Рішення

від 14.12.2015 по справі 922/5649/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2015 р.Справа № 922/5649/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Рученко К.Д.

розглянувши справу

за позовом комунального закладу охорони здоров'я "Первомайська центральна районна лікарня" 64102, Харківська область, м. Первомайський, вул. Жовтнева,3, код 02002730; до комунального закладу охорони здоров'я Центральна районна аптека № 194, 64100, Харківська область, м. Первомайський, вул. Комарова 12-А, код 01974556; про стягнення 28848,71 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Комунальний заклад охорони здоров'я Первомайська центральна районна лікарня звернувся з позовом до Комунального закладу охорони здоров'я Центральна районна аптека № 194 про стягнення 28848,71 грн., з яких 19 867,66 грн. основна заборгованість, 8 913,53 грн. - пеня.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за договором № 11 оренди нежитлового приміщення від 01.12.2013 р., а саме на те, що в порушення п. 4.2 договору, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує орендну плату і відшкодування комунальних послуг.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.10.2015 р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/5649/15, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 22.10.2015 р. о 10:20 год.

Суд перейшов до розгляду справи по суті у судовому засіданні 05.11.2015 р.

Позивач в судове засідання не з'явився, явку свого повноважного представника не забезпечив, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи телефонограма № 849 передана 09.12.2015 р. о 16:35 год.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку свого повноважного представника не забезпечив, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи телефонограма № 848 передана 10.12.2015 р. о 11:00 год.

Як визначено у п. п. 3.9. та 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року, розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь - якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що сторони повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи та водночас судом вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається по суті відповідно до норм ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

01 грудня 2013 року між КЗОЗ Первомайська центральна районна лікарня (позивач, орендодавець) та комунальним підприємством охорони здоров'я Центральна районна аптека № 194 (відповідач, орендар) було укладено договір оренди нежилого приміщення №11, відповідно до п. 1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування для обслуговування пільгового контингенту: 1) частину площі нежитлового приміщення, розміром 18,40 м2, що знаходиться на першому поверсі вестибюля дорослої поліклініки, за сходами, біля гардеробної - для розміщення аптечного пункту; 2) частину площі нежитлового приміщення, розміром 18,00 м2, що знаходиться на першому поверсі головного корпусу (терапевтичний корпус), ліворуч головного входу, поряд з жіночою консультацією - для розміщення аптечного пункту.

Пунктом 2.1 договору сторони передбачили, що право орендаря на користування майном настає одночасно з підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі вказаного майна.

Відповідно до п. п. 4.2, 4.3 договору, орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату і відшкодування комунальних послуг (електроенергія, теплопостачання), згідно встановлених рахунків постачальника послуг та відшкодовувати орендодавцю щомісячно платіж за користування земельною ділянкою, на якій розміщується будинок - приміщення в цьому будинку, надане в оренду.

Пунктом 10.1 сторони передбачили, що цей договір діє з 01 грудня 2013 року по 01 грудня 2015 року строком на 2 роки.

Укладеним договором оренди сторони досягли згоди по всіх його істотних умовах, визначили предмет договору, умови передачі та повернення орендованого майна, розмір та порядок сплати орендної плати, права та обов'язки сторін по договору, відповідальність і вирішення спорів за договором та строк його чинності, умови зміни та припинення.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносини, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Окрім того, суд відзначає, що на вказані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна"від 10.04.1992р. із наступними змінами та доповненнями, відповідно до ч.1 ст.2 якого, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з вимогами частин 1, 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За приписами ст. 19 цього Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Умовами укладеного договору (розділ 3) сторони встановили розмір орендної плати та порядок її визначення.

Відповідно до п. 3.1 договору, орендна плата визначається на підставі В«Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду комунального майнаВ» , затвердженої рішенням Первомайської міської ради Харківської області від 24 травня 2012 р. № 427-276. Орендна плата за перший місяць оренди становить: 1) 386,40 грн. в т.ч. ПДВ 64,40 грн.; 2) 378,00 грн. в т.ч. ПДВ 63,00 грн.

Згідно п. 3.2 договору, розмірі місячної орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.4 сторони передбачили, що розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Також, в додатках №1 та №2 до договору оренди наведений детальний розрахунок вартості оренди та комунальних послуг кожного орендованого об'єкту.

Матеріалами справи, а саме актом прийому-передачі орендованого нежилого приміщення від 01.12.2015 р. підтверджується, що на виконання умов договору позивач передав відповідачу в строкове платне користування нежитлове приміщення, розміром 18,00 м2, що знаходиться на першому поверсі головного корпусу (терапевтичний корпус), ліворуч головного входу, поряд з жіночою консультацією - для розміщення аптечного пункту.

Разом з тим, позивачем не було надано суду акту прийому-передачі іншого нежитлового приміщення, а саме частину площі нежитлового приміщення, розміром 18,40 м2, що знаходиться на першому поверсі вестибюля дорослої поліклініки, за сходами, біля гардеробної - для розміщення аптечного пункту. Однак, відповідач в судовому засіданні 19.11.2015 р. зазначив, що даний акт прийому-передачі відповідачем не підписувався, проте він користувався даним об'єктом оренди.

Таким чином, позивач належним чином виконав умови договору та передав відповідачу в строкове платне користування нежитлові приміщення відповідно до умов договору.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.3 договору, термін внесення орендної плати та відшкодування комунальних послуг - щомісячно до 20 числа наступного місяця на спец. рахунок позивача.

