Постанова

від 14.12.2015 по справі 820/11407/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 грудня 2015 р. № 820/11407/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 23.09.2015 р. №0002372201 за платежем податку на прибуток у розмірі 5319117 грн. та 1329779 грн. нарахованих відповідно до пп.138.10.5 п.138.10 ст.138 з урахуванням п.п.14.1.27, 14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.153.1.3 п.153.3 ст. 153 Податкового кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09.09.2015 року ДПІ у Київському районі м. Харкові ГУ ДФС у Харківській області складено акт №237/20-31-22-02-07/38158635 "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Торгівельний дім "Агросвіт" (код ЄДРПОУ 38158635) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014 р.", на підставі якого 23.09.2015 року прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0002372201. Позивач стверджує, що не вчиняв податкових правопорушень, про які згадується в акті перевірки. Викладені в акті судження інспекції є помилковими, не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених платником податків господарських операцій. ТОВ "ТД "Агросвіт" виконані всі необхідні вимоги для включення валових витрат до податку на прибуток підприємств та сплачені податки у вірному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд прийняти рішення рішення про задоволення позову.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, у судовому засіданні заперечував проти позову вказав, що викладені в акті перевірки судження ДПІ про вчинення платником податків податкових правопорушень є правильними та вірними. Вказані порушення встановлені цілком об'єктивно. За таких підстав податкове повідомлення-рішення від 23.09.2015 року №0002372201 є правомірними та обґрунтованими. Посилаючись на викладені вище доводи, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судовим розглядом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код - 38158635.

На обліку як платник податків підприємство перебуває в ДПІ у Київському районі м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

На підставі наказів від 02.06.2015 р. № 665, від 17.06.2015 р. №728, від 14.07.2015 р. №812, від 17.08.2015 р. №61, від 19.08.2015 р. №70, виданих ДПІ у Київському районі м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області та плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, відповідачем проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт", код ЄДРПОУ - 38158635, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 року.

Результати перевірки оформлені актом №237/20-31-22-02-07/38158635 від 09.09.2015 року. (т.1 а.с.16-54).

За висновками перевірки, позивачем - ТОВ "ТД "Агросвіт", встановлено:

1) порушення пп.138.10.5 п.138.10 ст.138, з урахуванням п.п.14.1.27 п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.153.1.3 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), внаслідок чого підприємством занижено до сплати в бюджет податок на прибуток всього в сумі 5319117 грн., в тому числі за 2014 рік в сумі 5319117 грн.;

2) відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п.135.1 ст.135, п.138.1, п.138.2 ст.138, п.139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями). Дані , відображені у деклараціях з податку на прибуток за 2014 рік, внаслідок операцій придбання товару від ТОВ "ПАСАДЕНА" в сум 10965732 грн. та від ТОВ "ТБ "Компанія Едельвейс" в сумі 5444919 грн. та подальшої реалізації покупцям в сумі 16410651 грн.;

3) відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.185, ст.188, ст.192, ст.187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), в результаті чого дані, відображені у деклараціях з податку на оддану вартість за період з 01.04.2014 р. по 31.12.2014 р., внаслідок завищення податкового кредиту при придбанні товару ТОВ "ПАСАДЕНА" в сумі 2193146 грн., у ТОВ "ТБ "Компанія Едельвейс" в сумі 1088984 грн. та завищення податкових зобов'язань при подальшої реалізації покупцям в сумі 3282130 грн.;

4) абз. б) п.176.2 ст.176 розділу ІV Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV, в результаті чого встановлено, у звіті за формою №1-ДФ не відображались суми поворотної фінансової допомоги наданої співробітникам підприємства у періоді з 01.04.2014 р. по 31.12.2014 р. (т.1 а.с.53).

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Державною податковою інспекцією у Київському районі м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 23.09.2015 р. № НОМЕР_1, яким ТОВ "ТД "Агросвіт" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 6648896,00 грн., з яких 5319117,00 грн. - основний платіж, 1329779,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (т. 1 а.с.15).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті №237/20-31-22-02-07/38158635 від 09.09.2015 р. на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне:

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач у перевіреному періоді мав господарські взаємовідносини з ТОВ "ПАСАДЕНА" (код ЄДРПОУ 38086655).

