Постанова

від 16.12.2015 по справі 2а-520/09/1570

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" грудня 2015 р. м. Київ К/9991/6308/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Ємельянової В.І., Рецебуринського Ю.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.12.2009р. та постанову апеляційного суду Одеської області від 02.12.2011р. у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, а у квітні 2009 року з уточненою позовною заявою, про зобов'язання провести перерахунок та виплату державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з 01.01.2000р.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.12.2009р., яка змінена постановою апеляційного суду Одеської області від 02.12.2011р., позов задоволено частково з 24.02.2003р. по 31.12.2007р.

З такими рішеннями судів не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами рішення в частині відмови у позові та в цій частині ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Згідно статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам ІІ групи - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по IІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Судами встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом ІІ групи, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою. Позивачу виплачувались державна пенсія та щомісячна додаткова пенсія в розмірах, встановлених постановами Кабінету Міністрів України.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди виходили із пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами та із того, що відповідачем безпідставно виплачувались позивачу державна та щомісячна додаткова пенсії в меншому розмірі, ніж передбачено законом, оскільки у спірний період жодні обмеження розміру таких видів пенсії на законодавчому рівні встановлені не були, а тому при визначенні їх розміру слід керуватись положеннями статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постановами Кабінету Міністрів України.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи. Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів в цій частині не спростовують і є безпідставними.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що відповідно до статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії, а тому перерахунок має бути здійснено за період з 24.03.2003р.

Відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог з 01.01.2008р. суди виходили з того, що з 01.01.2008р. діє нова редакція статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому саме у відповідності до положень статей у новій редакції позивачу виплачувалась пенсія. Зміни внесені до Закону є чинними, а тому відповідач цілком законно керувався ними при виплаті пенсії позивачу.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не погоджується.

Так, змінюючи рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог апеляційний суд виходив із того, що на спірні правовідносини поширюється дія статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до якої нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії.

Однак при цьому, судами не враховано положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до пункту 16 Прикінцевих положень якого, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Оскільки статтею 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено інші ніж статтею 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» правила виплати пенсії за минулий час, а тому в цій частині Закон України «Про пенсійне забезпечення» застосуванню не підлягає.

В свою чергу статтею 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено виплату пенсії за минулий час без обмеження у часі лише в разі її попереднього нарахування. Оскільки суми належних позивачу пенсій нараховані не були, а тому на спірні правовідносини положення статті 46 зазначеного Закону також не поширюється.

Таким чином, оскільки законами з питань пенсійного забезпечення не встановлено інші строки звернення до суду за захистом порушених прав, а тому до спірних правовідносин слід застосувати строк, який передбачено статтею 99 КАС України.

Враховуючи, що пенсія є щомісячним платежем, про виплату її в меншому розмірі, ніж передбачено законом, та відповідно порушення своїх прав позивач дізнавався отримуючи таке підвищення за відповідний місяць, а тому перебіг строку звернення до суду з вимогами за кожен конкретний місяць розпочинається у цьому місяці, й позовні вимоги підлягають задоволенню в межах річного строку звернення до суду передбаченого статтею 99 КАС України, тобто з 24.02.2005р.

Крім того, Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік» було обмежено виплату основної та додаткової пенсії, передбаченої статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а рішення Конституційного Суду України про визнання таких обмежень неконституційними були постановлені 09.07.2007р. та 22.05.2008р. відповідно.

За таких обставин, вимоги позивача за 2007 та 2008 роки підлягають частковому задоволенню з 09.07.2007р. та з 22.05.2008р.

У 2009, 2010 роках на законодавчому рівні жодних обмежень щодо виплати основної та додаткової пенсій встановлено не було, а тому вони підлягають виплаті в розмірах, встановлених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Крім того, пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» № 3491-VI Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення, зокрема, статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання вимог Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» № 3491-VI Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011р., пунктами 1 та 3 якої визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.

За таких обставин вимоги позивача підлягають задоволенню з 24.02.2005р. по 31.12.2006р., з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 23.07.2011р.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.12.2009р. та постанову апеляційного суду Одеської області від 02.12.2011р. у даній справі скасувати.

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області щодо відмови нарахувати ОСОБА_1 державну пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 24.02.2005р. по 31.12.2006р., з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 23.07.2011р. з врахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: В.І. Ємельянова

Ю.Й. Рецебуринський