Постанова

від 22.12.2015 по справі 915/1156/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2015 р.Справа № 915/1156/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ярош А.І.,

Суддів: Головея В.М., Лисенко В.А.,

при секретарі судового засідання Максиміхіній Ю.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 6103 від 30.10.15р.;

від відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 27.04.15р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»

на рішення господарського суду Миколаївської області від 15 вересня 2015 року

по справі № 915/1156/15

за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»

до Приватного підприємства «Морське агентство - Ніка»

про стягнення 1102,96 дол.США,

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство „Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Приватного підприємства «Морське агентство - Ніка» про стягнення 1102,96 дол. США донарахованого ПДВ за здійснені вантажні перевезення, що на день подання позову складало 23378,45 грн.

В обґрунтування позовних вимог Адміністрація портів посилалась на положення ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст.22 ЗУ «Про морські порти України» , ст.132 Кодексу торговельного мореплавства України, ст.185, 197 Податкового кодексу України, відповідно до яких позивачем донараховано податок на додану вартість /далі - ПДВ/ на портові збори, що сплачені відповідачем за вантажні перевезення, здійснене судном « MEKHANIK EROKHIN» , посилаючись на те, що судно « MEKHANIK EROKHIN» не здійснювало міжнародні перевезення у розумінні ст. 132 Кодексу торговельного мореплавства України, а тому надані відповідачу послуги не можуть бути звільнені від оподаткування.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 15 вересня 2015 року (суддя Бездоля Ю.С.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем належним чином не доведено та не обґрунтовано заявлені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1102,96 дол. США, у зв'язку з чим у задоволенні позову Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Миколаївського морського порту) слід відмовити.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, Державне підприємство Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії ДП АМПУ звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій стверджує, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та невірно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового з задоволенням позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що місцевим господарським судом порушено вимоги ст.132 КТМ України, оскільки помилково віднесено перевезення додатковим судном вантажу з порту України до нейтральних вод з перетином державного кордону України - до перевезення вантажу до іноземного порту.

При цьому, скаржник посилався на лист ДФС України №16744/6/99-99-19-03-08-14 від 07.08.2015 року, відповідно до якого морське перевезення вантажів, у яких порт навантаження визначено Нейтральні води Чорного моря , оподатковуються ПДВ у загальному порядку.

Також апелянт вважає, що суд надав невірну оцінку коносаменту, оформленому відповідачем, адже коносамент підтверджує лише перевезення судном вантажу від порту України до нейтральних вод Чорного моря, а не від порту України до іноземного порту, що в свою чергу є лише частиною маршруту вантажу при міжнародному перевезенні, а не міжнародним перевезенням. Тому апелянт вважає, що факт міжнародного перевезення в даному випадку не доведений.

Апелянт зауважує, що відповідачем не надано повного пакету документів щодо підтвердження порту призначення, тому відповідачем не доведено здійснення міжнародного плавання.

Крім того, скаржник звертав увагу на те, що ним був відображений податок на додану вартість та сплачено в повному обсязі до бюджету.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив судове рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до положень ст.85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість прийнятого рішення, судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Миколаївської області, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 25.05.2007р. між Державним підприємством «Миколаївській морський торговельний порт» , правонаступником якого є Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Миколаївського морського порту) (Порт) та Приватним підприємством «Морське агентство - Ніка» (Агент) укладений договір №37-С (з наступними змінами та доповненнями), відповідно до умов якого Порт по можливості надає послуги згідно письмових заявок Агента по обслуговуванню суден, які прямують в ДП «Миколаївський морський торговельний порт» або проходять транзитом, а Агент приймає ці послуги та оплачує їх вартість згідно доручень від імені та за рахунок Судновласника, на умовах цього договору.

Відповідно до п.п. 2.1.1, 2.1.2 договору Порт (Адміністрація) зобов'язався: надавати Агенту рахунки для сплати зборів і платежів за користування наданими послугами, які розраховані на підставі встановлених цін і державних тарифів та вимог цього договору. Рахунки направляються поштою або вручаються Агенту під розписку. В необхідних випадках рахунки попередньо можуть направлятися факсом; надавати по можливості і за заявками Агента інші послуги з оформлення рахунків відповідно до діючих тарифів.

