Постанова

від 18.12.2015 по справі 815/3965/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3965/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаря Тишкової Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Дельта Вілмар до ОСОБА_1 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, ОСОБА_1 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення №0000024100 від 12.01.2015 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_1 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000024100 від 12.01.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що податковий орган необґрунтовано дійшов висновку про порушення підприємством п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.201.6 ст.201 ПК України, внаслідок чого зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 352 259,44 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 88 064,86 грн. Позивач зазначає, що господарські операції ТОВ ТД ОСОБА_2 з контрагентом ТОВ ФМ Інвестмент (код ЄДРПОУ 37518395) у серпні 2014 року достовірно підтверджено необхідними первинними документами, порядок заповнення яких відповідає встановленим чинним законодавством вимогам, які були надані до перевірки та не мали жодних зауважень з боку податкового органу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні, представник відповідача ОСОБА_1 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС заперечував проти задовлення позову.

В обгрунтування своєї позиції відповідач посилається на той факт, що позивачем було порушено вимоги податкового законодавства, а саме, п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.201.6 ст.201 ПК України оскільки ним було завищено податковий кредит за рахунок включення податкових накладних, виданих ТОВ ФМ Інвестмент , у зв'язку з непідтвердженням використання придбаних товарів (робіт, послуг) в господарській діяльності платника та не підтвердженням об'єкта оподаткування у продавця, на суму ПДВ 352 259,44 грн. за серпень 2014 року. Таким чином, відповідач вважає, що у декларації за серпень 2014 року було завищено суму відємного значення податку на додану вартість у розмірі 352 259,44 грн.; у декларації за вересень 2014 завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку на 352 259,44 грн.

Представник відповідача ОСОБА_1 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, згідно п.п. 20.1.4, п. 20.1 ст.20, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, п.7 постанови КМУ від 27.12.2010 року № 1238 Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахуванн бюджетного відшкодування такого податку , проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ ТД Дельта Вілмар (код за ЄДРПОУ 36369434) суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень-жовтень 2014 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року, за результатами якої складено та підписано акт перевірки від 19.12.2014 року № 154/28-08-41/36369434 (а.с. 28-42, т. 1).

Згідно з вимогами п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпункт 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначає, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Зі змісту акту перевірки від 19.12.2014 року № 154/28-08-41/36369434 вбачається, що ТОВ ТД ОСОБА_2 в порушення вимог п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.201.6 ст.201 ПК України було завищено суму від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 352 259,44 грн. у декларації за серпень 2014 року; завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку на 352 259,44 грн. у декларації за вересень 2014 року.

На підставі зазначеного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000024100 від 12.01.2015 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 352 259,44 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 88 064,86 грн. (а.с. 43, т.1)

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 року № 996-XIV на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2 п. 2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Підпунктами 2.4, 2.5, 2.13, 2.14 п. 2 Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

В акті перевірки від 19.12.2014 року № 154/28-08-41/36369434 податковим органом встановлено, що станом на дату складання акту перевірки серед постачальників (першої ланки) встановлено платника, за рахунок якого ТОВ ТД Дельта Вілмар сформовано ризиковий податковий кредит, а саме у податковому періоді було придбано насіння льону олійного врожаю 2014 року 341,74 тони, постачальником якого був ТОВ ФМ Інвестмент (код за ЄДРПОУ 37518395), що знаходиться на обліку у ДПІ у Ленінському р-ні м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області, та включено до складу податкового кредиту у серпні 2014 року суму податку на додану вартість 352 259, 44 грн.

Такий висновок зроблено відповідачем у звязку з отриманням від ДПІ у Ленінському р-ні м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області податкової інформації від 18.11.2014 року №3013/7/14-02-22-01-13 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ ФМ Інвестмент (код за ЄДРПОУ 37518395) за серпень 2014 року, вересень 2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ ТД Дельта Вілмар з ТОВ ФМ Інвестмент було укладено договір поставки № 13/08/14/1 від 13.08.2014 року, відповідно до умов якого постачальник ТОВ ФМ Інвестмент зобовязується поставити і передати у власність, а покупець ТОВ ТД Дельта Вілмар прийняти та оплатити льон врожаю 2014 року у кількості 340 тон+/- 5% (а.с.24-27, т.1).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за товар, постачальником ТОВ ФМ Інвестмент виписані позивачу первинні документи, зокрема, видаткову та податкову накладну, акт прийому партії товару.

