового телебачення у потерпілого ОСОБА_9 обвинувачений ОСОБА_6 визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та суду показав, що він знайомий з ОСОБА_9 , вони разом вживали спиртні напої. ДВД - програвач та ТВ -тюнер він спочатку хотів позичити у ОСОБА_11 , а потім викрав ці речі, не думав, що він заявить до міліції. Він знав, що ключ від квартири ОСОБА_11 лежав під ковриком біля дверей квартири. У квартиру ОСОБА_9 він прийшов вночі, відкривши двері ключем, який взяв під ковриком, потім ОСОБА_12 викликав працівника міліції, ключ він відразу віддав.

Обвинувачений ОСОБА_6 у вчиненому розкаювався та просив суд не призначати суворе покарання.

Потерпілий ОСОБА_8 у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд кримінального провадження без його участі, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

Потерпілий ОСОБА_9 у судове засідання не з`явився подав клопотання про розгляд кримінального провадження без його участі, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вважав за можливе проводити судовий розгляд без потерпілих з підстав, передбачених ст. 325 КПК України.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_6 , його вина у вчиненні злочинів підтверджується матеріалами кримінального провадження. Враховуючи те, що учасниками судового провадження не оспорювались обставини провадження за епізодом вчинення крадіжки у потерпілого ОСОБА_8 і судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини провадження у апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: у вчиненні крадіжки ДВД-програвача та тюнера супутникового телебачення у потерпілого ОСОБА_9 суд, допитав ОСОБА_6 та свідків. Дослідивши інші надані докази у справі, вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України доведена повністю і підтверджується наступними доказами.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні показала, що вона близько трьох місяців проживала з ОСОБА_6 потім стала проживати з ОСОБА_9 24 серпня 2015 року вона приїхала з м. Київ та зупинилась у ОСОБА_9 25 серпня 2015 року о 8 год вона пішла до приміщення служби благоустрою, щоб відбути громадські роботи. Додому повернулась близько 19 години разом з ОСОБА_9 , який ходив до свого знайомого ОСОБА_14 . Підійшовши до квартири, вони побачили, що килимок перед дверима був перевернутий, ключ під килимком відсутній, двері до квартири зачинені але не замкнені на ключ. Зайшовши до квартири ОСОБА_12 виявив відсутність ДВД-програвача та тюнера супутникового телебачення, інші речі були на місці. ОСОБА_12 сказав, що це міг зробити ОСОБА_15 , який з його слів за час її відсутності часто приходив до квартири та стукав у двері. Вранці 26 серпня 2015 року вона прокинулась від того, що хтось відкриває двері до квартири, подумала, що це ОСОБА_16 . Коли відкрила очі, то побачила ОСОБА_17 , який присів біля ліжка та став душити її за шию, кричав, що вб`є її. ОСОБА_12 був на балконі, потім вибіг з балкону і повернувся з дільничим міліції ОСОБА_18 .

Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні показав, що 26 серпня 2015 року близько 7 години ранку коли він був на вулиці, до нього підійшов ОСОБА_9 та повідомив, що у нього в квартирі вчинено крадіжку, а злочинець зараз знаходиться у квартирі. Потім розповів, що там знаходиться ОСОБА_6 , та з його квартири зник ДВД-програвач та ТВ-тюнер. Коли він з ОСОБА_6 увійшли до квартири, то у кімнаті побачив ОСОБА_17 та ОСОБА_19 , які сиділи на ліжку у кімнаті, погроз від ОСОБА_17 в адресу ОСОБА_19 він не чув. Потім ОСОБА_9 звернувся до нього, щоб він забрав ОСОБА_6 та щоб останній віддав викрадене майно та ключ від квартири. ОСОБА_15 та ОСОБА_19 почали розмовляти на підвищених тонах, у процесі розмови ОСОБА_15 витяг ключа з кишені штанів та кинув на підлогу. Потім разом з ОСОБА_20 він вийшов з квартири та пішли до відділу міліції. На його питання де він взяв ключ від квартири ОСОБА_9 . ОСОБА_15 відповів, що ключа він взяв під килимком, що перед дверима квартири. Про викрадене майно нічого не пояснював.

Свідок ОСОБА_21 у судовому засіданні показала, що з приводу крадіжки ДВД-програвача та тюнера у потерпілого ОСОБА_9 вона нічого не знає. Свого сина ОСОБА_17 вона не бачила з 25 по 26 серпня 2015 року. Він казав, що ДВД -програвача та тюнера не брав.

Свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні показала, що 25 серпня 2015 року о 8 год. до приміщення служби благоустрою прийшла ОСОБА_19 , яка повинна була відбувати громадські роботи, із нею бачила ОСОБА_23 . Щодо крадіжки їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_24 у судовому засіданні показав, що 25 серпня 2015 року приблизно о 12 год до них прийшов ОСОБА_6 та приніс ДВД-програвач сірого кольору та ТВ-тюнер чорного кольору, які запропонував придбати за 300 грн. Він та його брат відмовились купувати вказані речі.

Свідок ОСОБА_25 у судовому засіданні дав показання, ідентичні показанням ОСОБА_24 .

Свідок ОСОБА_26 у судовому засіданні показав, що 25 серпня 2015 року приблизно о 12 год у магазині у м. Ржищів він побачив ОСОБА_6 , який спілкувався з продавцем ОСОБА_27 . Під час перебування у цьому приміщенні він чув як ОСОБА_15 намагався продати ДВД-програвач та ТВ-тюнер, але йому відмовили. Потім, коли він йшов додому, то запитав у ОСОБА_17 де він взяв ці речі, на що той відповів, що купив їх.

Окрім показань обвинуваченого та свідків вина ОСОБА_6 підтверджується наступними дослідженими у судовому засіданні доказами.

Протоколом огляду місця події та фототаблицями до нього від 26 серпня 2015 року, у яких зафіксовано огляд місця, з якого викрадено ДВД-програвач та ТВ-тюнер (а.с.11-14 т. 3). Фактичні дані, що містяться у вказаному документі, суд визнає належними, допустимими ідостовірними.

Висновком експерта № 209 від 7 вересня 2015 року та ілюстративними таблицями до нього, з яких встановлено, що механізм -серцевина замка вилучена 26 серпня 2015 року в АДРЕСА_4 знаходиться у справному стані. Слідів дії стороннього предмету на поверхні деталей серцевини замка не виявлено. Відмикання серцевини замка проводилося ключем, наданим на дослідження (а.с.23-24 т.3). Фактичні дані, що містяться у вказаному документі, суд також визнає належними, допустимими ідостовірними.

Постановою про визнання речовими доказами та приєднання до матеріалів кримінального провадження від 28 вересня 2015 року, згідно якої визнано та приєднано до матеріалів кримінального провадження, вилучені під час огляду місця події від 26 серпня 2015 року, який проводився по місцю проживання ОСОБА_9 в АДРЕСА_4 , серцевину врізного замка з вхідних дверей до квартири з ключем на шнурку до неї (а.с. 53 т.3).

Також суд приймає до уваги матеріали, які характеризують особу обвинуваченого.

Копію паспорта, серії НОМЕР_2 , виданого Ірпінським МВ УДМС України в Київській області 19 вересня 2012 року, згідно якого ОСОБА_6 є громадянином України (а.с.73 т.3). Вимогу про судимість № 8277 від 9 вересня 2015 року, з якої встановлено, що ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий: 1 вересня 1997 року вироком Обухівського районного суду Київської області за ч. 2 ст. 140, ст. 208, ст. 42 КК України (1960 року) до 3 років позбавлення волі; 9 жовтня 2003 року вироком Ржищівського міського суду Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; 29 червня 2009 року вироком Ржищівського міського суду Київської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; вироком Ржищівського міського суду Київської області від 1 липня 2015 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік (а.с.74-75 т.3). Копію вироку Ржищівського міського суду Київської області від 9 жовтня 2003 року, з якої встановлено, що ОСОБА_6 засуджений 9 жовтня 2003 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі (а.с. 83-84 т.3). Копію вироку Ржищівського міського суду Київської області від 26 червня 2009 року, згідно якого ОСОБА_6 засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі (а.с. 79-82). Копію вироку Ржищівського міського суду Київської області від 1 липня 2015 року, з якого встановлено, що ОСОБА_6 був засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років обмеження волі; на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік (а.с. 77-78). Довідку поліклінічного відділення Кагарлицької ЦРЛ № 480 від 3 вересня 2015 року, з якої встановлено, що ОСОБА_6 за психіатричною допомогою не звертався і на диспансерному обліку в психіатричному кабінеті не перебуває (а.с. 87 т.3). Довідку поліклінічного відділення Кагарлицької ЦРЛ № 360 від 3 вересня 2015 року, з якої встановлено, що ОСОБА_6 за наркологічною допомогою не звертався і на диспансерному обліку в наркологічному кабінеті не перебуває (а.с. 88 т. 3). Характеристику з місця проживання від 2 вересня 2015 року, з якої встановлено, що ОСОБА_6 по місцю проживання характеризується негативно (а.с. 89 т. 3). Заяву потерпілого ОСОБА_8 від 1 жовтня 2015 року, в якій вказано, що ОСОБА_8 претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має (а.с.100 т.1). Заяву потерпілого ОСОБА_9 від 5 листопада 2015 р. про те, що матеріальна шкода йому відшкодована повіністю (а.с. 174 т.1). Заяву потерпілого ОСОБА_9 від 19 листопада 2015 року в якій вказано, що ОСОБА_9 претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має (а.с.200 т.1).

