Постанова

від 19.11.2015 по справі 804/14415/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 р. Справа № 804/14415/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1, секретаря судового засіданняОСОБА_2, за участю: представника позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, представника відповідача ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису в частині,

ВСТАНОВИВ:

18.09.2015 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 07.09.2015 № 4 - 3717 -8 -3 в частині вимог, зазначених у пунктах № № 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 42, 46, 65, 67, 71, 73, а саме:

- пункт 1 - «Проектну документацію з розділом ОВНС «Конвертерний цех. Реконструкція з заміною газовідвідних трактів, спорудженням нових газоочисних установок за конвертерами № № 4, 5, 6» погодити згідно вимог законодавства»;

- пункт 2 - «Проектну документацію з розділом ОВНС ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» «Установка по удалению настылей из чугуновозных ковшей в доменном цехе № 1» погодити згідно вимог законодавства»;

- пункт 3 - «Проектну документацію з розділом ОВНС ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» «Доменный цех № 2. Новое строительство комплекса по приготовлению и вдуванию пылеугольного топлива в ДП - 9» погодити згідно вимог законодавства»;

- пункт 4 - «Проект реконструкції комплексу коксових батарей № № 5, 6 в коксовому цеху № 1 коксохімічного виробництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» погодити згідно вимог законодавства»;

- пункт 6 - «Не допускати реалізацію проектів чи діяльності без позитивного висновку державної екологічної експертизи (для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку)»;

- пункт 7 - «Розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх джерел утворення викидів»;

- пункт 8 - «Діяльність підприємства, пов'язану з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, здійснювати за наявністю дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря»;

- пункт 9 - «Не допускати експлуатацію джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що не обліковані в матеріалах інвентаризації до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря»;

- пункт 10 - «Статистичну звітність складати відповідно з вимогами законодавства в повному обсязі»;

- пункт 11 - «Розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку здійснювати відповідно з вимогами законодавства в повному обсязі»;

- пункт 13 - «Розробити паспорти пилогазоочисного устаткування за джерелами викидів №№ 050082 - 050088 та надати на реєстрацію до Держекоінспекції»;

- пункт 14 - «Розробити технологічні нормативи використання води відповідно фактичному стану підприємства з урахуванням обсягів використання дренажних вод»;

- пункт 15 - «Забезпечити в повному обсязі оснащення пристроями та вимірювальною апаратурою, що здійснюють облік об'єму забору»;

- пункт 16 - «Організувати введення первинного обліку у сфері водопостачання та водовідведення підземних дренажних вод по підрозділах та в цілому по підприємству»;

- пункт 17 - «Здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності відповідного дозволу»;

- пункт 18 - «Не допускати забір та використання водних ресурсів до отримання дозволу на спеціальне водокористування»;

- пункт 19 - «Забезпечити дотримання умов надання дозволу на спецводокористування»;

- пункт 20 - «Запровадити достатні моніторингові спостереження за станом підземних горизонтів в районі впливу промділянок підприємства, із визначенням джерела забруднення, площі забруднення підземних горизонтів та середньої потужності забрудненої частини водоносного горизонту»;

- пункт 21 - «Забезпечити розробку та впровадження достатніх заходів з охорони вод та недопущення негативного впливу промділянки на водні об'єкти»;

- пункт 22 - «Вжити достатні заходи із запобігання забруднення водних об'єктів стічними (зливовими, сніговими) водами, що відводяться з території підприємства»;

- пункт 23 - «Не припускати скидання зливових вод з території підприємства по рельєфу місцевості»;

- пункт 24 - «Вирішити питання щодо збирання та відведення зливових вод з території промділянок підприємства»;

- пункт 42 - «Організувати ведення первинного обліку утворення матеріалів обтиральних відпрацьованих ( ганчір'я замасленого ) в аглоцехах № № 2, 3 згідно форми № 1- ВТ»;

- пункт 46 - «Отримати висновок екологічної експертизи на робочий проект «Реконструкція будівель та споруд комплексу агломашини № 6 агломераційного цеху № 2» ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»;

- пункт 65 - «Забезпечити користування земельними ділянками за наявності правовстановлюючих документів»;

- пункт 67 - «Виконувати умови надання дозволів на викиди №№ 1211000000-38, №1211000000 - 39 та не допускати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з перевищенням нормативів викидів»;

- пункт 71 - «При визначенні вмісту забруднюючих речовин атомно - емісійним методом забезпечити проведення побудови градуювальникх графіків та розрахунків концентрацій забруднюючих речовин у відповідності до методик виконання вимірювань вимог ДСТУ ISO 8466-1 і методу, викладеного К. Доерфель «Статистика в аналитической химии», Мир, 1969»;

- пункт 73 - «Контроль вмісту забруднюючих речовин на скиді № 7 проводити у відповідності до умов Дозволу на спеціальне водокористування, а саме: на скиді в потік ґрунтових вод і далі в р. Боковенька в рекреаційній зоні с. Кудашевка».

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за результатами планової перевірки Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними речовинами Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області винесений припис від 07.09.2015 № 4-3717-8-3 щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення планової перевірки. Позивач із зазначеним приписом не погоджується в частині та вважає його таким, що винесений необґрунтовано, з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки деякі його пункти не містять конкретних вимог на усунення виявлених порушень та мають строк виконання, що не передбачений законодавством, а сам акт перевірки не встановлює порушень, на усунення яких направлені конкретні пункти вказаного припису. Також позивач вважає, що Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області в акті 01.09.2015, складеному під час перевірки, наведено недостовірну інформацію та перекручено факти про виявлені порушення. Позивач вказує на невірне трактування відповідачем вимог екологічного та природоохоронного законодавства, у зв'язку з чим, в оскарженому приписі необґрунтовано зазначені вимоги про усунення порушень, які взагалі ніколи не мали місця та не вчинювалися підприємством. Отже, оскаржений припис є протиправним в частині вимог, викладених у пунктах № № 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 42, 46, 65, 67, 71,73, у зв'язку із чим підлягає скасуванню судом.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представники відповідача проти позову заперечили та зазначили, що оскаржений припис винесений правомірно, з урахуванням встановлених під час перевірки порушень, його вимоги, зміст та терміни виконання встановлених порушень відповідають нормам чинного законодавства України. Відповідач надані до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких виклав свою позицію щодо кожного пункту оскарженого припису.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, з 11.08.2015 по 31.08.2015 на підставі наказу від 20.07.2015 № 322-П та направлення на перевірку від 20.07.2015 №4-2774-8-3 Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області проведена планова перевірка Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами, за результатами якої складений акт від 01.09.2015.

На підставі встановлених в ході перевірки обставин, які зафіксовані в акті, Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області з метою усунення порушень природоохоронного законодавств винесений припис від 07.09.2015 № 4-3717-8-3.

Судом встановлено, що в оскарженому приписі від 07.09.2015 № 4-3717-8-3 у графі «термін виконання» у пунктах 8, 17, 23 встановлений відповідачем термін виконання «Постійно».

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» ( далі - Закон).

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону, державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ч. 8 ст. 7 вказаного Закону, припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Аналогічні положення містяться і в Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року № 464, який визначає процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів.

Так, згідно пункту 4.22 цього Порядку встановлено, що на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно пункту 4.25 Порядку, строк виконання припису встановлює державний інспектор залежно від виявлених порушень природоохоронного законодавства, але не більше ніж 6 місяців. У разі неможливості виконання приписів у встановлені в них строки суб'єкт господарювання, що перевірявся, може звернутись до органу Держекоінспекції для їх продовження з обґрунтуванням та підтверджуючими документами, оформленими належним чином.

На підставі аналізу вищенаведених положень норм чинного законодавства, суд зазначає, що припис органу державного нагляду (контролю) - Державної екологічної інспекції - виноситься лише у випадку виявлення під час перевірки порушень вимог природоохоронного законодавства та повинен містити вимогу щодо усунення цих порушень в термін, що не повинен перевищувати строк шість місяців.

В судовому засіданні представники відповідача надали пояснення щодо суті пункту 8 припису та зазначили, що позивач повинен постійно дотримуватися умов отриманих дозволів на викиди в атмосферне повітря, які отримані та в наявності у підприємства.

Суд відзначає, що вказаний пункт припису є необґрунтованим, оскільки дотримання умов дозволів на викиди є прямою вказівкою вимог ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

У відповідності до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

З огляду на те, що згідно припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 07.09.2015 № 4-3717-8-3 встановлено, що пункти 8, 17, 23 не містять будь - якого конкретного терміну їх виконання, а встановлюють строк - «Постійно», суд доходить висновку, що в цій частині вказаний припис винесений протиправно, з перевищенням наданих діючим законодавством повноважень, з урахуванням чого означені пункти є протиправними та підлягають скасуванню.

Пункти 1, 2, 3, 4 та 46 припису від 07.09.2015 № 4-3717-8-3 містять вимоги щодо погодження проектної документації згідно вимог законодавства.

Стосовно цих пунктів судом встановлено наступне.

