Рішення

від 21.12.2015 по справі 905/2898/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.12.2015 Справа № 905/2898/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Рильцовій Є.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента.ЛТД» , м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнобиль-Милосердя» , м. Донецьк

про стягнення основного боргу в сумі 152708,27грн., 10% річних в розмірі 00,01грн., інфляційних нарахувань в розмірі 00,01грн., пені в розмірі 00,01грн., штрафу в розмірі 00,01грн.

за участю уповноважених представників :

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю №б/н від 20.08.2015р.);

від відповідача: не з`явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 21.12.2015р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Вента.ЛТД м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Чорнобиль-Милосердя м. Донецьк про стягнення основного боргу у розмірі 211796,20грн., 10% річних у розмірі 27263,24грн., інфляційні втрати у розмірі 98637,25грн., пеню у розмірі 27664,64грн., 10% штрафу у розмірі 21179,62грн.

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями, позовну заяву призначено до розгляду судді Левшиній Я.О.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором №2006 від 01.09.2012р. з оплати поставленого товару, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування 10% річних, інфляції, пені та штрафу.

Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на ст. ст. 11, 509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 174, 181, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 5, 12, 13, 54, 55, 56, 65 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав наступні документи: супровідний лист - пояснення №1054/1 від 20.10.2015р. з додатками; розрахунок 10% річних, збитків від інфляції, пені, 10% штрафу, загальної суми позову; довіреність №331 від 01.07.2014р. на отримання товару; товарно-транспортні накладні: №3156996/7 від 11.07.2014р., №3156997 від 11.07.2014р., №3157004/7 від 11.07.2014р., №3157005 від 11.07.2014р., №3157006/7 від 11.07.2014р., №3157007 від 11.07.2014р., №3157036 від 11.07.2014р., №3157044/7 від 11.07.2014р., №3157063/7 від 11.07.2014р., №3157064 від 11.07.2014р., №3157075/7 від 11.07.2014р., №3157076 від 11.07.2014р., №3157077 від 11.07.2014р., №3157085/7 від 11.07.2014р., №3157086 від 11.07.2014р., №3157142/7 від 11.07.2014р., №3157143 від 11.07.2014р., №3157197/7 від 11.07.2014р., №3157261 від 14.07.2014р., №3157273/7 від 14.07.2014р., №3157284/7 від 14.07.2014р., №3157261 від 14.07.2014р., №3157285 від 14.07.2014р., №3157286/7 від 14.07.2014р., №3157287 від 14.07.2014р., №3157288/7 від 14.07.2014р., №3157289 від 14.07.2014р., №3157307/7 від 14.07.2014р., №3157324/7 від 14.07.2014р., №3157325 від 14.07.2014р., №3157342/7 від 14.07.2014р., №3157343 від 14.07.2014р., №3157344/7 від 14.07.2014р., №3157345 від 14.07.2014р., №3157363 від 14.07.2014р., №3157364 від 14.07.2014р., №3157464/7 від 14.07.2014р., №3157465 від 14.07.2014р., №3157466/7 від 14.07.2014р., №3157520 від 14.07.2014р., №3157521 від 14.07.2014р., №3157544/7 від 14.07.2014р., №3157545 від 14.07.2014р., №3157651 від 15.07.2014р., №3157667/7 від 15.07.2014р., №3157668/7 від 15.07.2014р., №3157671/7 від 15.07.2014р., №3157672/7 від 15.07.2014р., №3157674/7 від 15.07.2014р., №3157675 від 15.07.2014р., №3157685/7 від 15.07.2014р., №3157686 від 15.07.2014р., №3157706/7 від 15.07.2014р., №3157707 від 15.07.2014р., №3157774/7 від 15.07.2014р., №3157909/7 від 15.07.2014р., №3157911/7 від 15.07.2014р., №3157912 від 15.07.2014р., №3157913/7 від 15.07.2014р., №3157937 від 15.07.2014р., №3157961 від 16.07.2014р., №3157980/7 від 16.07.2014р., №3157983/7 від 16.07.2014р., №3157984 від 16.07.2014р., №3157991/7 від 16.07.2014р., №3157992 від 16.07.2014р., №3158241 від 17.07.2014р., №3158242 від 17.07.2014р., №3158243 від 17.07.2014р., №3158271/7 від 17.07.2014р., №3158283/7 від 17.07.2014р., №3158305 від 17.07.2014р., №3158306 від 17.07.2014р., №3158323/7 від 17.07.2014р., №3158324/7 від 17.07.2014р., №3158372/7 від 17.07.2014р., №3158595/7 від 18.07.2014р., №3158596/7 від 18.07.2014р., №3158630/7 від 18.07.2014р., №3158637/7 від 18.07.2014р., №3158673/7 від 18.07.2014р., №3158718/7 від 18.07.2014р., №3158911/7 від 21.07.2014р.; реєстри видаткових накладних до зведених податкових накладних: №83998/7 від 31.07.2014р., №83999 від 31.07.2014р.; довідки з ЄДРПОУ стосовно статусу та місцезнаходження позивача та відповідача; правоустановчі документи; договір №2006 від 01.09.2012р.; ліцензію №598370 на роздрібну торгівлю лікарськими засобами.

Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: довіреність б/н від 20.08.2015р. на представника; пояснення №315-юр від 10.11.2015р.; акт звірки взаєморозрахунків; витяг з ЄДРПОУ стосовно статусу та місцезнаходження позивача; довідка №314-юр від 10.11.2015р. про відсутність в провадженні господарського суду або іншого органу, який у межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи зі спору між сторонами цієї справи, про цей предмет, з тих же підстав; пояснення №338/юр від 03.12.2015р., в яких позивач зазначив, що товар за договором поставки №2006 від 01.09.2012р. був поставлений у дати якими датовані товарно-транспортні накладні, за виключенням наступних 6 накладних: №3157544/7 від 14.07.2014р., №3157545 від 14.07.2014р., №3157774/7 від 15.07.2014р., №3157909/7 від 15.07.2014р., №3157913/7 від 15.07.2014р., №3158372/7 від 17.07.2014р., товар за якими отриманий на наступний день від дати накладної згідно відмітки отримувача товару біля підпису та печатки відповідача; заява про зменшення позовних вимог №339/юр від 03.12.2015р.; розрахунок 10% річних, розрахунок загальної суми позову; пояснення №351/юр від 15.12.2015р., в яких позивач зазначив, що товарно-транспортні накладні №3157078/7 від 11.07.2014р., №3157196/7 від 11.07.2014р., №3157260/7 від 14.07.2014р., №3157278/7 від 14.07.2014р., №3157279 від 14.07.2014р., №3157971/7 від 16.07.2014р., №3157972 від 16.07.2014р., №3158043/7 від 16.07.2014р., №3158044 від 16.07.2014р., №3158365/7 від 17.07.2014р., №3158366 від 17.07.2014р., №3158594 від 18.07.2014р., №3158615/7 від 18.07.2014р., №3158674/7 від 18.07.2014р., №3158731/7 від 18.07.2014р., №3158732 від 18.07.2014р., №3158884/7 від 21.07.2014р., №3158896/7 від 21.07.2014р., №3158897/7 від 21.07.2014р., №3158942/7 від 21.07.2014р. не додані до позову у зв'язку з тим, що їх оригінали не збереглися, а також зазначив, що грошове зобов'язання за товарно-транспортною накладною №3156996/7 від 11.07.2014р. відповідачем виконано частково, оплачено 10128,96грн., що підтверджується банківською випискою за 24.07.2014р. на суму 114418,54грн., борг за вказаною накладною складає 111,79грн. і сума основної заборгованості врахована з цією оплатою першої простроченої накладної; заява про зменшення позовних вимог №352/юр від 15.12.2015р. та повернення судового збору в частині зменшених позовних вимог; довідка №1151 від 15.12.2015р. про реєстрацію податкових накладних №83998/7 від 31.07.2014р., №83999 від 31.07.2014р. в реєстрі податкових накладних; податкові накладні №83998/7 від 31.07.2014р., №83999 від 31.07.2014р.; банківська виписка за 24.07.2014р.

Представник позивача у судове засідання 21.12.2015р. з'явився, надав заяву від 21.12.2015р. про зменшення позовних вимог та клопотання про повернення судового збору в частині зменшених позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання 21.12.2015р. не з'явився, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом своєчасного публікування на офіційному веб-порталі Судова влада України оголошень про призначення судового засідання по справі №905/2898/15.

Відповідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач зареєстрований за адресою, вказаною у позовній заяві, а саме: 83012, Донецька область, м. Донецьк, Куйбишевський район, вул.Куйбишева, 161.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

04.09.2012р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладений договір поставки №2006 (далі договір), згідно п.п. 1.1. якого постачальник зобов'язався поставляти і передавати у власність покупця лікарські препарати та медичні товари (далі-товари), а покупець- приймати вищевказаний товар і вчасно оплачувати його на умовах, передбачених даним договором.

Асортимент, кількість і ціна товару, що поставляється, визначаються в специфікаціях чи накладних, що визнаються специфікаціями, що складаються на кожну партію товару, що поставляється, і є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2. договору).

Згідно п. 3.1. договору, поставка здійснюється транспортом постачальника та за рахунок постачальника, окремими партіями, після складання та узгодження заявки. Заявка узгоджується сторонами по телефону, факсу або в іншій формі.

Відповідно п.п. 4.1.,4.2. договору, покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений в даному договорі. Термін оплати покупцем кожного конкретного постачання постачальник вказує у відповідній накладній, при цьому перебіг терміну оплати починається з першого дня дати відвантаження товару покупцю. У випадку, якщо постачальником в накладній не зазначений конкретний термін чи дата його оплати, оплата покупцем повинна бути здійснена в повному обсязі в термін, не більш десяти календарних днів з дати відвантаження товару. У випадку наявності у покупця заборгованості за товар по двом або більше накладним, всі платежі, що покупець перераховує постачальнику, зараховується насамперед в рахунок погашення заборгованості за товар, що отриманий раніше, незалежно від призначення платежу, вказаному в платіжному документі.

За умовами п. 5.1. договору, за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець на вимогу постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також відповідно до ст. 625 ЦК України сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та сплачує 10% річних з простроченої суми. Якщо порушення строків оплати триває більш ніж 30 календарних днів, покупець додатково на вимогу постачальника оплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожен випадок такого порушення.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом 12 місяців, а в частині виконання грошових зобов'язань - до повного завершення. У випадку відсутності повідомлення від сторін про намір розірвати даний договір у період не менш ніж за 2 тижні до закінчення терміну дії договору, останній вважається пролонгованим на той же строк і на тих же умовах (п. 8.1. договору).

Як вказує позивач, на виконання умов договору поставки №2006 від 04.09.2012р. у період з 11.07.2014р. по 21.07.2014р., він здійснив поставку товару на суму 221925,16грн.

Відповідач своє зобов'язання з оплати вартості поставленого товару належним чином не виконав, здійснив часткову оплату в сумі 10128,96грн.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до господарського суду з розглядуваним позовом.

08.12.2015р. позивач надав до суду заяву про зменшення позовних вимог №339/юр від 03.12.2015р., в якій просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 211796,20грн., 10% річних в розмірі 27258,23грн., інфляційні нарахування в розмірі 98637,25грн., пеню в розмірі 27664,64грн., штраф в розмірі 21179,62грн.

18.12.2015р. позивач надав до суду заяву про зменшення позовних вимог №352/юр від 15.12.2015р., в якій просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 211796,20грн., 10% річних в розмірі 00,01грн., інфляційні нарахування в розмірі 00,01грн., пеню в розмірі 00,01грн., штраф в розмірі 00,01грн.

21.12.2015р. позивач надав до суду заяву про зменшення позовних вимог б/н від 21.12.2015р., в якій просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 152708,27грн., 10% річних в розмірі 00,01грн., інфляційні нарахування в розмірі 00,01грн., пеню в розмірі 00,01грн., штраф в розмірі 00,01грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд розглядає справу в контексті позовних вимог, викладених у позовній заяві з урахуванням остаточної заяви про зменшення позовних вимог б/н від 21.12.2015р., а саме: про стягнення основного боргу в сумі 152708,27грн., 10% річних в розмірі 00,01грн., інфляційних нарахувань в розмірі 00,01грн., пені в розмірі 00,01грн., штрафу в розмірі 00,01грн.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного договору поставки №2006 від 01.09.2012р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов'язаний сплатити постачальнику певну грошову суму. В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов'язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір поставки №2006 від 01.09.2012р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 692 цього Кодексу визначено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару. Як було встановлено судом, сторони визначили порядок оплати у договорі поставки №2006 від 01.09.2012р. - термін оплати покупцем кожного конкретного постачання постачальник вказує у відповідній накладній, при цьому перебіг терміну оплати починається з першого дня дати відвантаження товару покупцю. У товарно-транспортних накладних, доданих до матеріалів справи, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог, встановлений строк оплати - з відстрочкою платежу в 14 днів.

