Постанова

від 17.12.2015 по справі 0670/2643/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

   ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И "17" грудня 2015 р.                               м. Київ                                        К/800/11517/13 Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:                                 головуючого                              Донця О.Є.,                     суддів:                                                Логвиненка А.О.,                                                                          Мороза В.Ф.,                     при секретарі                              Слободян О.М., за участю представника Державної фінансової інспекції в Житомирській області Руденко М.М.,                                                                                    розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01.11.2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2013 року у справі за позовом Державного підприємства «Овруцьке лісове господарство» до Державної фінансової інспекції в Житомирській області про визнання частково протиправною та скасування вимоги від 23.12.2011 року № 12-17/1482, в с т а н о в и л а: У лютому 2012 року Державне підприємство «Овруцьке лісове господарство» звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Житомирській області про визнання частково протиправною та скасування вимоги від 23.12.2011 року № 12-17/1482, в якому, з урахуванням уточнень, просило: - визнати протиправною та скасувати вимогу від 23.12.2011 року                              № 12-17/1482 в частині внесення змін до фінансових планів на 2012 рік в частині зменшення запланованих адміністративних витрат на суму 80400,00 грн. та інших операційних витрат на суму 69880,60 грн. В іншому випадку стягнути з керівника, винного у проведенні зайвих витрат, шкоду у порядку та розмірі встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України; - визнати протиправною та скасувати вимогу від 23.12.2011 року                              № 12-17/1482 в частині проведення претензійно-позовної роботи з Товариством з обмеженою відповідальністю «О.П.С.» щодо відшкодування коштів або надання відповідного обсягу послуг на суму 22907,78 грн. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України; - визнати протиправною та скасувати вимогу від 23.12.2011 року                        № 12-17/1482 в частині проведення претензійно-позовної роботи щодо відшкодування коштів або надання відповідного обсягу послуг з ТОВ «Форест» на суму 16121,03 грн., з ПП «Липко К.Д.» – 14459,00 грн., ПП «РедМет» - 64585,40 грн., СПД «Клименко В.М.» - 10709,97 грн., СПД «Заяць М.І.» - 1931,10 грн., ТОВ «Союзмаркет» - 9659,60 грн., ТОВ «Ферона» - 22678 грн., СПД «Семега М.П.» - 7819,98 грн., ТОВ «Днепросталь груп» - 3500,02 грн., ПП «Бовсуновський В.І.» - 27347,10 грн., ЗАО «Донецксталь» - 20860,68 грн., ТОВ «Фактор Нафтогаз» - 14937,10 грн., ТОВ «Юрдис» - 238677,33 грн., ТОВ «Арагон Плюс» - 65456,25 грн., ТОВ «Астрал» - 401424,79 грн., ТОВ «НК-Синтез» - 6782,53 грн., ТОВ «ФА-ОЙЛ» - 82854,73 грн. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірах встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України. Загальна сума вимог за цим пунктом складає 1009804,61 грн.; - визнати протиправною та скасувати вимогу від 23.12.2011 року                            № 12-17/1482 в частині стягнення з винних осіб нестачу деревини на загальну суму 1779,46 грн., в порядку та розмірах встановлених статтями 130-136 Кодексу законів про працю України, постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 116, з якої в порядку, визначеному вказаною постановою перерахувати в дохід Державного бюджету 889,73 грн.; - визнати протиправною та скасувати вимогу від 23.12.2011 року                                  № 12-17/1482 в частині забезпечення відшкодування відповідно до чинного законодавства 2-х кратного розміру допущеної недостачі матеріальних цінностей на суму 19785,43 грн. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.11.2012 року позовні вимоги Державного підприємства «Овруцьке лісове господарство» було задоволено. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2013 року апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Житомирській області було залишено без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01.11.2012 року – без змін. У касаційній скарзі Державна фінансова інспекція в Житомирській області,  не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01.11.2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2013 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підрозділом Державної фінансової інспекції в Житомирській області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Овруцьке лісове господарство» за період з 01.01.2009 року по 01.09.2011 року. За результатами перевірки складено акт від 11.11.2011 року № 12-09/49. За наслідками ревізії Державної фінансової інспекції в Житомирській області висунуто вимоги від 23.12.2011 року № 12-17/1482, якими, поряд з іншим, позивача було зобов'язано: - внести зміни до фінансових планів на 2012 рік в частині зменшення запланованих адміністративних витрат на суму 80400 грн. та інших операційних витрат на суму 69880,60 грн. В іншому випадку стягнути з керівника, винного у проведенні зайвих витрат, шкоду у порядку та розмірі встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України; - провести претензійно-позовну роботу з ТзОВ «О.П.С.» щодо відшкодування коштів або надання відповідного обсягу послуг на суму 22907,78 грн. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України; - провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування коштів або надання відповідного обсягу послуг з ТОВ «Форест» на суму 16121,03 грн., з                          ПП «Липко К.Д.» – 14459,00 грн., ПП «РедМет» - 64585,40 грн., СПД «Клименко В.М.» - 10709,97 грн., СПД «Заяць М.І.» - 1931,10 грн., ТОВ «Союзмаркет» - 9659,60 грн., ТОВ «Ферона» - 22678 грн., СПД «Семега М.П.» - 7819,98 грн.,                                   ТОВ «Днепросталь груп» - 3500,02 грн., ПП «Бовсуновський В.І.» - 27347,10 грн., ЗАО «Донецксталь» - 20860,68 грн., ТОВ «Фактор Нафтогаз» - 14937,10 грн., ТОВ «Юрдис» - 238677,33 грн., ТОВ «Арагон Плюс» - 65456,25 грн., ТОВ «Астрал» - 401424,79 грн., ТОВ «НК-Синтез» - 6782,53 грн., ТОВ «ФА-ОЙЛ» - 82854,73 грн. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірах встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України. Загальна сума вимог за цим пунктом складає 1009804,61 грн.; - стягнути з винних осіб нестачу деревини на загальну суму 1779,46 грн., в порядку та розмірах встановлених статтями 130-136 Кодексу законів про працю України, постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 116, з якої в порядку, визначеному вказаною постановою перерахувати в дохід Державного бюджету 889,73 грн. в ГУДКУ в Житомирській області код 22062510 МФО 811039 на рахунок № 31115102700426 із призначенням платежу «код 21080600 різниця між прямою сумою збитків від нестачі і фактично відшкодованою відповідно до пункту  10 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 116; - забезпечити відшкодування відповідно до чинного законодавства 2-х кратного розміру допущеної недостачі матеріальних цінностей на суму 19785,43 грн., яку перерахувати в дохід Державного бюджету ГУДКУ в Житомирській області код 22062510 МФО 811039 на рахунок №31115102700426 із призначенням платежу «код 21080600 різниця між прямою сумою збитків від нестачі і фактично відшкодованою відповідно до пункту 10 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 116. Не погодившись з даною вимогою,  позивач оскаржив її до суду. Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», чинного на час виникнення спірних правовідносин, головними завданнями органу державного фінансового контролю є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Відповідно до пункту 7 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства. Пунктом 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550 визначено, що, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Отже, відповідачу надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, у цій частині є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. При цьому в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача. Виходячи з наведеного, у органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки. Отже, такі збитки не можуть бути примусово стягнуті з підконтрольної установи шляхом вимоги, вони відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю і правильність їх обчислення, як і наявність підстав для відшкодування, перевіряє суд, який розглядає відповідний позов, а не позов підконтрольної установи про визнання протиправною вимоги про відшкодування збитків, яка не породжує безпосередньо права чи обов'язки для цієї установи, оскільки обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених  порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки. Даний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 21.04.2015 року у справі № 21-69а15. Відповідно до статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.   Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Згідно із вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин. В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем. Враховуючи вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, особа повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Враховуючи, що в оскаржуваній вимозі, яку Державне підприємство «Овруцьке лісове господарство» просить скасувати,  йдеться про стягнення збитків, а в силу вищезначених приписів такі збитки не можуть бути примусово стягнуті з підконтрольної установи шляхом вимоги, вони відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю і правильність їх обчислення, як і наявність підстав для відшкодування, перевіряє суд, який розглядає відповідний позов, а не позов підконтрольної установи про визнання протиправною вимоги про відшкодування збитків, отже дана вимога не породжує безпосередньо права чи обов'язки для цієї установи. З огляду на вищенаведене, оскаржувана вимога не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача, внаслідок чого підстави для звернення до суду із даним позовом – відсутні, а позов – задоволенню не підлягає. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, але судами допущено помилку в застосуванні норм матеріального та процесуального права,  що призвело до постановлення незаконного рішення, судові рішення першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, п о с т  а н о в и л а: Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Житомирській області – задовольнити. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01.11.2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2013 року – скасувати. Ухвалити нову постанову Відмовити Державному підприємству «Овруцьке лісове господарство» у задоволенні позовних вимог. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 – 244 Кодексу адміністративного судочинства України.                Судді:                                                                                               О.Є. Донець                                                                                                             А.О. Логвиненко В.Ф. Мороз