Рішенням Дніпропетровської обласної ради від 29.04.2011 № 110-6/VI затверджено довгострокову програму по вирішенню екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2011 - 2022 рр.

На виконання вказаної програми позивачем було замовлено розробку проектної документації на об'єкти будівництва коксохімічного, сталеливарного та аглодоменного виробництв, а саме: «Конвертерний цех. Реконструкція зі заміною газовідвідних трактів, спорудженням нових газоочисних установок за конвертерами №№ 4, 5, 6», «Установка з видалення охолоді з чавуновізних ковшів у доменному цеху № 1», «Доменний цех № 2. Нове будівництво комплексу з приготування та вдування пиловугільного палива в ДП-9», «Реконструкція комплексу коксових батарей № № 5, 6 на коксохімічному виробництві», «Реконструкція будівель та споруд комплексу агломашини № 6 агломераційного цеху № 2», з метою реалізації якої позивачем отримані декларації про початок виконання будівельних робіт, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 4 - 14, т.4) та дозволи на виконання будівельних робіт (а.с. 15 - 17, т.4). Підприємством на підставі отриманих дозвільних документів, які дають право розпочати роботи з будівництва нових/реконструкції існуючих будівель або споруд, було реалізовано проектну документацію та здійснені відповідні будівельні та роботи з реконструкції.

За результатами проведеної перевірки відповідачем, а саме: пунктами 1 - 4 припису від 07.09.2015 № 4-3717-8-3 зобов'язано позивача погодити вказану вище проектну документацію згідно вимог законодавства у відповідності до ст.28 та ст.29 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 13, 14, 32, 39 Закону України «Про екологічну експертизу».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про екологічну експертизу», екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності уповноважених державних органів, еколого - експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Статтею 7 цього Закону визначені об'єкти екологічної експертизи. Так, об'єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно - правових актів, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, генетично модифікованих організмів, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища.

Згідно ч. 3 ст. 13 вказаного Закону встановлено, що здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

У відповідності до п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 14 вказаного Закону, державній екологічній експертизі підлягають: документація по перепрофілюванню, консервації та ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв та інших промислових і господарських об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, в тому числі військового та оборонного призначення; документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів і речовин (у тому числі тих, що закуповуються за кордоном), які можуть створити потенційну загрозу навколишньому природному середовищу.

Статтею 34 вказаного Закону визначені умови і підстави проведення державної екологічної експертизи. Державна екологічна експертиза проводиться, зокрема, у разі наявної або можливої потенційної небезпеки об'єктів екологічної експертизи для навколишнього природного середовища.

Отже, суд під час розгляду вказаної справи повинен надати відповідну оцінку обставинам з питання того, чи було вказаною проектною документацією впроваджено нову техніку або технології, які можуть створити потенційну загрозу навколишньому природному середовищу.

Згідно проектної документації «Конвертерний цех. Реконструкція із заміною газовідвідних трактів, спорудженням нових газоочисних установок за конвертерами №№ 4, 5, 6», яка розроблена ДП «Укрдіпромез», передбачені наступні заходи: заміна існуючих кесонів та екранованих газоходів на нові; заміна газоочисних установок (ГОУ) «мокрого» типу на нові; впровадження системи автоматизованої системи управління (АСУ) екологічного моніторингу.

Для досягнення більш ефективної очистки конвертерних газів та викидів зважених речовин споруджується скрубер та димососи, які забезпечують очистку конвертерних газів.

Робота конвертерів після проведення реконструкції передбачає роботу з тією ж інтенсивністю продувки киснем - 380м3/хв. з можливим збільшенням на перспективу інтенсивності продуву до 500м3/хв.

Продуктивність конвертерів не змінюється, об'єм продукції, що випускається залишається на тому ж рівні - 6,6 млн.т./рік.

В матеріалах справи містяться копії наступних документів: Експертний звіт щодо розгляду проектної документації № 04-0197-14 від 10.04.2014 р.; додаток до експертного звіту № 04-0197-14 від 10.04.2014 р.; Дозвіл на виконання будівельних робіт від 15.07.2014 р. № ІУ 115141960381, Сертифікат № ІУ 165151320510, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність, лист ДП «Укрдіпромез» від 06.10.2015 р. № 824/6092, Проект «Конвертерный цех. Реконструкция с заменой газоотводящих трактов, сооружением новых газоочистных установок за конвертерами №№ 4, 5, 6». Том. 4 «Оцінка впливу на навколишнє середовище».

Окрім того, по вказаній проектній документації підприємством отриманий висновок ДП «Укрдержбудекспертиза», в тому числі з екологічного напрямку. Розділ ОВНС розглядався експертом, який має кваліфікаційний сертифікат, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

В матеріалах справи наявний лист ДП «Укрдіпромез» із підтвердженням того, що вказаний об'єкт відноситься саме до будівництва і не має на меті впровадження нової технології виробництва.

На підставі встановлених обставин справи та виходячи з аналізу перелічених документів, судом встановлено, що вказаний проект стосується об'єкта будівництва V категорії складності, передбачає здійснення реконструкції та вказана реконструкція не призводить до змін в технологічному процесі цеху в цілому.

Щодо пункту 2 оскарженого припису, суд зазначає, що проектна документація «Установка з видалення охолоді з чавуновізних ковшів в доменному цеху № 1», яка виконана ТОВ «Рубікон», розроблена з метою встановлення обладнання та механізації процесу. Зазначеною проектною документацією передбачено: встановлення пальника для розігрівання оплавлення охолоді (настилів) в чавуновізних ковшах; улаштування кришки - зонда над чавуновізним ковшом; улаштування маніпулятора для подачі пальникового пристрою на чавуновізний ковш; улаштування трубопроводу для відводу димових газів з робочої зони в існуючу систему аспірації.

З пояснень представників позивача та відповідних фахівців підприємства позивача судом з'ясовано, що процес видалення настилів із чавуновізних ковшів застосовується на всіх металургійних підприємствах України в доменних та сталеливарних виробництвах. Ця технологія не є новою та існувала на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» раніше.

Вказаний об'єкт відноситься до II категорії складності, підприємством отримано підтвердження ДП «Укрдержбудекспертиза» щодо недоцільності проведення комплексної експертизи.

Позивачем отримана декларація Державної архітектурно - будівельної інспекції України на початок виконання будівельних робіт ДП № 08212067490 від 03.05.2012, декларація Державної архітектурно-будівельної інспекції України про готовність об'єкта до експлуатації ДП № 142125192 від 27.12.2012.

З аналізу наданого проекту судом встановлено, що вказаний об'єкт відноситься саме до будівництва і не має за мету впровадження нової технології. У зв'язку з розвитком технологічного прогресу, підприємством вчинено заходи щодо удосконалення існуючої технології з очистки чавуновізних ковшів, разом з тим, сам технологічний процес при цьому не змінювався.

Доводи відповідача щодо запровадження нової технології по очистці чавуновізних ковшів в процесі розгляду справи не знайшли свого підтвердження.

Щодо пункту 3 припису «Проектну документацію з розділом ОВНС ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» «Доменный цех № 2. Новое строительство комплекса по приготовлению и вдуванию пылеугольного топлива в ДП-9» погодити згідно вимог законодавства», суд зазначає наступне.

Проектна документація розроблена ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з метою зниження споживання природного газу та коксу в ДП - 9.

Проектом передбачається будівництво наступних об'єктів: бункерна естакада; конвеєрна галерея; силосний склад вугілля; дробарно - сортувальне відділення; приміщення сушки азоту; насосна станція пожежогасіння; естакада інженерних мереж; трансформаторна підстанція; дистриб'юторна; пилопідготовче відділення; компресорна станція та ресивери азоту.

З аналізу вказаної проектної документації судом встановлено, що на підприємстві працює доменний цех № 2, який входить до комплексу доменної печі № 9. Відтак, згідно розділу ОВНС проекту для більш продуктивної та безпечної роботи вказаного цеху розроблено означену проектну документацію. При дослідженні наданої проектної документації судом не встановлено запровадження нової технології для комплексу доменної печі № 9, до якого входить і доменний цех № 2.

За наведених обставин, висновки відповідача про необхідність проведення державної екологічної експертизи вказаної проектної документації не знайшли свого підтвердження в процесі судового розгляду.

Окрім того, в матеріалах справи міститься висновок ДП «Укрдержбудекспертиза», у тому числі з екологічного напрямку.

Щодо пункту 4 припису, судом встановлено наступне.

Проектна документація «Реконструкція комплексу коксових батарей № № 5, 6 на коксохімічному виробництві» виконана Державним підприємством «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості», вид будівництва - реконструкція. Проектом реконструкції передбачено: будівництво нової коксової батареї №6 з використанням технології коксування трамбованої шихти з новою димовою трубою, будівництвом нової коксової рампи та інше; заміну дробарок; реконструкцію змішувального відділення; будівництво вугільної башти; улаштування ГОУ у відділенні розсіву коксу; улаштування безпилової видачі коксу, димових труб; будівництво нової коксової батареї № 5; заміна бензольного скрубера та кінцевого газового охолоджувача; будівництво механізованих освітлювачів; облаштування міжцехових комунікацій.