Однак, як зазначив позивач в позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, відповідачем зобов'язання по договору оренди щодо своєчасної сплати орендних платежів виконане не було, у зв'язку із чим в останнього, згідно представленого позивачем розрахунку, станом на день заявлення позову, виникла заборгованості за період з вересня 2014 року по червень 2015 року по орендній платі у розмірі 12 886,00 грн., комунальним платежам у розмірі 6 981,66 грн. та податку на землю у розмірі 67,54 грн.

Також, в матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 01.10.2015 р., який підписаний та скріплений печатками сторін, відповідно до якого відповідач заборгував позивачу 28 848,71 грн. відповідно до договору оренди №11 від 01.12.2013 р., з яких 12 886,00 грн. - орендна плата, 6 981,66 грн. - комунальні платежі, 67,54 - податок на землю, 8 913,53 грн. - пеня.

Однак, як вбачається із наданого відповідачем платіжного доручення № 32603 від 04.12.2015 р., відповідач після звернення позивача до суду частково сплатив борг по орендній платі в сумі 9 984,71 грн., а тому провадження в цій частині позову підлягає припиненню згідно п.1-1ст. 80 ГПК України із-за відсутності спору на день розгляду.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 2 901,29 грн. орендної плати, 6 981,66 грн. по комунальним платежам та 67,54 грн. по податку на землю. Всього 9950,49 грн.

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, в тому числі про повну оплату заборгованості не надав, проти позову не заперечував та визнав його в частині основного боргу повністю, а тому згідно вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг у розмірі 9 950,49 грн. відповідно до умов договору.

Враховуючи, що згідно ст. ст. 526,530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк, відповідачем дані строки пропущені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами п. 3.5 договору у вигляді сплати пені, з врахуванням вимог ЗУ В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» та ч. 2 ст. 343 ГК України, згідно яких пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, та ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане, що за період з жовтня 2014 року (дати, з якої позивач, згідно наданого розрахунку, розпочав нарахування пені) по вересень 2015 року (дати, по яку позивач здійснив нарахування пені) становить 2 956,43 грн.

При цьому суд зазначає, що позов в частині стягнення пені за прострочення сплати орендних платежів за період з квітня по серпень 2014 року включно заявлений поза межами річного строку позовної давності в силу приписів ст. 258, 260, 261 ЦК України, втім, приймаючи до уваги, що відповідач не звертався у відповідності до ст. 267 ЦК України з заявою про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені в цій частині, а відтак позов щодо цих вимог підлягає задоволенню.

Позов в частині стягнення 5 957,10 грн. пені задоволенню не підлягає, оскільки така нарахована позивачем у більшому розмірі, ніж це передбачено ЗУ В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» та ч. 2 ст. 343 ГК України, а також така, що нарахована поза межами шестимісячного строку, встановленого відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, а умовами договору не передбачено нарахування пені понад встановлений ст. 232 ГК України шестимісячний строк.

Разом з тим, твердження позивача про зарахування часткової оплати відповідачем заборгованості згідно платіжного доручення № 32603 від 04.12.2015 р. у розмірі 9 984,71 грн. в рахунок погашення пені в порядку ст. 554 ЦК України судом до уваги не приймається, оскільки у зазначеному платіжному дорученні відповідач чітко визначив призначення платежу, а саме В«орендна плата згідно договору №11 від 01.12.2013 р., а відповідно до п. 3.8 Інструкції по безготівковим розрахункам в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, та п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95 р., отримувач коштів, якщо інше не передбачено договором, не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платником чітко визначено призначення платежу.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд Україи в постанові № 5015/1494/11 від 15.09.2011 року.

При таких обставинах, позов в частині в частині стягнення 9 950,49 грн. заборгованості по орендній платі та комунальним платежам, а також 2 956,43 грн. пені підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений та підтверджений належними та допустимими доказами.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року , в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік"станом на 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.

Відповідно до п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Оскільки позивачем пред'явлено позовні вимоги про стягнення коштів у розмірі 28 848,71 грн., то судовий збір мав бути сплачений в розмірі 1218,00 грн.

Проте, позивачем подане платіжне доручення № 293 від 17.07.2015 року на суму 1 827,00 грн., з якого вбачається, що судовий збір сплачено в розмірі 1 827,00 грн., тобто позивачем сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж передбачено Законом.

Пункт 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом за клопотанням сторони.

За таких обставин, зайво сплачений судовий збір в розмірі 609,00 грн. підлягає поверненню позивачу за його клопотанням з Державного бюджету Украіни шляхом винесення господарським судом в порядку вимог ст.7 Закону України "Про судовий збір" відповідної ухвали за клопотанням позивача після набранням рішенням суду законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 80 п.1-1,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального закладу охорони здоров'я Центральна районна аптека № 194 (64100, Харківська область, м. Первомайський, вул. Комарова 12-А, код 01974556) на користь комунального закладу охорони здоров'я "Первомайська центральна районна лікарня" (64102, Харківська область, м. Первомайський, вул. Жовтнева,3, код 02002730) 9 950,49 грн. заборгованості по орендній платі та комунальним платежам, 2 956,43 грн. пені та 974,40 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В частині стягнення 9 984,71 грн. заборгованості по орендній платі - провадження у справі припинити за відсутністю спору на день його розгляду.

5. В решті позову - відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 21.12.2015 р.

Суддя ОСОБА_1