Так, на підставі договору поставки №1007МПП1 від 07.10.2014 р., укладеного між ТОВ "ТД "Агросвіт" (покупець) та ТОВ "ПАСАДЕНА" (постачальник), постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар (олія соняшникова нерафінована), ціна, найменування, асортимент, кількість та якість якого затверджується сторонами в специфікації, що є додатком до договору. (т.1 а.с.116-117,118-126).

Суд відмічає, що за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означений договір закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямовані.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за правочином платник податків подав до суду складені контрагентом:

- копії податкових накладних:№21 від 27.10.2014 р. на суму 363321,00 грн. (у т.ч. ПДВ 60553,50 грн.); №22 від 28.10.2014 р. на суму 360036,00 грн. (у т.ч. ПДВ 60006,00 грн.); № 23 від 29.10.2014р. на суму 302877,00 грн. (у т.ч. ПДВ 50479,50 грн.); №24 від 29.10.2014 р. на суму 30822,00 грн. (у т.ч. ПДВ 2137,00 грн.); №26 від 30.10.2014 р. на суму 958546,00 грн. (у т.ч. ПДВ 158091,00 грн.); №11 від 22.10.2014 р. на суму 296916,00 грн. (у т.ч. ПДВ 49486,00 грн.); №17 від 23.10.2014 р. на суму 100000,00 (у т.ч. ПДВ 16666,67 грн.); №12 від 24.10.2014 р. на суму 596556,00 грн. (у т.ч. ПДВ 99426,00 грн.); №18 від 24.10.2014 р. на суму 322889,00 грн. (у т.ч. ПДВ 53814,83 грн.); №19 від 24.10.2014 грн. на суму 290555,00 грн. (у т.ч. ПДВ 48425,83 грн.); №27 від 31.10.2014 р. на суму 1151454,00 (у т.ч. ПДВ 191909,00 грн.); №14 від 16.10.2014 р. на суму 426962,00 грн. (у т.ч. ПДВ 71160,33 грн.); №7 від 17.10.2014 р. на суму 284490,00 грн. (у т.ч. ПДВ 47415,00 грн.); №15 від 17.10.2014 р. на суму 588548,00 грн. (у т.ч. ПДВ 98091,33 грн.); №16 від 20.10.2014 р. на суму 662990,00 грн. (у т.ч. ПДВ 110498,33 грн.); №10 від 21.10.2014 р. на суму 1103516,00 грн. (у т.ч. ПДВ 183919,33 грн.); №1 від 09.10.2014 р. на суму 287240,40 грн. (у т.ч. ПДВ 47873,40 грн.); №2 від 10.10.2014 р. на суму від 372057,20 грн. (у т.ч. ПДВ 62009,53 грн.); №3 від 11.10.2014 р. на суму 617545,00 грн. (у т.ч. ПДВ 102924,16 грн.); №4 від 12.10.2014 р. на суму 927519,80 грн. (у т.ч. ПДВ 154586,63 грн.); №5 від 15.10.2014 р. на суму 292992,00 грн. (у т.ч. ПДВ 48832,00 грн.); №13 від 15.10.2014 р. на суму 481008,00 грн. (у т.ч. ПДВ 80168,00 грн.); (т.1 а.с.153-175);

- копіями видаткових накладних: №РН-0000001 від 09.10.2014 р. на суму 287240,40 грн. (у т.ч. ПДВ 47873,40 грн.); №РН-0000002 від 10.10.2014 р. на суму 372057,20 грн. (у т.ч. ПДВ 62009,53 грн.); №РН-0000003 від 11.10.2014 р. на суму 617545,00 грн. (у т.ч. ПДВ 102924,16 грн.); №РН-0000004 від 12.10.2014 р. на суму 927519,80 грн. (у т.ч. ПДВ 154586,63 грн.); №РН-0000005 від 15.10.2014р. на суму 292992,00 грн. (у т.ч. ПДВ 48832,00 грн.); №РН-0000006 від 16.10.2014 р. 907970,00 грн. (у т.ч. ПДВ 151328,33 грн.); №РН-0000008 від 19.10.2014 р. у сумі 292338,00 грн. (у т.ч. ПДВ 48723,00 грн.); №РН-0000007 від 17.10.2014 р. у сумі 284490,00 грн. (у т.ч. ПДВ 47415,00 грн.); №РН-0000009 від 20.10.2014 р. у сумі 959200,00 грн. (у т.ч. ПДВ 159866,67 грн.); №РН-00000019 від 30.10.2014 р. у сумі 979368,00 грн. (у т.ч. ПДВ 163228,00 грн.); №РН-0000018 від 29.10.2014 р. у сумі 302877,00 грн. (у т.ч. ПДВ 50479,50 грн.); №РН-0000017 від 28.10.2014 р. у сумі 360036,00 грн. (у т.ч. ПДВ 60006,00 грн.); №РН-0000016 від 27.10.2014 р. на суму 363321,00 грн. (у т.ч. ПДВ 60553,50 грн.); №РН-0000015 від 26.10.2014 р. на суму 393324,00 грн. (у т.ч. ПДВ 65554,00 грн.); №РН-0000014 від 25.10.2014 р. на суму 290175,00 грн. (у т.ч. ПДВ 48362,50 грн.); №РН-0000013 від 24.10.2014 р. на суму 422889,00 грн. (у т.ч. ПДВ 70481,50 грн.); №РН-0000012 від 24.10.2014 р. на суму 596556,00 грн. (у т.ч. ПДВ 99426,00 грн.); №РН-0000011 від 22.10.2014 р. на суму 296916,00 грн. (у т.ч. ПДВ 49486,00 грн.); №РН-0000010 від 21.10.2014 р. на суму 1103516,00 грн. (у т.ч. ПДВ 183919,33 грн.); №РН-0000031 від 12.11.2014 р. на суму 346290,00 грн. (у т.ч. ПДВ 57715,00 грн.); №РН-0000033 від 14.11.2014 р. на суму 413256,00 грн. (у т.ч. ПДВ 68876,00 грн.); №РН-0000028 від 06.11.2014 р. на суму 783552,00 грн. (у т.ч. ПДВ 130592,00 грн.); №РН-0000025 від 05.11.2014 р. на суму 627873,00 грн. (у т.ч. ПДВ 104645,50 грн.); №РН-0000027 від 05.11.2014 р. на суму 33641,00 грн. (у т.ч. ПДВ 56106,83 грн.); №РН-0000023 від 03.11.2014 р. на суму 299592,00 грн. (у т.ч. ПДВ 49932,00 грн.), №РН-0000022 від 01.11.2014 р. на суму 301344,00 грн. (у т.ч. ПДВ 50224,00 грн.); (т.1 а.с.127-152);

- копії платіжних доручень: № 116 від 019.10.2014р. на суму 287240,40 грн.; №1001038898 від 10.10.2014 р. на суму 330000,00 грн.; №2746 від 13.10.2014 р. на суму 500000,00 грн.; №2700 від 13.10.2014 р. на суму 987122,00 грн.; №2769 від 15.10.2014 р. на суму 294000,00 грн.; №2763 від 15.10.2014 р. на суму 580000,00 грн.; №2782 від 16.10.2014 р. на суму 100000,00 грн.; №140 від 17.10.2014 грн. на суму 1200000,00 грн.; №2808 від 20.10.2014 р. на суму 400000,00 грн.; №162 від 20.10.2014 р. на суму 120000,00 грн.; №2810 від 21.10.2014 р. на суму 480000,00 грн.; №1001047968 від 21.10.2014 р. на суму 666506,00 грн.; №1001048388 від 22.10.2014 р. на суму 296916,00 грн.; №1001050059 від 23.10.2014 р. на суму 200000,00 грн.; №1001051023 від 24.10.2014 р. на суму 210000,00 грн.; №2838 від 14.10.2014 р. на суму 200000,00 грн.; №2839 від 24.10.2014 р. на суму 300000,00 грн.; №2835 від 24.10.2014 р. на суму 500000,00 грн.; №2848 від 27.10.2014 р. на суму 550000,00 грн.; №2857 від 28.10.2014 р. на суму 150000,00 грн.; №1001053014 від 28.10.2014 р. на суму 350000,00 грн.; №2874 від 29.10.2014 р. на суму 400000,00 грн.; №2889 від 30.10.2014 р. на суму 200000,00 грн.; №2886 від 30.10.2014 р. на суму 300000,00 грн.; №2946 від 31.10.2014р. на суму 100000,00 грн.; №204 від 06.11.2014 р. 800000,00 грн.; №2988 від 07.11.2014 р. у сумі 10000,00 грн.; №228 від 07.11.2014 р. у сумі 397548,00 грн.; №2989 від 10.11.2014 р. у сумі 590000,00 грн.; №257 від 11.11.2014 р. у сумі 300000,00 грн.; №1001054996 від 30.10.2014 р. у сумі 200000,00 грн.; №1001056423 від 31.10.2014 р. у сумі 1300000,00 грн.; (т.1 а.с.177-208);

Сума податку на додану вартість за зазначеними вище податковими накладними включена до податкового кредиту відповідного періоду, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за жовтень та листопад 2014 року. (т.4 а.с. 192-193, а.с.197-198, 203-204, 210-211)

Податкові накладні зареєстровані позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом №314442 від 02.10.2015 р. (т.1 а.с.176).

Також, позивач на підтвердження реальності згаданого вище договору надав суду посвідчення про якість та товаро-транспортні накладні (т.2 а.с.212-250, т.3 а.с.1-84).

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд не вбачає недоліків у їх складанні як-то: дефектів форми, змісту або походження тощо, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак, оглянуті документи здатні призвести до зміни в структурі і стані активів платника податків - сторони правочину, у зв'язку з цим сприймаються судом як належні та допустимі в розумінні ст.70 КАС України докази реальності вчинення господарських операцій.

Фактичних даних, які б засвідчували наявність у платника податків наміру набути у спірних правовідносинах безпідставну податкову вигоду, суд в ході розгляду справи не виявив.

Добутими доказами підтверджується факт вибуття з власності суб'єкта права-платника податків коштів в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг), факт юридичної непов'язаності сторін правочину, факт відсутності у сторін правочину спільних економічних інтересів, що в сукупності підтверджує звичайність умов ведення господарської діяльності.

У зв'язку зі зміною кон'юктури ринку ТОВ "ПАСАДЕНА" повернула переплату ТОВ "ТД "Агросвіт", що підтверджується платіжним дорученням №53 від 21.11.2014 року у сумі 140454,00 грн.

За формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означені договори закону не суперечать, вчинені між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не мають відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямовані.

Відносно викладених в акті перевірки обставин господарської діяльності контрагента позивача - ТОВ "ПАСАДЕНА", які викладені в податковій інформації ДФС від 22.01.20154р. №7/14-03-22-02/38086655 "Аналіз опрацювання наявної в органі ДФС податкової інформації по звірці ТОВ "Пасадена" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період березень-грудень 2014 року", суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України, а діяння по відображенню в документах обов'язкової податкової звітності, тобто в офіційних документах завідомо недостовірних відомостей, є об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст.366 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб'єктом владних повноважень до суду також не подано.

Окрім того, в силу приписів статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

Слушність наведеного висновку окружного адміністративного суду підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ В«Мукачівський лісокомбінатВ» до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ В«Фірма «²КВ» до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Також, між ТОВ "ТД "Агросвіт" та ТОВ ТД "Едельвейс" укладено договір поставки №1112ММП1 від 12.11.2014 р., згідно якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар (олія соняшникова нерафінована), ціна, найменування, асортимент, кількість та якість якого затверджується сторонами в специфікації, що є додатком до договору. (т.1 а.с.209-215).

Факт придбання товару підтверджується, наданими позивачем первинними документами:

- видатковими накладними: №52 від 20.11.2014 р. на суму 1973764,80 грн. (у т.ч. ПДВ 328960,80 грн.), №53 від 21.11.2014 р. на суму 1903305,60 грн. (у т.ч ПДВ 317217,60 грн.), №55 від 23.11.2014 р. на суму 2128742,40 грн. (у т.ч. ПДВ 354790,4 грн.), №60 від 28.11.2014 р. на суму 3082430,40 грн. (у т.ч. ПДВ 513738,40 грн.), №43 від 10.12.2014 р. на суму 570852,00 грн. (у т.ч. ПДВ 95142,00 грн.), №74 від 13.12.2014 р. на суму 1740750,00 грн. (у т.ч. ПДВ 290125,00 грн.), №75 від 14.12.2014 р. на суму 526350,00 грн. (у т.ч. ПДВ 87725,00 грн.), №76 від 16.12.2014 р. на суму 523710.00 грн. (у т.ч. ПДВ 87285,00 грн.), №77 від 17.12.2014 р. на суму 878130,00 грн. (у т.ч. ПДВ 146355,00 грн.), №78 від 18.12.2014 р. на суму 2194170,00 грн. (у т.ч. ПДВ 365695,00 грн.), (т.1 а.с.216-225);

- податковими накладними: №11 від 18.12.2014 р. на суму 1052955,00 грн. (у т.ч. ПДВ 175492,50 грн.), №10 від 17.12.2014 р. на суму 1969812,00 грн. (у т.ч. ПДВ 328302,00 грн.), №9 від 16.12.2014 р. на суму 592001,20 грн. (у т.ч. ПДВ 98666,87 грн.), №7 від 14.12.2014 р. на суму 526350,00 грн. (у т.ч. ПДВ 87725,00 грн.), №6 від 13.12.2014 р. на суму 1698378,80 грн. (у т.ч. ПДВ 283063,13 грн.), №5 від 10.12.2014 р. на суму 464405,00 грн. (у т.ч. ПДВ 77400,83грн.), №4 від 08.12.2014 р. на суму 37440,00 грн. (у т.ч. ПДВ 6240,00 грн.), №3 від 04.12.2014 р. на суму 111378,20 грн. (у т.ч. ПДВ 18563,03 грн.), розрахунком №12 від 27.11.2014 р. до податкової декларації №6 від 20.11.2014 р., розрахунком №13 від 27.11.2014 р. до податкової декларації №7 від 21.11.2014 р., розрахунком №15 від 27.11.2014 р. до податкової декларації №9 від 25.11.2014 р., №11 від 27.11.2014 р. на суму 3867205,00 грн. (у т.ч. ПДВ 644534,17 грн.), №7 від 21.11.2014 р. на суму 1628478,00 грн. (у т.ч. ПДВ 271413,00 грн.), №6 від 20.11.2014 р. на суму 1840000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 306666,67 грн.), №5 від 19.11.2014 р. на суму 3973248,00 грн. (у т.ч. ПДВ 662208,00 грн.), №4 від 08.12.2014 р. на суму 37440,00 грн. (у т.ч. ПДВ 6240,00 грн.); (т.1 а.с.226-241);

- платіжними дорученнями №319 від 19.11.2014 р. на суму 13248,00 грн., №312 від 19.11.2014 р. на суму 3000000,00 грн., №1001072370 від 19.11.2014 р. на суму 960000,00 грн., №3046 від 20.11.2014 р. на суму 840000,00 грн., №3038 від 20.11.2014 р. на суму 1000000,00 грн., №3118 від 27.11.2014 р. на суму 367205,00 грн., №3090 від 27.11.2014 р. на суму 500000,00 грн., №3091 від 27.11.2014 р. на суму 500000,00 грн., №3092 від 27.11.2014 р. на суму 500000,00 грн., №3093 від 27.11.2014 р. на суму 500000,00 грн., №3094 від 27.11.2014 р. на суму 500000,00 грн.. №3095 від 27.11.2014 р. на суму 500000,00 грн., №3213 від 27.11.2014 р. на суму 500000,00 грн., №399 від 04.12.2014 р. на суму 311999,00 грн., №1001085218 від 04.12.2014 р. на суму 1000000,00 грн., № 419 від 08.12.2014 р. на суму 37440,00 грн., №1001090472 від 10.12.2014 р. на суму 464405,00 грн., №1001094058 від 15.12.2014 р. на суму 1916730,00 грн., №3367 від 16.12.2014 р. на суму 400000,00 грн., №3366 від 16.12.2014 р. на суму 500000,00 грн., №1001097322 від 17.12.2014 р. на суму 330000,00 грн., №1001097127 від 17.12.2014 р. на суму 839812,00 грн., №3378 від 17.12.2014 р. на суму 800000,00 грн., №4 від 18.12.2014 р. на суму 300000,00 грн., №472 від 18.12.2014 р. на суму 18.12.2014 р., №1001098362 від 18.12.2014 р. на суму 400000,00 грн. (т.1 а.с.242-250, т.2 а.с.1-17).

Як встановлено судом, придбаний у ТОВ "ПАСАДЕНА" та ТОВ ТД "Едельвейс" товар був в подальшому реалізований позивачем наступним контрагентам - ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "ПРАЙМ", ТОВ "ПРОПЕРТІ МЕНЕДЖМЕНТ УКРАЇНА", ТОВ "Агропромислова компанія "Агросвіт", що підтверджується:

- договором поставки №1212 МПР1 від 03.11.2014 р. між ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм"(т.2 а.с.18) та наданими первинними документами (податковими накладними, видатковими накладними), (т.2 а.с.20-33);

- договором поставки №1103 МПР1 від 12.12.2014 р. між ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм"(т.2 а.с.151) та наданими первинними документами (видатковими накладними), (т.2 а.с.153-155);

- договором поставки №301014/01 від 10.10.2014 р. між ТОВ "Проперті Менеджмент Україна" та ТОВ "ТД "Агросвіт" (т.2 а.с.34-36), та наданими первинними документами (актами виконаних зобов'язань по поставці, податковими накладними), (т.2 а.с.37-118);

- договором поставки №1023МПР1 від 23.10.2014 р. між ТОВ "Проперті Менеджмент Україна" та ТОВ "ТД "Агросвіт" (т.2 а.с.156), та наданими первинними документами (податковими накладними та видатковими накладними), (т.2 а.с.159-175);

- договором поставки №1023МПР1 від 23.10.2014 р. між ТОВ "Агропромислова компанія "Агросвіт" та ТОВ "ТД "Агросвіт" (т.2 а.с.119), та наданими первинними документами (податковими накладними, видатковими накладними), (т.2 а.с.122-150).

Щодо висновків фіскальної служби, викладених в акті перевірки про нереальність господарських операцій між ТОВ "Пасадена" та ТОВ ТД "Едельвейс", ненастання правових наслідків по ланцюгу постачання до вигодонабувача, суд зазначає, що дане твердження спростоване постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2015 р. по справі №820/5564/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2015 р. та постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2014 р. по справі №820/11290/15 (т.4 а.с.228-244, т.5 а.с.1-8, 9-23).

Окремо суд зазначає, що в силу приписів ч.4 ст.70 КАС України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232; далі за текстом - Порядок №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984) отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону.

Суд зазначає, що у позивача право на податковий кредит виникло на дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товарів чи послуг.

Спір по справі склався з приводу формування платником податків податкового кредиту з ПДВ, а тому суд при розгляді справи вважає за необхідне керуватись п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України де вказано, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п.п."а"п.198.1 ст.198).

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За правилами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідачем по справі не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми за якими позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

Разом з тим, у висновках акта перевірки встановлене порушення п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого платником податків занижено суму витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, але ж з вказане твердженням є хибним у зв'язку із наступним.

Так, відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже, обов'язковою умовою для врахування витрат для визначення об'єкта оподаткування є наявність первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків цих витрат.

Проте, податковий орган зазначаючи на зазначені порушення взагалі не вказав, які саме документи на підтвердження здійснення платником податків витрат не були надані для проведення перевірки, а тому застосував вищевказану статтю Податкового кодексу України безпідставно та необґрунтовано.

Крім того. суд зазначає, що в акті перевірки позивача податковий орган не вказав первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджують наявність фактів порушень ним норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а лише посилається на податкову інформацію інших податкових органів, які не є первинними документами.

Дані перевірок контрагентів позивача іншими податковими органами не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум до валових витрат та визнання податкового кредиту непідтвердженим.

Доказами порушення правил віднесення сум до валових витрат та формування податкового кредиту є матеріали перевірки платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів, а не дані актів перевірок інших податкових органів.

Крім того, відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договором та наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Щодо висновків ДФС про заниження позивачем податку на прибуток за 2014 в сумі 4497034 грн., у зв'язку із заниженням доходів від курсових різниць, що виникли від перерахунку монетарної заборгованості на кінець звітного періоду по договору про відступлення права вимоги. суд зазначає наступне:

Як встановлено в ході судового розгляду, 05.01.2013 р. між ТОВ "АТК "Надія ЛТД" та JOINSTAR LIMITED укладено угоду № 05/01 про відступлення права вимоги (заміну кредитора в зобов'язанні).

Предметом відступлення права вимоги стало зобов'язання ТОВ "АПК "Надія ЛТД" (код 35972274) перед ТОВ "АТК "Надія ЛТД" (перейменовано з 13.06.2013 на ТОВ "ТД "Агросвіт") за наданою безпроцентною фінансовою допомогою ТОВ "АПК "Надія ЛТД" (код 35972274) - у сумі - 35608017,34 гривні.

Згідно з Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 - нерезидент має право робити розрахункові операції у гривні, тільки якщо у нього на Україні відкрито представництво або інвестиційний рахунок в Україні. При цьому інвестиційний рахунок має використовуватись виключно для розрахунків за інвестиції.

JOINSTAR LIMITED не має представництва в Україні. З метою виконання договору про відступлення права вимоги та проведення та проведення оплати за договором Додатковою угодою № 2 від 30 вересня 2013 року були внесені зміни до вказаного договору та суму відступлення права вимоги визначено як суму в доларах США еквівалентну відповідній сумі в гривнях.

У подальшому в Додатковій угоді № 4 до обох сум було додано уточнення - що фактом погашення заборгованості - є виплата її еквівалента в доларах США.

У бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "ТД "Агросвіт" обліковує дану дебіторську заборгованість у гривнях оскільки згідно із Законом "України "Про бухгалтерський облік" підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України, а розрахунки здійснює доларах США, згідно Додаткових. угод та Додатків до Договору.

11.02.2014 р., 07.03.2014 р., 20.07.2014 р., 25.04.2014 р., 05.06.2014 р., 19.08.2014 р., 31.12.2014 р. сторонами були підписані Додатки до Договору про відступлення права вимоги №05/01 про перерахунок суми заборгованості саме еквівалента в доларах США, що можливо посилаючись на ст. 651, 653, 604 ЦКУ. Згідно підписаних додатків початкова сума оплати за договором про відступлення права вимоги залишається та ж - 35608017,34 грн., проте в зв'язку з значним підвищенням курсу долару США зменшується її еквівалент в доларах США.

Як видно з цих документів, при перерахуванні сум від JOINSTAR LIMITED в доларах США на розрахунковий рахунок ТОВ "ТД "Агросвіт" - не виникає курсових різниць ні в бік доходів, ні в бік витрат підприємства. Також при перерахунку монетарної заборгованості на дату балансу (31.12.2014), згідно ст. 153.1.3 ПКУ і ПСБО 21, також не виникає курсових різниць.

У результаті чого дебіторська заборгованість ТОВ "ТД "Агросвіт" буде погашена в повному обсязі в сумі 35608017,34 гривень і в її еквівалент у доларах США.

Таким чином, суд вважає, неправомірним висновок щодо заниження податку на прибуток за 2014 в сумі 4497034 грн., у зв'язку із заниженням доходів від курсових різниць, що виникли від перерахунку монетарної заборгованості на кінець звітного періоду по договору про відступлення права вимоги.

Щодо висновків податкового органі про заниження суми доходу, задекларованого в рядку 06.3 Декларацій "Фінансові витрати" відповідно до підпункту 138.10.5. пункту 138.10 ст. 138 ПКУ на загальну суму 4567124 грн.

ТОВ "ТД "Агросвіт" отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "ДІКВ-Л", ідентифікаційний код (податковий номер 36024529), яке здійснює управління активами та діє від власного імені в інтересах і за рахунок коштів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "БІЗНЕС РЕСУРС-4" згідно договору позики № 8 П-БР4 від 01.12.2014 р. позику в сумі 49968000 гривень; та від Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "ДІКВ-Л", ідентифікаційний код (податковий номер 36024529), яке здійснює управління активами та діє від власного імені в інтересах і за рахунок коштів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "БІЗНЕС РЕСУРС-5" згідно договору позики № 7/3 П-БР5 від 01.10.2014 р. позику в сумі 45000000 гривень

Відповідно до умов договорів позики, за користування позиками встановлені відсотки.

Всього відсотки сплачені в сумі 4567124,05 грн, в тому числі:

- згідно договору позики № 8 П-БР4 від 01.12.2014 р. - в сумі 1305990,24 грн;

- згідно договору позики № 7/3 П-БР5 від 01.10.2014 р. - в сумі 3 61133,81 грн;

Сплачені відсотки в сумі 4567124,05 грн. були включені до складу показника в рядку 06.3 Декларацій "Фінансові витрати" відповідно до підпункту 138.10.5. пункту 138.10 ст. 138 ПКУ.

Відповідно до п. 1.2. договорів позики № 8 П-БР4 від 01.12.2014 р. та № 7/3 П-БР5 від 01.10.2014 р позика надавалась на поповнення оборотних коштів.

Поповнення обігових коштів не передбачає будь-якого цільового використання, а навпаки, підприємство вправі розпоряджатись цими коштами на свій розсуд, без додаткових умов.

Відповідно до підпункту 138.10.5. пункту 138.10 ст. 138 ПКУ до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку);

Відповідно до п. 141.1. ст. 141 ПКУ До складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Данні пункти не встановлює додаткових умов щодо цілей використання отриманих позик, за користування якими сплачені відсотки.

Отримані грошові кошти були направлені на погашення заборгованостей, закупку товару, інші платежі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів з контрагентами-поставщиками (т.3 а.с.95-250), копіями платіжних доручень (т.4 а.с.127-191) та банківських виписок. (т.4 а.с.64-126).

Таким чином, суд доходить висновку про неправомірність тверджень ДФС щодо заниження податку на прибуток за 2014 в сумі 4567124 грн., у зв'язку заниженням суми доходу, задекларованого в рядку 06.3 Декларацій "Фінансові витрати".

Встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операції між позивачем та його контрагентами, а також правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування валових витрат чого занижено суми зобов'язань з податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у перевіреному періоді не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Отже, в ході судового розгляду відповідачем не доведено правомірності мотивів для винесення спірного податкового повідомлення - рішення, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельнйи дім "Агросвіт".

За таких підстав, позов слід задовольнити.

Судові витрати слід розподілити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71 ,158, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 23.09.2015 року №0002372201.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт" ( код ЄДРПОУ38158635, адреса: 61002, м.Харків, вул. Маршала Бажанова, буд.5, літ. "Б-3" ) судовий збір у розмірі 99734 (дев'яносто дев'ять тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ - 39893720, адреса: 61002, м.Харків, вул. Чернишевська, буд.41).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 21 грудня 2015 року.

Суддя Панченко О.В.