Рішення

від 25.01.2010 по справі 2-899/2010

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-899/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2010 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Виниченко Л.М.

при секретарі Суддя А.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просить розірвати шлюб з ОСОБА_2 вказуючи, що спільне життя з відповідачем не склалось, за час перебування в шлюбі між ними постійно виникали непорозуміння та сварки, відносини стали нестерпними, подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливі, вони знайшли інших близьких людей з якими створять інші сім ї, а тому немає необхідності для вжиття заходів до примирення подружжя, шлюбні відносини між ними остаточно припинені з червня 2009 р.

В попередньому судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги, просила задовольнити позов, доповнила, що з червня 2009 року фактично сім ї з відповідачем не існує, мешкають за різними адресами, з цього ж часу не ведеться спільне господарство, не мають спільного бюджету, просила рішення постановити в попередньому судовому засіданні.

Відповідач в судовому засіданні позов та обставини, викладені в ньому, визнав, підтримав пояснення позивача, строк на примирення просив суд не надавати, вважає, що зберегти сім»ю не можливо.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч. 4 ст. 130 ЦПК України ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 174 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 28 грудня 1996 року. Від цього шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони протягом тривалого часу не підтримують сімейно-шлюбних відносин, не ведуть спільне господарство, не мають спільного бюджету, взаєморозуміння між ними відсутнє, намагання суду примирити сторони успіху не мали, а тому зберегти сім»ю не надається можливим, позивач наполягає на розлученні, оскільки вважає, що збереження шлюбу бути не може, відповідач підтримує позов, тому суд вважає, що подальше збереження сім»ї суперечитиме інтересам сторін.

Оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб,

керуючись ст. ст. 110, 112 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 208, 215, 218 ЦПК України суд,-

В и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 28 грудня 1996 року відділом реєстрації актів громадянського стану Харківського району м. Києва (актовий запис № 537) - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з ОСОБА_2 17 (сімнадцять) грн. державного мита в доход держави, звільнивши ОСОБА_1 від сплати державного мита.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Виниченко Л.М.