Ухвала

від 22.12.2015 по справі 818/1504/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 р.Справа № 818/1504/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант-Агро" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.09.2015р. по справі № 818/1504/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТУРЕ-АГРО"

до Реєстраційної служби Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області Свирида Сергія Петровича треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамант-Агро" , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

про скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОТУРЕ-АГРО", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив: скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області Свирида Сергія Петровича про державну реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю "Лотуре - Агро" права оренди земельних ділянок, розташованих на території Синівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області: № 17977747 від 13.12.2014 року, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1; № 19083261 від 04.02.2015 року, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2; № 17991467 від 15.12.2014 року, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3; № 18555569 від 12.01.2015 року, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4;-№ 18553927 від 12.01.2015 року, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_5; № 19091822 від 04.02.2015 року, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_6; № 19595057 від 25.02.2015 року, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_7.

Зобов'язати Реєстраційну службу Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області внести записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 17977747 від 13.12.2014 року, № 19083261 від 04.02.2015 року, № 17991467 від 15.12.2014 року, № 18555569 від 12.01.2015 року, № 18553927 від 12.01.2015 року, № 19091822 від 04.02.2015 року, № 19595057 від 25.02.2015 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 08.09.2015р. по справі № 818/1504/15 позов задоволено.

Третя особа, не погоджуючись із постановою Сумського окружного адміністративного суду від 08.09.2015р., подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати рішення суду першої інстанції, та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповноту дослідження обставин у справі.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином, про що свідчать повідомлення про врученні поштових відправлень.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 22.12.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивачем 10 грудня 2006 року укладено ряд договорів оренди землі з мешканцями с.Синівка Липоводолинського району Сумської області, які зареєстровані у Липоводолинському районному відділенні Сумської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", а саме: договір з ОСОБА_2 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1), зареєстрований 04 липня 2007 року за № 040763104522; договір, з ОСОБА_3 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2), зареєстрований 12 червня 2007 року за № 040763104367; договір з ОСОБА_4 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3), зареєстрований 12 червня 2007 року за № 040763104275; договір з ОСОБА_5 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4), зареєстрований 04 липня 2007 року за № 040763104516; договір з ОСОБА_6 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_5), зареєстрований 12 червня 2007 року за № 040763104266; договір з ОСОБА_7 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_6), зареєстрований 12 червня 2007 року за № 040763104156; договір з ОСОБА_8 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_7), зареєстрований 12 червня 2007 року за № 040763104408 (а.с. 26-32, 37-43, 48-54, 59-65, 70-76, 81-87, 92-98).

Державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області Свиридом С.П. у зв'язку з виникнення іншого речового права (Договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, укладеного 18.04.2014 між ПАТ "БАНК КАМБІО" та ТОВ "ДІАМАНТ-АГРО") прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (права оренди) за ТОВ "ДІАМАНТ-АГРО" щодо зазначених земельних ділянок: № 17977747 від 13.12.2014 року про реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1; № 19083261 від 04.02.2015 року про реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2; № 17991467 від 15.12.2014 року про реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_3; № 18555569 від 12.01.2015 року про реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_4; № 18553927 від 12.01.2015 року про реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_5; № 19091822 від 04.02.2015 року про реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_6; № 19595057 від 25.02.2015 року про реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_7 (а.с. 33-36,44-46, 55-58, 66-69, 77-80, 88-91, 99-101).

Позивач оскаржив вказані рішення до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що державний реєстратор відповідно до п. 3 та п. 4 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зобов'язаний був відмовити ТОВ "ДІАМАНТ-АГРО" в реєстрації права оренди на земельні ділянки на підставі поданих документів, а саме Договору про відступлення прав вимоги за кредитним договором від 18.04.2014.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 вказаного Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 03.09.2013 між ТОВ "ЛОТУРЕ-АГРО" в особі в.о. генерального директора ОСОБА_10 і ПАТ "БАНК КАМБІО" укладено договір застави, предметом якого було забезпечення зобов'язань ТОВ "ЛОТУРЕ-АГРО" перед ПАТ "БАНК КАМБІО" шляхом передачі в заставу прав оренди земельних ділянок у Сумські області ( а.с.23-25).