Під час розгляду справи представники позивача пояснили, що коксові батареї експлуатувалися на підприємстві більше ніж 26 років і у зв'язку з незадовільним технічним станом у 2012 році були зупинені. В квітні 2013 року коксові батареї виведені з процесу для реконструкції.

Згідно проектної документації передбачено реконструкцію існуючих коксових батарей з використанням технології коксування трамбованої шихти, отже, змінюється лише схема подачі коксу, сама ж технологія залишається незмінною. Після здійснення реконструкції загальна продуктивність коксових батарей підприємства не змінюється.

В матеріалах справи наявний висновок ДП «Укрдержбудекспертиза», в тому числі з екологічного напрямку (а. с. 246 - 261, т. 1).

Матеріалами справи підтверджується, що коксові батареї і раніше використовувалися на підприємстві позивача, їх заміна обумовлена зносом старих, а тому в даному випадку не виникає об'єктів екологічної експертизи в контексті положень ст. 14 Закону України «Про екологічну експертизу», а лише проводиться заміна зношеного обладнання та реконструкція будівлі, в якому таке обладнання встановлене, для чого позивачем отриманий дозвіл Державної архітектурно - будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт № ІУ 115143520163 від 18.12.2014.

В матеріалах справи також наявний лист проектної організації ДП «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості» від 07.10.2015 № 02-30, з якого вбачається, що під час реконструкції не передбачається впровадження нової технології.

Стосовно вимог пункту 46 припису щодо «Отримання висновку екологічної експертизи на робочий проект «Реконструкція будівель та споруд комплексу агломашини №6 агломераційного цеху № 2» ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»», суд зазначає таке.

Як встановлено судом, агломераційний цех № 2 введений в експлуатацію у 1962 році. Остання реконструкція вказаного цеху проводилася в період 1974 - 1976 рр.

Проектною документацією «Реконструкція будівель та споруд комплексу агломашини № 6 агломераційного цеху № 2», яка виконана ДП «ДПІ «Кривбаспроект» передбачено: заміна обладнання подачі шихти; реконструкція лінійних охолоджувачів; будівництво корпусу подачі пилу та вапна; улаштування системи пневмотранспорту; заміна двоступеневої «мокрої» системи очистки відвідних газів на одноступеневу «суху» в електрофільтрі.

Для здійснення реконструкції цього об'єкта, підприємством отриманий дозвіл Державної архітектурно - будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт № ІУ 115142730493 від 30.09.2014.

Під час розгляду справи судом встановлено, що при застосуванні даної системи очистки покращуються умови праці на робочих місцях обслуговуючого персоналу та в цілому не відбувається зміна технології виробництва агломерату, про що також зазначено у висновку ДП «Укрдержбудекспертиза» та листі ДП «ДПІ «Кривбаспроект» від 06.10.2015 № 012-1893, які містяться в матеріалах справи.

Також, в матеріалах справи наявний лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 05.10.2015 № 8/15-468-15, який наданий на звернення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» щодо необхідності проведення державної екологічної експертизи проектів будівництва об'єктів IV і V категорії складності.

У відповідності до вказаного листа встановлено, що при проведенні комплексної експертизи проектів, під час якої надавалася відповідна оцінка сертифікованим експертом щодо екологічної безпеки та впливу на навколишнє природне середовище - отримання окремого висновку державної екологічної експертизи по проектах будівництва не відповідає вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що проектна документація «Конвертерний цех. Реконструкція із заміною газовідвідних трактів, спорудженням нових газоочисних установок за конвертерами № № 4, 5, 6»; «Установка по удалению настылей из чугуновозных ковшей в доменном цехе № 1»; «Реконструкція будівель та споруд комплексу агломашини № 6 агломераційного цеху № 2» не є об'єктом екологічної експертизи в контексті вимог ст. 14 Закону України «Про екологічну експертизу», Доменный цех № 2. Новое строительство комплекса по приготовлению и вдуванию пылеугольного топлива в ДП - 9»; «Реконструкція комплексу коксових батарей №№ 5, 6 на коксохімічному виробництві»; «Реконструкція будівель та споруд комплексу агломашини № 6 агломераційного цеху № 2» не передбачає змін у технологічному процесі виробництва на підприємстві позивача та нею не запроваджуються нові технології в такому виробництві, з огляду на що пункти 1, 2, 3, 4 та 46 припису від 07.09.2015 № 4-3717-8-3, якими встановлено вимоги до підприємства погодити означену проектну документацію згідно вимог законодавства, а саме: провести її екологічну експертизу, є необґрунтованими, винесеними відповідачем внаслідок невірного трактування положень Закону України «Про екологічну експертизу» та помилкового віднесення до об'єктів екологічної експертизи переліченої вище проектної документації, яка в даному конкретному випадку до таких об'єктів не належить, з урахуванням чого пункти 1, 2, 3, 4 та 46 оскарженого припису є протиправними та підлягають скасуванню.

Що стосується вимог пункту 6 припису, а саме: «Не допускати реалізацію проектів чи діяльності без позитивного висновку державної екологічної експертизи (для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку)», суд зазначає, що вказаний пункт припису не містить конкретизації допущених порушень та не містить вказівки на дії, які належить вчинити підприємству для їх усунення.

У судовому засіданні представники відповідача пояснили, що п. 6 припису є підсумком попередніх пунктів 1, 2, 3, 4 означеного припису та містить додаткове застереження до вказаних чотирьох пунктів.

Відповідно до ч. 9 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.

Оскільки вказаною нормою передбачена відповідальність за невиконання припису контролюючого органу, то суд зазначає, що припис, який надається підприємству до виконання, має містити чітку вказівку на дії, які суб'єкт господарювання повинен вчинити для усунення порушень. У даному випадку пункт 6 припису носить загальний характер, а тому не відповідає формі, яка визначена вказаним Законом для приписів суб'єкта владних повноважень, з огляду на що, суд доходить висновку про наявність підстав для його скасування.

Стосовно п. 7 припису, яким встановлено вимогу «розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до фактичного стану підприємства, з урахуванням всіх джерел утворення викидів» та п. 9 щодо «не допущення експлуатації джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що не обліковані в матеріалах інвентаризації до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря», судом встановлено наступне.

Під час проведення перевірки в Сортопрокатному цеху № 2 (СПЦ-2) перевіряючими було зроблено висновок про те, що в матеріалах інвентаризації джерел викидів не враховано наступне обладнання, яке є джерелами утворення викидів, а саме: 2 токарних верстати, 2 шліфувальних верстати, 1 заточувальний верстат (обладнаний ГОУ) в приміщенні централізованої проводкової майстерні СПЦ - 2, 2 токарних верстати в приміщенні ремонтно - механічної майстерні. Розрахунок викидів забруднюючих речовин, зазначених в матеріалах інвентаризації, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин, проведено без урахування вищезазначеного обладнання та не обліковуються в дозволі на викиди, статистична звітність по формі 2 - ТП (повітря) складається недостовірно, без урахування викидів забруднюючих речовин від необлікованих джерел викидів, що є невиконанням вимог ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

У Вальцетокарному цеху (ВТЦ) не враховано наступне обладнання, яке є джерелами утворення викидів, а саме: 1 консольно - фрезерний верстат, склад лакофарбових матеріалів (ділянки основного виробництва), 1 ковальський молот (ковальське відділення ділянки основного виробництва), розточувальний верстат, 3 шліфувальні верстати (дільниця з ремонту деталей ПРТ). Розрахунок викидів забруднюючих речовин, зазначених в матеріалах інвентаризації, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин, проведено без урахування вищезазначеного обладнання та не обліковуються в дозволі на викиди, статистична звітність по формі 2-ТП (повітря) складається недостовірно, без урахування викидів забруднюючих речовин від необлікованих джерел викидів, що є невиконанням вимог ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

У Копровому цеху не враховано джерело викиду, а саме: склад ЛФМ, обладнаний витяжною вентиляцією (ділянка №3), статистична звітність по формі 2-ТП (повітря) складається недостовірно, без урахування викидів забруднюючих речовин від необлікованих джерел викидів, що є невиконанням вимог ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Згідно ч. 1 та ч. 5 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Стаття 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» містить визначення забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища; та викиду - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин.

Згідно з положеннями ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», об'єкти, що шкідливо впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища, види та кількість шкідливих речовин, що потрапляють у навколишнє природне середовище, види й розміри шкідливих фізичних та біологічних впливів на нього підлягають державному обліку.

Підприємства, установи та організації проводять первинний облік у галузі охорони навколишнього природного середовища і безоплатно подають відповідну інформацію органам, що ведуть державний облік у цій галузі.

В акті перевірки зазначено, що у період з 26.05.2015 підприємством без дозволу здійснювалися викиди забруднюючих речовин від дооблікованих інспекцією джерел викидів, що є порушенням ст. 10 та ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Зазначені норми закріплюють необхідність обліку джерел викидів забруднюючих речовин, які здійснюють таки викиди безпосередньо в атмосферне повітря.