Органи досудового розслідування дії обвинуваченого вірно кваліфікували:

- за ч. 3 ст. 185 КК України за ознаками таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, з проникненням у житло та інше приміщення.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 10 вересня 2015 року ОСОБА_6 змінено запобіжний захід у виді домашнього арешту на тримання під вартою до 8 листопада 2015 року, у подальшому ухвалою цього ж суду продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 3 січня 2016 року. (а.с. 62-63, 164 т. 1).

Відповідно до п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" (із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 18 від 10 грудня 2004 р., № 8 від 12 червня 2009 р. та № 11 від 6 листопада 2009 р.) за сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

При застосуванні правил ст. 71 КК України судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Призначаючи покарання за кількома вироками, суд повинен визначити вид і розмір основного й додаткового покарань за знову вчинений злочин (злочини), а потім повністю або частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком із посиланням на ст. 71 КК України.

Відповідно до п. 26 вказаної постанови невідбутою частиною покарання за попереднім вироком треба вважати: частину покарання від відбування якого особу звільнено умовно-достроково (ст. 81 КК); невідбуту частину більш м`якого покарання, призначеного судом особі в порядку заміни невідбутої частини покарання більш м`яким (ст. 82, ч. 3 ст. 6 КК).

У разі, коли особа була засуджена до арешту або позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням (статті 75, 104 КК) або була звільнена від відбування покарання умовно-достроково (статті 81, 107 КК) і в період іспитового строку або строку умовно-дострокового звільнення вчинила новий злочин, суд зобов`язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема й тоді, коли останнім за часом вироком призначаються більш м`які види покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу винного, який раніше неодноразово судимий, на обліках у лікарів нарколога і психіатра на даний час не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно та обставину, що пом`якшує його покарання щире каяття та активне сприяння у розкритті злочинів, яка передбачена п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_6 є вчинення крадіжок у стані алкогольного сп`яніння, яка передбачена п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України.

На підставі викладеного, суд з огляду на особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, ступінь тяжкості вчинених ним злочинів протягом іспитового строку за попереднім вироком суду, а також те, що матеріальна шкода потерпілим відшкодована, цивільні позови не заявлені та обставини вчинених злочинів вважає, що виправлення ОСОБА_6 можливе виключно в умовах ізоляції від суспільства, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 185 КК України. З огляду на відсутність вагомих підстав, що пом`якшують покарання особи обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та особу обвинуваченого, підстав для застосування щодо нього ст. ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.

Відповідно до положень ст. 72 КК України одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі. При цьому, суд враховує, що невідбутою частиною покарання за попереднім вироком слід вважати 2 роки обмеження волі згідно вироку Ржищівського міського суду Київської області від 1 липня 2015 року (а.с. 77-78 т. 3).

Ураховуючи викладене, на підставі ст. 71 КК України, суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 за сукупністю вироків, вважає за необхідне частково приєднати до покарання за цим вироком невідбуте ним покарання за вироком Ржищівського міського суду Київської області від 1 липня 2015 року, перевівши покарання на підставі ст. 72 КК України із менш суворого в більш суворий вид, та визначивши покарання у виді позбавлення волі.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369- 371, 373 -376 КПК України; суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів:

- передбачених ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. ст. 71, 72 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ржищівського міського суду Київської області від 1 липня 2015 року у виді шести місяців позбавлення волі та остаточно визначити ОСОБА_6 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_6 залишити тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання з 10 вересня 2015 року.

Речові докази по справі:

- телевізор "Panasonic" TX26LX60P, пульт дистанційного керування до нього та покривало рожевого відтінку , - залишити потерпілому ОСОБА_8 ;

- фрагмент поліетиленової плівки з плямами бурого кольору, - знищити;

- вилучений зіскоб речовини бурого кольору з телевізора "Панасонік", - знищити;

- серцевину врізного замка з вхідних дверей до квартири з ключем на шнурку до неї, - повернути потерпілому ОСОБА_9 .

Письмові документи залишити в матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов не заявлено.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави в особі науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області на відшкодування витрат, пов`язаних із залученням експертів в сумі 982 (дев`ятсот вісімдесят дві) гривні 08 копійок.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з дня проголошення вироку через Ржищівський міський суд Київської області.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: