Постанова

від 07.12.2015 по справі 810/3912/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2015 року 810/3912/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Агро-Трейд" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Агро-Трейд"(далі - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області(далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.07.2015 №0002262201 та від 10.07.2015 №0002272201(далі - оскаржувані рішення).

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вважає оскаржувані рішення протиправними та такими, що винесені із порушенням норм чинного законодавства та без належного врахування всіх обставин справи та просить суд визнати їх протиправними та скасувати, оскільки вони порушують його права та інтереси.

Заперечення проти даного адміністративного позову відповідач обґрунтовує тим, що позивачем неправомірно сформовано валові витрати та податковий кредит на підставі первинних документів по взаємовідносинах позивача з контрагентами(ТОВ"КВП Девелопмент", ТОВ "Кляриз"), оскільки вважає такі господарські операції є нереальними, а тому вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити в їх задоволенні.

В судовому засідання представник позивача заявив клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Представник відповідач заперечив проти поданого клопотання позивача.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для подальшого розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вирішив розгляд справи проводити в порядку письмового провадження на основі наявних у матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75. пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2012 року, відповідно до наказу ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київської області від 26.05.2015 р. №464 та направлення на проведення перевірки від 26.05.2015 р. №581. Головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків ризикових категорій управління податкового аудиту ДНІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, радником податкової та митної справи III рангу - ОСОБА_1, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ТД "Агро - Трейд" (код за ЄДРПОУ 32837481) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "КВП Девелопмент" код за ЄДРПОУ: 39322357. ТОВ "Кляриз" код за ЄДРПОУ: 37215236 за період з 01.1 1.2014 року по 30.11.2014 року .

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київської області складено акт перевірки про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ТД "Агро - Трейд" (код за ЄДРПОУ 32837481) з питань дотримання вимог податкового законодавства від 09.06.2015 №186/10-13-22-05/32837481(далі - Акт перевірки).

З Акту перевірки слідує, що при проведенні перевірки ревізор, на підставі отриманої податкової інформації від ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача - ТОВ "КВП Девелопмент", робить припущення, що посадовими особами ТОВ ТД «Агро-Треид» безпідставно включено до складу податкового кредиту, задекларованого в деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2014 року податкові накладні, виписані ТОВ "КВП ДЕВЕЛОПМЕНТ", на загальну суму ПДВ - 418 866 грн., в тому числі за листопад 2014 року у сумі 418 866 грн., то призвело до заниження сплати податку на додану вартість на загальну суму 418 866 грн. в тому числі за листопад 2014 року на суму 418 866 грн. Також, на підставі податкової інформації отриманої від ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, робить аналогічне припущення, що позивач безпідставно включено до складу податкового кредиту, задекларованого в деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2014 року податкові накладні, виписані ТОВ "Кляриз", на загальну суму ПДВ - 163797 грн. Разом з тим з Акту перевірки вбачається, що позивачем при проведенні перевірки, також до суду, були надані первинні документи, які підтверджують оплату за отриманий товар, транспортування, податкові накладні, видаткові накладні, договори, акти надання послуг.

З урахуванням викладеного вище, відповідач у висновках Акту перевірки зазначає наступні порушення податкового законодавства:

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, чим занижено податок на додану вартість на загальну суму 418 866,00 грн. за листопад 2014 року;

- пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 138.1, пп. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу України, чим занижено податок на прибуток на загальну суму 376 979,00 грн. за 2014 рік;

- п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, чим завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 163 797,00 грн. за листопад 2014 року та завищення податкових зобов'язань на загальну суму 163 797,00 грн. за листопад 2014 року.

Не погодившись із висновками Акту перевірки, позивач подав до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київської області заперечення від 23/06-01 від 23 червня 2015 року на Акт перевірки, однак отримав відповідь від 07.07.2015 №7892/10/10-13-22-05-18, якою заперечення позивача залишено без задоволення, а висновки Акту перевірки без змін.

У подальшому на підставі висновків Акту перевірки відповідачем 16.07.2015 винесено оскаржувані рішення, якими збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України на суму 628 299,00 грн., в т.ч. 418 866,00 грн. за основним платежем, 209 433,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 138.1, пп. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу України, на суму 471 224,00 грн., в т.ч. 376 979,00 грн. за основним платежем та 94 245,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із оскаржуваними рішення, позивач звернувся до суду, що і стало предметом розгляду даної адміністративної справи, якій суд надає наступну правову оцінку.

Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності органів державної податкової служби є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-УІ (надалі - Податковий кодекс України).

Положеннями ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи (органи державної податкової служби) мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, як платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Згідно із п. 86.1 ст. 86 Податкового Кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п. 86.3 ст. 86 Податкового кодексу України, акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Відповідно до порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки) (п.86.7 ст. 86 ПКУ).

Відповідно до пункту 86.7 статті 87 Податкового кодексу України, з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності) керівником органу державної податкової служби (або його заступником) приймається рішення про визначення платнику податків грошових зобов'язань.

Таке рішення податковим органом приймається у формі податкового повідомлення-рішення - письмового повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

З пояснень представника відповідача в судовому засідання слідує, що підставою для проведення перевірки була податкова інформація отримана від інших ДПІ, разом з тим з Акту перевірки слідує, що відповідач робить висновок про безтоварність господарських операцій, який грунтується на тій самій податковій інформації, однак не вказує, що ще стало підставою для невизнання задекларованих та віднесених сум податку на додану вартість до податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ"КВП Девелопмент", ТОВ "Кляриз", і які обставини та документи були враховані відповідачем при перевірці. Такі обставини приводять суд до висновку про формальний характер перевірки та відсутності реальних дій відповідача по перевірці позивача щодо дослідження обставин, які стали підставою для перевірки.

Згідно із п.14.1.181 статті 181 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.1. статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема і з придбання товарів.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Позивачем було надано до суду всі первинні документи, що підтверджують товарність здійснення господарських операцій, які були надані і при проведені перевірки, разом з недоведеність відповідачем правомірності винесення оскаржуваних рішень, що в сукупності даних обставин приводить суд до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Отже, суд вважає за можливе повернути позивачу понесені ним судові витрати.

Підсумовуючи викладене вище, керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 10.07.2015 №0002262201 та 10.07.2015 №0002272201.

3. Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Агро-Трейд"(код ЄДРПОУ:32837481) сплачений ним судовий збір в сумі 487(чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.