Таким чином, наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що із отриманням відповідачем за видатковими накладними №3156996/7 від 11.07.2014р., №3156997 від 11.07.2014р., №3157004/7 від 11.07.2014р., №3157005 від 11.07.2014р., №3157006/7 від 11.07.2014р., №3157007 від 11.07.2014р., №3157036 від 11.07.2014р., №3157044/7 від 11.07.2014р., №3157063/7 від 11.07.2014р., №3157064 від 11.07.2014р., №3157075/7 від 11.07.2014р., №3157076 від 11.07.2014р., №3157077 від 11.07.2014р., №3157085/7 від 11.07.2014р., №3157086 від 11.07.2014р., №3157142/7 від 11.07.2014р., №3157143 від 11.07.2014р., №3157197/7 від 11.07.2014р., №3157261 від 14.07.2014р., №3157273/7 від 14.07.2014р., №3157284/7 від 14.07.2014р., №3157261 від 14.07.2014р., №3157285 від 14.07.2014р., №3157286/7 від 14.07.2014р., №3157287 від 14.07.2014р., №3157288/7 від 14.07.2014р., №3157289 від 14.07.2014р., №3157307/7 від 14.07.2014р., №3157324/7 від 14.07.2014р., №3157325 від 14.07.2014р., №3157342/7 від 14.07.2014р., №3157343 від 14.07.2014р., №3157344/7 від 14.07.2014р., №3157345 від 14.07.2014р., №3157363 від 14.07.2014р., №3157364 від 14.07.2014р., №3157464/7 від 14.07.2014р., №3157465 від 14.07.2014р., №3157466/7 від 14.07.2014р., №3157520 від 14.07.2014р., №3157521 від 14.07.2014р., №3157544/7 від 14.07.2014р., №3157545 від 14.07.2014р., №3157651 від 15.07.2014р., №3157667/7 від 15.07.2014р., №3157668/7 від 15.07.2014р., №3157671/7 від 15.07.2014р., №3157672/7 від 15.07.2014р., №3157674/7 від 15.07.2014р., №3157675 від 15.07.2014р., №3157685/7 від 15.07.2014р., №3157686 від 15.07.2014р., №3157706/7 від 15.07.2014р., №3157707 від 15.07.2014р., №3157774/7 від 15.07.2014р., №3157909/7 від 15.07.2014р., №3157911/7 від 15.07.2014р., №3157912 від 15.07.2014р., №3157913/7 від 15.07.2014р., №3157937 від 15.07.2014р., №3157961 від 16.07.2014р., №3157980/7 від 16.07.2014р., №3157983/7 від 16.07.2014р., №3157984 від 16.07.2014р., №3157991/7 від 16.07.2014р., №3157992 від 16.07.2014р., №3158241 від 17.07.2014р., №3158242 від 17.07.2014р., №3158243 від 17.07.2014р., №3158271/7 від 17.07.2014р., №3158283/7 від 17.07.2014р., №3158305 від 17.07.2014р., №3158306 від 17.07.2014р., №3158323/7 від 17.07.2014р., №3158324/7 від 17.07.2014р., №3158372/7 від 17.07.2014р., №3158595/7 від 18.07.2014р., №3158596/7 від 18.07.2014р., №3158630/7 від 18.07.2014р., №3158637/7 від 18.07.2014р., №3158673/7 від 18.07.2014р., №3158718/7 від 18.07.2014р., №3158911/7 від 21.07.2014р. товару, у нього виникло зобов'язання з його оплати у визначених в накладних сумах.

Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Дослідивши надані позивачем докази, судом встановлено, що у період з 11.07.2014р. по 21.07.2014р. позивачем було поставлено відповідачу товар за вищевизначеними товарно-транспортними накладними.

Відповідач свої обов'язки з оплати поставленого товару належним чином не виконав.

Таке неналежне виконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник у разі прострочення виконання грошового зобов'язання має на вимогу кредитора сплатити заборгованість.

Таким чином, відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язків з оплати поставленого товару, оскільки зі змісту наявних документів вбачається, що він був отриманий останнім.

Відповідачем дане у порядку встановленому господарським процесуальним законодавством не спростовано.

З урахуванням наведених вище висновків суду та положень діючого законодавства, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 152708,27грн.

Відповідно до ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п. 1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п. 5.1. сторони встановили, що за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець на вимогу постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також відповідно до ст. 625 ЦК України сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та сплачує 10% річних з простроченої суми. Якщо порушення строків оплати триває більш ніж 30 календарних днів, покупець додатково на вимогу постачальника оплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожен випадок такого порушення.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 10% річних в розмірі 00,01грн., втрати від інфляції в розмірі 00,01грн., пеню в розмірі 00,01грн., штраф в розмірі 00,01грн.

Відповідно п. 1.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , попереднє, до подання позову до господарського суду, звернення кредитора до боржника з вимогою про сплату сум пені, інфляційних нарахувань та процентів річних не передбачено законом і тому не є обов'язковим. Отже, неподання позивачем (кредитором) доказів такого звернення не тягне за собою відмови в задоволенні відповідних позовних вимог.

Суд враховує, що в товарно-транспортних накладних за договором поставки №2006 від 01.09.2012р. сторони встановили порядок та термін оплати за поставлений товар - з відстрочкою платежу в 14 днів від дати поставки товару.

Перевіривши арифметичний розрахунок 10% річних, інфляційних нарахувань, пені, штрафу, правові підстави, період та порядок їх нарахування, суд дійшов висновку про задоволення цих вимог у сумах: 00,01грн., 00,01грн., 00,01грн., 00,01грн. відповідно.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються відповідача.

В заяві про зменшення позовних вимог б/н від 21.12.2015р. позивач заявив клопотання про повернення сплаченого судового збору в частині зменшених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що з урахуванням остаточної заяви про зменшення позовних вимог б/н від 21.12.2015р. позивач просив стягнути з відповідача основний борг в розмірі 152708,27грн., 10% річних в розмірі 00,01грн., інфляційні нарахування в розмірі 00,01грн., пеню в розмірі 00,01грн., штраф в розмірі 00,01грн. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5798,12грн.

У відповідності до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у такому випадку слід сплачувати судовий збір за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, які згідно ч. 2 ст. 4 вказаного Закону складають для господарський судів: за подачу позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

1,5 відсотки ціни позову дорівнює судовому збору у розмірі 2290,62грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його оплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи наведене, сплачений судовий збір у розмірі 3507,50грн. підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю «Вента.ЛТД» , м. Дніпропетровськ.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 202, 253, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.7 Закону України «Про судовий збір» , суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента.ЛТД» , м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнобиль-Милосердя» , м. Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 152708,27грн., 10% річних в розмірі 00,01грн., інфляційних нарахувань в розмірі 00,01грн., пені в розмірі 00,01грн., штрафу в розмірі 00,01грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнобиль-Милосердя» (83012, м. Донецьк, Куйбишевський район, вул. Куйбишева, 161, ЄДРПОУ 36934643) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента.ЛТД» (49000,м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, Узвіз Селянський, 3а, ЄДРПОУ 21947206) основний борг в сумі 152708,27грн., 10% річних в розмірі 00,01грн., інфляційні нарахування в розмірі 00,01грн., пеню в розмірі 00,01грн., штраф в розмірі 00,01грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 2290,62грн. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента.ЛТД» (49000, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, Узвіз Селянський, 3а, ЄДРПОУ 21947206) судовий збір у розмірі 3507,50грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 21.12.2015р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.12.2015р.

Суддя Я.О. Левшина

Вх: 17249/15

надруковано 3 прим.:

1 - ГСДО,

1 - позивачу,

1 - відповідачу.