На виконання умов договору поставки № 13/08/14/1 від 13.08.2014 року у серпні 2014 року ТОВ ФМ Інвестмент поставлено ТОВ ТД Дельта Вілмар льон врожаю 2014 року у кількості 341,74 тони всього на суму 2 113 556,64 грн., з яких ПДВ 352 259,44 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000126 від 20.08.2015 року (а.с.99, т.1) та податковою накладною № 24 від 20.08.2015 року(а.с.21, т.1), а також сплати вартості товару підтверджується платіжним дорученням № 1196 від 22.08.2014 року (а.с.23, т.1).

Згідно п.1.1 договору поставки, поставка відбувається на умовах DAP (Инкотермс 2010) місце поставки - ДП УДЦТС Ліски філія УЦДЦТС Ліски на Одеській залізниці, 65665, Одеська область, Біляївський р-н, селище Усатове,вул. Залізничників,14.

На підтвердження здійснення транспортування товару відповідно до умов договору до матеріалів справи надано товаро-транспортні накладні: № 007128 від 14.08.2014 року, № 007129 від 14.08.2014 року, № 007130 від 14.08.2014 року, № 007131 від 16.08.2014 року, № 007132 від 16.08.2014 року, № 007133 від 16.08.2014 року, № 007134 від 18.08.2014 року, № 007135 від 18.08.2014 року, № 007136 від 14.08.2014 року (а.с.89-97,т.1)

Крім цього, на підтвердження реальності операцій з придбання товару від ТОВ ФМ Інвестмент , позивачем надано до суду первинні документи по його подальшій реалізації. Зокрема, надано контракт № 04/06/14/1 від 04.06.2014 року з компанією ОСОБА_3 Лімітед (Малайзія), згідно якого продавець ТОВ ТД Дельта Вілмар поставляє, а покупець ОСОБА_3 Лімітед (Малайзія) примає та сплачує товар, а саме льон врожаю 2014 року, згідно специфікації № 2 від 11.08.2014 року в обсязі 300 тон (а.с.109-116, т.1).

На підтвердження вказаної операції надано вантажно-митну декларацію № 500060702/2014/06321 від 29.08.2014 року (а.с.107-109, т.1).

Отже, реальність здійснення у серпні 2014 року господарських операцій між ТОВ ТД Дельта Вілмар та ТОВ ФМ Інвестмент щодо поставки льону підтверджено наявними в матеріалах справи всіма необхідними первинними документами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновки податкового органу щодо порушення з боку ТОВ ТД Дельта Вілмар п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.201.6 ст.201 ПК України щодо завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 352 259,44 грн. у декларації за серпень 2014 року; завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку на 352 259,44 грн. у декларації за вересень 2014 безпідставними та необгрунтованими, оскільки судом встановлено, що господарські відносини у серпні 2014 року між ТОВ ТД Дельта Вілмар та ТОВ ФМ Інвестмент підтверджуються належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами та іншими документами, які були досліджені судом під час розгляду справи.

Посилання відповідача в акті перевірки, в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на інформацію, викладену в податковій інформації ДПІ у Ленінському р-ні м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області податкової інформаціївід 18.11.2014 року №3013/7/14-02-22-01-13 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ ФМ Інвестмент (код за ЄДРПОУ 37518395) за серпень 2014 року, вересень 2014 року, в якій зазначено, що стан платника 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням , встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності трудових ресурсів, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, власного чи орендованого нерухомого майна, тощо суд вважає необґрунтованими, оскільки ці обставини стосуються не позивача, а його контрагента.

Жодною нормою діючого законодавства не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у його постановах від 09.09.2008 у справі N 21-500во08, від 01.06.2010 у справі N 21-573во10, постанові від 31.01.2011 у справі 21-47а10, а також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява N 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішення від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Таким чином, посилання відповідача в акті перевірки на обставини викладені в цьому інформаційному листі та формування на його підставі висновків є безпідставними.

На підставі вищезазначеного суд дійшов до висновку, що викладені фахівцями ОСОБА_1 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів обставини щодо порушення ТОВ ТД Дельта Вілмар вимог Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ є безпідставними та спростовуються зібраними по справі доказами.

Податковий орган, не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення позивачем законодавства України.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000024100 від 12.01.2015 року прийняте ОСОБА_1 державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття.

Згідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_1 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000024100 від 12.01.2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Дельта Вілмар (код ЄДРПОУ 36369434) витрати зі сплати судового збору у розмірі 487, 20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок).

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України

Повний текст постанови складено та підписано 18 грудня 2015 року.

Суддя О.А. Левчук

.