Ухвала

від 09.03.2017 по справі 804/14415/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2017 року м. Київ К/800/14488/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Калашнікової О.В.,

Суддів: Кравцов О.В.

Єрьомін А.В.

секретар судового засідання - Бондарчук О.М.

за участю

представника позивача - Ботвінко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису, -

в с т а н о в и л а :

Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулось в суд з позовом до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 07.09.2015 № 4 - 3717 -8 -3 в частині вимог, зазначених у пунктах № № 1-4, 6-11, 13- 24, 42, 46, 65, 67, 71, 73, а саме:

- пункт 1 Проектну документацію з розділом ОВНС Конвертерний цех. Реконструкція з заміною газовідвідних трактів, спорудженням нових газоочисних установок за конвертерами № № 4, 5, 6 погодити згідно вимог законодавства ;

- пункт 2 Проектну документацію з розділом ОВНС ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг Установка по удалению настылей из чугуновозных ковшей в доменном цехе № 1 погодити згідно вимог законодавства ;

- пункт 3 Проектну документацію з розділом ОВНС ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг Доменный цех № 2. Новое строительство комплекса по приготовлению и вдуванию пылеугольного топлива в ДП - 9 погодити згідно вимог законодавства ;

- пункт 4 Проект реконструкції комплексу коксових батарей № № 5, 6 в коксовому цеху № 1 коксохімічного виробництва ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг погодити згідно вимог законодавства ;

- пункт 6 Не допускати реалізацію проектів чи діяльності без позитивного висновку державної екологічної експертизи (для видів діяльності та обєктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку) ;

- пункт 7 Розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх джерел утворення викидів ;

- пункт 8 Діяльність підприємства, пов'язану з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, здійснювати за наявністю дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ;

- пункт 9 Не допускати експлуатацію джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що не обліковані в матеріалах інвентаризації до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ;

- пункт 10 Статистичну звітність складати відповідно з вимогами законодавства в повному обсязі ;

- пункт 11 Розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку здійснювати відповідно з вимогами законодавства в повному обсязі ;

- пункт 13 Розробити паспорти пилогазоочисного устаткування за джерелами викидів №№ 050082 - 050088 та надати на реєстрацію до Держекоінспекції ;

- пункт 14 Розробити технологічні нормативи використання води відповідно фактичному стану підприємства з урахуванням обсягів використання дренажних вод ;

- пункт 15 Забезпечити в повному обсязі оснащення пристроями та вимірювальною апаратурою, що здійснюють облік об'єму забору ;

- пункт 16 Організувати введення первинного обліку у сфері водопостачання та водовідведення підземних дренажних вод по підрозділах та в цілому по підприємству ;

- пункт 17 Здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності відповідного дозволу ;

- пункт 18 Не допускати забір та використання водних ресурсів до отримання дозволу на спеціальне водокористування ;

- пункт 19 Забезпечити дотримання умов надання дозволу на спецводокористування ;

- пункт 20 Запровадити достатні моніторингові спостереження за станом підземних горизонтів в районі впливу промділянок підприємства, із визначенням джерела забруднення, площі забруднення підземних горизонтів та середньої потужності забрудненої частини водоносного горизонту ;

- пункт 21 Забезпечити розробку та впровадження достатніх заходів з охорони вод та недопущення негативного впливу промділянки на водні обєкти ;

- пункт 22 Вжити достатні заходи із запобігання забруднення водних обєктів стічними (зливовими, сніговими) водами, що відводяться з території підприємства ;

- пункт 23 Не припускати скидання зливових вод з території підприємства по рельєфу місцевості ;

- пункт 24 Вирішити питання щодо збирання та відведення зливових вод з території промділянок підприємства ;

- пункт 42 Організувати ведення первинного обліку утворення матеріалів обтиральних відпрацьованих ( ганчіря замасленого ) в аглоцехах № № 2, 3 згідно форми № 1- ВТ ;

- пункт 46 Отримати висновок екологічної експертизи на робочий проект Реконструкція будівель та споруд комплексу агломашини № 6 агломераційного цеху № 2 ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг ;

- пункт 65 Забезпечити користування земельними ділянками за наявності правовстановлюючих документів ;

- пункт 67 Виконувати умови надання дозволів на викиди №№ 1211000000-38, №1211000000 - 39 та не допускати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з перевищенням нормативів викидів ;

- пункт 71 При визначенні вмісту забруднюючих речовин атомно емісійним методом забезпечити проведення побудови градуювальникх графіків та розрахунків концентрацій забруднюючих речовин у відповідності до методик виконання вимірювань вимог ДСТУ ISO 8466-1 і методу, викладеного К. Доерфель Статистика в аналитической химии , Мир, 1969 ;

- пункт 73 Контроль вмісту забруднюючих речовин на скиді № 7 проводити у відповідності до умов Дозволу на спеціальне водокористування, а саме: на скиді в потік ґрунтових вод і далі в р. Боковенька в рекреаційній зоні с. Кудашевка .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний припис винесено необґрунтовано, з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки деякі його пункти не містять конкретних вимог на усунення виявлених порушень та мають строк виконання, що не передбачений законодавством, а сам акт перевірки не встановлює порушень, на усунення яких направлені конкретні пункти вказаного припису.

Також позивач вказує на те, що Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області в акті 01.09.2015, складеному під час перевірки, наведено недостовірну інформацію про виявлені порушення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2016 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 07.09.2015 № 4-3717-8-3 в частині вимог, зазначених у пунктах №№ 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 42, 46, 65, 67, 71, 73.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 11.08.2015 року по 31.08.2015 року на підставі наказу від 20.07.2015 № 322-П та направлення на перевірку від 20.07.2015 №4-2774-8-3 Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області проведена планова перевірка ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами. За результатами перевірки складено акт від 01.09.2015 року, яким зафіксовано виявлені перевіркою порушення вимог екологічного законодавства.

На підставі акту перевірки, Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області з метою усунення порушень природоохоронного законодавств винесений припис від 07.09.2015 № 4-3717-8-3.

Не погодившись з частиною пунктів спірного припису, вважаючи їх такими що винесено необгрунтовнао та безпідставно, позивач звернувся до суду з вимогою, визнати протиправними та скасувати п.п. 1-4, 6-11, 13- 24, 42, 46, 65, 67, 71, 73 спірного припису.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що оскаржувані пункти припису є необґрунтованими та такими, що суперечать нормам діючого законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з цього приводу звертає увагу на наступне.

Щодо позовних вимог про скасування пунктів 8,17 та 23 колегія суддів зазначає, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону, державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ч. 8 ст. 7 вказаного Закону, припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Аналогічні положення містяться і в Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року № 464, який визначає процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів.

Так, згідно пункту 4.22 цього Порядку встановлено, що на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно пункту 4.25 Порядку, строк виконання припису встановлює державний інспектор залежно від виявлених порушень природоохоронного законодавства, але не більше ніж 6 місяців. У разі неможливості виконання приписів у встановлені в них строки суб'єкт господарювання, що перевірявся, може звернутись до органу Держекоінспекції для їх продовження з обґрунтуванням та підтверджуючими документами, оформленими належним чином.

На підставі аналізу вищенаведених положень норм чинного законодавства, колегія суддів зазначає, що припис органу державного нагляду (контролю) - Державної екологічної інспекції - виноситься лише у випадку виявлення під час перевірки порушень вимог природоохоронного законодавства та повинен містити вимогу щодо усунення цих порушень в термін, що не повинен перевищувати строк шість місяців.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в судових засіданнях представники відповідача надали пояснення щодо суті пункту 8 припису та зазначили, що позивач повинен постійно дотримуватися умов отриманих дозволів на викиди в атмосферне повітря, які отримані та в наявності у підприємства.

Відповідно, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що вказаний пункт припису є необґрунтованим, оскільки дотримання умов дозволів на викиди є прямою вказівкою вимог ст. ст. 10, 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря .

У відповідності до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

З огляду на те, що згідно припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 07.09.2015 № 4-3717-8-3 встановлено, що пункти 8, 17, 23 не містять будь - якого конкретного терміну їх виконання, а встановлюють строк - Постійно , суди дійшли правильних висновків, що дані пункти не відповідають нормам природоохоронного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

В частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2, 3, 4 та 46 оскаржуваного припису, колегія суддів зазначає наступне.

Даними пунктами позивача зобов'язано: погодити згідно вимог законодавства проектну документацію та отримати висновок екологічної експертизи на робочий проект Реконструкція будівель та споруд комплексу агломашини № 6 агломераційного цеху № 2 ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг.

Стосовно цих пунктів судами встановлено наступне.

Рішенням Дніпропетровської обласної ради від 29.04.2011 № 110-6/VI затверджено довгострокову програму по вирішенню екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2011 - 2022 рр.

На виконання вказаної програми позивачем було замовлено розробку проектної документації на об'єкти будівництва коксохімічного, сталеливарного та аглодоменного виробництв, а саме: Конвертерний цех. Реконструкція зі заміною газовідвідних трактів, спорудженням нових газоочисних установок за конвертерами №№ 4, 5, 6 , Установка з видалення охолоді з чавуновізних ковшів у доменному цеху № 1 , Доменний цех № 2. Нове будівництво комплексу з приготування та вдування пиловугільного палива в ДП-9 , Реконструкція комплексу коксових батарей № № 5, 6 на коксохімічному виробництві , Реконструкція будівель та споруд комплексу агломашини № 6 агломераційного цеху № 2 , з метою реалізації якої позивачем отримані декларації про початок виконання будівельних робіт, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 4 - 14, т.4) та дозволи на виконання будівельних робіт (а.с. 15 - 17, т.4). Підприємством на підставі отриманих дозвільних документів, які дають право розпочати роботи з будівництва нових/реконструкції існуючих будівель або споруд, було реалізовано проектну документацію та здійснені відповідні будівельні та роботи з реконструкції.

Пунктами 1 - 4 оскаржуваного припису від 07.09.2015 № 4-3717-8-3 позивача зобов'язано погодити вказану вище проектну документацію згідно вимог законодавства у відповідності до ст.28 та ст.29 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст. ст. 13, 14, 32, 39 Закону України Про екологічну експертизу .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про екологічну експертизу , екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності уповноважених державних органів, еколого - експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Статтею 7 цього Закону визначені об'єкти екологічної експертизи. Так, об'єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно - правових актів, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, генетично модифікованих організмів, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища.

Згідно ч. 3 ст. 13 вказаного Закону встановлено, що здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

У відповідності до п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 14 вказаного Закону, державній екологічній експертизі підлягають: документація по перепрофілюванню, консервації та ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв та інших промислових і господарських об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, в тому числі військового та оборонного призначення; документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів і речовин (у тому числі тих, що закуповуються за кордоном), які можуть створити потенційну загрозу навколишньому природному середовищу.

Статтею 34 вказаного Закону визначені умови і підстави проведення державної екологічної експертизи. Державна екологічна експертиза проводиться, зокрема, у разі наявної або можливої потенційної небезпеки об'єктів екологічної експертизи для навколишнього природного середовища.

Отже, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, вирішуючи питання правомірності винесення оскаржуваних приписів суд повинен надати відповідну оцінку на предмет того, чи було вказаною проектною документацією впроваджено нову техніку або технології, які можуть створити потенційну загрозу навколишньому природному середовищу.

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що згідно проектної документації Конвертерний цех. Реконструкція із заміною газовідвідних трактів, спорудженням нових газоочисних установок за конвертерами №№ 4, 5, 6 , яка розроблена ДП Укрдіпромез , передбачені наступні заходи: заміна існуючих кесонів та екранованих газоходів на нові; заміна газоочисних установок (ГОУ) мокрого типу на нові; впровадження системи автоматизованої системи управління (АСУ) екологічного моніторингу.

Для досягнення більш ефективної очистки конвертерних газів та викидів зважених речовин споруджується скрубер та димососи, які забезпечують очистку конвертерних газів.

Робота конвертерів після проведення реконструкції передбачає роботу з тією ж інтенсивністю продувки киснем - 380м3/хв. з можливим збільшенням на перспективу інтенсивності продуву до 500м3/хв.

Продуктивність конвертерів не змінюється, об'єм продукції, що випускається залишається на тому ж рівні - 6,6 млн.т./рік.

В матеріалах справи містяться копії наступних документів: Експертний звіт щодо розгляду проектної документації № 04-0197-14 від 10.04.2014 р.; додаток до експертного звіту № 04-0197-14 від 10.04.2014 р.; Дозвіл на виконання будівельних робіт від 15.07.2014 р. № ІУ 115141960381, Сертифікат № ІУ 165151320510, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність, лист ДП Укрдіпромез від 06.10.2015 р. № 824/6092, Проект Конвертерный цех. Реконструкция с заменой газоотводящих трактов, сооружением новых газоочистных установок за конвертерами №№ 4, 5, 6 . Том. 4 Оцінка впливу на навколишнє середовище .

Окрім того, по вказаній проектній документації підприємством отриманий висновок ДП Укрдержбудекспертиза , в тому числі з екологічного напрямку. Розділ ОВНС розглядався експертом, який має кваліфікаційний сертифікат, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

В матеріалах справи також наявний лист ДП Укрдіпромез із підтвердженням того, що вказаний об'єкт відноситься саме до будівництва і не має на меті впровадження нової технології виробництва.

На підставі встановлених обставин справи та виходячи з аналізу перелічених документів, судами вірно встановлено, що вказаний проект стосується об'єкта будівництва V категорії складності, передбачає здійснення реконструкції та вказана реконструкція не призводить до змін в технологічному процесі цеху в цілому.

Щодо пункту 2 оскарженого припису, судами встановлено, що проектна документація Установка з видалення охолоді з чавуновізних ковшів в доменному цеху № 1 , яка виконана ТОВ Рубікон , розроблена з метою встановлення обладнання та механізації процесу. Зазначеною проектною документацією передбачено: встановлення пальника для розігрівання оплавлення охолоді (настилів) в чавуновізних ковшах; улаштування кришки - зонда над чавуновізним ковшом; улаштування маніпулятора для подачі пальникового пристрою на чавуновізний ковш; улаштування трубопроводу для відводу димових газів з робочої зони в існуючу систему аспірації.

В ході судових засідань з пояснень представників позивача та відповідних фахівців підприємства позивача судами попередніх інстанцій встановлено, що процес видалення настилів із чавуновізних ковшів застосовується на всіх металургійних підприємствах України в доменних та сталеливарних виробництвах. Ця технологія не є новою та існувала на ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг раніше.

Вказаний об'єкт відноситься до II категорії складності, підприємством отримано підтвердження ДП Укрдержбудекспертиза щодо недоцільності проведення комплексної експертизи.

Позивачем отримана декларація Державної архітектурно - будівельної інспекції України на початок виконання будівельних робіт ДП № 08212067490 від 03.05.2012, декларація Державної архітектурно-будівельної інспекції України про готовність об'єкта до експлуатації ДП № 142125192 від 27.12.2012.

З аналізу наданого проекту судами встановлено, що вказаний об'єкт відноситься саме до будівництва і не має за мету впровадження нової технології. У зв'язку з розвитком технологічного прогресу, підприємством вчинено заходи щодо удосконалення існуючої технології з очистки чавуновізних ковшів, разом з тим, сам технологічний процес при цьому не змінювався.

Щодо пункту 3 припису Проектну документацію з розділом ОВНС ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг Доменный цех № 2. Новое строительство комплекса по приготовлению и вдуванию пылеугольного топлива в ДП-9 погодити згідно вимог законодавства , судами встановлено наступне.

Проектна документація розроблена ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг з метою зниження споживання природного газу та коксу в ДП - 9.

Проектом передбачається будівництво наступних об'єктів: бункерна естакада; конвеєрна галерея; силосний склад вугілля; дробарно - сортувальне відділення; приміщення сушки азоту; насосна станція пожежогасіння; естакада інженерних мереж; трансформаторна підстанція; дистриб'юторна; пилопідготовче відділення; компресорна станція та ресивери азоту.

З аналізу вказаної проектної документації судами встановлено, що на підприємстві працює доменний цех № 2, який входить до комплексу доменної печі № 9. Відтак, згідно розділу ОВНС проекту для більш продуктивної та безпечної роботи вказаного цеху розроблено означену проектну документацію. При дослідженні наданої проектної документації судами не встановлено запровадження нової технології для комплексу доменної печі № 9, до якого входить і доменний цех № 2.

Окрім того, в матеріалах справи міститься висновок ДП Укрдержбудекспертиза , у тому числі з екологічного напрямку.

За наведених обставин, судами попередніх інстанцій правильно зазначено, що висновки відповідача про необхідність проведення державної екологічної експертизи вказаної проектної документації не знайшли свого підтвердження в процесі судового розгляду.

Щодо пункту 4 припису, судами встановлено наступне.

Проектна документація Реконструкція комплексу коксових батарей № № 5, 6 на коксохімічному виробництві виконана Державним підприємством Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості , вид будівництва - реконструкція. Проектом реконструкції передбачено: будівництво нової коксової батареї №6 з використанням технології коксування трамбованої шихти з новою димовою трубою, будівництвом нової коксової рампи та інше; заміну дробарок; реконструкцію змішувального відділення; будівництво вугільної башти; улаштування ГОУ у відділенні розсіву коксу; улаштування безпилової видачі коксу, димових труб; будівництво нової коксової батареї № 5; заміна бензольного скрубера та кінцевого газового охолоджувача; будівництво механізованих освітлювачів; облаштування міжцехових комунікацій.

Під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій представники позивача пояснили, що коксові батареї експлуатувалися на підприємстві більше ніж 26 років і у зв'язку з незадовільним технічним станом у 2012 році були зупинені. В квітні 2013 року коксові батареї виведені з процесу для реконструкції.

Згідно проектної документації передбачено реконструкцію існуючих коксових батарей з використанням технології коксування трамбованої шихти, отже, змінюється лише схема подачі коксу, сама ж технологія залишається незмінною. Після здійснення реконструкції загальна продуктивність коксових батарей підприємства не змінюється.

В матеріалах справи наявний висновок ДП Укрдержбудекспертиза , в тому числі з екологічного напрямку (а. с. 246 - 261, т. 1).

Судами встановлено, що коксові батареї і раніше використовувалися на підприємстві позивача, їх заміна обумовлена зносом старих, а тому в даному випадку не виникає об'єктів екологічної експертизи в контексті положень ст. 14 Закону України Про екологічну експертизу , а лише проводиться заміна зношеного обладнання та реконструкція будівлі, в якому таке обладнання встановлене, для чого позивачем отриманий дозвіл Державної архітектурно - будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт № ІУ 115143520163 від 18.12.2014.

Із листа проектної організації ДП Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості від 07.10.2015 № 02-30 вбачається, що під час реконструкції не передбачається впровадження нової технології.

Стосовно вимог пункту 46 припису щодо Отримання висновку екологічної експертизи на робочий проект Реконструкція будівель та споруд комплексу агломашини №6 агломераційного цеху № 2 ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг , колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судами, агломераційний цех № 2 введений в експлуатацію у 1962 році. Остання реконструкція вказаного цеху проводилася в період 1974 - 1976 рр.

Проектною документацією Реконструкція будівель та споруд комплексу агломашини № 6 агломераційного цеху № 2 , яка виконана ДП ДПІ Кривбаспроект передбачено: заміна обладнання подачі шихти; реконструкція лінійних охолоджувачів; будівництво корпусу подачі пилу та вапна; улаштування системи пневмотранспорту; заміна двоступеневої мокрої системи очистки відвідних газів на одноступеневу суху в електрофільтрі.

Для здійснення реконструкції цього об'єкта, підприємством отриманий дозвіл Державної архітектурно - будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт № ІУ 115142730493 від 30.09.2014.

Судами встановлено, що при застосуванні даної системи очистки покращуються умови праці на робочих місцях обслуговуючого персоналу та в цілому не відбувається зміна технології виробництва агломерату, про що також зазначено у висновку ДП Укрдержбудекспертиза та листі ДП ДПІ Кривбаспроект від 06.10.2015 № 012-1893, які містяться в матеріалах справи.

Також, в матеріалах справи наявний лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 05.10.2015 № 8/15-468-15, який наданий на звернення ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг щодо необхідності проведення державної екологічної експертизи проектів будівництва об'єктів IV і V категорії складності.

У відповідності до вказаного листа встановлено, що при проведенні комплексної експертизи проектів, під час якої надавалася відповідна оцінка сертифікованим експертом щодо екологічної безпеки та впливу на навколишнє природне середовище - отримання окремого висновку державної екологічної експертизи по проектах будівництва не відповідає вимогам Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560.

Таким чином, суди дійшли вірного висновку про те, що проектна документація Конвертерний цех. Реконструкція із заміною газовідвідних трактів, спорудженням нових газоочисних установок за конвертерами № № 4, 5, 6 ; Установка по удалению настылей из чугуновозных ковшей в доменном цехе № 1 ; Реконструкція будівель та споруд комплексу агломашини № 6 агломераційного цеху № 2 не є об'єктом екологічної експертизи в контексті вимог ст. 14 Закону України Про екологічну експертизу , Доменный цех № 2. Новое строительство комплекса по приготовлению и вдуванию пылеугольного топлива в ДП - 9 ; Реконструкція комплексу коксових батарей №№ 5, 6 на коксохімічному виробництві ; Реконструкція будівель та споруд комплексу агломашини № 6 агломераційного цеху № 2 не передбачає змін у технологічному процесі виробництва на підприємстві позивача та нею не запроваджуються нові технології в такому виробництві, з огляду на що пункти 1, 2, 3, 4 та 46 припису від 07.09.2015 № 4-3717-8-3, якими встановлено вимоги до підприємства погодити означену проектну документацію згідно вимог законодавства, а саме: провести її екологічну експертизу, є необґрунтованими, винесеними відповідачем внаслідок невірного трактування положень Закону України Про екологічну експертизу та помилкового віднесення до об'єктів екологічної експертизи переліченої вище проектної документації, яка в даному конкретному випадку до таких об'єктів не належить, з урахуванням чого пункти 1, 2, 3, 4 та 46 оскарженого припису є протиправними та підлягають скасуванню.

Що стосується вимог пункту 6 припису, а саме: Не допускати реалізацію проектів чи діяльності без позитивного висновку державної екологічної експертизи (для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку) , колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 9 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.

Оскільки вказаною нормою передбачена відповідальність за невиконання припису контролюючого органу, то, відповідно, такий припис має конкретизувати суть виявленого порушення та містити чітку вказівку на дії, які суб'єкт господарювання повинен вчинити для усунення порушень, та строк на його усунення.

В даному випадку пункт 6 припису носить загальний характер, не конкретизує суті виявленого порушення та не вказує конкретний шлях його усунення, що суперечить приписам ст.. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , а тому суди дійшли вірного висновку про наявність підстав для його скасування.

В частині позовних вимог про скасування пунктів 7 та 9 оскаржуваного припису колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 7 припису встановлено вимогу розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до фактичного стану підприємства, з урахуванням всіх джерел утворення викидів

Пунктом 9 зобов'язано не допускати експлуатації джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що не обліковані в матеріалах інвентаризації до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря .

Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час проведення перевірки в Сортопрокатному цеху № 2 (СПЦ-2) перевіряючими було зроблено висновок про те, що в матеріалах інвентаризації джерел викидів не враховано наступне обладнання, яке є джерелами утворення викидів, а саме: 2 токарних верстати, 2 шліфувальних верстати, 1 заточувальний верстат (обладнаний ГОУ) в приміщенні централізованої проводкової майстерні СПЦ - 2, 2 токарних верстати в приміщенні ремонтно - механічної майстерні. Розрахунок викидів забруднюючих речовин, зазначених в матеріалах інвентаризації, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин, проведено без урахування вищезазначеного обладнання та не обліковуються в дозволі на викиди, статистична звітність по формі 2 - ТП (повітря) складається недостовірно, без урахування викидів забруднюючих речовин від необлікованих джерел викидів, що є невиконанням вимог ст. ст. 10, 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря , ст. 24 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища .

У Вальцетокарному цеху (ВТЦ) не враховано наступне обладнання, яке є джерелами утворення викидів, а саме: 1 консольно - фрезерний верстат, склад лакофарбових матеріалів (ділянки основного виробництва), 1 ковальський молот (ковальське відділення ділянки основного виробництва), розточувальний верстат, 3 шліфувальні верстати (дільниця з ремонту деталей ПРТ). Розрахунок викидів забруднюючих речовин, зазначених в матеріалах інвентаризації, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин, проведено без урахування вищезазначеного обладнання та не обліковуються в дозволі на викиди, статистична звітність по формі 2-ТП (повітря) складається недостовірно, без урахування викидів забруднюючих речовин від необлікованих джерел викидів, що є невиконанням вимог ст. ст. 10, 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря , ст. 24 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища .

У Копровому цеху не враховано джерело викиду, а саме: склад ЛФМ, обладнаний витяжною вентиляцією (ділянка №3), статистична звітність по формі 2-ТП (повітря) складається недостовірно, без урахування викидів забруднюючих речовин від необлікованих джерел викидів, що є невиконанням вимог ст. ст. 10, 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря , ст. 24 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища .

Згідно ч. 1 та ч. 5 ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Стаття 1 Закону України Про охорону атмосферного повітря містить визначення забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища; та викиду - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин.

Згідно з положеннями ст. 24 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , об'єкти, що шкідливо впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища, види та кількість шкідливих речовин, що потрапляють у навколишнє природне середовище, види й розміри шкідливих фізичних та біологічних впливів на нього підлягають державному обліку.

Підприємства, установи та організації проводять первинний облік у галузі охорони навколишнього природного середовища і безоплатно подають відповідну інформацію органам, що ведуть державний облік у цій галузі.

В акті перевірки зазначено, що у період з 26.05.2015 підприємством без дозволу здійснювалися викиди забруднюючих речовин від дооблікованих інспекцією джерел викидів, що є порушенням ст. 10 та ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря . Зазначені норми закріплюють необхідність обліку джерел викидів забруднюючих речовин, які здійснюють таки викиди безпосередньо в атмосферне повітря.

Щодо посилань відповідача на те, що у період з 26.05.2015 підприємством без дозволу здійснювалися викиди забруднюючих речовин від дооблікованих інспекцією джерел викидів, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість та передчасність таких висновків, оскільки відповідно до акту, складеного відповідачем, перевірка проводилася у період: з 11.08.2015 по 31.08.2015.

У відповідності до ч. 4 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доказів проведення перевірки у період з 26.05.2015 або доказів фіксації факту здійснення ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг викидів забруднюючих речовин від дооблікованих інспекцією джерел викидів саме у період з 26.05.2015 відповідачем не надано.

Як встановлено судами та не заперечується сторонами, вищенаведене обладнання знаходиться в середині виробничих цехів позивача, тобто воно не здійснює викиди безпосередньо в атмосферне повітря.

Представниками позивача наданий до суду звіт інвентаризації викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел основного промислового майданчику № 1 металургійного виробництва ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг , виконаний ПрАТ Важпромавтоматика (а. с. 187 - 217, т. 2; а. с. 1 - 123, т. 3). Також, в матеріалах справи містяться копії дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 1211000000 - 39, терміном дії з 24.04.2015 по 24.04.2022 (а.с. 29-98 т.4) та № 1211000000 - 38, терміном дії з 25.06.2015 по 25.06.2022 (а.с. 99 - 251, т. 4; а. с. 1 - 166, т. 5), виданих ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг Міністерством екології та природних ресурсів України, в яких обліковано 3034 джерел викидів по всьому підприємству. Отже, те обладнання, яке є джерелом викидів в атмосферне повітря, було враховано у звіті інвентаризації викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел та зазначено у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

До матеріалів справи залучений акт огляду металооброблюючих станків та умов їх експлуатації в будівлях РРМ та ЦПМ сортопрокатного цеху № 2 від 09.10.20015, складений відповідальними посадовими особами ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг з охорони атмосферного повітря та фотозвіт, складений в ході проведення такого огляду (а. с. 68 - 83, т. 6), з якого видно, що всі вказані станки розміщені в середині виробничих приміщень, не мають безпосередньо виводів в атмосферне повітря, а викиди, які утворюються в ході їх використання становлять собою крупнодисперсну металеву стружку, яка з урахуванням своєї маси осідає на підлозі та поверхнях цеху і в процесі санітарного прибирання приміщень утилізується відповідними співробітниками, не потрапляючи в атмосферне повітря та враховується у відходах виробництва.

Відповідно, такі відходи не можуть вважатися викидами, що потрапляють в атмосферне повітря, а станки, які їх утворюють, не є джерелом викидів в атмосферне повітря в контексті положень Закону України Про охорону атмосферного повітря .

За таких обставин, відсутні підстави вважати наявність у позивача неврахованих в матеріалах інвентаризації джерел утворення забруднюючих речовин в атмосферне повітря джерел викидів, у зв'язку із чим вимоги п. 7 припису є необґрунтованими.

Щодо п. 9 припису щодо не допущення експлуатації джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що не обліковані в матеріалах інвентаризації до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря суди вірно вказали, що вказаний пункт припису безпосередньо пов'язаний із п. 7 припису. Оскільки в процесі судового розгляду даної справи не знайшли свого підтвердження порушення, які покладенні в основу пункту 7 припису від 07.09.2015 № 4-3717-8-3 щодо розроблення інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх джерел утворення викидів , відповідно пункт припису № 9 підлягає скасуванню.

Вимоги пункту 10 припису, а саме: Статистичну звітність складати відповідно з вимогами чинного законодавства в повному обсязі та пункту 11 Розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку здійснювати в повному обсязі відповідно з вимогами чинного законодавства ґрунтуються на тому, що під час перевірки було встановлено, що в матеріалах інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на підставі яких отримано дозволи на викиди, не обліковується обладнання, яке є джерелом утворення викидів, а тому первинний облік, розрахунок екологічного податку, статистична звітність є такою, що не відповідає фактичним обставинам.

Оскільки матеріалами справи та встановленими по справі обставинами спростовано наявність порушень щодо недооблікування підприємством джерел викидів, суди дійшли вірних висновків, що вищевказані пункти припису є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно п. 67 припису від 07.09.2015 № 4-3717-8-3 позивача зобов'язано виконувати умови надання дозволів на викиди №№1211000000-38, 121100000-39 та не допускати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з перевищенням нормативів викидів.

Судами встановлено, що видання вказаного пункту припису було обумовлене тим, що під час перевірки представниками екологічної інспекції було зафіксоване перевищення нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Судами встановлено та не заперечувалося сторонами, що вказане порушення було усунуто підприємством безпосередньо під час перевірки.

Таким чином на кінець перевірки означене порушення було припинено.

За наведених обставин, оскільки вказане порушення є припиненим, з огляду на те, що норми діючого природоохоронного законодавства та самі дозволи на викиди в атмосферне повітря зобов'язують суб'єкта господарської діяльності виконувати вимоги та умови отриманих дозволів, суди вірно зазначили, що вказаний пункт припису стосується порушення, яке себе вичерпало; не містить чіткої вказівки на дії, які позивачу слід вчинити, відтак носить запобіжний характер, у зв'язку із чим підлягає скасуванню судом.

Стосовно вимог пункту 13 припису від 07.09.2015 № 4-3717-8-3, а саме: Розробити паспорти пилогазоочисного устаткування за джерелами викидів №№ 050082 - 050088 та надати на реєстрацію до Держекоінспекції , термін виконання до 07.10.2015, колегія суддів зазначає наступне.

Судами встановлено, що позивачем виконано капітальний ремонт 1 - го розряду ДП-6 з реконструкцією. Державною архітектурно - будівельної інспекцією зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації № ДП 14315159042 від 08.06.2015, яка міститься в матеріалах справи (а. с. 28 - 31, т. 6).

Матеріалами справи підтверджено, що на технологічному обладнанні ДП - 6 встановлено газоочисне устаткування (ГОУ) з джерелами викидів №№ 050082 -050088.

Згідно п. 4.2 розділу IV Правил технічної експлуатації установок очистки газу , які затверджені наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 06.02.2009 №52, ГОУ підлягають налагодженню після закінчення будівництва, реконструкції або капітальному ремонту.

У відповідності до п. 6.1.1 розділу IV наведених Правил, паспорти ГОУ реєструються в органах Мінприроди, при наявності копії декларації/сертифікату готовності до експлуатації закінченим будівництвом об'єкту, виданим Державною архітектурно - будівельною інспекцією (ДАБІ).

Згідно додатку 3 зазначених Правил, паспорт установки очистки газу передбачає зазначення експлуатаційних показників роботи ГОУ, тобто повинні бути здійснені фактичні виміри.

З огляду на наведене, розробка і реєстрація паспорту ГОУ неможлива за відсутності декларації/сертифікату готовності об'єкту до експлуатації після виконаної реконструкції чи капітальному ремонту об'єкта в цілому та відсутності фактичних вимірів під час експлуатації роботи ГОУ.

Представниками позивача наданий наказ від 27.05.2015 № 578 Про проведення гарячих випробувань на об'єкті ДП № 6. ДЦ № 1 .

Окрім того, до матеріалів справи залучені паспорти ГОУ від ливарного двору ДП - 6 ДЦ №1 (джерело № 050083) (а. с. 118 - 135, т. 6) та паспорт ГОУ від бункерної естакади ДП - 6 ДЦ №1 (джерело № 050082) (а.с. 136 - 155, т. 6), які вже зареєстровані Державною архітектурно -будівельною інспекцією та на яких вже виконані пуско - налагоджувальні роботи.

Також, судами встановлено, що на стадії реєстрації перебуває паспорт ГОУ від збірного бункеру ДП-6, що підтверджується супровідним листом на ім'я начальника Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 07.10.2015 № 17 - 978 (а. с. 156, т. 6).

Стосовно реєстрації решти паспортів під час розгляду справи судом встановлено, що саме по вказаним установкам позивачем проводяться пуско - налагоджувальні роботи, що передує стадії реєстрації таких паспортів, без проведення яких складання та реєстрація паспорту не можлива, відтак реєстрація таких паспортів можлива лише після завершення пуско - налагоджувальних робіт.

Таким чином, судами вірно зазначено про безпідставність посилань відповідача стосовно того, що оскільки Державною архітектурно - будівельною інспекцією вже зареєстрована декларація про готовність об'єкту до експлуатації № ДП 14315159042 від 08.06.2015, то підприємством протиправно не надано на реєстрацію паспорти ГОУ, оскільки згідно із п. 6.1.1 розділу IV Правил, паспорти ГОУ реєструються в органах Мінприроди після реєстрації вказаної декларації та після проведення пуско - налагоджувальних робіт.

У відповідності до абз. 10 ст. 10 Закону України Про охорону атмосферного повітря підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря.

Вказана норма не встановляє обов'язку підприємства здійснювати реєстрацію паспортів ГОУ саме під час або до отримання декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

У відповідності до п. 4.3 Правил технічної експлуатації установок очистки газу, під час експлуатації ГОУ повинні діяти надійно та безперервно, фактичні показники повинні відповідати проектним, саме з метою чого і проводяться пуско - налагоджувальні роботи, встановлення ж контролюючим органом терміну, протягом якого необхідно такі роботи провести в даному випадку є недоцільним, оскільки може в подальшому привести до некоректної та неефективної роботи газоочисного обладнання.

З огляду на вищенаведене, суди дійшли вірного висновку про необґрунтованість вимог відповідача в цій частині та необхідність скасування п. 13 припису від 07.09.2015 № 4-3717-8-3.

Згідно вимог п. 42 припису від 07.09.2015 № 4-3717-8-3 зобов'язано ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг організувати ведення первинного обліку утворення матеріалів обтиральних відпрацьованих (ганчір'я замасленого) в аглоцехах № № 2,3 згідно форми № 1- ВТ.

Щодо вказаного пункту припису судом з'ясовано наступне.

Представник позивача заперечив проти вимог вказаного пункту припису та пояснив, що аглоцехах № № 2, 3 облік матеріалів обтиральних відпрацьованих (ганчір'я замасленого) не відображено в первинному обліку, у зв'язку з тим, що ганчір'я цехами не отримувалося та не використовувалося, а тому і утворення обтиральних відпрацьованих матеріалів (ганчір'я замасленого) не мало місця.

Судами встановлено, що під час перевірки вказаних цехів при візуальному обстеженні було зафіксовано наявність обтиральних відпрацьованих матеріалів, саме вказаними обставинами і обумовлений означений пункт припису.

У відповідності до п. г статті 17 Закону України Про відходи первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, зберігаються, перевозяться, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, має вестись на основі матеріально - сировинних балансів виробництва.

Порядок ведення державного обліку і паспортизації відходів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 № 2034.

В матеріалах справи наявні звіти про видачу ганчір'я в структурні підрозділи ГЗКа за 2014 р. та за січень - червень 2015 р. (а. с. 205 - 211, т. 6), з яких видно, що ганчір'я для вказаного підрозділу протягом зазначеного періоду не видавалося.

Щодо фактичної наявності відходів на території підприємства під час перевірки, то вказана ситуація мала місце у зв'язку з наступним.

Між ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг та ТОВ Хайтек укладений договір підряду від 15.06.2015 № 2777, на підставі якого підрядник виконував на замовлення позивача роботи з технічного обслуговування обладнання агломераційного цеху № 3.

Судами встановлено, що в процесі виконання означеного договору і утворились відходи у вигляді промасляного ганчір'я, які у відповідності до п. 3.1.4 та п. 11.10 договору саме ТОВ Хайтек повинно утилізувати. За наведених обставин, позивачем вказане порушення не допускалося та оскільки ним, своїм співробітникам у структурні підрозділи ГЗКа не видавалося ганчір'я, то і відповідно п. 42 припису не може бути виконаний, з огляду на те, що облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються має вестись на основі матеріально - сировинних балансів виробництва, і такі баланси у зв'язку з відсутністю видачі вказаних матеріалів на підприємстві відсутні, що підтверджується зазначеними вище звітами. Також в матеріалах справи міститься статистичне спостереження (статистична картка) утворення та поводження з відходами за 2014 рік та звіти відходів та пакувальних матеріалів і тари (а. с. 67- 187, т. 2) з яких видно, що ганчір'я для обробки обладнання маслом до структурних підрозділів ГЗКа не надходило.

Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що вказане порушення з боку підрядника - ТОВ Хайтек усунено, наявні на час перевірки на території підприємства позивача відходи у вигляді промасляного ганчір'я утилізовані, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування пункту 42 припису від 07.09.2015 № 4-3717-8-3.

Згідно пункту 65 припису від 07.09.2015 № 4-3717-8-3, позивач у термін до 01.02.2016 повинен забезпечити користування земельними ділянками за наявності правовстановлюючих документів .

На стор. 60 акту перевірки зазначено, що на момент перевірки без правовстановлюючих документів підприємством використовуються наступні земельні ділянки:

- земельна ділянка промисловості, площею 0,1221 га для будівництв автодороги техбаза -кладовище Західне (дільниця № 1), кадастровий номер 1211000000:06:065:0140, термін дії договору до 21.12.2013;

- земельна ділянка промисловості площею 0,0065 га для будівництв автодороги техбаза -кладовище Західне (дільниця № 2), кадастровий номер 1211000000:06:065:0141, термін дії договору до 21.12.2013;

- земельна ділянка промисловості площею 9,7140 га для будівництв автодороги техбаза -кладовище Західне (дільниця № 3), кадастровий номер 1211000000:06:065:0139, термін дії договору до 21.12.2013;

- земельна ділянка промисловості площею 0,3144 га для будівництв автодороги техбаза -кладовище Західне (дільниця № 4), кадастровий номер 1211000000:08:032:0007, термін дії договору до 21.12.2013;

- земельна ділянка промисловості площею 3,4630 га для будівництв автодороги техбаза -кладовище Західне (дільниця № 5), кадастровий номер 1211000000:08:002:0001, термін дії договору до 21.12.2013;

- земельна ділянка житлової та громадської забудови, площею 0,2382 га для розміщення будівлі архіву, кадастровий номер 1211000000:02:151:0009, термін дії договору до 21.12.2013;

- земельна ділянка житлової та громадської забудови, площею 1,1529 га для розміщення ДК Металургів , кадастровий номер 1211000000:02:059:0027, термін дії договору до 24.07.2014;

- земельна ділянка рекреації, площею 13,5722 га для розміщення бази відпочинку Мар'янівка , кадастровий номер 1221884000:04:001:1083, термін дії договору до 01.06.2011;

- земельна ділянка рекреації, площею 5,0212 га для розміщення бази відпочинку Кудашево , кадастровий номер 1221882900:02:001:0414, термін дії договору до 12.07.2011;

- земельна ділянка рекреації, площею 1,6071 га для розміщення бази відпочинку Волна , кадастровий номер 1221884000:04:001:0961, термін дії договору до 23.10.2011;

- земельна ділянка гірничодобувної промисловості, площею 74,5000 га для розміщення тимчасового складу окислених руд в районі північно - східного борту кар'єру № 3, кадастровий номер 1211000000:08:702:0001, термін дії договору до 13.08.2015.

Під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій позивачем надані копії договорів:

- на земельну ділянку житлової та громадської забудови, площею 0,2384 га для розміщення будівлі архіву, кадастровий номер 1211000000:02:151:0009, термін дії договору до 21.12.2013. До вказаного договору укладена додаткова угода № 1 про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки та внесення змін до нього від 20.11.2013 № 2014006, відповідно до умов якої термін дії вказаного договору продовжено на 5 років, тобто до 21.11.2018;

- земельна ділянка житлової та громадської забудови, площею 1,1529 га для розміщення ДК Металургів , кадастровий номер 1211000000:02:059:0027, термін дії договору до 24.07.2014 разом з додатковою угодою від 06.02.2014 № 2014060, за якою термін дії вказаного договору продовжений до 24.07.2018;

- на земельну ділянку гірничодобувної промисловості, площею 74,5000 га для розміщення тимчасового складу окислених руд в районі північно - східного борту кар'єру № 3, кадастровий номер 1211000000:08:702:0001, термін дії договору до 13.08.2015. До вказаного договору укладена додаткова угода від 06.10.2015 № 1, відповідно до якої термін дії договору продовжено до 13.08.2020.

Щодо решти договорів оренди, то додаткові угоди на продовження терміну їх дії відсутні. Представник позивача пояснив, що по вказаних об'єктах проводиться розробка землевпорядної документації, без якої поновлення права користування у відповідності до вимог Земельного Кодексу України неможливе.

Згідно статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Законом України Про оренду землі передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України "Про оренду землі"). Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").

В силу вимог частини четвертої статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб належать Центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам.

Відповідно до положень пункту 9-1 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади.

Організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України визначено Законом України "Про центральні органи виконавчої влади". Частиною 7 статті 5 цього Закону встановлено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, щодо яких набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про їх припинення, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах компетенції до завершення здійснення заходів з утворення міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, до якого переходять повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що припиняється, та можливості забезпечення здійснення ним цих функцій і повноважень, про що видається відповідний акт Кабінету Міністрів України.

Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року № 1074 (надалі - Порядок). Відповідно до пункту 4 цього Порядку орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу виконавчої влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох органів виконавчої влади.

Пунктом 6 Порядку визначено, що права та обов'язки органів виконавчої влади переходять до утвореного органу виконавчої влади у разі перетворення органу виконавчої влади.

Згідно пункту 7 Порядку майнові права та обов'язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акта, а у разі їх поділу - згідно з розподільчим балансом.

Згідно з пунктом 12 Порядку орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється.

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 року "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) здійснено реорганізацію Державного агентства земельних ресурсів України шляхом перетворення його в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

В пунктах 5, 6 цієї постанови зазначено: "установити, що центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.

Права та обов'язки центральних органів виконавчої влади, що ліквідуються, передаються відповідним центральним органам виконавчої влади, на які цією постановою покладено функції з реалізації державної політики у відповідній сфері.

Центральні органи виконавчої влади, що припиняються згідно з цією постановою, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах до завершення здійснення заходів з утворення центральних органів виконавчої влади, яким передаються повноваження та функції центральних органів виконавчої влади, що припиняються."

25.09.2014 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року.

Пунктом 1 Положення передбачено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Серед основних завдань Держгеокадастру є реалізація державної політики у сфері земельних відносин, землеустрою, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про охорону земель державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Із вищевказаного вбачається, що саме до повноважень Держгеокадастру належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання юридичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Щодо посилань відповідача на ст. 19 Закону України Про охорону земель колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст.19 даного Закону державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затверджену Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 454/2011, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (далі - Міністр).

Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Статтею 3 даного Положення передбачено, що Основними завданнями Держекоінспекції України є:

- внесення Міністрові пропозицій щодо формування державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;

- реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду; за екологічною та радіаційною безпекою (у тому числі у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення) під час імпорту, експорту та транзиту вантажів і транспортних засобів; біологічною і генетичною безпекою щодо біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів (ГМО) у відкритій системі; поводженням з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) і небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами;

- інші завдання, визначені законами України та покладені на неї Президентом України.

Відповідно,враховуючи те, що предметом даного позову являється питання користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів, колегія суддів приходить до висновку, що контроль за додержанням строку, протягом якого суб'єкт господарювання повинен укласти договір оренди земельної ділянки не належить до повноважень державної екологічної інспекції.

За наведених обставин, суди дійшли вірних висновків про те, що зміст пункту № 65 припису від 07.09.2015 № 4-3717-8-3, з терміном виконання до 01.02.2016, є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Пунктом 71 припису від 07.09.2015 № 4-3717-8-3 встановлено вимогу: При визначенні вмісту забруднюючих речовин атомно - емісійним методом забезпечити проведення побудови градуювальних графіків та розрахунків концентрацій забруднюючих речовин у відповідності до методик виконання вимірювань вимог ДСТУ ISO 8466-1 і методу, викладеного К. Доерфель Статистика в аналитической химии , Мир, 1969 .

Такі вимоги вмотивовані тим, що підприємством при побудові градуювальних графіків невірно визначений діапазон їх побудови, в результаті чого може виникати недостовірний результат або похибка при визначенні вмісту забруднюючих речовин.

Судами встановлено, що у позивача діє група атомно - емісійного аналізу, яка входить до складу Департаменту з охорони навколишнього середовища ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг та атестована на право виконання вимірювань, що підтверджується свідоцтвом про атестацію групи атомно - емісійного аналізу № ПЄ 0009/2015 від 12.02.2015, з терміном дії до 31.12.2018.

Вказана група виконує дослідження методом ДСТУ ISO 8466-1 таких об'єктів як вода, організовані викиди промислових стаціонарних джерел, ґрунтів та інше.

Матеріалами справи підтверджено, що при визначенні вмісту забруднюючих речовин атомно - емісійним методом використовуються методики виконання вимірювань МВИ, які атестовані на відповідний діапазон вимірювання концентрації, а саме: МВИ № МЭ 080:2007 та № МЭ 134:2008.

Щодо приготування градуювальних розчинів, то як пояснили представники позивача, такі розчини на ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг готуються у відповідності до п.9.3 МВИ № МЭ 134:2008 Организованные выбросы промышленных стационарных источников загрязнения атмосферного воздуха. Методика выполнения измерений массовых концентраций алюминия, железа, кадмия, кальция, кобальта, кремния, магния, марганца, меди, никеля, свинца, хрома, цинка методом атомно - эмиссионной спектрометрии с индуктивно связанной плазмой та п.9.2 МВИ № МЭ 080:2007 Вода сточная и технологическая. Методика выполнения измерений массовых концентраций алюминия, железа, кадмия, кобальта, марганца, меди, никеля, свинца, хрома, цинка методом атомно - эмиссионной спектрометрии с индуктивно связанной плазмой .

Вказані розчини готують таким чином, щоб охопити весь робочий діапазон вимірювань масової концентрації елементу, що визначається. Їх число повинно бути не менше трьох. В МВИ завчасно не встановлюються діапазони концентрацій для побудови градуювальних графіків, робочі діапазони обирають в процесі проведення аналізу в залежності від концентрацій, які необхідно буде визначити.

Статтею 10 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність від 11.02.1998 №113/98-ВР, на яку посилається відповідач в обґрунтування порушення, визначено, що результати вимірювань можуть бути використані за умови, якщо відомі відповідні характеристики похибок або невизначеності вимірювань.

Вимірювальні лабораторії можуть виконувати вимірювання у сфері поширення державного метрологічного нагляду за умови їх атестації на проведення цих вимірювань.

Методики виконання вимірювань, що використовуються у сфері поширення державного метрологічного нагляду, повинні бути атестовані.

Атестація цих методик проводиться метрологічними центрами, територіальними органами, підприємствами і організаціями, уповноваженими у державній метрологічній системі на проведення цієї атестації.

Атестовані методики заносяться до Державного реєстру методик виконання вимірювань, що застосовуються у сфері поширення державного метрологічного нагляду у порядку, встановленому нормативним документом з метрології ЦОВМ.

Необхідність атестації методик виконання вимірювань, що використовуються поза сферою поширення державного метрологічного нагляду, визначається їх розробниками чи користувачами.

Судами встановлено, що група атомно - емісійного аналізу ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг використовує наступні методики:

- грунти - методика виконання замірів масових концентрацій алюмінію, заліза, кадмія, кабальту, марганцю, міді, нікелю, свинця, хрому, цинку, кальцію, магнію, методом атомно - емісійної спектрометрії з індуктивно зв'язаною плазмою, яка атестована УкрГНТЦ Енегросталь у відповідності з вимогами ДСТУ 8.010-99, РМГ 61-2003 за результатами метрологічної експертизи матеріалів по розробці МВІ та експериментальних досліджень, яка затверджена 03.03.2008. Зазначена методика внесена до реєстру МВІ УкрГНТЦ Енегросталь за № МЭ 099:2008;

- організовані викиди промислових стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря - методика виконання замірів масових концентрацій алюмінію, заліза, кадмія, кобальту, марганцю, міді, нікелю, свинця, хрому, цинку, кальцію, магнію, методом атомно - емісійної спектрометрії з індуктивно зв'язаною плазмою, яка атестована УкрГНТЦ Енегросталь у відповідності з вимогами ДСТУ 8.010-99, РМГ 61-2003, за результатами метрологічної експертизи матеріалів по розробці МВІ та експериментальних досліджень, яка затверджена 16.06.2008. Вказана методика внесена до реєстру МВІ УкрГНТЦ Енегросталь за № МЭ 134:2008;

- вода стічна та технічна - методика виконання замірів масових концентрацій алюмінію, заліза, кадмія, кобальту, марганцю, міді, нікелю, свинця, хрому, цинку, кальцію, магнію, методом атомно - емісійної спектрометрії з індуктивно зв'язаною плазмою, яка атестована УкрГНТЦ Енегросталь у відповідності з вимогами ДСТУ 8.010-99, РМГ 61-2003, за результатами метрологічної експертизи матеріалів по розробці МВІ та експериментальних досліджень, яка затверджена 24.07.2007. Вказана методика внесена до реєстру МВІ УкрГНТЦ Енегросталь за № МЭ 080:2007.

Свідоцтва про атестацію означених методик №80, №134, №99/1 містяться в матеріалах справи (а.с. 242, а.с. 247, а.с. 253, т.6), також в матеріалах справи наявне свідоцтво про атестацію методики виконання вимірювань від 28.12.2010 № АМ 006.134-2010) (а.с. 250, т.6).

Таким чином, побудова градуювальних графіків групою атомно - емісійного аналізу ДОНС ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг здійснюється на підставі та згідно з вимогами діючої атестованої та зареєстрованої методики.

В методі атомно - емісійної спектрометрії з індуктивно зв'язаною плазмою вимірюють не оптичну густину як про це зазначив відповідач, а інтенсивність випромінювання атомів елементу, який визначають.

Представником відповідача наданий лист відповідь ДП Кривбасстандартметрологія від 13.11.2015 № 2027/01-05, відповідно до якого лабораторія повинна використовувати стандартизовані або атестовані методики виконання вимірювань та виконувати всі вимоги, які вказані у НД.

Судами встановлено, що самі методики позивача підприємству ДП Кривбасстандартметрологія для аналізу не надавалися.

Виходячи із вищевказаного суди вірно зазначили, що висновки ДП Кривбасстандартметрологія , викладені в листі від 13.11.2015 №2027/01-05 ніяким чином не спростовують правомірність використання позивачем наведених вище методик.

Таким чином, вимоги відповідача щодо необхідності використання інших методик при побудові градуювальних графіків та розрахунків концентрацій забруднюючих речовин є необґрунтованими, а тому п. 71 припису від 07.09.2015 № 4-3717-8-3 є таким, що підлягає скасуванню.

Пунктом 22 оскарженого припису встановлена вимога до ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг вжити достатніх заходів із запобігання забруднення водних об'єктів стічними (зливовими, сніговими) водами, що відводяться з території, а також вирішити питання щодо збирання та відведення зливових вод з території промділянок підприємства, про що зазначено у пункті 24 припису.

Встановлення таких вимог в означених пунктах припису обумовлене тим, що під час перевірки перевіряючими було встановлено, що на ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг діє недостатня система приймання ливневих вод, у зв'язку із чим зливові стоки з території підприємства і крівель виробничих корпусів відводяться по рельєфу місцевості.

Щодо зазначених порушень судами встановлено, що заснування заводу відбулося у 1931 році, основні етапи будівництва: 1934, 1956 та 1974 рр., відповідно, система приймання та відведення ливневих вод проектувалася та будувалася безпосередньо під час проектування та будування заводу, тобто початково існує саме в такому вигляді, в якому її досліджував відповідач під час перевірки у період з 11.08.2015 по 31.08.2015.

Судами також встановлено та не заперечується сторонами, що відповідачем регулярно проводяться перевірки підприємства позивача щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами, однак вказане порушення раніше відповідачем не виявлялося.

Разом з тим, у період проведення перевірки не було опадів, і вказаний факт перевіряючими не заперечується.

Таким чином, суди вірно зазначили, що у перевіряючих інспекторів не було об'єктивної можливості простежити, яким чином та в якому напрямку проходить стікання, накопичення води, яка утворюється або збирається на території ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг та подальше її відведення: або по рельєфу місцевості або до відповідних приймальників.

У судовому засіданні судів попередніх інстанцій представники відповідача також пояснили, що ними встановлювалася наявність або відсутність ливневих приймальників води зі слів співробітників відповідного цеху позивача шляхом візуального огляду, проектна документація заводу з відповідним розділом, при цьому не досліджувалася.

За наведених обставин, вимоги пунктів 22, 24 припису, з терміном виконання до 07.12.2015 є необґрунтованими, недоведеними фактичними обставинами справи, з урахуванням чого суди дійшли вірних висновків про наявність підстав для їх скасування.

Пунктом 14 припису встановлено вимогу: Розробити технологічні нормативи використання води відповідно фактичному стану підприємства з урахуванням обсягів використання дренажних вод . Вимоги вказаного пункту обґрунтовані тим, що перевіряючі під час перевірки дійшли висновку про те, що підприємство відкачує дренажну воду та використовує її у своїй діяльності, без відповідного дозволу на спеціальне водокористування та без затверджених нормативів споживання таких ресурсів.

Позивач заперечив проти такої позиції контролюючого органу та зазначив, що він не споживає вказані води, а лише здійснює її відведення з території підприємства з метою уникнення підтоплення виробничих ділянок та обладнання.

Доводи відповідача ґрунтуються на тому, що оскільки така вода відкачується підприємством, вона поступає в його систему оборотних циклів, відтак вона використовується підприємством для власних потреб, без затвердження відповідних нормативів, і це є саме спеціальним водокористуванням.

Матеріалами справи підтверджено, що вказаний вид постачання води не врахований в індивідуальних нормах водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції, що виробляється по металургійному виробництву ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг (а. с. 195 - 206, т.3), оскільки розробниками вказаних норм не передбачено використання підприємством таких вод в своєму виробництві.

Відповідно до ст. 1 Водного Кодексу України:

використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько - питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб;

вода дренажна - вода, яка профільтрувалася з певної території та відводиться за допомогою дренажної системи з метою пониження рівня ґрунтових вод;

вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар'єрної чи дренажної води;

вода стічна - вода, що утворилася в процесі господарсько - побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар'єрної і дренажної води), а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів;

Статтею 48 Водного Кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько - побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Не належать до спеціального водокористування, зокрема, пропуск води через гідровузли (крім гідроенергетичних); усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення).

Враховуючи вищезазначене, суди дійшли висновку, що оскільки позивач не здійснює забір дренажної води з водних об'єктів, в контексті наведеної норми, вказані дії позивача не є спеціальним водокористуванням.

У содових засіданнях судів попередніх інстанцій, представник позивача пояснив, що потреби підприємства не задовольняє дренажна вода, оскільки її кількість не є сталою та не є достатньою для використання у виробництві підприємстві. Крім того, дренажна вода не підходить під стандарти оборотного циклу за своїм складом, а тому не може бути використана у оборотних циклах підприємства, як на тому наголошує відповідач.

В матеріалах справи наявний лист ДП Український державний науково - дослідний вуглехімічний інститут (УХІН) від 21.10.2015 № 10/1436, в якому вказано про те, що підприємством здійснюється відведення дренажних вод саме для уникнення можливих негативних наслідків підтоплення, та на думку спеціалістів означеного підприємства, дренажні води коксохімічного виробництва ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг не відносяться до вод, які підлягають включенню до спеціального водокористування.

Споживання води підприємством для потреб виробництва складає 140 куб на годину, в той час як утворення дренажної води, яка відводиться, становить від 4 до 8 м. куб на годину, отже, підприємством для використання вона не використовується.

Більш того, у позивача наявний дозвіл на спеціальне водокористування, виданий Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 22.01.2015 № 00347, в якому підприємству дозволяється скид виробничих, зливових, талих, дренажних та фільтраційних вод через обвідний канал у р. Інгульгець по випуску № 1. Оскільки підприємство не здійснює використання дренажних вод, а здійснює її фільтрацію та подальше відведення через пруди та обвідний канал у р. Інгульгець, тому відповідно і дозвіл ним не отримувався.

Доводи відповідача про те, що оскільки дренажна вода відводиться підприємством в оборотну систему, тому вона автоматично ним використовується, судами відхилено з огляду на наступне.

Статтею 107 Водного кодексу України надано визначення шкідливої дії вод і передбачені заходи щодо запобігання їй та усунення її наслідків. Відповідно до вказаної норми шкідливою дією вод є:

1) наслідки повені, що призвели до затоплення і підтоплення земель та населених пунктів;

2) руйнування берегів, захисних дамб та інших споруд;

3) заболочення, підтоплення і засолення земель, спричинені підвищенням рівня ґрунтових вод внаслідок ненормованої подачі води під час зрошення, витікання води з водопровідно -каналізаційних систем та перекриття потоків підземних вод при розміщенні великих промислових та інших споруд;

4) осушення земель, зумовлене забором підземних вод в кількості, що перевищує встановлені обсяги відбору води;

5) забруднення (засолення) земель в районах видобування корисних копалин, а також після закінчення експлуатації родовищ та їх консервації;

6) ерозія ґрунтів, утворення ярів, зсувів і селей.

Під час проектування водогосподарських та інших об'єктів повинна враховуватися можлива шкідлива дія вод, а під час експлуатації цих об'єктів - вживатися заходи щодо її запобігання, а саме:

1) залуження та створення лісонасаджень на прибережних захисних смугах, схилах, балках та ярах;

2) будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд, земляних валів, водоскидів, захисних дамб, водосховищ - регуляторів;

3) спорудження дренажу;

4) укріплення берегів, тощо.

Судами встановлено, що саме з метою усунення шкідливого впливу вказаних вод, підприємством позивача за допомогою дренажних насосів така вода відкачується, очищується та скидається у відповідності до умов дозволу на спеціальне водокористування від 22.01.2015 № 00347.

Відповідно до Проекту гранично допустимих викидів речовин зі зворотними водами ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг через обвідний канал у р. Інгулець, розробленим та затвердженим ПСНЦ НАН та МОН України, визначена лінійна схема обвідного каналу.

Із вказаної проектної документації встановлено, що виробничі, зливові, талі, дренажні та фільтраційні води підприємства змішуються та безпосередньо, або через ставки і буферні ємності (копії схем додаються) через обвідний канал скидаються до р. Інгулець.

Представник позивача наголосив на тому, що раніше під час перевірок питання отримання дозволу на спеціальне водокористування, яке на думку відповідача полягає у використанні дренажної води в оборотному циклі підприємства, не виникало.

Судами також встановлено, що поповнення оборотних циклів здійснюється за рахунок придбання води у ДП Кривбаспромводопостачання , що виключає необхідність використання підприємством дренажних вод, які необхідно додатково доочищати та приводити у відповідність до показників води, яка може використовуватися в оборотному циклі ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг .

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, судами вірно зазначено, що під час перевірки обґрунтованості винесення п. 14 припису позивачем не доведено того факту, що ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг здійснює спеціальне водокористування шляхом забору дренажних вод та використання їх у своєму процесі виробництва, у той час як матеріали справи свідчать, що позивач дійсно здійснює відкачування дренажної води, проте метою цього є саме уникнення негативних наслідків підтоплення.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів про необґрунтованість вимог, зазначених у пункті 14 припису від 07.09.2015 № 4-3717-8-3.

Відповідно, беручи до уваги факт відсутності підтвердження факту відкачування дренажних вод для використання їх позивачем у виробничому процесі, пункт 15 припису щодо забезпечення в повному обсязі оснащення пристроями та вимірювальною апаратурою, що здійснюють облік об'єму забору та скидання води , а також пункт 16 із вимогою організувати введення первинного обліку у сфері водопостачання та водовідведення підземних дренажних вод по підрозділах та в цілому по підприємству є необґрунтованими та підлягають скасуванню, оскільки в даному випадку відсутній об'єкт такого обліку.