Згідно умов зазначеного договору, забезпечувалось виконання зобов'язань позивача щодо повернення кредитних коштів, отриманих позивачем в ПАТ "БАНК КАМБІО" відповідно до кредитного договору № 487/02-2009 від 08.09.2009р.; кредитного договору № 001/1-2012/840 від 15.02.2012р. та договору про надання банківської гарантії № 005г-2013/980 від 21.02.2013.

На підставі Договору про відступлення прав вимоги за кредитним договором від 18.04.2014 року державний реєстратор РС Липоводолинського РУЮ Сумської області Свирид С.П. здійснив реєстрацію права оренди за ТОВ "ДІАМАНТ-АГРО".

При цьому, колегія суддів зазначає, що пунктами 3, 4 ч.1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Отже, що у державного реєстратора були наявні підстави для відмови в державній реєстрації прав оренди зазначених вище земельних ділянок, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналогічні положення щодо виникнення права оренди земельної ділянки містяться і в Законі України "Про оренду землі", згідно ст. 6 якого, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 92. Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Частиною 2 статті 203 ЦК України передбачено, що однією із вимог, додержання якої є необхідним для чинності правочину, є те, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави. Застава права на чужу річ здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо для відчуження цього права відповідно до договору або закону потрібна згода власника.

Разом з тим, в.о. генерального директора ТОВ "ЛОТУРЕ-АГРО" ОСОБА_10, не отримавши згоди у власників земельних ділянок, передав права оренди на земельні ділянки в заставу третій особі - ПАТ "БАНК КАМБІО", чим порушив ст. 583 ЦК України та п. 26 відповідних договорів оренди, украдених ТОВ "ЛОТУРЕ-АГРО" з власниками землі.

Зазначені обставини були предметом судового дослідження у справі Господарського суду Сумської області № 920/983/14, у які брали участь, у тому числі ТОВ "ЛОТУРЕ-АГРО" та ТОВ "ДІАМАНТ-АГРО". Рішенням від 25.02.2015 року Господарського суду Сумської області у справі №920/983/14, яке набрало законної сили 13.03.2015 (а.с.15-20) встановлено, що власниками земельних ділянок є фізичні особи і на час укладення договору застави від 03.09.2013 право оренди цих земельних ділянок належало ТОВ "ЛОТУРЕ-АГРО". При укладенні ТОВ "ЛОТУРЕ-АГРО" з ПАТ "БАНК КАМБІО" договору застави від 03.09.2013, ТОВ "ЛОТУРЕ-АГРО" порушені умови передачі у заставу права оренди земельної ділянки, передбачені пунктом 26 договорів оренди земельних ділянок, укладених другим відповідачем (ТОВ "ЛОТУРЕ-АГРО") з власниками земельних ділянок, а також порушені вимоги частини третьої статті 583 Цивільного кодексу України.

Пунктом 26 договорів оренди земельних ділянок передбачено, що передача права оренди земельної ділянки в заставу здійснюється за письмовою згодою між сторонами договору оренди, а частиною третьої статті 583 Цивільного кодексу України визначено, що застава права на чужу річ здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо для відчуження цього права відповідно до договору або закону потрібна згода власника. Доказів такої письмової згоди між сторонами договорів оренди землі (між другим відповідачем і власниками земельних ділянок) жодним з учасників судового процесу у даній справі суду не надано.

За таких обставин передача ТОВ "ЛОТУРЕ-АГРО" в заставу ПАТ "БАНК КАМБІО" права оренди земельних ділянок є неправомірною, а відтак ПАТ "БАНК КАМБІО" неправомірно відступило ці не набуті ним права (учасниками судового процесу не подано суду доказів державної реєстрації ПАТ "БАНК КАМБІО" права оренди земельних ділянок за собою) ТОВ "ДІАМАНТ-АГРО", у якого право оренди земельних ділянок, з огляду на усе вищевикладене не виникло.

