Постанова

від 17.12.2015 по справі 908/1063/15-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.12.2015 справа №908/1063/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 За участю представників сторін від позивача:не з'явився; від відповідача:не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Корал , м. Бердянськ, Запорізька область на рішення господарського судуЗапорізької області від 25.03.2015 р. (підписано 26.03.2015 р.) у справі№ 908/1063/15-г (суддя Хуторной В.М.) за позовомВідкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Виробничого структурного підрозділу Бердянського міського району електричних мереж, м. Бердянськ, Запорізька область до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Корал , м. Бердянськ, Запорізька область простягнення суми ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року до господарського суду звернулось Відкрите акціонерне товариство Запоріжжяобленерго в особі Виробничого структурного підрозділу Бердянського міського району електричних мереж, м. Бердянськ, Запорізька область (Позивач) із позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Корал , м. Бердянськ, Запорізька область (Відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості за Договором про постачання електричної енергії №1039 від 21.01.2008 р. у розмірі 30 013,27 грн., з яких 18 603,56 грн. борг за спожиту активну електричну енергію за період з грудня 2013р. по січень 2015р., 7 560,10грн. - борг за перевищення договірної величини електроспоживання, 1 220,41 грн. - пеня, 259,95 грн. - 3% річних та 2 369,25 грн. інфляційні втрати.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.03.2015р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись із рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог заявник скарги посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, скаржник посилається на те, що при розрахунку за спожиту електричну енергію за показниками загального лічильника другої черги житлового будинку № 47 у м. Бердянську (30 квартир) позивачем не був відрахований обсяг спожитої зазначеним населенням електричної енергії, з якими у позивача укладені індивідуальні договори.

Крім того, апелянт посилається на неправомірне нарахування йому заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, що їм не споживалася.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2015р. було змінено склад колегії, суддю Зубченко І.В., у зв'язку з відпусткою останньої було змінено на суддю Колядко Т.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2015р. розгляд справи відкладався до 23.11.2015р. для витребування додаткових документів та письмових пояснень по справі.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2015р. розгляд справи відкладався до 07.12.2015р., було запропоновано позивачу надати розрахунок обсягу та вартості спожитої відповідачем електроенергії за спірний період із відрахуванням спожитої населенням електричної енергії.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 07.12.2015р. розгляд справи відкладався до 17.12.2015р.

Представники сторін в судове засідання 17.12.2015р. не з'явились, про причини неявки судову колегію не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін, які не скористались правом участі в судовому засіданні, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.01.2008 р. між сторонами укладено договір №1039 про постачання електричної енергії (далі-Договір), за умовами п. 1.1 якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» , а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком №2 «Точки продажу електричної енергії споживачу» .

Згідно з поясненнями представників сторін Договір сторонами розірваний не був, діє до теперішнього часу.

За змістом п. 2.3.4 Договору, відповідач зобов'язується оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатка 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» та додатка 5 «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії» .

Згідно з п. 7 додатку № 4 до Договору Порядок розрахунків за активну електричну енергію за підсумками розрахункового періоду позивач виписує відповідачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого відповідачем Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію з урахуванням сум платежів, що надійшли від відповідача.

Пунктом 11 додатку № 4 до Договору встановлено, що відповідач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 (п'ять) операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому позивачем.

Відповідно п. 4.2.1 Договору, за недотриманням термінів сплати розрахунків або платіжних вимог доручень за активну електроенергію та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, відповідач сплачує позивачу пеню за весь період часу протягом якого не виконано зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування) по день фактичної оплати.

Згідно з п. 4.2.2 Договору, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього договору відповідач сплачує позивачу двократну вартість різниці фактично спожитої договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт.год. і більше.

Відповідно до п. 8 додатку № 4 до Договору, у разі перевищення відповідачем договірної величини електроспоживання, сума платежу для остаточного розрахунку збільшується на величину вартості, визначеної виходячи із середньозваженого тарифу, різниці фактично спожитої договірної величини електроспоживання.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами за Договором були підписані та скріплені печатками акти 1039 про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за період грудень 2013р. по січень 2015р. на загальну суму (а.с. 84-97 т. 1)

Рахунки на оплату спожитої активної електричної енергії №1039/12а від 30.12.2013 р. на суму 4 096,36 грн., №1039/1а від 04.02.2014 р. на суму 4 555,93 грн., №1039/2а від 04.03.2014 р. на суму 6 514,13 грн., №1039/3а від 02.04.2014 р. на суму 3 756,10 грн., №1039/5а від 02.06.2014 р. на суму 1 853,54 грн., №1039/6а від 02.07.2014 р. на суму 1 143,94 грн., №1039/7а від 01.08.2014 р. на суму 731,27 грн., №1039/8а від 02.09.2014 р. на суму 2 898,35 грн., №1039/9а від 03.10.2014 р. на суму 1 514,29 грн., №1039/10а від 03.11.2014 р. на суму 1 991,72 грн., №1039/11а від 02.12.2014 р. на суму 3 031,38 грн., 1039/12а від 06.01.2015 р. на суму 4 708,44 грн., №1039/1а від 03.02.2015 р. на суму 4 683,38 грн., вручені представнику відповідача, що підтверджується підписом відповідача на екземплярі рахунків позивача (а.с. 98-111 т. 1).

Зазначені рахунки були сплачені відповідачем частково, через що позивач звернувся з позовними вимогами до суду про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію в сумі 18 603,56 грн., які судом першої інстанції були задоволені в повному обсязі.

Проте з таким висновком суду першої інстанції судова колегія не погоджується за наступних підстав.

Дослідивши вищезазначені рахунки, судовою колегією встановлено, що при проведенні розрахунків за спірним Договором позивачем також враховувався обсяг електричної енергії, спожитої населенням, з яким були укладені індивідуальні договори про постачання електричної енергії.

За змістом письмових пояснень позивача, розрахунок мав проводитися за спірний період з грудня 2013 року по січень 2015 року за винятком спожитої електричної енергії населенням, відповідно до переліку мешканців буд. 49 по вул. Р.Люксембург згідно до р. 7 Додатку № 5 від 03.07.2103р. до Договору (а.с. 74 т. 1) та мешканців буд. 47 по вул. Р.Люксембург (перша черга).

Всупереч цьому, обсяг спожитої протягом спірного періоду електричної енергії мешканцями буд. 47 по вул. Р.Люксембург (друга черга) та зазначений в актах про спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію ОСББ Корал при проведенні розрахунків між сторонами за спірним Договором до уваги сторонами не брався.

Отже такий розрахунок не може вважатися правомірним, оскільки відповідач розраховується за спожиту електроенергію за показами загальнобудинкових лічильників, встановлених для визначення обсягу спожитої електроенергії за тарифною групою міське населення 2 класу , за адресою: м. Бердянськ, вул. Рози Люксембург, буд. 47 та буд. 49, позивач повинен був відраховувати обсяг спожитої населенням електричної енергії, з яким були укладені індивідуальні договори про постачання електричної енергії.

Зазначене також підтверджується змістом п. 8.1.2 Договору, розділом 7 додатку № 5 до Договору в редакції угоди від 03.07.2013р. (а.с. 74 т. 1).

Крім того, правовідносини з приводу постачання населенню електроенергії позивачем регулюються нормами Правил користування електричною енергією користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 з послідуючими змінами та доповненнями, які не покладають на відповідача обов'язку оплачувати спожиту безпосередньо населенням електроенергію.

Також відповідач не є посередником в укладенні таких договорів з населенням та не несе обов'язку по забезпеченню їх укладення.

Отже, задовольняючи позовні вимоги в цій частині, з врахуванням спожитого населенням обсягу електричної енергії, суд першої інстанції не дослідив законності підстав такого стягнення і помилково поклав такий обов'язок на відповідача, який не передбачений а ні вимогами діючого законодавства, а ні Договору.

Позивачем на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 23.11.2105р. в судовому засіданні було надано детальний розрахунок обсягу спожитої електричної енергії з відрахуванням спожитої електричної енергії населенням (за адресою вул. Р. Люксембург, 47, друга черга), з якого вбачається, що заборгованість відповідача з урахуванням проведених раніше оплат за спірними рахунками становить 3 936,02грн.

Перевіривши розрахунок позивача, що наданий у суді апеляційної інстанції, судова колегія вважає його вірним.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 259,95 грн. - 3% річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судовою колегією перевірено наданий позивачем розрахунок 3% річних та визнано його частково невірним через включення до періодів нарахування сум заборгованості днів, в які проводилась їх часткова оплата. Зазначене порушення призвело до неправомірного завищення 3% річних, обґрунтований розмір яких складає 40,34 грн. за спірний період.