Суд відхиляє доводи відповідача стосовно того, що у період з 26.05.2015 підприємством без дозволу здійснювалися викиди забруднюючих речовин від дооблікованих інспекцією джерел викидів, оскільки як вказано в акті, перевірка проводилася у період: з 11.08.2015 по 31.08.2015.

У відповідності до ч. 4 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доказів проведення перевірки у період з 26.05.2015 або доказів фіксації факту здійснення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» викидів забруднюючих речовин від дооблікованих інспекцією джерел викидів саме у період з 26.05.2015 відповідачем не надано.

Як з'ясовано судом та не заперечується сторонами, вищенаведене обладнання знаходиться в середині виробничих цехів позивача, тобто воно не здійснює викиди безпосередньо в атмосферне повітря.

Представниками позивача наданий до суду звіт інвентаризації викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел основного промислового майданчику № 1 металургійного виробництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», виконаний ПрАТ «Важпромавтоматика» (а. с. 187 - 217, т. 2; а. с. 1 - 123, т. 3). Також, в матеріалах справи містяться копії дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № НОМЕР_1 - 39, терміном дії з 24.04.2015 по 24.04.2022 (а.с. 29-98 т.4) та № НОМЕР_1 - 38, терміном дії з 25.06.2015 по 25.06.2022 (а.с. 99 - 251, т. 4; а. с. 1 - 166, т. 5), виданих ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Міністерством екології та природних ресурсів України, в яких обліковано 3034 джерел викидів по всьому підприємству. Отже, те обладнання, яке є джерелом викидів в атмосферне повітря, було враховано у звіті інвентаризації викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел та зазначено у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

До матеріалів справи залучений акт огляду металооброблюючих станків та умов їх експлуатації в будівлях РРМ та ЦПМ сортопрокатного цеху № 2 від 09.10.20015, складений відповідальними посадовими особами ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з охорони атмосферного повітря та фотозвіт, складений в ході проведення такого огляду (а. с. 68 - 83, т. 6), з якого видно, що всі вказані станки розміщені в середині виробничих приміщень, не мають безпосередньо виводів в атмосферне повітря, а викиди, які утворюються в ході їх використання становлять собою крупнодисперсну металеву стружку, яка з урахуванням своєї маси осідає на підлозі та поверхнях цеху і в процесі санітарного прибирання приміщень утилізується відповідними співробітниками, не потрапляючи в атмосферне повітря та враховується у відходах виробництва. Саме тому і не може бути характеризована як викиди, що потрапляють в атмосферне повітря, а станки, які її утворюють, не є джерелом викидів в атмосферне повітря в контексті положень Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Разом з тим, з акту перевірки видно, що перевіряючі в ході перевірки дійшли висновку про те, що вказане обладнання є джерелами викидів, у той же час під час розгляду справи представниками відповідача суду було повідомлено, що таке обладнання є джерелами утворення викидів.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати наявність у позивача неврахованих в матеріалах інвентаризації джерел утворення забруднюючих речовин в атмосферне повітря джерел викидів, у зв'язку із чим вимоги п. 7 припису є необґрунтованими.

Щодо п. 9 припису щодо «не допущення експлуатації джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що не обліковані в матеріалах інвентаризації до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря» суд зазначає, що вказаний пункт припису безпосередньо пов'язаний із п. 7 припису. Оскільки в процесі судового розгляду даної справи не знайшли свого підтвердження порушення, які покладенні в основу пункту 7 припису від 07.09.2015 № 4-3717-8-3 щодо «розроблення інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх джерел утворення викидів», суд вважає, що пункт припису № 9, є похідним, у з'язку із чим підлягає скасуванню.

Вимоги пункту 10 припису, а саме: «Статистичну звітність складати відповідно з вимогами чинного законодавства в повному обсязі» та пункту 11 «Розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку здійснювати в повному обсязі відповідно з вимогами чинного законодавства» ґрунтуються на тому, що під час перевірки було встановлено, що в матеріалах інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на підставі яких отримано дозволи на викиди, не обліковується обладнання, яке є джерелом утворення викидів, а тому первинний облік, розрахунок екологічного податку, статистична звітність є такою, що не відповідає фактичним обставинам.

Суд відзначає, що оскільки під час розгляду справи позивачем спростовано наявність порушень щодо недооблікування підприємством джерел викидів, суд вважає вищевказані пункти припису необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно п. 67 припису від 07.09.2015 № 4-3717-8-3 позивача зобов'язано виконувати умови надання дозволів на викиди №№1211000000-38, 121100000-39 та не допускати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з перевищенням нормативів викидів.

В процесі розгляду справи було встановлено, що видання вказаного пункту припису було обумовлене тим, що під час перевірки представниками екологічної інспекції було зафіксоване перевищення нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, проте як пояснили самі ж представники відповідача вказане порушення було усунуто підприємством безпосередньо під час перевірки, таким чином на кінець перевірки означене порушення було припинено.

За наведених обставин, оскільки судом встановлено та не заперечується сторонами, що вказане порушення є припиненим, з огляду на те, що норми діючого природоохоронного законодавства та самі дозволи на викиди в атмосферне повітря зобов'язують суб'єкта господарської діяльності виконувати вимоги та умови отриманих дозволів, суд доходить висновку, що вказаний пункт припису стосується порушення яке себе вичерпало; не містить чіткої вказівки на дії, які позивачу слід вчинити, відтак носить запобіжний характер, у зв'язку із чим підлягає скасуванню судом.

Стосовно вимог пункту 13 припису від 07.09.2015 № 4-3717-8-3, а саме: «Розробити паспорти пилогазоочисного устаткування за джерелами викидів №№ 050082 - 050088 та надати на реєстрацію до Держекоінспекції», термін виконання до 07.10.2015, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, позивачем виконано капітальний ремонт 1 - го розряду ДП-6 з реконструкцією. Державною архітектурно - будівельної інспекцією зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації № ДП 14315159042 від 08.06.2015, яка міститься в матеріалах справи (а. с. 28 - 31, т. 6).

Матеріалами справи підтверджено, що на технологічному обладнанні ДП - 6 встановлено газоочисне устаткування (ГОУ) з джерелами викидів №№ 050082 -050088.

Згідно п. 4.2 розділу IV «Правил технічної експлуатації установок очистки газу», які затверджені наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 06.02.2009 №52, ГОУ підлягають налагодженню після закінчення будівництва, реконструкції або капітальному ремонту.

У відповідності до п. 6.1.1 розділу IV наведених Правил, паспорти ГОУ реєструються в органах Мінприроди, при наявності копії декларації/сертифікату готовності до експлуатації закінченим будівництвом об'єкту, виданим Державною архітектурно - будівельною інспекцією (ДАБІ).

Згідно додатку 3 зазначених Правил, паспорт установки очистки газу передбачає зазначення експлуатаційних показників роботи ГОУ, тобто повинні бути здійснені фактичні виміри.

З огляду на наведене, розробка і реєстрація паспорту ГОУ неможлива за відсутності декларації/сертифікату готовності об'єкту до експлуатації після виконаної реконструкції чи капітальному ремонту об'єкта в цілому та відсутності фактичних вимірів під час експлуатації роботи ГОУ.

Представниками позивача наданий наказ від 27.05.2015 № 578 «Про проведення гарячих випробувань на об'єкті «ДП № 6. ДЦ № 1».

Окрім того, до матеріалів справи залучені паспорти ГОУ від ливарного двору ДП - 6 ДЦ №1 (джерело № 050083) (а. с. 118 - 135, т. 6) та паспорт ГОУ від бункерної естакади ДП - 6 ДЦ №1 (джерело № 050082) (а.с. 136 - 155, т. 6), які вже зареєстровані Державною архітектурно -будівельною інспекцією та на яких вже виконані пуско - налагоджувальні роботи.

Також, судом встановлено, що на стадії реєстрації перебуває паспорт ГОУ від збірного бункеру ДП-6, що підтверджується супровідним листом на ім'я начальника Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 07.10.2015 № 17 - 978 (а. с. 156, т. 6).

Стосовно реєстрації решти паспортів під час розгляду справи судом встановлено, що саме по вказаним установкам позивачем проводяться пуско - налагоджувальні роботи, що передує стадії реєстрації таких паспортів, без проведення яких складання та реєстрація паспорту не можлива, відтак реєстрація таких паспортів можлива лише після завершення пуско - налагоджувальних робіт.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача стосовно того, що оскільки Державною архітектурно - будівельною інспекцією вже зареєстрована декларація про готовність об'єкту до експлуатації № ДП 14315159042 від 08.06.2015, то підприємством протиправно не надано на реєстрацію паспорти ГОУ, оскільки згідно із п. 6.1.1 розділу IV Правил, паспорти ГОУ реєструються в органах Мінприроди після реєстрації вказаної декларації та після проведення пуско - налагоджувальних робіт.

У відповідності до абз. 10 ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря.

Вказана норма не встановляє обов'язку підприємства здійснювати реєстрацію паспортів ГОУ саме під час або до отримання декларації про готовність об'єкта до експлуатації, як того вимагає відповідач, отже, останнім здійснено невірне застосування вказаної норми. Окрім того, у відповідності до п. 4.3 Правил технічної експлуатації установок очистки газу, під час експлуатації ГОУ повинні діяти надійно та безперервно, фактичні показники повинні відповідати проектним, саме з метою чого і проводяться пуско - налагоджувальні роботи, встановлення ж контролюючим органом терміну, протягом якого необхідно такі роботи провести в даному випадку є недоцільним, оскільки може в подальшому привести до некоректної та неефективної роботи газоочисного обладнання.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність скасування вимог п. 13 припису від 07.09.2015 № 4-3717-8-3.

Згідно вимог п. 42 припису від 07.09.2015 № 4-3717-8-3 зобов'язано ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» організувати ведення первинного обліку утворення матеріалів обтиральних відпрацьованих (ганчір'я замасленого) в аглоцехах № № 2,3 згідно форми № 1- ВТ.

Щодо вказаного пункту припису судом з'ясовано наступне.

Представник позивача заперечив проти вимог вказаного пункту припису та пояснив, що аглоцехах № № 2, 3 облік матеріалів обтиральних відпрацьованих (ганчір'я замасленого) не відображено в первинному обліку, у зв'язку з тим, що ганчір'я цехами не отримувалося та не використовувалося, а тому і утворення обтиральних відпрацьованих матеріалів (ганчір'я замасленого) не мало місця.

Представники відповідача пояснили, що під час перевірки вказаних цехів при візуальному обстеженні було зафіксовано наявність обтиральних відпрацьованих матеріалів, саме вказаними обставинами і обумовлений означений пункт припису.

У відповідності до п. «г» статті 17 Закону України «Про відходи» первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, зберігаються, перевозяться, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, має вестись на основі матеріально - сировинних балансів виробництва.

Порядок ведення державного обліку і паспортизації відходів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 № 2034.

В матеріалах справи наявні звіти про видачу ганчір'я в структурні підрозділи ГЗКа за 2014 р. та за січень - червень 2015 р. (а. с. 205 - 211, т. 6), з яких видно, що ганчір'я для вказаного підрозділу протягом зазначеного періоду не видавалося.

Щодо фактичної наявності відходів на території підприємства під час перевірки, то вказана ситуація мала місце у зв'язку з наступним.

Між ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та ТОВ «Хайтек» укладений договір підряду від 15.06.2015 № 2777, на підставі якого підрядник виконував на замовлення позивача роботи з технічного обслуговування обладнання агломераційного цеху № 3.

Як пояснив представник позивача, саме в процесі виконання означеного договору і утворились відходи у вигляді промасляного ганчір'я, які у відповідності до п. 3.1.4 та п. 11.10 договору саме ТОВ «Хайтек» повинно утилізувати. За наведених обставин, позивачем вказане порушення не допускалося та оскільки ним, своїм співробітникам у структурні підрозділи ГЗКа не видавалося ганчір'я, то і відповідно п. 42 припису не може бути виконаний, з огляду на те, що облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються має вестись на основі матеріально - сировинних балансів виробництва, і такі баланси у зв'язку з відсутністю видачі вказаних матеріалів на підприємстві відсутні, що підтверджується зазначеними вище звітами. Також в матеріалах справи міститься статистичне спостереження (статистична картка) утворення та поводження з відходами за 2014 рік та звіти відходів та пакувальних матеріалів і тари (а. с. 67- 187, т. 2) з яких видно, що ганчір'я для обробки обладнання маслом до структурних підрозділів ГЗКа не надходило.

Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що вказане порушення з боку підрядника - ТОВ «Хайтек» усунено, наявні на час перевірки на території підприємства позивача відходи у вигляді промасляного ганчір'я утилізовані, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування пункту 42 припису від 07.09.2015 № 4-3717-8-3.

Згідно пункту 65 припису від 07.09.2015 № 4-3717-8-3, позивач у термін до 01.02.2016 повинен забезпечити користування земельними ділянками за наявності правовстановлюючих документів.

На стор. 60 акту перевірки зазначено, що на момент перевірки без правовстановлюючих документів підприємством використовуються наступні земельні ділянки:

- земельна ділянка промисловості, площею 0,1221 га для будівництв автодороги «техбаза -кладовище «Західне» (дільниця № 1), кадастровий номер 1211000000:06:065:0140, термін дії договору до 21.12.2013;

- земельна ділянка промисловості площею 0,0065 га для будівництв автодороги «техбаза -кладовище «Західне» (дільниця № 2), кадастровий номер 1211000000:06:065:0141, термін дії договору до 21.12.2013;

- земельна ділянка промисловості площею 9,7140 га для будівництв автодороги «техбаза -кладовище «Західне» (дільниця № 3), кадастровий номер 1211000000:06:065:0139, термін дії договору до 21.12.2013;

- земельна ділянка промисловості площею 0,3144 га для будівництв автодороги «техбаза -кладовище «Західне» (дільниця № 4), кадастровий номер 1211000000:08:032:0007, термін дії договору до 21.12.2013;

- земельна ділянка промисловості площею 3,4630 га для будівництв автодороги «техбаза -кладовище «Західне» (дільниця № 5), кадастровий номер 1211000000:08:002:0001, термін дії договору до 21.12.2013;

- земельна ділянка житлової та громадської забудови, площею 0,2382 га для розміщення будівлі архіву, кадастровий номер 1211000000:02:151:0009, термін дії договору до 21.12.2013;

- земельна ділянка житлової та громадської забудови, площею 1,1529 га для розміщення ДК «Металургів», кадастровий номер 1211000000:02:059:0027, термін дії договору до 24.07.2014;

- земельна ділянка рекреації, площею 13,5722 га для розміщення бази відпочинку «Мар'янівка», кадастровий номер 1221884000:04:001:1083, термін дії договору до 01.06.2011;

- земельна ділянка рекреації, площею 5,0212 га для розміщення бази відпочинку «Кудашево», кадастровий номер 1221882900:02:001:0414, термін дії договору до 12.07.2011;

- земельна ділянка рекреації, площею 1,6071 га для розміщення бази відпочинку «Волна», кадастровий номер 1221884000:04:001:0961, термін дії договору до 23.10.2011;

- земельна ділянка гірничодобувної промисловості, площею 74,5000 га для розміщення тимчасового складу окислених руд в районі північно - східного борту кар'єру № 3, кадастровий номер 1211000000:08:702:0001, термін дії договору до 13.08.2015.

Під час розгляду справи позивачем надані копії договорів:

- на земельну ділянку житлової та громадської забудови, площею 0,2384 га для розміщення будівлі архіву, кадастровий номер 1211000000:02:151:0009, термін дії договору до 21.12.2013. До вказаного договору укладена додаткова угода № 1 про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки та внесення змін до нього від 20.11.2013 № 2014006, відповідно до умов якої термін дії вказаного договору продовжено на 5 років, тобто до 21.11.2018;

- земельна ділянка житлової та громадської забудови, площею 1,1529 га для розміщення ДК «Металургів», кадастровий номер 1211000000:02:059:0027, термін дії договору до 24.07.2014 разом з додатковою угодою від 06.02.2014 № 2014060, за якою термін дії вказаного договору продовжений до 24.07.2018;

- на земельну ділянку гірничодобувної промисловості, площею 74,5000 га для розміщення тимчасового складу окислених руд в районі північно - східного борту кар'єру № 3, кадастровий номер 1211000000:08:702:0001, термін дії договору до 13.08.2015. До вказаного договору укладена додаткова угода від 06.10.2015 № 1, відповідно до якої термін дії договору продовжено до 13.08.2020.

Щодо решти договорів оренди, то додаткові угоди на продовження терміну їх дії відсутні. Представник позивача пояснив, що по вказаних об'єктах проводиться розробка землевпорядної документації, без якої поновлення права користування у відповідності до вимог Земельного Кодексу України неможливе. У той же час, представник позивача посилався на ст. 33 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, та підсумував, що з урахуванням вказаної норми Закону, договори, термін дії яких скінчився, продовжують діяти на тих самих умовах, на яких вони укладалися.

Такі доводи позивача суд оцінює критично, з огляду на положення ст. 182 Цивільного кодексу України та ст. 125 Земельного Кодексу України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 182 Цивільного Кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином, поновлення права користування можливе лише за умови його державної реєстрації.

Проте, суд зазначає що встановлення Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області терміну, протягом якого підприємством повинен бути укладений договір оренди земельної ділянки є недоцільним, оскільки укладанню такого договору передує ряд дій, які має вчинити потенційний орендар, а саме: дії, передбачені ст.ст. 123 та 124 Земельного кодексу України, Законом України «Про землеустрій» щодо розроблення, погодження та затвердження землевпорядної документації.