Окрім того, за договором застави, укладеним 03.09.2013 року між позивачем та ПАТ "БАНК КАМБІО", було передано право оренди земельних ділянок (майнові права).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

18 квітня 2014 року укладений Договір про відступлення права вимоги за кредитним договором, відповідно до умов якого ТОВ "ДІАМАНТ-АГРО" прийняло від ПАТ "БАНК КАМБІО" право вимоги і став кредитором за виключним переліком договорів: кредитним договором № 487/02-2009 від 08.09.2009; кредитним договором № 001/1-2012/840 від 15.02.2012; договором про надання банківської гарантії № 005г-2013/980 від 21.02.2013.

При цьому, п.п. 1.5. зазначеного договору встановлено, що сторони приймають до уваги, що виконання зобов'язань за основними договорами забезпечені договором застави від 03.09.2013 року, за яким боржник передав первісному кредитору право оренди земельних ділянок (майнові права) згідно переліку, який є частиною договору застави. Відповідно до умов договору застави, при порушенні Заставодавцем зобов'язань за основним договором на момент укладення цього договору у первісного кредитора виникло право на задоволення вимог, забезпечених заставою, за рахунок заявлених майнових прав. Пунктом 1.6. договору встановлено, що первісний кредитор передає новому кредитору право на задоволення вимог за основними договорами шляхом набуття права оренди на земельні ділянки.

Згідно пункту 1.7. договору, з моменту підписання цього договору новий кредитор набуває права вимоги за основними договорами та стає орендарем в договорах оренди, право на оренду яких було заставлено.(а.с.21-22)

Проте, колегія суддів зазначає, що за договором уступки права вимоги не здійснюється набуття права власності на об'єкт застави, а виникає право вимоги, в даному випадку, за договорами позики.

Так, правові наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою передбачені ст. 589 ЦК України, відповідно до якої у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 590 ЦК України).

Оскільки за договором передано саме права вимоги, та доказів реалізації такого права суду не надано, третя особа не набув прав на предмет застави - право користування.

Таких доказів реєстратору він не надав.

Наведене також узгоджується із положенням статті 514 ЦК України, за правилами якої до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На момент укладення Договору відступлення прав вимоги за кредитним договором ПАТ "БАНК КАМБІО" не належало право оренди земельних ділянок, перелік яких зазначено в додатку до Договору застави.

Крім того, відповідно до п. 35 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. № 868 (надалі - Порядок № 868) під час проведення державної реєстрації речових прав заінтересованою особою є власник, інший правонабувач або сторона правочину, відповідно до якого виникли речові права.

З аналізу вказаної норми вбачається виключне коло осіб (заінтересованих), які можуть звернутись із заявою про державну реєстрацією на їх користь відповідного речового права, а саме: власник; правонабувач, відповідно до якого виникли речові права; сторона правочину відповідно до якого виникли речові права.

Разом з тим, ТОВ "ДІАМАНТ-АГРО" не являється жодним із перелічених вище осіб, а тому у нього право оренди землі на момент його державної реєстрації не виникло.

За таких обставин, державний реєстратор відповідно до п. 3 та п. 4 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зобов'язаний був відмовити ТОВ "ДІАМАНТ-АГРО" в реєстрації права оренди на земельні ділянки на підставі поданих документів, а саме Договору про відступлення прав вимоги за кредитним договором від 18.04.2014.

Слід вказати, що ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність скасування рішення про державну реєстрацію за ТОВ "Лотуре - Агро" прав оренди земельних ділянок, належних ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та зобов'язати реєстраційну службу внести відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При цьому колегія суддів вважає безпідставними також доводи апеляційної скарги з приводу того, що дана справа не підлягає розгляду адміністративним судом, оскільки, в даному випадку, питання переходу права користування, не є предметом оскарження, а предметом спору є рішення державного реєстратора.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, повністю довели правомірність своїх рішень.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант-Агро" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.09.2015р. по справі № 818/1504/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В. Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 23.12.2015 р.