Рішення

від 03.12.2015 по справі 910/10168/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2015Справа №910/10168/13

За позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю Слайсинг

про стягнення 220 311,80 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_2 -по дов. № 2380 від 14.06.2013

від відповідача Гусак А.М. - по дов. № б/н від 16.02.2015

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Слайсинг про стягнення частини вартості майна товариства в розмірі 220 311,80 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/10168/13 від 25.03.2014 частково задоволені позовні вимоги та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Слайсинг на користь ОСОБА_1 141 479,57 грн. боргу по виплаті учаснику товариства частини майна товариства, пропорційно його частки у статутному (складеному) капіталі товариства в зв'язку з виходом учасника з товариства та 6 451,20 грн. судових витрат.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 910/10168/13 від 12.06.2014 рішення Господарського суду міста Києва № 910/10168/13 від 25.03.2014 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України № 910/10168/13 від 06.08.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2014 у справі № 910/10168/13 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 18.11.2014 постанову Вищого господарського суду України № 910/10168/13 від 06.08.2014 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України № 910/10168/13 від 23.12.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2014 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2014 у справі № 910/10168/13 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/10168/13 були отримані Господарським судом міста Києва 05.01.2014 та згідно автоматизованої системи документообігу суду передані на новий розгляд судді Сіваковій В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2015 справу № 910/10168/13 призначено до розгляду на 27.01.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2015, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників позивача і відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали від 12.01.2015, розгляд спарив був відкладений на 10.02.2015.

Позивачем 09.02.2015 до відділу діловодства суду подано заяву, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 141 479,00 грн. основного боргу, 41 453,53 грн. збитків зміни індексу інфляції, 8 209,66 грн. - 3 % річних.

В судовому засіданні 05.03.2015 суд дійшов висновку про те, що для роз'яснення питань, що виникли при вирішенні даного спору необхідні спеціальні знання.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 05.03.2015 у справі № 910/10168/13 призначено додаткову судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі № 910/10168/13 до надання висновку експерта.

08.05.2015 на адресу Господарського суду міста Києва надійшло звернення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 7469/15-42 від 06.05.2015 разом з клопотанням експерта ОСОБА_4 про надання документів, необхідних для вирішення питань, поставлених перед експертизою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2015 поновлено провадження у справі № 910/10168/13, призначено судове засідання на 28.05.2015 та зобов'язано сторін подати необхідні експерту документи.

Позивачем вимоги ухвали суду від 10.05.2015 не виконано.

Відповідачем 27.05.2015 частково виконано вимоги ухвали суду від 20.05.2015 та до відділу діловодства суду подано копію інвентаризаційної справи № 53542/1719.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2015 зупинено провадження у справі № 910/10168/13 до надання висновку експерта; направлено експерту подану відповідачем копію інвентаризаційної справи № 53542/1719.

На адресу суду Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повернув матеріали справи № 910/10168/13 без виконання експертизи, у зв'язку з не проведенням попередньої оплати за проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2015 поновлено провадження у справі № 910/10168/13, призначено судове засідання на 17.11.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/10168/13 від 17.11.2015, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача, розгляд справи був відкладений на 24.11.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/10168/13 від 24.11.2015, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача, розгляд справи був відкладений на 03.12.2015.

Відповідачем в судовому засіданні 03.12.2015 подано пояснення по суті справи.

Відповідачем в судовому засіданні 03.12.2015 подано пояснення з урахуванням висновків, викладених в постанові Вищого господарського суду України № 910/10168/13 від 23.12.2014.

Відповідачем в судовому засіданні 03.12.2015 подано пояснення щодо незаконності збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні 03.12.2015, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідач, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 була засновником Товариства з обмеженою відповідальністю Слайслинг (код ЄДРПОУ 22945296, далі - Товариство) з часткою в розмірі 11,11% загального розміру статутного капіталу, розмір внеску до статного фонду - 40 773, 20 грн.

Заявою від 28.11.2011 позивач повідомила про свій вихід з Товариства з обмеженою відповідальністю Слайслинг з 05.03.2012 та попросила виплатити їй вартість частини майна, пропорційну її частці у статутному капіталі Товариства у строки передбачені законодавством. Для визначення об'єктивної вартості майна Товариства позивач просила провести його експертну оцінку.

29.02.2012 відбулися загальні збори засновників (учасників) Товариства, на яких було прийнято рішення про виведення зі складу учасників Товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на підставі поданих заяв, яке оформлене протоколом зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю Слайслинг № 4 від 29.02.2012.

Згідно п. 4.1.3 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Слайслинг в редакції затвердженій рішенням загальних зборів засновників (далі - статут), оформленим протоколом № 1 від 24.11.2006 (дата реєстрації 06.12.2006, номер запису 10651230006008215) засновники (учасники) Товариства мають право вийти в передбаченому цим статутом порядку зі складу Товариства.

Вихід засновника (учасника) із Товариства регламентується розділом 17 статуту відповідача.

Відповідно до п. 17.2. статуту засновник (учасник), який виходить із Товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі Товариства.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна (що пропорційна частці засновника (учасника) у статутному капіталі), а також порядок і строки її виплати встановлюється за домовленістю сторін . У разі недосягнення згоди між сторонами, вартість частини майна, що підлягає виплаті, визначається за допомогою експертної оцінки, пропорційно розміру частки засновника (учасника) у статутному фонді Товариства (п.п. 17. 4, 17.5 статуту).

Пунктом 17.6. статуту визначено, що виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов із Товариства в строк до 12 місяців з дня виходу. Засновнику (учаснику), який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаному Товариством у даному році до моменту його виходу .

Заявою від 02.03.2012 позивач просила відповідача негайно провести незалежну експертну оцінку майна останнього.

Відповідач листом від 13.04.2012 повідомив позивача, що вимога про негайне повернення частки не узгоджується з ч. 1 ст. 54 Закону України Про господарські товариства , яка визначає строк виплати до 12 місяців з дня виходу відповідного учасника.

Заявою від 20.03.2013 позивач вимагав негайно виплатити належну вартість майна та надіслати копію експертної оцінки майна Товариства.

Відповідач листом від 28.03.2013 повідомив позивача, що грошова сума, яка підлягає виплаті, в зв'язку з її виходом із складу учасників, зарезервована для неї на депозитному рахунку Ощадбанку та буде переказана невідкладно.

04.04.2013 на рахунок позивача у ПАТ Укрсоцбанк , в якості виплати вартості частки статутного капіталу Товариства, від відповідача надійшла грошова сума у розмірі 40 773, 20 грн., що сторонами не заперечується.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу належить на праві власності нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 144-А, загальною площею 143 м. кв., яке за твердженням позивача було викуплено у Фонду комунального майна Дарницького району міста Києва за договором купівлі-продажу № 198/П від 15.09.2006 за рахунок внесків учасників товариства.

Позивач листом від 11.04.2013 звернулась до відповідача з вимогою провести незалежну оцінку належного товариству нежитлового приміщення та доплатити їй належну суму у повному обсязі.

За результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 9095/9096/13-42 від 27.01.2014 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, дійсна (ринкова) вартість нежилих приміщень №№ 1-9 групи приміщень № 4 (в літ. А) загальною площею 143,0 кв. м., розташованих за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 144 - А, станом і в цінах на 05.03.2012 могла складати: 1 640 439,00 грн.

Позивач на підставі висновків експерта про вартість об'єкта оцінки просить суд стягнути з відповідача суму різниці між фактично виплаченою їй часткою у статутному капіталі відповідача та 11,11% вартості приміщення, належного відповідачу на праві власності, встановленою експертною оцінкою на 16.05.2013, що складає - 141 479,57 грн. (11,11 % * 1 640 439,00 = 182 252,77 грн. - 40 773,20 грн.)

Відповідач із висновком експерта не погоджується, оскільки в ньому йдеться лише про можливу ціну об'єкта нерухомості, а отже може розглядатись лише як припущення та не може бути покладено в основу судового рішення, що має ґрунтуватись на встановлених фактичних даних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на викладене.

Відповідно до ст. 140 Цивільного кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

За приписами ст. 144 Цивільного кодексу України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників, розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів.

Відповідно до ст. 88 Господарського кодексу України, учасники господарського товариства мають право вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства, що кореспондується з нормами ст. 10 Закону України Про господарські товариства та п. 3 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України.

Статтею 148 Цивільного кодексу України встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Згідно ст. 54 Закону України Про господарські товариства при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Отже, вихід особи зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю дає такій особі право одержати вартість частини майна, пропорційну її частці у статутному капіталі товариства.

Відповідно до п. 3.5. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України № 04-5/14 від 28.12.2007 Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства. Право учасника товариства на вихід з товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників.

Відповідно до статті 54 Закону України Про господарські товариства при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу .

За приписами п. 3.7. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України № 04-5/14 від 28.12.2007 Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин відповідно до статей 54 і 64 Закону України Про господарські товариства учасник товариства з обмеженої або додаткової відповідальності, що виходить або був виключений з товариства, має право на одержання вартості частини майна товариства пропорційно розміру його частки у статутному капіталі товариства. У вирішенні спорів щодо розрахунків з учасником, що вийшов (був виключений) з товариства, господарським судам необхідно враховувати таке.

Відповідно до частини першої статті 190 Цивільного кодексу України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 Господарського кодексу України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства. Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства. Активи (майно і в тому числі майнові вимоги) товариства відображаються у статтях активу балансу за кодами 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 250. Зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за кодами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 510, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610.

Будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства. Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено можливість переоцінки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби (пункт 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000), нематеріальні активи (пункт 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 Нематеріальні активи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 242 від 18.10.1999), довгострокові і поточні біологічні активи (пункти відповідно 16.1 та 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 Баланс , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.1999).

