Рішення

від 05.10.2015 по справі 910/19679/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2015№910/19679/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Грабовської А.С.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 910/19679/15

за позовом державного підприємства "Завод 410 ЦА", м. Київ,

до державної установи "Державний авіаційний медичний центр цивільної авіації України", м. Київ,

про стягнення 62 086,34 грн.,

за участю представників:

позивача - Демського А.Л. (довіреність від 23.06.2015 №48-1804);

відповідача - Троценка Б.Д. (голова комісії з реорганізації; паспорт серія СО №931728).

Державне підприємство "Завод 410 ЦА" (далі - ДП "Завод 410 ЦА") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з державної установи "Державний авіаційний медичний центр цивільної авіації України" (далі - Центр): 51 515,35 грн. основного боргу, який утворився у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії від 20.06.2013 №131 (далі - Договір); 344,82 грн. пені; 444,58 грн. 3% річних; 1 037,36 грн. 7% штрафу; 8 744,23 грн. втрат від інфляції, а всього 62 086,34 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.08.2015 порушено провадження у справі.

Відповідач 14.09.2015 подав суду відзив на позов, в якому зазначив таке:

згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 23.09.2013 №717 "Про реорганізацію Державної установи "Державний авіаційний медичний центр цивільної авіації України" (із змінами) відповідач по теперішній час знаходиться в процесі реорганізації шляхом приєднання до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України; відповідач з моменту початку процедури реорганізації не здійснює господарську діяльність щодо надання медичної допомоги та сертифікації льотно-диспетчерського складу працівників авіаційного транспорту, тому Міністерство інфраструктури України не знаходило підстав для погодження кошторису відповідачу на 2014 та 2015 роки; на даний час процедура реорганізації з незалежних від відповідача причин не завершена, активи та пасиви відповідача, відображені в передавальному акті, який знаходиться на розгляді в Міністерстві інфраструктури України, не передавались правонаступнику, тому правонаступник не має правових підстав для оплати за надані відповідачу послуги;

листом від 20.07.2015 №3693/17/14-15 Міністерство інфраструктури України пропонувало відповідачу здійснити погашення кредиторської заборгованості шляхом безспірного списання на підставі постанов про відкриття виконавчого провадження; відповідач має фінансову можливість для погашення кредиторської заборгованості, яка виникла за договором №114-2013 "Про компенсацію вартості електричної енергії" тільки на підставі наказу господарського суду міста Києва про примусове виконання рішення суду; на підставі викладеного, враховуючи відсутність правових підстав для заперечення позову, відповідач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.09.2015 продовжено строк розгляду спору до 15.10.2015 включно.

У судовому засіданні від 05.10.2015 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача щодо задоволення позовних вимог не заперечив, наголошуючи на доводах, викладених у відзиві на позовну заяву.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.06.2013 ДП "Завод 410 ЦА" (постачальник) та Центром (споживач) укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник бере на себе зобов'язання виробляти, транспортувати та постачати для потреб споживача теплову енергію в гарячій воді, а споживач сплачувати за одержану і силову енергію згідно з тарифами, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг для постачальника в терміни, що передбачені Договором (пункт 1.1 Договору);

- споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати одержаної теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором (підпункт 3.2.3 пункту 3.2 Договору);

- споживач не пізніше ніж за 20 днів до початку розрахункового періоду сплачує постачальникові вартість зазначеної в Договорі кількості теплового енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Сума Договору складає 794 000 грн., в тому числі ПДВ - 132 333 грн. Залишкова сума (сальдо) розрахунків за теплову енергію визначається, як різниця між заявленою та сплаченою споживачем до початку розрахункового періоду та фактично спожитою за цей період (підпункт 6.1.3 пункту 6.1 Договору);

- споживач несе відповідальність та сплачує постачальникові за несвоєчасну оплату вартості теплової енергії згідно з розділом 6 Договору пеню у розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ), чинної під час періоду, за який сплачується пеня, від вартості простроченого платежу за кожен день прострочення, індекс інфляції, 3% річних, 7% штрафу за несвоєчасну оплату понад 30 діб (підпункт 7.2.2 пункту 7.2 Договору);

- строк дії Договору: з 20.06.2013 по 31.12.2013 (пункт 11.1 Договору);

- припинення дії Договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати за спожиту теплову енергію (пункт 11.2 Договору);

- Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за один місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення (пункт 11.3 Договору).

Сторонами укладено додаткову угоду №2 від 03.02.2014, відповідно до якої сторонами було внесено зміни до пункту 11.1 Договору та викладено його в такій редакції, а саме: строк дії Договору з 20.06.2013 по 31.12.2014.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивачем було належним чином виконані умови Договору та надано відповідачу послуги на загальну суму 413 758,22 грн., що підтверджується такими акта: від 28.02.2014 №03/02 на суму 113 660,86 грн.; від 31.03.2014 №03/03 на суму 69 504,84 грн.; від 11.04.2014 №03/04 на суму 22 895,71 грн.; від 30.11.2014 №03/11 на суму 6 541,63 грн.; від 31.12.2014 №03/12 на суму 65 416,32 грн.; від 31.01.2015 №03/01 на суму 66 234,02 грн.; від 31.03.2015 №03/03 на суму 23 713,42 грн.; від 28.02.2015 №03/02 на суму 45 791,42 грн.

Судом встановлено, що вказані акти підписані та скріплені печатками юридичних осіб, а тому послуги вважаються прийнятими відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач здійснив лише часткову оплату отриманих послуг, а саме у сумі 362 242,87 грн. у зв'язку з цим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 51 515,35 грн. (413 758,22 грн. - 362 242,87 грн.).

Отже, оскільки Центром сума заборгованості за Договором в повному обсязі сплачена не була, то позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 51 515,35 грн. боргу є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 344,82 грн. пені, 444,58 грн. 3% річних, 8 744,23 грн. втрат від інфляції та 1 037,36 грн. 7% штрафу за період з 31.03.2015 по 13.07.2015.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Щодо стягнення пені, то господарський суд міста Києва вважає за необхідне зазначити таке.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, проте позивачем у розрахунку суми пені не враховані зазначені приписи ГК України.

Підпунктом 7.2.2 пункту 7.2 Договору передбачено, що споживач несе відповідальність та сплачує постачальникові за несвоєчасну оплату вартості теплової енергії згідно з розділом 6 Договору пеню у розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, чинної під час періоду, за який сплачується пеня, від вартості простроченого платежу за кожен день прострочення, індекс інфляції, 3% річних, 7% штрафу за несвоєчасну оплату понад 30 діб.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних у сумі 444,58 грн., втрат від інфляції у сумі 8 744,23 грн., пені у сумі 344,82 грн. та штрафу у сумі 1 037,36 грн., суд дійшов висновку, що такі розрахунки правильні та підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

За приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, статтями 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з державної установи «Державний авіаційний медичний центр цивільної авіації України» (03151, м. Київ, вул. Волинська, 66-а; ідентифікаційний код 21604340) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь державного підприємства "Завод 410 ЦА" (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 94; ідентифікаційний код 01128297): 51 515 (п'ятдесят одну тисячу п'ятсот п'ятнадцять) грн. 35 коп. основного боргу; 344 (триста сорок чотири) грн. 82 коп. пені; 444 (чотириста сорок чотири) грн. 58 коп. 3% річних; 1 037 (одну тисячу тридцять сім) грн. 36 коп. 7% штрафу; 8 744 (вісім тисяч сімсот сорок чотири) грн. 23 коп. втрат від інфляції та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідні наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.10.2015.

Суддя О. Марченко