Разом з тим, Законами України «Про охорону земель» та «Про охорону навколишнього природного середовища» не передбачено повноважень державної екологічної інспекції по встановленню та визначенню землекористувачу строку, протягом якого він зобов'язаний укласти договір оренди земельної ділянки, який укладається за результатами взаємодії із органом державної влади або органом місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження такими земельними ділянками, оскільки відносини щодо отримання земельних ділянок у користування регулюються іншим нормативно - правовим актом - Земельним Кодексом України, а не вказаними вище Законами, як про це помилково зазначає відповідач.

За наведених обставин, суд доходить висновку про те, що зміст пункту № 65 припису від 07.09.2015 № 4-3717-8-3, з терміном виконання до 01.02.2016, є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню судом.

Пунктом 71 припису від 07.09.2015 № 4-3717-8-3 встановлено вимогу: «При визначенні вмісту забруднюючих речовин атомно - емісійним методом забезпечити проведення побудови градуювальних графіків та розрахунків концентрацій забруднюючих речовин у відповідності до методик виконання вимірювань вимог ДСТУ ISO 8466-1 і методу, викладеного К. Доерфель «Статистика в аналитической химии», Мир, 1969».

Такі вимоги вмотивовані тим, що підприємством при побудові градуювальних графіків невірно визначений діапазон їх побудови, в результаті чого може виникати недостовірний результат або похибка при визначенні вмісту забруднюючих речовин.

Судом встановлено, що у позивача діє група атомно - емісійного аналізу, яка входить до складу Департаменту з охорони навколишнього середовища ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та атестована на право виконання вимірювань, що підтверджується свідоцтвом про атестацію групи атомно - емісійного аналізу № ПЄ 0009/2015 від 12.02.2015, з терміном дії до 31.12.2018.

Вказана група виконує дослідження методом ДСТУ ISO 8466-1 таких об'єктів як вода, організовані викиди промислових стаціонарних джерел, ґрунтів та інше.

Матеріалами справи підтверджено, що при визначенні вмісту забруднюючих речовин атомно - емісійним методом використовуються методики виконання вимірювань МВИ, які атестовані на відповідний діапазон вимірювання концентрації, а саме: МВИ № МЭ 080:2007 та № МЭ 134:2008.

Щодо приготування градуювальних розчинів, то як пояснили представники позивача, такі розчини на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» готуються у відповідності до п.9.3 МВИ № МЭ 134:2008 «Организованные выбросы промышленных стационарных источников загрязнения атмосферного воздуха. Методика выполнения измерений массовых концентраций алюминия, железа, кадмия, кальция, кобальта, кремния, магния, марганца, меди, никеля, свинца, хрома, цинка методом атомно - эмиссионной спектрометрии с индуктивно связанной плазмой» та п.9.2 МВИ № МЭ 080:2007 «Вода сточная и технологическая. Методика выполнения измерений массовых концентраций алюминия, железа, кадмия, кобальта, марганца, меди, никеля, свинца, хрома, цинка методом атомно - эмиссионной спектрометрии с индуктивно связанной плазмой».

Вказані розчини готують таким чином, щоб охопити весь робочий діапазон вимірювань масової концентрації елементу, що визначається. Їх число повинно бути не менше трьох. В МВИ завчасно не встановлюються діапазони концентрацій для побудови градуювальних графіків, робочі діапазони обирають в процесі проведення аналізу в залежності від концентрацій, які необхідно буде визначити.

Статтею 10 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998 №113/98-ВР, на яку посилається відповідач в обґрунтування порушення, визначено, що результати вимірювань можуть бути використані за умови, якщо відомі відповідні характеристики похибок або невизначеності вимірювань.

Вимірювальні лабораторії можуть виконувати вимірювання у сфері поширення державного метрологічного нагляду за умови їх атестації на проведення цих вимірювань.

Методики виконання вимірювань, що використовуються у сфері поширення державного метрологічного нагляду, повинні бути атестовані.

Атестація цих методик проводиться метрологічними центрами, територіальними органами, підприємствами і організаціями, уповноваженими у державній метрологічній системі на проведення цієї атестації.

Атестовані методики заносяться до Державного реєстру методик виконання вимірювань, що застосовуються у сфері поширення державного метрологічного нагляду у порядку, встановленому нормативним документом з метрології ЦОВМ.

Необхідність атестації методик виконання вимірювань, що використовуються поза сферою поширення державного метрологічного нагляду, визначається їх розробниками чи користувачами.

З матеріалів справи встановлено, що група атомно - емісійного аналізу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» використовує наступні методики:

- грунти - методика виконання замірів масових концентрацій алюмінію, заліза, кадмія, кабальту, марганцю, міді, нікелю, свинця, хрому, цинку, кальцію, магнію, методом атомно - емісійної спектрометрії з індуктивно зв'язаною плазмою, яка атестована УкрГНТЦ «Енегросталь» у відповідності з вимогами ДСТУ 8.010-99, РМГ 61-2003 за результатами метрологічної експертизи матеріалів по розробці МВІ та експериментальних досліджень, яка затверджена 03.03.2008. Зазначена методика внесена до реєстру МВІ УкрГНТЦ «Енегросталь» за № МЭ 099:2008;

- організовані викиди промислових стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря - методика виконання замірів масових концентрацій алюмінію, заліза, кадмія, кобальту, марганцю, міді, нікелю, свинця, хрому, цинку, кальцію, магнію, методом атомно - емісійної спектрометрії з індуктивно зв'язаною плазмою, яка атестована УкрГНТЦ «Енегросталь» у відповідності з вимогами ДСТУ 8.010-99, РМГ 61-2003, за результатами метрологічної експертизи матеріалів по розробці МВІ та експериментальних досліджень, яка затверджена 16.06.2008. Вказана методика внесена до реєстру МВІ УкрГНТЦ «Енегросталь» за № МЭ 134:2008;

- вода стічна та технічна - методика виконання замірів масових концентрацій алюмінію, заліза, кадмія, кобальту, марганцю, міді, нікелю, свинця, хрому, цинку, кальцію, магнію, методом атомно - емісійної спектрометрії з індуктивно зв'язаною плазмою, яка атестована УкрГНТЦ «Енегросталь» у відповідності з вимогами ДСТУ 8.010-99, РМГ 61-2003, за результатами метрологічної експертизи матеріалів по розробці МВІ та експериментальних досліджень, яка затверджена 24.07.2007. Вказана методика внесена до реєстру МВІ УкрГНТЦ «Енегросталь» за № МЭ 080:2007.

Свідоцтва про атестацію означених методик №80, №134, №99/1 містяться в матеріалах справи (а.с. 242, а.с. 247, а.с. 253, т.6), також в матеріалах справи наявне свідоцтво про атестацію методики виконання вимірювань від 28.12.2010 № АМ 006.134-2010) (а.с. 250, т.6).

Таким чином, побудова градуювальних графіків групою атомно - емісійного аналізу ДОНС ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» здійснюється на підставі та згідно з вимогами діючої атестованої та зареєстрованої методики. Окремо слід зазначити, що в методі атомно - емісійної спектрометрії з індуктивно зв'язаною плазмою вимірюють не оптичну густину як про це помилково зазначив відповідач, а інтенсивність випромінювання атомів елементу, який визначають.

Представником відповідача наданий лист відповідь ДП «Кривбасстандартметрологія» від 13.11.2015 № 2027/01-05, відповідно до якого лабораторія повинна використовувати стандартизовані або атестовані методики виконання вимірювань та виконувати всі вимоги, які вказані у НД.

Суд зазначає, що висновки ДП «Кривбасстандартметрологія», викладені в листі від 13.11.2015 №2027/01-05, ніяким чином не спростовують правомірність використання позивачем наведених вище методик. Більш того, як пояснили представники відповідача, самі методики позивача підприємству ДП «Кривбасстандартметрологія» для аналізу не надавалися.

Суд зазначає, що позивач використовує атестовані методики, що підтверджується наведеними вище обставинами та матеріалами справи.

Таким чином, вимоги відповідача щодо необхідності використання інших методик при побудові градуювальних графіків та розрахунків концентрацій забруднюючих речовин є необґрунтованими, а тому п. 71 припису від 07.09.2015 № 4-3717-8-3 є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Пунктом 22 оскарженого припису встановлена вимога до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вжити достатніх заходів із запобігання забруднення водних об'єктів стічними (зливовими, сніговими) водами, що відводяться з території, а також вирішити питання щодо збирання та відведення зливових вод з території промділянок підприємства, про що зазначено у пункті 24 припису. Встановлення таких вимог в означених пунктах припису обумовлене тим, що під час перевірки перевіряючими було встановлено, що на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» діє недостатня система приймання ливневих вод, у зв'язку із чим зливові стоки з території підприємства і крівель виробничих корпусів відводяться по рельєфу місцевості.

Щодо зазначених порушень слід зазначити, що оскільки заснування заводу відбулося у 1931 році, основні етапи будівництва: 1934, 1956 та 1974 рр., відповідно, система приймання та відведення ливневих вод проектувалася та будувалася безпосередньо під час проектування та будування заводу, тобто, початково існує саме в такому вигляді, в якому її досліджував відповідач під час перевірки у період з 11.08.2015 по 31.08.2015.