Стосовно п. 17 припису, а саме: Здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності відповідного дозволу та п. 18 Не допускати забір та використання водних ресурсів до отримання дозволу на спецводокористування суд зазначає, що до матеріалів справи позивачем надано дозвіл на спеціальне водокористування № 00347, терміном дії з 22.01.2015 по 21.02.2016, у відповідності до вимог якого водопостачання ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг здійснюється із мереж КП Кривбасводоканал та ДП Кривбаспромводопостачання на умовах вказаного дозволу.

З урахуванням вказаних обставин та не встановленого судами факту спеціального водокористування у вигляді забору та використання в процесі виробництва дренажних вод, колегія суддів зазначає про необґрунтованість вимог пунктів 17 та 18 припису, у зв'язку із чим вони підлягають скасуванню.

Пункт 19 оскарженого припису від 07.09.2015 № 4-3717-8-3 містить вимоги щодо забезпечення дотримання умов надання дозволу на спецводокористування.

Із пояснень представників відповідача судами з'ясовано, що вказаний пункт не відноситься до дренажної води, а стосується багатьох порушень, що були виявлені контролюючим органом на підприємстві позивача під час перевірки, а також представники відповідача пояснили, що для виконання вказаного пункту припису слід звертатися до тексту акту, в якому зазначені такі порушення, які описані по кожному цеху.

В контексті вищенаведеного колегія суддів наголошує, що оскільки припис є розпорядчим документом суб'єкта владних повноважень, то він повинен відповідати критеріям такого документу, визначеним у ч. 8 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності і не може носити загальний характер. Кожен окремий пункт припису має бути самодостатнім, в його змісті має чітко відображатися конкретне порушення та конкретні дії або заходи для їх усунення, а також строк, до якого таке порушення має бути усунено.

Враховуючи те, що вказаний пункт припису є нечітким, не містить конкретної вказівки на поведінку, яку необхідно вчинити позивачу для усунення допущених порушень, суди дійшли вірного висновку про наявність підстав для його скасування.

Вимогами пункту 20 припису зобов'язано позивача запровадити достатні моніторингові спостереження за станом підземних горизонтів в районі впливу промділянок підприємства, із визначенням джерела забруднення, площі забруднення підземних горизонтів та середньої потужності забрудненої частини водоносного горизонту та забезпечити розробку та впровадження достатніх заходів з охорони вод та недопущення негативного впливу промділянки на водні об'єкти , про що зазначено у пункті 21 зазначеного припису.

Основним підґрунтям для винесення вказаних пунктів припису став звіт про результати виконання комплексу режимних спостережень по діючих спостережних свердловинах, які розташовані на промисловій території металургійного виробництва, на полігоні для захоронення промислових та будівельних відходів та КХВ ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг , виконаного на замовлення ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг КП Південукргеологія у 2014 році, а саме: висновки означеного звіту, де вказано, що у зв'язку з тим, що на території, яка досліджується, розташовані багаточисельні штучні техногенні фактори, що впливають на стан підземних вод, необхідно розширити спостережну мережу поза зоною впливу підприємства в східному та південно - східному напрямках.

Такими висновками КП Південукргеологія і обумовлена позиція екологічної інспекції щодо недостатнього контролю за станом накопичувачів та їх впливом на підземні горизонти.

Як вказано у п. 19 акту перевірки (порушення вимог законодавства, виявлені під час заходу державного нагляду (контролю), згідно з висновками проведених спостережень хімічний склад ґрунтових вод свідчить про домінуючий вплив техногенних факторів на формування гідрохімічної ситуації.

Судами встановлено, що у 2015 році підприємством було замовлено у Науково - дослідної установи Український науково - дослідний інститут екологічних проблем дослідження: Оцінка масштабів забруднення підземних вод в результаті виробничої діяльності ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг (а.с. 95 - 238, т.7), за результатами якого складений звіт.

У висновках вказаного звіту зазначено, що результати проведених досліджень свідчать про стабільність екологічної ситуації на території ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг та зниження техногенного навантаження на підземні води.

У п. 65 зазначеного висновку вказано, що реалізовані ПАТ АМКР та ПАТ ПГЗК водоохоронні заходи із захисту підземних вод від забруднення на території розміщення хвостосховищ ГД ПАТ АМКР являють ефективну систему інженерного захисту підземних вод.

Оскільки аналітична діяльність екологічної інспекції з означеного питання ґрунтується виключно на висновках досліджень, проведених ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг , то з урахуванням наведених вище висновків дослідження Науково - дослідної установи Український науково - дослідний інститут екологічних проблем за 2015 рік, в яких фахівці, за результатами проведених спостережень та досліджень, зазначили про достатність заходів з охорони вод, які здійснюються позивачем, суди дійшли вірних висновків про необґрунтованість вимог пунктів 20, 21 оскарженого припису.

Щодо пункту 73 припису: Контроль вмісту забруднюючих речовин на скиді № 7 проводити у відповідності до умов дозволу на спеціальне водокористування, а саме: на скиді в потік ґрунтових вод і далі в р. Боковенька в рекреаційній зоні с. Кудашевка , судами встановлено, що його винесення обумовлено прописаними у п. 98 та п. 99 акта порушеннями, а саме: підприємством протягом 2014 - 2015 рр. не проводиться контроль вмісту забруднюючих речовин на скиді № 7; не надаються результати контролю якості водних об'єктів у контрольних створах р.р. Інгулець, Саксагань, Боковенька.

Положеннями статті 44 Водного кодексу України встановлені обов'язки для водокористувачів, зокрема, п. 7 передбачено здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Судами встановлено, що скид води є одним із видів спеціального водокористування.

У позивача є Дозвіл на спеціальне водокористування від 08.08.2013 № 00007, виданий Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської облдержадміністрації (а. с. 104, т. 3). Разом з тим, підприємством розроблені нормативи гранично допустимих скидів речовин у водні об'єкти з оборотними водами підприємства, організації, установи, які затверджені 10.07.2013 Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації (а.с. 166, т. 6), де затверджений фактичний склад та скид речовин в оборотних водах, які наведені у таблиці.

Відповідно до пп. 3 п. 6 Дозволу на викиди від 08.08.2013 № 00007 встановлює лише вимоги до якості води та не встановлює місце відбору проб.

Таке місце вказане у розділі 8 Проекту граничнодопустимих скидів (гдс) речовин з поворотними водами ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг. Контроль здійснюється з буферної ємності, з огляду на відсутність можливості проводити відбір проб та зразки води безпосередньо з - під землі, а тому відповідно такий контроль під землею не проводиться, а у здійснюється відповідності до вимог проекту.

Пунктом 73 припису встановлено обов'язок контролю вмісту забруднюючих речовин на скиді № 7 проводити у відповідності до умов Дозволу на спеціальне водокористування, а саме: на скиді в потік ґрунтових вод і далі в р. Боковенька в рекреаційній зоні с. Кудашевка.

Судами досліджено Дозвіл на спеціальне водокористування від 08.08.2013 № 00007 та його умови, проте в ньому відсутня вказівка на те, що контроль вмісту забруднюючих речовин на скиді №7 слід проводити саме на скиді в потік ґрунтових вод і далі в р. Боковенька в рекреаційній зоні с. Кудашевка, а не у буферній ємності.

У пп. 3 п. 6 Дозволу на спеціальне водокористування ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг від 08.08.2013 № 00007, виданого Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської облдержадміністрації визначено, що якісна характеристика стічних вод на випусках (мг-л) згідно документа 6, 7 нормативів ГДС від 10.07.2013 р. №84/0/261.

Як вбачається зі звіту Розробка проекту граничнодопустимих скидів (ГДС) речовин з поворотними водами ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг , розробленого Північно - Східним центром Наукової академії України (а. с. 9, т.7), доочищені госппобутові стічні води відводяться в потік грунтових вод і далі, з потоком грунтових вод, - в р. Боковенька ( випуск № 7).

Відповідно до розділу 8 Проекту, витяг з якого міститься в матеріалах справи (а.с. 23, т.7) відбір зразків очищених стічних вод бази відпочинку Кудашево , з урахуванням їх випуску з біоплата в потік ґрунтових вод, слідує проводити в наступних пунктах: господарські стічні води - з буферної ємності очисних споруд; з поверхневого стоку - з колодязя умовно чистих вод. Значення показників та властивостей поворотних вод, які повинні бути дотримані в контрольній точці буферна ємність очисних споруд господарськопобутових стічних вод та наведені в таблиці.

З урахуванням того, що наведений проект є тим документом, на підставі якого ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг отримано Дозвіл від 08.08.2013 №00007 та з огляду на те, що Дозвіл прямо не передбачає точку забору проб води, суди вірно зазначили про безпідставність вимог, викладених у пункті 73 оскарженого припису.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про наявність підстав задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: