Рішення

від 21.12.2015 по справі 904/8367/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.12.15р. Справа № 904/8367/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський завод "Полімермаш", м.Луганськ

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м.Павлоград

про стягнення 359 268,08 грн.

Головуючий колегії ОСОБА_1

Судді: Євстигнеєва Н.М.

ОСОБА_2Б

Представники:

від позивача: ОСОБА_3, представник за довіреністю №2 від 01.10.15р.

від відповідача: ОСОБА_4, представник за довіреністю №ББУ/ПУ434/ВП/14 від 16.12.14р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганський завод "Полімермаш" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (далі-відповідач) про стягнення 359 268,08 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 14-16/413-КП від 10.06.13р., в частині розрахунків.

Ухвалою господарського суду від 17.09.15р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 13.10.15р.

13.10.15р. до суду від позивача надійшла заява про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 195 573,78 грн.

Ухвалою господарського суду від 13.10.15р. відкладено розгляд справи на 05.11.15р.

Ухвалою господарського суду від 05.11.15р. відкладено розгляд справи на 11.11.15р.

Ухвалою господарського суду від 11.11.15р. призначено колегіальний розгляд справи, матеріали справи передано для визначення складу колегії.

Автоматичним розподілом визначено, що до складу колегії входять: головуючий суддя - Петренко Н.Е., судді - Євстигнеєва Н.М., Кеся Н.Б.

Ухвалою господарського суду від 12.11.15р. прийнято справу № 904/8367/15 до розгляду колегією суддів в складі: головуючий суддя - Петренко Н.Е., судді - Євстигнеєва Н.М., Кеся Н.Б.; призначено розгляд справи на 17.12.15р.

17.12.15р. відповідач надав письмові пояснення щодо дати отримання продукції за спірними накладними, відповідно до яких за видатковою накладною № 519 від 25.06.14р. відповідачем отримано продукцію 25.06.14р., а за видатковою накладною № 635 від 16.09.14р. - 18.09.14р. (а.с.90).

17.12.15р. у судовому засіданні оголошено перерву до 21.12.15р.

21.12.15р. повноважний представник позивача у судовому засіданні заявлені (уточнені) позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

В свою чергу, повноважний представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити позивачу в їх задоволенні у повному обсязі.

У судовому засіданні 21.12.15р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.06.13р. між позивачем та відповідачем укладеного договір № 14-16/413-КП (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, позивач зобов'язався поставити у власність відповідачу продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі - продукція), в асортименті, кількості, у строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому Договорі та Специфікаціях, які є невід'ємними частинами Договору.

Положеннями п. 1.2. Договору передбачено, що відповідач зобов'язується прийняти та оплатити поставлену продукцію згідно з умовами цього Договору.

Як зазначено у п. 4.4. Договору, датою поставки вважається дата, зазначена представником відповідача на відповідних таваросупровідних документах, наданих позивачем.

За приписами п. 4.5. Договору, обов'язки позивача вважаються виконаними з моменту передачі продукції у розпорядження відповідача у обумовлений пункт призначення поставки. Обов'язки відповідача вважаються виконаними з моменту прийняття та оплати поставленої продукції.

У п. 5.2. Договору зазначено про те, що ціна на поставлену продукцію обумовлюється сторонами у відповідних Специфікаціях до цього Договору. Загальна вартість кожної партії поставленої позивачем по цьому Договору продукції зазначається у відповідних Специфікаціях до Договору.

Відповідно до п. 5.3. Договору, розрахунки за поставлену позивачем продукцію по цьому Договору здійснюються відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на 60 календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції, якщо інші умови розрахунків, більш 60 календарних дня, не передбачені у відповідній Специфікації. У випадку якщо строк оплати приходиться на вихідний/неплатіжний день, оплата здійснюється на наступний банківський день.

Згідно з п. 6.6. Договору, у випадку несвоєчасної оплати продукції, відповідач оплачує позивачу неустойку у вигляді пені, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки оплати від вартості не оплаченої продукції.

Як зазначає позивач, на виконання умов вищезазначеного Договору позивачем була поставлена відповідачу продукція на загальну суму 118 855,56 грн., що підтверджується наступними документами, підписаними повноваженими особами відповідача:

- видаткова накладна № 519 від 25.06.14р. на суму 6 873,72 грн. (специфікація відсутня);

- видаткова накладна № 626 від 08.09.14р. на суму 5 047,20 грн. (специфікація від 09.07.14р.);

- видаткова накладна № 631 від 11.09.14р. на суму 12 717,48 грн. (специфікація від 24.06.14р.);

- видаткова накладна № 635 від 16.09.14р. на суму 16 616,40 грн. (специфікація від 24.06.14р.);

- видаткова накладна № 648 від 23.09.14р. на суму 13 800,00 грн. (специфікація від 24.06.14р.);

- видаткова накладна № 677 від 17.10.14р. на суму 2 052,36 грн. (специфікація від 02.10.14р.);

- видаткова накладна № 679 від 17.10.14р. на суму 43 855,20 грн. (специфікація від 24.06.14р.);

- видаткова накладна № 713 від 12.11.14р. на суму 16 815,84 грн. (специфікація від 24.06.14р.);

- видаткова накладна № 745 від 08.12.14р. на суму 1 077,36 грн. (специфікація від 07.11.14р.);

- довіреність на отримання товару № 219760/П від 08.09.14р.;

- довіреність на отримання товару № 220151/П від 20.10.14р.;

- довіреність на отримання товару № 220350/П від 12.11.14р.

Позивач звертає увагу суду на те, що у зв'язку із тим, що місцезнаходження останнього розташоване на території, де проводяться бойові дії з проведення антитерористичної операції, частина документів позивача втрачені, зокрема Специфікація, що відповідає видатковій накладній №519 від 25.06.14р. на суму 6 873,72 грн.

З огляду на вищевказані документи, які з боку відповідача підписанні без жодних зауважень щодо якості та кількості поставленого товару, - позивач здійснив поставку товару, а відповідач прийняв цей товар за Договором. Таким чином, як зазначає позивач, поставка товару була здійснена позивачем з дотриманням всіх вимог та умов Договору. Однак, на момент звернення з позовом до господарського суду, відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар за Договором. Таким чином, станом на 14.09.15р. основна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 118 855,56 грн.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язку по Договору щодо вчасного та повного розрахунку за поставлену продукцію, позивачем на п. 6.6. Договору була нарахована пеня у розмірі 24554,03 грн.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 49 376,52 грн. та 3% річних у розмірі 2 787,67 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 118 855,56 грн., пеню у розмірі 24 554,03 грн., інфляційні втрати у розмірі 49 376,52 грн., 3% річних у розмірі 2 787,67 грн., а всього 195 573,78 грн.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач заявлені позовні вимоги (уточнені) не визнав та просив суд відмовити позивачу в їх задоволенні у повному обсязі, виходячи з наступного.

По-перше, вимоги, викладені у позовній заяві мотивовані тим, що у відповідності до п. 5.2. Договору та п. 2. Специфікацій оплата за поставлену продукцію здійснюється на 60-й (шістдесятий) календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції. Тобто, Договором встановлено, що виникнення зобов'язання у відповідача щодо здійснення оплати за продукцію за Договором пов'язане з встановленням дати поставки продукції.

Стаття 664 Цивільного кодексу України встановлює правила про визначення моменту виконання обов'язку продавця передати товар, який визначається шляхом вказівки на конкретні дії, які має вчинити продавець. Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

Відповідач зауважує, що сторони по справі при укладанні Договору на поставку продукції в п.5.2. встановили інший строк оплати товару та визначили, що розрахунки за поставлену позивачем продукцію здійснюються шляхом безготівкового перерахування грошових коштів відповідачем на поточний рахунок на 60-й (шістдесятий) календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції, якщо інші умови розрахунків не передбачені у відповідних Специфікаціях.

Пунктом 4.4. Договору визначено, що датою поставки вважається дата, вказана представником відповідача на відповідних товаросупровідних документах, наданих позивачем, про прийняття продукції.

Відповідач вважає, що дата оформлення видаткової накладної не може вважатися датою поставки продукції, від якої відраховується строк на оплату, оскільки не підтверджена датою, вказаною особисто представником відповідача. Підтвердженням того, що на видаткових накладних повинна стояти дата, вказана саме представником покупця, є судова практика, а саме:

- рішення господарського суду м. Києва по справі № 910/14881/15 від 15.07.15р., яке вступило в законну силу, за позовом ТДВ «ШАХТА «БІЛОЗЕРСЬКА» до ТОВ «ЕКВІВЕС» про тлумачення п. 4.4. договору (умови пункту договору повністю співпадають з умовами п. 4.4. Договору по цій справі). Судом встановлено, що під датою поставки передбачається дата фактичної передачі продукції у розпорядження покупця, вказана дата повинна зазначатися представником покупця на відповідних товаросупровідних документах (видатковій накладній, товаротранспортній накладній);

- Харківський апеляційний господарський суд постановою від 10.09.15р. по справі №922/2750/15 за позовом ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАД ВУГІЛЛЯ» до ТОВ «ЄВРОЗВ"ЯЗОК» скасував рішення господарського суду Харківської області від 30.06.14р. та прийняв нове, яким розтлумачив ч.1 п. 4.7. Договору поставки (умови пункту договору повністю співпадають з умовами п. 4.4. Договору по цій справі) наступним чином: «Датою поставки товару вважається дата прийняття товару покупцем, яка вказана уповноваженим представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником.»

Відповідно до роз'яснення ВГСУ в абз. 3 п. 1 Інформаційного листа від 17.07.12р. № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» (із змінами, знесеними згідно з ОСОБА_5 господарського суду України №01-06/950/2012 від 20.07.12р.) перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором.

Відповідач звертає увагу суду на те, що сторони по справі при укладанні Договору на поставку продукції по даній справі в п. 5.2. встановили інший строк оплати товару та визначили, що розрахунки за продукцію, яка постачається по цьому Договору, здійснюються відповідачем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на 60-й (шістдесятий) календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції. Датою поставки вважається дата, вказана представником відповідача на відповідних товаросупровідних документах, наданих позивачем, про прийняття продукції.

На видаткових накладних № 519 від 25.06.14р., № 635 від 16.09.14р., наданих позивачем, відсутня дата, вказана представником відповідача, що свідчить про те, що у відповідності до умов Договору та положень ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу Україну строк оплати продукції з боку відповідача не наступив. Зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Зазначені умови Договору вказують на конкретний строк настання обов'язку відповідача по здійсненню розрахунку. Поставка продукції є неминучою подією, з настанням якої виникає обов'язок відповідача здійснити розрахунок.

Здійснюючи оцінку умов п. 4.4. Договору та виходячи з буквального значення слів і понять даного пункту, відповідач вважає, що строк розрахунку за отриману продукцію не пов'язаний з датою оформлення видаткової накладної, а пов'язаний з датою, вказаною саме представником відповідача в момент передачі продукції.

Посилаючись на ст.ст. 251, 253 Цивільного кодексу України відповідач зазначає про те, що розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат по загальним правилам повинен здійснюватися з дати, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Період нарахування також пов'язаний з встановлення дати поставки продукції. В доданих до позовної заяви видаткових накладних, які позивач надав як доказ поставки продукції, не вказані дати особисто представником відповідача. У разі відсутності цих дати, неможливо визначити певний період у часі у відповідності до ст. 251 Цивільного кодексу України, та як наслідок цього - неможливо стверджувати, що відповідач не виконав зобов'язання по оплаті продукції в строк, передбачений Договором.

По-друге, враховуючи умови ст. 526 Цивільного кодексу України відповідач зазначає про те, що виконання позивачем обов'язку щодо передачі продукції в розпорядження відповідача передбачає вчинення певних дій у сукупності, починаючи з підготовлення продукції до її фактичної передачі відповідачеві. Передача продукції може здійснюватися шляхом передачі товаророзпорядчих документів. Пунктом 4.3. Договору, укладеного між сторонами по справі, передбачено, що на підтвердження поставки позивач зобов'язаний надати відповідачу наступні товаросупровідні документи:

- рахунок-фактуру;

- податкову накладну;

- відповідні товаросупровідні накладні: видаткову накладну, товаротранспортну накладну та інші.

У відповідності до п. 5.2. Договору сторони по справі визначили, що розрахунки за продукцію, яка постачається по цьому Договору, здійснюються відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на 60-тий календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції. Датою поставки вважається дата, вказана представником відповідача на відповідних товаросупровідних документах, наданих позивачем, про приймання продукції (п. 4.4 Договору).

Посилаючись на ст. ст. 32, 33 ГПК України відповідач вважає, що позивач по справі не довів належними та допустимими доказами факт поставки продукції по Договору, так як на підтвердження факту поставки продукції не надав до суду в повному обсязі документи, передбачені п. 4.3 Договору, а саме: рахунки-фактури, товаротранспортні накладні та податкові накладні.

По-третє, як зазначається в розділі 9 Договору та в установчих документах, позивач зареєстрований за адресою: 91047, Луганське область, м. Луганськ, вул. Гастелло, буд. 39Б та має поточний рахунок № 26002010011585 у Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Луганську, МФО 304289. Відповідно до указу Президента України від 14.04.14р. № 405/2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.14р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України". Згідно зі ст.1 ЗУ "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.14р. у період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.14р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.14р. № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Отже, датою початку проведення антитерористичної операції на території України є 14.04.14р.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085 від 07.11.14р. (із змінами та доповненнями) затверджено перелік населених пунктів, на території яких проводиться антитерористична операція. Місто Луганськ входить до переліку таких населених пунктів.

Листом від 24.11.14р. №25-112/69267 Національний банк України повідомляє про те, що у зв'язку з набранням чинності Указу Президента України від 14.11.14р. № 875/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.11.14р. "Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях", Національний банк України постановою Правління НБУ від 06.08.14р. № 466 "Про призупинення здійснення фінансових операцій" врегулював питання обмеження здійснення фінансових операцій банками та небанківськими установами і національним оператором поштового зв'язку, які є платіжними організаціями внутрішньодержавних/міжнародних платіжних систем та/або їх учасниками, у населених пунктах, які не контролюються українською владою. Відповідно до п.п. 1, 2 вищезазначеної постанови, Правління НБУ постановило: «Банкам України призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються української владою. Небанківським установам та національному оператору поштового зв'язку, які є платіжними організаціями внутрішньодержавних/міжнародних платіжних систем та/або їх учасниками, призупинити операції з приймання/виплати переказу коштів з/на території, які не контролюються українською владою.»

Відповідно до п. 8.2. Договору, всі зміни та доповнення до дійсного Договору можуть бути внесені за умови згоди на це обох сторін та оформлюються Додатковими угодами, які є невід'ємними частинами дійсного договору.

Відповідач зауважує, що сторони не вносили змін до Договору про зміну юридичної адреси та банківських реквізитів, оскільки позивач не звертався до відповідача з повідомленням про зміну юридичної адреси, поштової адреси та банківських реквізитів у відповідності до умов Договору.

Таким чином, як вказує відповідач, у зв'язку з тим, що позивач зареєстрований на території, на якій проводиться антитерористична операція та керуючись Постановою Правління НБУ № 466, якою призупинено здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються української владою, відповідач не мав реальної можливості перерахування грошових коштів банку, який знаходиться в зоні проведення АТО. Наведені доводи підтверджують те, що з боку відповідача станом та теперішній час відсутнє порушення грошового зобов'язання по оплаті за поставлену продукцію по Договору, а тому відсутні підстави для задоволення судом заявленої до стягнення суми.

Посилаючись на ч. 1 ст. 1 ГПК України відповідач зазначає про те, що у зв'язку з тим, що останній не порушив свого зобов'язання по оплаті за отриману продукцію, звернення позивача до господарського суду Дніпропетровської області про примусове стягнення заборгованості є передчасним.

По-четверте, відповідач звертає увагу суду на те, що при розрахунку штрафних санкцій позивачем невірно визначений період нарахування, а саме:

- Позивач вираховує період оплати з дати видаткових накладних, але у відповідності до п. 4.4. Договору, датою поставки вважається дата вказана представником відповідача на товаросупровідних документах. На видаткових накладних, доданих позивачем до матеріалів справи, вказана дата представником відповідача.

- У специфікації від 24.06.14р., сторонами визначений строк оплати продукції - на 65 календарний день з моменту поставки. Та позивачем розраховано штрафні санкції починаючи з 61-го календарного дня з моменту поставки продукції, а не з 66-го.

- Позивачем невраховані умови п. 5.3 Договору - у випадках, коли день оплати припадає на вихідний/неплатіжний день, оплата здійснюється на наступний банківський день. Та позивачем відраховано початок періоду прострочення з вихідного дня.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 59, п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, колегія суддів дійшла до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічна норма міститься у ст. 712 Цивільного кодексу України відповідно до якої, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Договору та обставини справи, колегія суддів вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 118 855,56 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки заборгованість підтверджується матеріалами справи.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, визначене статтею 610 Цивільного кодексу України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 6.6. Договору у випадку несвоєчасної оплати продукції, відповідач оплачує позивачу неустойку у вигляді пені, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки оплати від вартості не оплаченої продукції.

На підставі п. 6.6. Договору позивачем була нарахована пеня у розмірі 24 554,03 грн.

Колегія суддів вважає, що строками оплати та початком порушення зобов'язань є:

- за видатковою накладною № 519 від 25.06.14р. на суму 6 873,72 грн. (специфікація відсутня) - отримано 25.06.14р., дата оплати (60 календарних днів від дати поставки) - 24.08.14р. (вихідний), тому 25.08.14р., порушення зобов'язання починається з 26.08.14р.

- за видатковою накладною № 626 від 08.09.14р. на суму 5 047,20 грн. (специфікація від 09.07.14р.) - отримано 10.09.14р., дата оплати (60 календарних днів від дати поставки) - 09.11.14р. (вихідний), тому 10.11.14р., порушення зобов'язання починається з 11.11.14р. ;

- за видатковою накладною № 631 від 11.09.14р. на суму 12 717,48 грн. (специфікація від 24.06.14р.) - отримано 12.09.14р., дата оплати (65 календарних днів від дати поставки) - 16.11.14р. (вихідний), тому 17.11.14р., порушення зобов'язання починається з 18.11.14р.;

- за видатковою накладною № 635 від 16.09.14р. на суму 16 616,40 грн. (специфікація від 24.06.14р.) - отримано 18.09.14р., дата оплати (65 календарних днів від дати поставки) - 22.11.14р. (вихідний), тому 24.11.14р., порушення зобов'язання починається з 25.11.14р.

- за видатковою накладною № 648 від 23.09.14р. на суму 13 800,00 грн. (специфікація від 24.06.14р.) - отримано 30.09.14р., дата оплати (65 календарних днів від дати поставки) - 04.12.14р., порушення зобов'язання починається з 05.12.14р.;

- за видатковою накладною № 677 від 17.10.14р. на суму 2 052,36 грн. (специфікація від 02.10.14р.) - отримано 20.10.14р., дата оплати (60 календарних днів від дати поставки) - 19.12.14р., порушення зобов'язання починається з 20.12.14р.;

- за видатковою накладною № 679 від 17.10.14р. на суму 43 855,20 грн. (специфікація від 24.06.14р.) - отримано 20.10.14р., дата оплати (65 календарних днів від дати поставки) - 24.12.14р., порушення зобов'язання починається з 25.12.14р;

- за видатковою накладною № 713 від 12.11.14р. на суму 16 815,84 грн. (специфікація від 24.06.14р.) - отримано 13.11.14р., дата оплати (65 календарних днів від дати поставки) - 17.01.15р. (вихідний), тому 19.01.15р., порушення зобов'язання починається з 20.01.15р.;

- за видатковою накладною № 745 від 08.12.14р. на суму 1 077,36 грн. (специфікація від 07.11.14р.) - отримано 10.12.14р., дата оплати (60 календарних днів від дати поставки) - 08.02.15р. (вихідний), тому 09.02.15р., порушення зобов'язання починається з 10.02.15р.

Колегією суддів було проведено перерахунок суми пені з урахуванням вищезазначених строків, яка склала 27 688,51 грн., з них:

- за видатковою накладною № 519 від 25.06.14р. на суму 6 873,72 грн., з 26.08.14р. по 23.02.15р. (182 дня) - 952,34 грн.

- за видатковою накладною № 626 від 08.09.14р. на суму 5 047,20 грн., з 11.11.14р. по 11.05.15р. (182 дня) - 1 048,71 грн.;

- за видатковою накладною № 631 від 11.09.14р. на суму 12 717,48 грн., з 18.11.14р. по 18.05.15р. (182 дня) - 2 722,59 грн.;

- за видатковою накладною № 635 від 16.09.14р. на суму 16 616,40 грн., з 25.11.14р. по 25.05.15р. (182 дня) - 3 659,25 грн.;

- за видатковою накладною № 648 від 23.09.14р. на суму 13 800,00 грн., з 05.12.14р. по 04.06.15р. (182 дня) - 3 160,01 грн.;

- за видатковою накладною № 677 від 17.10.14р. на суму 2 052,36 грн., з 20.12.14р. по 19.06.15р. (182 дня) - 496,95 грн.;

- за видатковою накладною № 679 від 17.10.14р. на суму 43 855,20 грн., з 25.12.14р. по 24.06.15р. (182 дня) - 10 811,21 грн.;

- за видатковою накладною № 713 від 12.11.14р. на суму 16 815,84 грн., з 20.01.15р. по 20.07.15р. (182 дня) - 4 528,76 грн.;

- за видатковою накладною № 745 від 08.12.14р. на суму 1 077,36 грн., з 10.02.15р. по 10.08.15р. (182 дня) - 308,69 грн.

Оскільки позивачем було заявлено до стягнення суму пені у розмірі 24 554,03 грн., а суд не може виходити за межі позовних вимог, то задоволенню підлягає сума пені у розмірі 24 554,03 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.11р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.10р.).

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 49 376,52 грн. та 3% річних у розмірі 2 787,67 грн., розрахунок яких також колегією суддів перевірений та визнаний таким, що зроблений невірно, оскільки позивачем не правильно визначені періоди нарахування.

Колегією суддів було проведено перерахунок суми 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням вищезазначених строків. Після перерахунку 3% річних складають 2 728,72 грн., а інфляційні втрати - 47 766,57 грн., з них:

- за видатковою накладною № 519 від 25.06.14р. на суму 6 873,72 грн.:

3% річних з 26.08.14р. по 14.09.15р. - 217,51 грн.,

інфляційні втрати з вересня 2014р. по серпень 2015р. - 3 629,32 грн.

- за видатковою накладною № 626 від 08.09.14р. на суму 5 047,20 грн.:

3% річних з 11.11.14р. по 14.09.15р. - 127,77 грн.;

інфляційні втрати з листопада 2014р. по серпень 2015р. - 2 271,24 грн.

- за видатковою накладною № 631 від 11.09.14р. на суму 12 717,48 грн.:

3% річних з 18.11.14р. по 14.09.15р. - 314,63 грн.

інфляційні втрати з грудня 2014р. по серпень 2015р. - 5 379,49 грн.

- за видатковою накладною № 635 від 16.09.14р. на суму 16 616,40 грн.:

3% річних з 25.11.14р. по 14.09.15р. - 401,53 грн.

інфляційні втрати з грудня 2014р. по серпень 2015р. - 7 028,74 грн.

- за видатковою накладною № 648 від 23.09.14р. на суму 13 800,00 грн.:

3% річних з 05.12.14р. по 14.09.15р. - 322,13 грн.

інфляційні втрати з грудня 2014р. по серпень 2015р. - 5 837,40 грн.

- за видатковою накладною № 677 від 17.10.14р. на суму 2 052,36 грн.:

3% річних з 20.12.14р. по 14.09.15р. - 45,38 грн.

інфляційні втрати з січня 2015р. по серпень 2015р. - 784,00 грн.

- за видатковою накладною № 679 від 17.10.14р. на суму 43 855,20 грн.:

3% річних з 25.12.14р. по 14.09.15р. - 951,60 грн.

інфляційні втрати з січня 2015р. по серпень 2015р. - 16 752,69 грн.

- за видатковою накладною № 713 від 12.11.14р. на суму 16 815,84 грн.:

3% річних з 20.01.15р. по 14.09.15р. - 328,95 грн.

інфляційні втрати з лютого 2015р. по серпень 2015р. - 5 717,39 грн.

- за видатковою накладною № 745 від 08.12.14р. на суму 1 077,36 грн.:

3% річних з 10.02.15р. по 14.09.15р. - 19,22 грн.

інфляційні втрати з лютого 2015р. по серпень 2015р. - 366,30 грн.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, а саме 3% річних у розмірі 2 728,72 грн., а інфляційні втрати у розмірі 47766,57 грн.

Колегія суддів також зазначає, що ненадання позивачем документів, передбачених п. 4.3. Договору не може бути відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та підставою для нездійснення розрахунків. Накладні на отримання товару не містять жодних посилань відповідача про неповноту поставки та відсутність документів на товар. Крім того, відповідачем також не надано доказів звернення до позивача щодо передачі документів, які стосуються продукції; право відповідача на відмову від продукції відповідно до п. 4.3. Договору останнім не реалізоване, як і на витребування документів у розумний строк та за наслідками - відмову від договору відповідно до ст. 666 Цивільного кодексу України (Аналогічна правова позиція викладена у постанові ДАГС від 18.11.15р. по справі № 904/7896/15).

Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що останній не мав реальної можливості розрахуватися з позивачем, оскільки рахунок позивача, вказаний в Договорі, знаходиться в банку, який перебуває в зоні проведення АТО, оскільки:

По-перше, відповідно до ст.ст. 42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність , що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється, зокрема, на основі принципів комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

По-друге, датою початку антитерористичної операції на території України є 14.04.14р. З матеріалів справи вбачається, що сторони проводили свої взаємодії по Договору вже після 14.04.14р. (25.06.14р., 10.09.14р., 12.09.14р., 18.09.14р., 30.09.14р.. 2010.14р., 13.11.14р., 10.12.14р.), тобто вже під час дії антитерористичної операції на території України, а тому не можна стверджувати, що відповідач в момент отримання продукції не знав про існуючи обставини щодо заборони Національного банку України проводити розрахунково-касові операції з фінансовими установами, які знаходяться на території, яка не контролюється українською владою.

По-третє, відповідно до видаткових накладних № 519 від 25.06.14р., № 626 від 08.09.14р., №631 від 11.09.14р., № 635 від 16.09.14р., № 648 від 23.09.14р., № 677 від 17.10.14р., № 679 від 17.10.14р. позивач має розрахунковий рахунок в банку "ЗЛАТОБАНК" м. Київ, а за № 745 від 08.12.14р. позивач має розрахунковий рахунок в банку ВАТ "УКРЕКСІМБАНК" м. Дніпропетровськ.

По-четверте, взаємодії сторін проводилися на протязі 6 місяців, тому відповідач мав можливість уточнити реквізити позивача в силу того, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору та у певним умовах - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

По-п'яте, неукладання додаткової угоди про зміну юридичної адреси та рахунків позивача не звільняє відповідача від сплати поставленої продукції.

Відповідач не звертався до суду з заявою щодо зменшення розміру пені. Також колегія суддів з власної ініціативи не знаходить виняткових підстав для зменшення розміру пені, оскільки затримка виконання грошового зобов`язання не обґрунтовується доказами, які свідчать про поважність причин несвоєчасного виконання розрахунків з позивачем, або викликана наявністю об`єктивних обставин, котрі свідчать про часткову вину відповідача у неналежному виконанні своїх зобов`язань перед позивачем.

Викладене є підставою для задоволення позову частково.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 259, 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" 51400, м.Павлоград, вул. Леніна, буд. 76, код ЄДРПОУ 00178353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський завод "Полімермаш" (юридична адреса: м. Луганськ, вул. Гастело, буд. 39Б, каб. 105; адреса для листування: 49068, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38976533) заборгованість за поставлений товар у розмірі 118 855,56 грн. (сто вісімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять тисяч 56 коп.), пеню у розмірі 24 554,03 грн. (двадцять чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят чотири грн. 03 коп.), інфляційні втрати у розмірі 47 766,57 грн. (сорок сім тисяч сімсот шістдесят шість грн. 57 коп.), 3% річних у розмірі 2 728,72 грн. (дві тисячі сімсот двадцять вісім грн. 72 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 908,58 грн. (дві тисячі дев'ятсот вісім грн. 58 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Луганський завод "Полімермаш" (юридична адреса: м. Луганськ, вул. Гастело, буд. 39Б, каб. 105; адреса для листування: 49068, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 38976533) зайво сплачений платіжним дорученням № 548 від 15.09.15р. судовий збір у розмірі 2 455,55 грн. (дві тисячі чотириста п'ятдесят п'ять грн. 55 коп.), про що винести ухвалу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 22.12.15р.

Головуючий колегії Суддя Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_6 ОСОБА_2