Постанова

від 21.12.2015 по справі 820/8859/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 р. Справа № 820/8859/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2015р. по справі № 820/8859/15

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Орелька"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області (далі - УПФУ в Первомайському районі Харківської області, позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Орелька" (далі - СТОВ "Орелька", відповідач), в якому просив суд: стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за серпень 2015 року в сумі 4828,73 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 року в задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання 21.12.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Матеріалами справи підтверджено, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Орелька" перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Згідно з пунктом "б-з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-XII, особам, яка працювали у відповідача, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 була призначена пенсія за віком на пільгових умовах.

Як вбачається з розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", по зазначеним особам у відповідача за серпень 2015 року рахується заборгованість перед УПФ України в Первомайському районі Харківської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам на пільгових умовах на суму 4828,73 грн. (а.с. 7, 9).

Зазначені розрахунки спрямовувались на адресу СТОВ "Орелька" та не оскаржені.

З огляду на несплату в добровільному порядку заборгованості, позивач звернувся до суду з позовом про її стягнення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не повинен відшкодувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, так як з 1 січня 2005 року виплати таких категорії пенсій здійснюються - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах передбачено ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Так, відповідно до ч. 1 ст. 13 цього Закону, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;

д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону N 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом N 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону N 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону N 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону N 1058-IV.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону N 1788-XII, покриваються підприємствами та організаціями.

Згідно з пунктом 6 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 1058-IV.

За приписами пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів ПФУ щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.

Отже, обов'язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 1058-IV, в частині пенсій, призначених у порядку статті 13 Закону №1788-ХІІ, покладений на підприємства.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом України (постанова від 07.07.2015 р. у справі №21-735а15).

Згідно з ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Судовим розглядом встановлено, що за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Орелька" рахуються пенсіонери-пільговики, яким пенсії призначені пільгові пенсії, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7 - відповідно до пункту "д" статті 13 Закону N 1788-XII, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - відповідно до пункту "в" статті 13 Закону N 1788-XII.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів "б"-"з" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", було врегульовано Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997р. №400/97-ВР, згідно з положеннями якого відповідач входить до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Відповідно до ч. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону N 1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону N 1788-ХІІ.

З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» , яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

Таким чином, для платників єдиного податку четвертої групи, до яких законодавцем з 01.01.2015 року віднесено і відповідача, виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено.

Аналіз наведених положень дає підстави дійти висновку, що відповідач з 01.01.2015 року зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пп. «б» -«з» ст.13 Закону N 1788-ХІІ.

Отже, висновки суду першої інстанції про те, що фактичні витрати на виплату та доставку пенсій у спірних відносинах повинні здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України, є помилковими.

Слід зазначити, що на виконання вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, (далі по тексту - Інструкція) позивачем на адресу відповідача направлені розрахунки фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» .

Таким чином, розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за відповідний період є підставою для відшкодування підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, понесених територіальним органом Пенсійного фонду України.

Відтак, з моменту отримання відповідного розрахунку сума фактичних витрат, що підлягає відшкодуванню відповідачем, є узгодженою, а оскільки такий розрахунок відповідачем не оскаржено, - він є обов'язковим для виконання.

Як убачається із розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за серпень 2015 р. загальна сума відшкодувань фактичних витрат на виплату та доставку пенсій складає 4828, 73 грн. ( а.с.7, 9).

Сторонами не оспорюється факт нарахування та фактичної виплати вищевказаним особам пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за серпень 2015 р.

Відповідач доказів сплати суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за серпень 2015 р., призначених відповідно до пункту "в" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком № 2 у розмірі 4828, 73 грн. до суду не надав.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про обов'язок відповідача сплатити суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за серпень 2015 р. у розмірі 4828, 73 грн., а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, а тому дана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2015р. по справі № 820/8859/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Орелька" (код ЄДРПОУ 00707260) на користь Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за серпень місяць 2015 р. в розмірі 4828,73 грн. на р/р 256023014033, код 22682365, МФО 351823 у Територіально відокремлене безбалансове відділення № 10020/0525 філії ХОУ "Ощадбанк".

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_8 Судді ОСОБА_9 ОСОБА_10 Повний текст постанови виготовлений 23.12.2015 р.