Представниками позивача зазначено та не заперечується представниками відповідача, що відповідачем регулярно проводяться перевірки підприємства позивача щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами, однак вказане порушення раніше відповідачем не виявлялося.

Разом з тим, як встановлено в процесі розгляду справи у період проведення перевірки не було опадів, і вказаний факт перевіряючими не заперечується. Таким чином, у перевіряючих інспекторів не було об'єктивної можливості простежити, яким чином та в якому напрямку проходить стікання, накопичення води, яка утворюється або збирається на території ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та подальше її відведення: або по рельєфу місцевості або до відповідних приймальників.

У судовому засіданні представники відповідача також пояснили, що ними встановлювалася наявність або відсутність ливневих приймальників води зі слів співробітників відповідного цеху позивача шляхом візуального огляду, проектна документація заводу з відповідним розділом, при цьому не досліджувалася.

За наведених обставин, вимоги пунктів 22, 24 припису, з терміном виконання до 07.12.2015 є необґрунтованими, недоведеними фактичними обставинами справи, з урахуванням чого суд доходить висновку про наявність підстав для їх скасування.

Пунктом 14 припису встановлено вимогу: «Розробити технологічні нормативи використання води відповідно фактичному стану підприємства з урахуванням обсягів використання дренажних вод». Вимоги вказаного пункту обґрунтовані тим, що перевіряючі під час перевірки дійшли висновку про те, що підприємство відкачує дренажну воду та використовує її у своїй діяльності, без відповідного дозволу на спеціальне водокористування та без затверджених нормативів споживання таких ресурсів.

Позивач заперечив проти такої позиції контролюючого органу та зазначив, що він не споживає вказані води, а лише здійснює їх відведення з території підприємства з метою уникнення підтоплення виробничих ділянок та обладнання.

Доводи відповідача ґрунтуються на тому, що оскільки така вода відкачується підприємством, вона поступає в його систему оборотних циклів, відтак вона використовується підприємством для власних потреб, без затвердження відповідних нормативів, і це є саме спеціальним водокористуванням.

Матеріалами справи підтверджено, що вказаний вид постачання води не врахований в індивідуальних нормах водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції, що виробляється по металургійному виробництву ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (а. с. 195 - 206, т.3), оскільки розробниками вказаних норм не передбачено використання підприємством таких вод в своєму виробництві.

Статтею 1 Водного Кодексу України визначені основні терміни, зокрема:

використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько - питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб;

вода дренажна - вода, яка профільтрувалася з певної території та відводиться за допомогою дренажної системи з метою пониження рівня ґрунтових вод;

вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар'єрної чи дренажної води;

вода стічна - вода, що утворилася в процесі господарсько - побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар'єрної і дренажної води), а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів;

води - усі води (поверхневі, підземні, морські), що входять до складу природних ланок кругообігу води;

води підземні - води, що знаходяться нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних станах;

води поверхневі - води різних водних об'єктів, що знаходяться на земній поверхні;

водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт);

водозабір - споруда або пристрій для забору води з водного об'єкта;

водойма - безстічний або із сповільненим стоком поверхневий водний об'єкт.

Статтею 48 Водного Кодексу України визначене поняття спеціального водокористування та наведені основні його ознаки. Так, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько - побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Не належать до спеціального водокористування, зокрема, пропуск води через гідровузли (крім гідроенергетичних); усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення).

Оскільки позивач не здійснює забір дренажної води з водних об'єктів, в контексті наведеної норми, вказані дії позивача не є спеціальним водокористуванням.

Представник позивача пояснив, що потреби підприємства не задовольняє дренажна вода, оскільки її кількість не є сталою та не є достатньою для використання у виробництві підприємстві. Крім того, дренажна вода не підходить під стандарти оборотного циклу за своїм складом, а тому не може бути використана у оборотних циклах підприємства, як на тому наголошує відповідач.

В матеріалах справи наявний лист ДП «Український державний науково - дослідний вуглехімічний інститут (УХІН)» від 21.10.2015 № 10/1436, в якому вказано про те, що підприємством здійснюється відведення дренажних вод саме для уникнення можливих негативних наслідків підтоплення, та на думку спеціалістів означеного підприємства, дренажні води коксохімічного виробництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не відносяться до вод, які підлягають включенню до спеціального водокористування.

Споживання води підприємством для потреб виробництва складає 140 куб на годину, в той час як утворення дренажної води, яка відводиться, становить від 4 до 8 м. куб на годину, отже, підприємством для використання вона не використовується.

Більш того, у позивача наявний дозвіл на спеціальне водокористування, виданий Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 22.01.2015 № 00347, в якому підприємству дозволяється скид виробничих, зливових, талих, дренажних та фільтраційних вод через обвідний канал у р. Інгульгець по випуску № 1. Оскільки підприємство не здійснює використання дренажних вод, а здійснює її фільтрацію та подальше відведення через пруди та обвідний канал у р. Інгульгець, тому відповідно і дозвіл ним не отримувався.

Доводи відповідача про те, що оскільки дренажна вода відводиться підприємством в оборотну систему, тому вона автоматично ним використовується, судом відхиляються з огляду на наступне.

Статтею 107 Водного кодексу України надано визначення шкідливої дії вод і передбачені заходи щодо запобігання їй та усунення її наслідків. Відповідно до вказаної норми шкідливою дією вод є:

1) наслідки повені, що призвели до затоплення і підтоплення земель та населених пунктів;

2) руйнування берегів, захисних дамб та інших споруд;

3) заболочення, підтоплення і засолення земель, спричинені підвищенням рівня ґрунтових вод внаслідок ненормованої подачі води під час зрошення, витікання води з водопровідно -каналізаційних систем та перекриття потоків підземних вод при розміщенні великих промислових та інших споруд;

4) осушення земель, зумовлене забором підземних вод в кількості, що перевищує встановлені обсяги відбору води;

5) забруднення (засолення) земель в районах видобування корисних копалин, а також після закінчення експлуатації родовищ та їх консервації;

6) ерозія ґрунтів, утворення ярів, зсувів і селей.

Під час проектування водогосподарських та інших об'єктів повинна враховуватися можлива шкідлива дія вод, а під час експлуатації цих об'єктів - вживатися заходи щодо її запобігання, а саме:

1) залуження та створення лісонасаджень на прибережних захисних смугах, схилах, балках та ярах;

2) будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд, земляних валів, водоскидів, захисних дамб, водосховищ - регуляторів;

3) спорудження дренажу;

4) укріплення берегів, тощо.

Судом встановлено, що саме з метою усунення шкідливого впливу вказаних вод, підприємством позивача за допомогою дренажних насосів така вода відкачується, очищується та скидається у відповідності до умов дозволу на спеціальне водокористування від 22.01.2015 № 00347.

Відповідно до Проекту гранично допустимих викидів речовин зі зворотними водами ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» через обвідний канал у р. Інгулець, розробленим та затвердженим ПСНЦ НАН та МОН України, визначена лінійна схема обвідного каналу.

Із вказаної проектної документації встановлено, що виробничі, зливові, талі, дренажні та фільтраційні води підприємства змішуються та безпосередньо, або через ставки і буферні ємності (копії схем додаються) через обвідний канал скидаються до р. Інгулець.

Представник позивача наголосив на тому, що раніше під час перевірок питання отримання дозволу на спеціальне водокористування, яке на думку відповідача полягає у використанні дренажної води в оборотному циклі підприємства, не виникало.

Судом також встановлено, що поповнення оборотних циклів здійснюється за рахунок придбання води у ДП «Кривбаспромводопостачання», що виключає необхідність використання підприємством дренажних вод, які необхідно додатково доочищати та приводити у відповідність до показників води, яка може використовуватися в оборотному циклі ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

З урахуванням наведеного вище та встановлених фактичних обставин справи, суд зазначає, що під час перевірки обґрунтованості винесення п. 14 припису судом не встановлено, а позивачем не доведено того факту, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» здійснює спеціальне водокористування шляхом забору дренажних вод та використання їх у своєму процесі виробництва, у той час як матеріали справи свідчать, що позивач дійсно здійснює відкачування дренажної води, проте метою цього є саме уникнення негативних наслідків підтоплення. З огляду на наведене, суд доходить висновку про необґрунтованість вимог, зазначених у пункті 14 припису від 07.09.2015 № 4-3717-8-3.

З огляду на факт відсутності відкачування дренажних вод для використання їх позивачем у виробничому процесі, пункт 15 припису щодо «забезпечення в повному обсязі оснащення пристроями та вимірювальною апаратурою, що здійснюють облік об'єму забору та скидання води», а також пункт 16 із вимогою «організувати введення первинного обліку у сфері водопостачання та водовідведення підземних дренажних вод по підрозділах та в цілому по підприємству» є необґрунтованими та підлягають скасуванню, оскільки в даному випадку відсутній об'єкт такого обліку.

Стосовно п. 17 припису, а саме: «Здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності відповідного дозволу» та п. 18 «Не допускати забір та використання водних ресурсів до отримання дозволу на спецводокористування» суд зазначає, що до матеріалів справи позивачем надано дозвіл на спеціальне водокористування № 00347, терміном дії з 22.01.2015 по 21.02.2016, у відповідності до вимог якого водопостачання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» здійснюється із мереж КП «Кривбасводоканал» та ДП «Кривбаспромводопостачання» на умовах вказаного дозволу.

З урахуванням вказаних обставин та не встановленого судом спеціального водокористування у вигляді забору та використання в процесі виробництва дренажних вод, суд доходить висновку про необґрунтованість вимог пунктів 17 та 18 припису, у зв'язку із чим вони підлягають скасуванню.

Пункт 19 оскарженого припису від 07.09.2015 № 4-3717-8-3 містить вимоги щодо забезпечення дотримання умов надання дозволу на спецводокористування. Із пояснень представників відповідача судом з'ясовано, що вказаний пункт не відноситься до дренажної води, а стосується багатьох порушень, що були виявлені контролюючим органом на підприємстві позивача під час перевірки, а також представники відповідача пояснили, що для виконання вказаного пункту припису слід звертатися до тексту акту, в якому зазначені такі порушення, які описані по кожному цеху.

Суд зазначає, що вказаний пункт припису не є чітким, не містить конкретної вказівки на поведінку, яку необхідно вчинити позивачу для усунення допущених порушень. Також суд зазначає, що кожен окремий пункт припису має бути самодостатнім, в його змісті має чітко відображатися конкретне порушення та конкретні дії або заходи для їх усунення. Оскільки припис є розпорядчим документом суб'єкта владних повноважень, то він повинен відповідати критеріям такого документу, визначеним у ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» і не може носити загальний характер.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що зазначений пункт припису є неправомірним, таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню судом.

Вимогами пункту 20 припису «зобов'язано позивача запровадити достатні моніторингові спостереження за станом підземних горизонтів в районі впливу промділянок підприємства, із визначенням джерела забруднення, площі забруднення підземних горизонтів та середньої потужності забрудненої частини водоносного горизонту» та «забезпечити розробку та впровадження достатніх заходів з охорони вод та недопущення негативного впливу промділянки на водні об'єкти», про що зазначено у пункті 21 зазначеного припису

Основним підґрунтям для винесення вказаних пунктів припису став звіт про результати виконання комплексу режимних спостережень по діючих спостережних свердловинах, які розташовані на промисловій території металургійного виробництва, на полігоні для захоронення промислових та будівельних відходів та КХВ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», виконаного на замовлення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» КП «Південукргеологія» у 2014 році, а саме: висновки означеного звіту, де вказано, що у зв'язку з тим, що на території, яка досліджується, розташовані багаточисельні штучні техногенні фактори, що впливають на стан підземних вод, необхідно розширити спостережну мережу поза зоною впливу підприємства в східному та південно - східному напрямках.

Такими висновками КП «Південукргеологія» і обумовлена позиція екологічної інспекції щодо недостатнього контролю за станом накопичувачів та їх впливом на підземні горизонти.

Як вказано у п. 19 акту перевірки (порушення вимог законодавства, виявлені під час заходу державного нагляду (контролю), згідно з висновками проведених спостережень хімічний склад ґрунтових вод свідчить про домінуючий вплив техногенних факторів на формування гідрохімічної ситуації.

Судом встановлено, що у 2015 році підприємством було замовлено у Науково - дослідної установи «Український науково - дослідний інститут екологічних проблем» дослідження: «Оцінка масштабів забруднення підземних вод в результаті виробничої діяльності ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (а.с. 95 - 238, т.7), за результатами якого складений звіт.

У висновках вказаного звіту зазначено, що результати проведених досліджень свідчать про стабільність екологічної ситуації на території ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та зниження техногенного навантаження на підземні води. У п. 65 означеного висновку вказано, що реалізовані ПАТ «АМКР» та ПАТ «ПГЗК» водоохоронні заходи із захисту підземних вод від забруднення на території розміщення хвостосховищ ГД ПАТ «АМКР» являють ефективну систему інженерного захисту підземних вод.

Оскільки аналітична діяльність екологічної інспекції з означеного питання ґрунтується виключно на висновках досліджень, проведених ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», то з урахуванням наведених вище висновків дослідження Науково - дослідної установи «Український науково - дослідний інститут екологічних проблем» за 2015 рік, в яких фахівці, за результатами проведених спостережень та досліджень, зазначили про достатність заходів з охорони вод, які здійснюються позивачем, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог пунктів 20, 21 оскарженого припису.

Щодо пункту 73 припису: «Контроль вмісту забруднюючих речовин на скиді № 7 проводити у відповідності до умов дозволу на спеціальне водокористування, а саме: на скиді в потік ґрунтових вод і далі в р. Боковенька в рекреаційній зоні с. Кудашевка», судом встановлено, що його винесення обумовлено прописаними у п. 98 та п. 99 акта порушеннями, а саме: підприємством протягом 2014 - 2015 рр. не проводиться контроль вмісту забруднюючих речовин на скиді № 7; не надаються результати контролю якості водних об'єктів у контрольних створах р.р. Інгулець, Саксагань, Боковенька.

Положеннями статті 44 Водного кодексу України встановлені обов'язки для водокористувачів, зокрема, п. 7 передбачено здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Судом встановлено, що скид води є одним із видів спеціального водокористування.

У позивача є Дозвіл на спеціальне водокористування від 08.08.2013 № 00007, виданий Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської облдержадміністрації (а. с. 104, т. 3). Разом з тим, підприємством розроблені нормативи гранично допустимих скидів речовин у водні об'єкти з оборотними водами підприємства, організації, установи, які затверджені 10.07.2013 Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації (а.с. 166, т. 6), де затверджений фактичний склад та скид речовин в оборотних водах, які наведені у таблиці.

Представники позивача, не погоджуючись із позицією відповідача зазначили, що пп. 3 п. 6 Дозволу на викиди від 08.08.2013 № 00007 встановлює лише вимоги до якості води та не встановлює місце відбору проб, таке місце вказане у розділі 8 Проекту граничнодопустимих скидів (гдс) речовин з поворотними водами ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг. Контроль здійснюється з буферної ємності, з огляду на відсутність можливості проводити відбір проб та зразки води безпосередньо з - під землі, а тому відповідно такий контроль під землею не проводиться, а у здійснюється відповідності до вимог проекту.

Пунктом 73 припису встановлено обов'язок контролю вмісту забруднюючих речовин на скиді № 7 проводити у відповідності до умов Дозволу на спеціальне водокористування, а саме: на скиді в потік ґрунтових вод і далі в р. Боковенька в рекреаційній зоні с. Кудашевка.

Судом досліджений Дозвіл на спеціальне водокористування від 08.08.2013 № 00007 та його умови, проте в ньому відсутня вказівка на те, що контроль вмісту забруднюючих речовин на скиді №7 слід проводити саме на скиді в потік ґрунтових вод і далі в р. Боковенька в рекреаційній зоні с. Кудашевка, а не у буферній ємності.

У пп. 3 п. 6 Дозволу на спеціальне водокористування ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 08.08.2013 № 00007, виданого Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської облдержадміністрації визначено, що якісна характеристика стічних вод на випусках (мг-л) згідно документа 6, 7 нормативів ГДС від 10.07.2013 р. №84/0/261.

Як вбачається зі звіту «Розробка проекту граничнодопустимих скидів (ГДС) речовин з поворотними водами ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», розробленого Північно - Східним центром Наукової академії України (а. с. 9, т.7), доочищені госппобутові стічні води відводяться в потік грунтових вод і далі, з потоком грунтових вод, - в р. Боковенька ( випуск № 7).

Відповідно до розділу 8 Проекту, витяг з якого міститься в матеріалах справи (а.с. 23, т.7) відбір зразків очищених стічних вод бази відпочинку «Кудашево», з урахуванням їх випуску з біоплата в потік ґрунтових вод, слідує проводити в наступних пунктах: господарські стічні води - з буферної ємності очисних споруд; з поверхневого стоку - з колодязя умовно чистих вод. Значення показників та властивостей поворотних вод, які повинні бути дотримані в контрольній точці «буферна ємність очисних споруд господарськопобутових стічних вод» та наведені в таблиці.

З урахуванням того, що наведений проект є тим документом, на підставі якого ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» отримано Дозвіл від 08.08.2013 №00007 та з огляду на те, що Дозвіл прямо не передбачає точку забору проб води, суд доходить висновку про безпідставність вимог, викладених у пункті 73 оскарженого припису.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на все вищевикладене та враховуючи фактичні обставини справи, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними, а тому підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 94, 122, 159 - 163, 186, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису в частині задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 07.09.2015 № 4-3717-8-3 в частині вимог, зазначених у пунктах №№ 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 42, 46, 65, 67, 71, 73.

Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 24 листопада 2015 року.

Суддя ОСОБА_1