Постанова

від 12.06.2012 по справі 2а/0470/18022/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/18022/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Потолової Г.В.

при секретарі - Московській О.Г.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промислового агентства Гермес до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання нечинним і скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Промислового агентства Гермес звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про визнання незаконними дій працівників Південної міжрайонної державної податкової інспекції щодо визнання нікчемними правочинів, укладених між ТОВ ПА ОСОБА_3 та ТОВ Інтерсервіс-Постач , ТОВ Гранд Буд Престиж ; визнання незаконним зміст Акту про результати позапланової виїзної перевірки позивача від 02.09.2011р. №1154/231/35600655; визнання нечинним і скасування податкового повідомлення-рішення Південної МДПІ №0002032301 від 06.09.2011р.

На усунення недоліків 27.02.2012р. позивач до справи надав змінені позовні вимоги, за змістом яких просить про визнання протиправними дій працівників Південної міжрайонної державної податкової інспекції, що полягають в самостійному визнанні нікчемними правочинів, укладених між ТОВ ПА Гермес та ТОВ Інтерсервіс-постач , ТОВ Гранд Буд Престиж ; визнання протиправними дій відповідача щодо формулювання висновків, викладених у акті про результати позапланової виїзної перевірки позивача від 02.09.2011р. №1154/231/35600655; визнання нечинним і скасування податкового повідомлення-рішення Південної МДПІ №0002032301 від 06.09.2011р. про донарахування ТОВ ПА Гермес податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 254895грн.00коп.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги. В обґрунтування своїх вимог стверджує, що відповідач за змістом спірного Акту, встановивши на підставі власних припущень недійсність (нікчемність) укладених позивачем правочинів та порушення ним норм цивільного законодавства, без встановлення в передбаченому законодавством порядку будь-яких фактичних обставин та належних доказів, перевищив службові повноваження, привласнив функції судових органів та грубо порушив норми законодавства України, тому просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень, у зв'язку з чим просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Промислового агентства Гермес (код ЄДРПОУ 37276482), зареєстроване Виконавчим комітетом Криворізької міської ради від 18.12.2007р.

Згідно довідки про взяття на облік платника податків, позивач перебуває на податковому обліку у Південній МДПІ у м.Кривий Ріг 19.12.2007р. за №5332.

Отже, позивач належним чином зареєстрований, як юридична особа, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності в Україні.

На підставі наказу від 08.08.2011р. №1373, згідно з п.п.20.1.4, п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ ПА Гермес з питань достовірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ Інтерсервіс-Постач , код за ЄДРПОУ 37276482 та ТОВ Гранд Буд Престиж код за ЄДРПОУ 37276498 за період з 01.01.2011р. по 31.03.2011р.

За результатами перевірки складено акт від 02.09.2011р. №1154/231/35600655, в якому встановлено порушення ТОВ ПА Гермес вимог п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України у результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 254895грн.00коп., у тому числі за червень 2011року - 24895грн.00коп. (а.с.18-65).

Так, в ході перевірки встановлено, наступне.

ТОВ ПА Гермес подано до податкової декларацію з ПДВ за січень 2011р. та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку у з виправленням самостійно виявлених помилок, тобто позивачем самостійно відкоригована (зменшена) сума податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок виключення зі складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за січень 2011р. суми податку на додану вартість за податковою накладною від 24.01.2011р. №430 на загальну суму 203895грн.00коп., в.т.ч. ПДВ - 33983грн.00коп., яка виписана ТОВ Інтерсервіс-Постач .

У січні 2011р. між ТОВ Інтерсервіс-Постач в особі директора ОСОБА_4 та ТОВ ПА Гермес , в особі директора ОСОБА_5 укладено договір №01-ПАГ-2011 від 10.01.2011р. На виконання умов зазначеного договору позивачем у січні 2011р. перераховано грошові кошти, як попередню оплату за футеровку №2, згідно платіжного доручення у сумі 203898грн.00коп., на що отримано податкову накладну №430 від 24.01.2011р. на суму 203895грн.00коп., оформлену ТОВ Інтерсервіс-Постач . У березні 2011р. ТОВ Інтерсервіс-Постач згідно договору №01-ПАГ-2011 від 10.01.2011р. та на підставі отриманої від ТОВ ПА Гермес переплати, здійснено поставку товару на суму 386869грн.94коп. (у т.ч. ПДВ - 64478грн.32коп.), на що виписано видаткові накладні.