Враховуючи наведене, господарським судом може бути задоволено клопотання учасника, який вийшов (був виключений) з товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних біологічних активів для обчислення вартості частини майна, належної до сплати такому учаснику.

В постанові Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 Про практику розгляду судами корпоративних спорів зазначено, що при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати, господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення).

Як встановлено судом, згідно положень статуту відповідача порядок і спосіб визначення вартості частини майна (що пропорційна частці засновника (учасника) у статутному капіталі), а також порядок і строки її виплати встановлюється за домовленістю сторін, а в разі недосягнення згоди між сторонами, вартість частини майна, що підлягає виплаті, визначається за допомогою експертної оцінки, пропорційно розміру частки засновника (учасника) у статутному фонді Товариства.

Відповідно до заяви про вихід із складу учасників товариства від 28.11.2011, позивач повідомила про свій вихід із складу учасників ТОВ Слайсинг з 05.03.2012.

Із протоколу № 4 зборів засновників (учасників) товариства з обмеженою відповідальністю Слайсинг від 29.02.2012, вбачається що на порядку денному зборів 29.02.2012, зокрема розглядалося питання про розгляд заяв від ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про вихід зі складу учасників товариства .

З даного питання збори ухвалили рішення вивести зі складу учасників товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_5, що володіють частками у статутному капіталі номінальною вартістю 40 773,20 грн., що становить 11,11% від загального розміру статутного капіталу товариства кожна, на підставі поданих заяв про вихід зі складу учасників Товариства відповідно до ст. 148 Цивільного кодексу України та виплатити їм вартість частини майна, що пропорційна їх часткам у статутному капіталі товариства відповідно до чинного законодавства України.

Оскільки іншої заяви про вихід позивача зі складу відповідача, окрім заяви від 28.11.2011 матеріали справи не містять, а отже саме ця заява і була предметом розгляду про виведення позивача зі складу учасників товариства.

Як встановлено судом, листом від 28.03.2013 відповідач повідомив позивача, що грошова сума яка підлягає виплаті вартості частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі, в зв'язку з виходом зі складу засновників ТОВ Слайсинг 05.03.2013, зарезервована для неї на депозитному рахунку Ощадбанку з 01.03.2013.

З огляду на викладене суд дійшов висновку що дата виходу позивача із Товариства була погоджена сторонами як - 05.03.2012.

З метою визначення вартості нерухомого майна, що належить відповідачеві та знаходиться за адресою м. Київ, Харківське шосе, 144-а та відповідно визначення вартості частки майна товариства, яка підлягає виплаті учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю Слайсинг - ОСОБА_1, якій належало 11,11% статутного капіталу, при виході з товариства, судом у справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 9095/9096/13-42 від 27.01.2014 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (призначеної у справі судом), дійсна (ринкова) вартість нежилих приміщень №№ 1-9 групи приміщень № 4 (в літ. А) загальною площею 143, 0 кв. м., розташованих за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 144 - А, станом і в цінах на 05.03.2012 року могла складати: 1 640 439,00 грн.

Враховуючи, що станом на 05.03.2012 дійсна (ринкова) вартість таких приміщень складала 1 640 439,00 грн., суд дійшов висновку, що вартість частини майна відповідача, пропорційна частці позивачці у статутному (складеному) капіталі відповідача, яка підлягає виплаті позивачці відповідачем в зв'язку з її виходом складає 182 252,77 грн. (11,11 % * 1 640 439, 00 = 182 252,77).

Як встановлено судом, відповідач повернув позивачу її частку статутного капіталу згідно статуту в розмірі 40 773,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 40 від 04.04.2013. Інших доказів виплати відповідачем позивачу частини майна відповідача, не подано.

Отже, відповідачем порушені права позивача, як учасника товариства на виплату вартості частини майна товариства, пропорційно її частці у статутному (складеному) капіталі.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 141 479,00 грн. основного боргу по виплаті частки у статутному (складеному) капіталі відповідача в зв'язку з виходом з числа учасників є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначені строки (після спливу 12 місяців з дня виходу, тобто до 05.03.2013) оплату частки не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті частки, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 41 453,35 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 8 209,66 грн. - 3% річних (нарахованих за період з 06.03.2013 по 09.02.2015).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 41 453,35 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 8 209,66 грн. 3% річних (за обґрунтованими розрахунками).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Слайсинг (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-А, код ЄДРПОУ 22945296) на користь ОСОБА_1 (02090, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 141 479 (сто сорок одна тисяча чотириста сімдесят дев'ять) грн. 00 коп. основного боргу, 41 453 (сорок одна тисяча чотириста п'ятдесят три) грн. 53 коп. збитків віз зміни індексу інфляції, 8 209 (вісім тисяч двісті дев'ять) грн. 66 коп. - 3 % річних, 3 822 (три тисячі вісімсот двадцять дві) грн. 84 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 10.12.2015.

Суддя В.В. Сівакова