Крім того позивачем заявлено до стягнення інфляційні в розмірі 2 369,25 грн.

Також судова колегія не погоджується із розрахунком інфляційних, оскільки розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Діючим законодавством передбачено визначення коефіцієнтів інфляції, виходячи лише за місяць, а не з його частин - тижнів, днів, тощо.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат таким вимогам не відповідає, зокрема, оскільки розрахунок проводився з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць, в якому виник обов'язок оплати та без врахування здійснених в цьому місяці проплат.

Перерахувавши розмір інфляційних втрат в межах заявленого позивачем спірного періоду на підставі ст. 625 ЦК України та п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", судова колегія вважає таким, що підлягає стягненню розмір інфляційних втрат в сумі 77,10 грн.

Також позивач просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 220,41 грн., обґрунтовуючи її вимогами п. 4.2.1 Договору.

Згідно п.п 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судовою колегією також перевірено наданий позивачем розрахунок пені та визнано його частково невірним через включення до періодів нарахування сум заборгованості днів, в які проводилась їх часткова оплата, а отже за перерахунком судової колегії правильним є розмір пені в сумі 205,28 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції не дослідив обґрунтованість, наданого позивачем розрахунку пені, інфляційних та 3% річних, стягнувши завищені суми цих складових відповідальності за порушення грошового зобов'язання, розрахунок яких не відповідає вимогам діючого законодавства.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 7 560,10 грн. вартості перевищення договірних величин споживання електричної енергії у січні - серпні 2014 року, судова колегія також не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо їх задоволення з наступних підстав.

Позивачем були виставлені рахунки на оплату за перевищення договірної величини електроспоживання у січні - серпні 2014 року на загальну суму 7 560,10 грн.: № 1039/1п від 08.02.2014 р. на суму 1 774,7 грн., № 1039/2п від 13.03.2014 р. на суму 2 947,5 грн., № 1039/3п від 07.04.2014 р. на суму 1 541,37 грн., № 1039/4п від 10.04.2014 р. на суму 644,22 грн., № 1039/5п від 09.06.2014 р. на суму 164,46 грн., № 1039/6п від 07.07.2014 р. на суму 95,25 грн., № 1039/7п від 07.08.2014 р. на суму 149,45 грн., № 1039/8п від 05.09.2014 р. на суму 243,15 грн.

У якості правової підстави до стягнення відповідної суми, позивач посилається на загальні цивільні норми виконання договірних зобов'язань, п. 4.2.2 Договору та ч. 6.ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", а також Додаток № 1 до Договору Обсяги постачання електричної енергії споживачу .

На період 2014 року позивачем на вбудовано-прибудованому приміщенні за Договором встановлені обсяги споживання електричної енергії (а.с. 83 т. 1).

За змістом ч. 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", яка і є підставою до нарахування та стягнення відповідної суми, споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до п. 1.2 Правил користування електричною енергією користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 з послідуючими змінами та доповненнями (далі - Правила), договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.

Електрична енергія (активна) - енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару.

Зі змісту вищенаведеного Додатку № 1 до Договору вбачається, що сторонами встановлений обсяг споживання електричної енергії за зазначеним приміщенням лише в жовтні-грудні 2014 року, а за спірний період січня - вересня 2014 року зазначена позначка 0 , тобто певного договірного обсягу споживання електричної енергії не встановлено.

Твердження позивача, а також суду першої інстанції, що 0 - це і є встановлений обсяг, є безпідставним, оскільки свідчить фактично про заборону відповідачу користуватися електричною енергією за приєднанням, що входить до переліку за Договором.

Будь-якої законної підстави до такого обмеження не встановлено, в матеріалах справи такі докази відсутні.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами перевищення відповідачем договірних величин споживання електричної енергії у січні - серпні 2014 року, що є підставою до відмови в задоволенні вимог про покладення на відповідача обов'язку здійснити оплату за перевищення відповідачем договірних величин споживання електричної енергії у січні - серпні 2014 року в розмірі 7 560,10 грн.

За таких підстав рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 7 560,10 грн. вартості перевищення договірних величин споживання електричної енергії, а також розподілу судових витрат, на підставі п. 2 ч .1 ст. 104 ГПК України через недоведеність обставин, що мають значення для справи.

В цій частині слід прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача вартості перевищення договірних величин споживання електричної енергії в розмірі 7 560,10 грн. слід відмовити.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 25.03.2015 р. у справі №908/1063/15-г слід скасувати в частині стягнення з відповідача на користь позивача 14 667,54грн. боргу за спожиту активну електроенергію, 1 015,13 грн. пені, 219,61 грн. 3% річних, 2 292,15 грн. інфляційних, 7 560,10 грн. вартості перевищення договірних величин споживання електричної енергії, а також розподілу судових витрат, через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та встановлення обставин, що не підтверджуються матеріалами справи.

По справі слід прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Виробничого структурного підрозділу Бердянського міського району електричних мереж, м. Бердянськ, Запорізька область до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Корал , м. Бердянськ, Запорізька область стягнення з відповідача на користь позивача 14 667,54грн. боргу за спожиту активну електроенергію, 1 015,13 грн. пені, 219,61 грн. 3% річних, 2 292,15 грн. інфляційних, 7 560,10 грн. вартості перевищення договірних величин споживання електричної енергії - відмовити.

В іншій частині щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3 936,02грн. боргу за спожиту активну електроенергію, 205,28 грн. пені, 40,34 грн. 3% річних та 77,10 грн. інфляційних слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

З урахуванням того, що сплату судового збору для позивача при поданні ним апеляційної скарги було відстрочено до прийняття постанови по справі, з урахуванням результату розгляду справи, судова колегія вважає за необхідне покласти судові витрати по справі на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим з позивача слід стягнути до Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 724,53грн., з відповідача на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 259,24 грн. та 285,17 грн. за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Корал , м. Бердянськ, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 25.03.2015 р. у справі №908/1063/15-г задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 25.03.2015 р. у справі №908/1063/15-г скасувати в частині стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Корал , м. Бердянськ, Запорізька область на користь Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Виробничого структурного підрозділу Бердянського міського району електричних мереж, м. Бердянськ, Запорізька область 14 667,54грн. боргу за спожиту активну електроенергію, 1 015,13 грн. пені, 219,61 грн. 3% річних, 2 292,15 грн. інфляційних, 7 560,10 грн. вартості перевищення договірних величин споживання електричної енергії, а також розподілу судових витрат

В скасованій частині слід прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Виробничого структурного підрозділу Бердянського міського району електричних мереж, м. Бердянськ, Запорізька область до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Корал , м. Бердянськ, Запорізька область стягнення з відповідача на користь позивача 14 667,54грн. боргу за спожиту активну електроенергію, 1 015,13 грн. пені, 219,61 грн. 3% річних, 2 292,15 грн. інфляційних, 7 560,10 грн. вартості перевищення договірних величин споживання електричної енергії - відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 25.03.2015 р. у справі №908/1063/15-г - залишити без змін.

Резолютивну частину викласти в наступній редакції:

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корал» (69035, Запорізька обл. м. Бердянськ, вул. Р. Люксембург, буд. 49, код ЄДР 35486136) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Виробничого структурного підрозділу Бердянського міського району електричних мереж (71001, Запорізька область, м. Бердянськ, проспект 12 грудня, буд. 25, код ЄДР 00130926) основний борг за спожиту активну електроенергію в розмірі 3 936,02грн., пеню у розмірі 205,28 грн., 3% річних у розмірі 40,34 грн. та втрати від інфляційних процесів у розмірі 77,10 грн.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корал» (69035, Запорізька обл. м. Бердянськ, вул. Р. Люксембург, буд. 49, код ЄДР 35486136) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Виробничого структурного підрозділу Бердянського міського району електричних мереж (71001, Запорізька область, м. Бердянськ, проспект 12 грудня, буд. 25, код ЄДР 00130926) судовий збір у розмірі 259,24 грн. за подання позовної заяви .

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корал» (69035, Запорізька обл. м. Бердянськ, вул. Р. Люксембург, буд. 49, код ЄДР 35486136) в дохід Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Харкові, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код бюджетної класифікації 22030001, рахунок № 31217206782002) судовий збір у розмірі 285,17 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Виробничого структурного підрозділу Бердянського міського району електричних мереж (71001, Запорізька область, м. Бердянськ, проспект 12 грудня, буд. 25, код ЄДР 00130926) в дохід Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Харкові, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код бюджетної класифікації 22030001, рахунок № 31217206782002) судовий збір у розмірі 1 724,53 грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

Судді К.І. Бойченко

ОСОБА_3