Так, між ТОВ Гранд-Буд Престиж (продавець) в особі директора ОСОБА_6 та ТОВ ПА Гермес в особі директора ОСОБА_5 укладено договір №02-ПАГ-2011р. від 25.01.2011р. На виконання умов зазначеного договору позивачем у січні 2011р. перераховано грошові кошти, як попередню оплату за футеровку №6, згідно платіжного доручення у сумі 641712грн.00коп., на що отримано податкову накладну №553 від 28.01.2011р. на суму 641712грн.00коп. На виконання умов договору у лютому 2011р. ТОВ ПА Гермес перерахувало грошові кошти, як попередню оплату за футеровку №6 та решітку №1 згідно зазначеного договору платіжним дорученням №14 від 24.02.2011р. у сумі 600000,00грн., на що отримано податкову накладну оформлену ТОВ Гранд-Буд Престиж . Відповідно у лютому - березні 2011р. ТОВ Гранд-Буд Престиж згідно договору №02-ПАГ-2011 від 25.01.2011р. та на підставі отриманої від ТОВ ПА Гермес переплати, здійснено поставку товару на загальну суму 1202499грн.00коп. (у т.ч. ПДВ - 200416грн.50коп.). Для підтвердження транспортування товару надані товарно-транспортні накладні, інших документів, які підтверджують фат поставки товару, а саме: актів приймання-передачі товару, сертифікати походження товару до перевірки не надано.

Південною МДПІ у м.Кривому Розі отримано від ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська акт перевірки від 19.08.2011р. №2758/23-307/37276482 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки по ТОВ Інтерсервіс-Постач з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства України за період з 01.10.2010р. по 30.04.2011р. за змістом якого зазначено, що податковий кредит ТОВ Інтерсервіс-Постач заявлений у податкових декларація за січень - березень 2011року не підтверджується податковими зобов'язаннями постачальників, також перевіркою повноти визначення податкового кредиту встановлено завищення на суму 3738460,00грн. за січень 2011р. та 3783381,00грн. за березень 2011р.

Південною МДПІ у м.Кривому Розі отримано від ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська акт перевірки від 19.08.2011р. №2755/23-307/37276498 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки по ТОВ Гранд Буд Престиж (код ЄДРПОУ 37276498) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства України за період з 01.10.2010р. по 31.03.2011р. за змістом якого зазначено, що податковий кредит ТОВ Гранд Буд Престиж заявлений у податкових декларація за січень - березень 2011року не підтверджується податковими зобов'язаннями постачальників.

Отже, в ході проведення перевірки встановлено, що фактичне відвантаження товару або надання послуг чи виконання робіт покупцям з боку ТОВ Гранд Буд Престиж не є можливим. Перевіркою встановлено ведення ТОВ Гранд Буд Престиж податкового обліку безтоварних операцій, яка пов'язана з наданням податкової вигоди для третіх осіб внаслідок формування для них штучних валових витрат та податкового кредиту. Єдиною метою укладених угод між вище переліченим переліком постачальників та ТОВ Інтерсервіс-Постач , є штучне створення податкового кредиту з ПДВ та валових витрат для вище зазначених покупців.

Щодо взаємовідносин ТОВ ПА Гермес з ТОВ Гранд Буд Престиж встановлено завищення ТОВ ПА Гермес суми податкового кредиту з ПДВ у розмірі 190417,00грн., крім того укладений між ним правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків у січні-березні 2011 року, що обумовлені ними (п.5 ст.203 Цивільного кодексу України). перевіркою встановлено, що вищевказану суму ПДВ у розмірі 190417,00грн. ТОВ ПА Гермес включено до складу податкового кредиту у червні 2011р., чим порушило вимоги ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочину з ТОВ Гранд Буд Престиж .

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0002032301 від 06.09.2011р., згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 254896грн.00коп. (а.с.67).

Не погоджуючись з рішенням податкового органу, позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що згідно укладених договорів між ТОВ ПА Гермес , ТОВ Інтерсервіс-Постач та ТОВ Гранд Буд Престиж витрати на доставку товару несе покупець і, відповідно, позивач був зобов'язаний лише оплатити вартість доставки, залишивши за продавцем право визначити самостійно пункт завантаження товару, вантажовідправника та перевізника, а за собою - право визначити пункт відвантаження товару, тобто саме ТОВ ПА Гермес повинно було зазначити місце розвантаження товару умовами договору не скріплено, а відтак підприємство мало на це право протягом усього строку дії договору.

Також, позивач посилається на те, що придбавав товари у ТОВ Інтерсервіс-Постач та ТОВ Гранд Буд Престиж з метою їх подальшого перепродажу на ДП Східний ГЗК і таким чином перевозити придбаний товар за своїм місцезнаходженням і зберігати його на власних площах потреби не мало. Тобто, позивач вважає, що обов'язку підприємства, яке придбало товари (здійснило їх оплату, фактично отримало їх у постачальника за товарною накладною) перевезти цей товар на власні площі в діючому законодавстві України не міститься. Свої обов'язки з оплати придбаних у підприємств-постачальників товарів позивач виконав, товари оплачені грошовими коштами підприємства з розрахункового рахунку, що не заперечується в акті перевірки.

Позивач звертає увагу, що відповідач взагалі не бере до уваги, що підприємство-постачальник взагалі не зобов'язане мати у власності вантажні транспортні засоби для здійснення діяльності по торгівлі. Позивач вважає, що із наданих до огляду документів (товарно-транспортних накладних) витікає, що підприємства користувалися послугами сторонніх перевізників при відвантаженні придбаних у них товарів, а підприємства - покупці в подальшому просто відшкодували їх вартість автотранспортних послуг, що зовсім не протирічить вимогам діючого законодавства.

Крім того, позивач стверджує, що висновки податкового органу протирічать самі собі з одного боку стверджуючи, що у підприємств, які здійснювали постачання товарів для потреб ТОВ ПА Гермес відсутні необхідні засоби для здійснення торгівельних операцій, водночас наводячи перелік офісних та складських приміщень, що орендуються цими підприємствами.

Позивач посилається, що отримані від постачальників супровідні документи на товар, а саме: сертифікат походження та якості заводу-виробника, в подальшому передані покупцям разом з проданою продукцією та зберігання даних документів, як первинних для бухгалтерського та податкового обліку законодавством не передбачено.

Таким чином, на думку позивача, відсутність сертифікатів походження не впливає на фінансові результати ведення бухгалтерського та податкового обліку, щодо товарів, які придбавало та в подальшому продавало ТОВ ПА Гермес .

Більш того, позивач посилається, що постановами Дніпропетровського окружного адміністративного суду податкова звітність ТОВ Інтерсервіс-Постач (постанова від 20.09.2011р. у справі №2а/0470/10293/11) та ТОВ Гранд Буд Престиж (постанова від 09.09.2011р. у справі №2а/0470/10294/11) визнана належною податковою звітністю, а дії податкових органі, які вмістили до акту перевірки протилежне твердження визнані незаконними.

Тобто, позивач вважає, що висновок відповідача в акті перевірки від 02.09.2011р. №1154/231/35600655 - щодо недійсності (нікчемності) укладених позивачем правочинів та порушення ним норм цивільного законодавства, зроблений податковим органом на підставі власних припущень, без встановлення в передбаченому законодавством порядку будь-яких фактичних обставин та належних доказів, перевищив службові повноваження, привласнив функції судових органів, грубо порушив норми закону.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, в обґрунтування своїх заперечень стверджує, що невиїзна позапланова перевірка ТОВ ПА Гермес з питань достовірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ Інтерсервіс-Постач та ТОВ Гранд Буд Престиж проведена фахівцями правомірно, згідно вимог законодавства України, і в результаті якої, відповідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, встановлено розбіжність у сумі 64478грн.32коп. по взаємовідносинах з ТОВ Інтерсервіс-Постач , а також розбіжність у сумі 190416,50грн. по взаємовідносинам з ТОВ Гранд Буд Престиж .

Відповідач вказує, що згідно матеріалів адміністративного позову, товар від ТОВ Інтерсервіс-Постач та ТОВ Гранд Буд Престиж оприбутковано ТОВ ПА Гермес у відповідності до прибуткового ордеру, сертифікати якості (походження) даної продукції до перевірки надані не були.

Відповідач вважає, що доводи позивача, наведені у позові, не надають податкового роз'яснення стосовно походження товару, проте встановлюють обставини, що не спростовують відсутність у контрагентів трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту, тощо. Відповідач вважає, що враховуючи викладене, та те, що відповідні документи до перевірки надані не були, та відповідно, факт його реального існування в момент придбання підприємством ТОВ Інтерсервіс-Постач та ТОВ Гранд Буд Престиж у виробника та при подальшій реалізації підприємству ТОВ ПА Гермес , що в свою чергу характеризує таку фінансово-господарську діяльність, як таку, що не має результатів та правових наслідків, крім тих, що сприяють мінімізації податкових зобов'язань.

Отже, на думку відповідача, враховуючи вище викладене, контрагенти ТОВ Інтерсервіс-Постач та ТОВ Гранд Буд Престиж здійснювали діяльність спрямовану та здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, відповідно, взаємовідносини суб'єкта господарювання ТОВ ПА Гермес з даними контрагентами у перевіряємому періоді носять характер вигодо формуючих та таких, що порушують ч.1 ч.5 ст.203, ч.1 ч.2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства.

Крім того, відповідач стверджує, що на запит податкового органу отримано відповідь, що вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 12.08.2011р.:

- ОСОБА_6 визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.28, ч.3, 205 ч.2, 366 ч.2 КК України та засуджений із застосуванням ст.ст.70, 75 КК України до п'яти років позбавлення волі з позбавленням обіймати посади, пов'язані з виконання адміністративно-господарчих та організаційно-розпорядчих обов'язків строк на три роки, з іспитовим строком на три роки;

- ОСОБА_4 на підставі ст.1 п. в , ст.6 Закону України Про амністію у 2011 році від 08.07.2011р., звільнений від кримінальної відповідальності, провадження у кримінальній справі справ відносно ОСОБА_4, за обвинуваченням у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.28 ч.2, 205 ч.1, 28 ч.3, 205 ч.2, 366 ч.2 Кримінального кодексу України - закрито.

Таким чином, враховуючи вище зазначене відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Статтею 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно зі п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та збрів, а також дотримання валютного та іншого законодавств, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи..., та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності..., а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Так, відповідно до п.73.3. ст.73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. Таким чином передача запиту на отримання інформації до підрозділу податкової міліції не є законним способом отримання податкової інформації від платника.

Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПС України від 22.12.2010 року №984 (далі - порядок №984), визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п.5.2. Розділу II Порядку №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Наведене вказує на те, що відповідач зобов'язаний був звернутися до позивача з дотриманням порядку отримання податкової інформації, встановленого ст.73 Податкового кодексу України. У разі відмови з боку позивача - скласти акт про таку відмову, або у разі отримання таких документів дослідити їх та систематизовано, як того вимагає пункт 4 Розділу І Порядку №984, викласти факти, що міститься в таких первинних документах та надати їм об'єктивну оцінку.

Згідно із п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг.

Отже, для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Статтею 627 Цивільного кодексу України, передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За змістом ч.2 цієї ж статті Договори є двосторонніми правочинами.

Згідно ч.1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За приписом ст.206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Крім того, ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

За приписом ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 203 ЦК передбачено, зо зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Згідно ст.228 ЦК, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Системний аналіз вищевказаних норм говорить про те, що правочином є лише ті зобов'язання сторін, які витікають із цивільно-правового (господарського) договору.

Правовідносини між платником і державою з приводу оподаткування результатів господарських операцій (правочинів) є адміністративними, публічно-правовими, а тому мета особи на несплату податків не може бути підставою для висновку про нікчемність договору як такого, що порушує публічний порядок, за умови фактичного виконання цивільно-правових зобов'язань та реальності вчинених господарських операцій. В акті перевірки взагалі не зазначено аналізу (проведеного на підставі текстів угод, додатків до угод, документів на підтвердження виконання (невиконання) зобов'язань та ін.) жодного із правочинів, які вчинені в період, що був предметом перевірки, і, на думку відповідача, є нікчемними.

В ході судового розгляду справи позивачем не спростовані висновки відповідача щодо відсутності реальних операцій, в тому числі, шляхом надання копій первинних документів до матеріалів справи.

За таких обставин, викладені в Акті перевірки факти та висновки є вірними, оскільки містять достатні фактичні дані на підтвердження висновків про нікчемність правочинів, а відповідно є такими, що вчинені правомірно відповідно до норм чинного законодавства України. Крім того, суд вважає, що викладення висновку про нікчемність правочинів в акті перевірки відповідає також нормам цивільного законодавства, виходячи з наступного.

Проте, суд звертає увагу, що самі висновки перевіряючих осіб, які викладено в акті перевірки, не призводять та не можуть призвести до порушення прав та охоронюваних інтересів особи, зроблені в акті перевірки висновки можуть, в подальшому, стати підставою для прийняття рішення (вчинення дій) податковим органом, які, в свою чергу, і можуть бути предметом оскарження, саме під час встановлення правомірності та обґрунтованості такого рішення (вчинення дій) має бути надано правову оцінку тим висновкам (доводам), які стали підставою для прийняття рішення (вчинення дій) суб'єктом владних повноважень.

Стаття 19 Конституції України зобоввЂ�язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У зв'язку з цим зазначені вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За викладених обставин, у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Промислового агентства Гермес до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання нечинним і скасування рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 15.06.2012р.

Суддя ОСОБА_3