Згідно з п.2.2 договору Агент зобов'язався, зокрема:

- надавати Порту «Заявку на підхід судна» , «Заявку на постановку судна на зовнішній рейд Порту» , «Інформацію для виставлення рахунку» , які є невід'ємною частиною договору і Підхідні нотіси у термін, передбачений «Зводом звичаїв Миколаївського морського порту» ;

- отримувати від Порту попередні рахунки на портові збори і сплачувати їх до відходу судна з Порту;

- підписувати приймально-здавальний акт протягом доби з дати передачі його Портом. У разі не підписання цього акту у зазначений термін Порт приймає вищезазначений документ до роботи в односторонньому порядку з подальшим виставленням рахунків.

Відповідно до п.3.1 договору Агент зобов'язується одержувати попередні рахунки на передплату за портові збори на другу добу після надання заявки на заходження судна в порт. Оплату попередніх рахунків Агент виконує за добу до відходу судна з порту.

У відповідності до п.3.2 договору Агент здійснює остаточні розрахунки за послуги до 10-го числа місяця, наступного за звітним на підставі підтверджуючих документів та приймально-здавальних актів. Оплату рахунків позивача відповідач здійснює в безготівковій формі відповідно до норм законодавства України про здійснення безготівкових розрахунків у наступному порядку: за портові збори по суднам, що плавають під іноземним прапором - у доларах США, а під прапором України - в національній валюті України. Перерахунок сум портових зборів у доларах США в гривні або навпаки здійснюється по курсу Національного банку України (далі - НБУ) на дату відходу судна з порту, а у випадку зміни агента/фрахтувальника в порту - на дату закінчення вантажних робіт. Нарахування ПДВ здійснюється відповідно до діючого законодавства України.

За пунктом. 4.1 договору після надання послуг, що засвідчуються приймально-здавальним актом, на наступний день надавати Агенту на підписання приймально-здавальний акт.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що договір набирає сили з моменту підписання і діє по 31.12.2007 року і вважається пролонгованим на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не заявить про розірвання на протязі одного місяця до закінчення дії цього договору.

Згідно з інформацією для виставлення попереднього рахунку від 26.12.2014р. №А/14-12/115 позивачем був виставлений попередній рахунок №96852183 від 26.12.2014р. та надані відповідачу послуги, в т.ч. нараховані портові збори судну « MEKHANIK EROKHIN» , яке знаходилось під агентуванням відповідача, що підтверджується актом наданих послуг (виконаних робіт) №18262183 від 30.12.2014р. на суму 5571,02 дол. США, який підписано сторонами та скріплено печатками сторін, поясненнями представників сторін.

На оплату послуг відповідачу був виставлений відповідний рахунок №18262183 від 30.12.2014р. на суму 5571,02 дол. США, який був оплачений відповідачем повністю, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача та поясненнями сторін.

В подальшому, посилаючись на те, що вантажне судно під агентуванням відповідача здійснювало не міжнародне перевезення, позивачем додатково виставлено відповідачу рахунок №18262183 від 02.04.2015р. на суму 6673,98 дол. США, на фактичну доплату відповідачем (з урахуванням попередньої сплати 5571,02 дол. США) 1102,96 дол. США.

Листом від 16.04.2015р. за вих.№16/1 відповідач відмовився доплачувати 1102,96 дол.США за рахунком №18262183 від 02.04.2015р. із посиланням на відсутність у позивача правових підстав для нарахування на портові збори у спірному випадку ПДВ, оскільки спірне перевезення є міжнародним, а не каботажним.

Посилаючись на те, що наданими відповідачем документами не підтверджується виконання судном « MEKHANIK EROKHIN» міжнародного перевезення, позивач звернувся до суду першої інстанції з відповідним позовом про стягнення ПДВ, донарахованого на портові збори у зв'язку з відсутністю підстав для застосування пільг.

Відповідно до ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства України (далі - КТМ України) під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов'язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

Частиною 1 ст. 115 КТМ України визначено, що із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики економічного розвитку.

Згідно із ст. 116 КТМ України у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства.

При виконанні договору морського агентування морський агент, що діє від імені судновласника, може також діяти на користь іншої договірної сторони, якщо вона його на те уповноважила і якщо судновласник не заперечує.

Як встановлено вище, за договором №37-С від 25.05.2007р. Порт надає послуги згідно письмових заявок Агента по обслуговуванню суден, які прямують в ДП «Миколаївський морський торговельний порт» або проходять транзитом, а Агент приймає ці послуги та оплачує їх вартість згідно доручень від імені та за рахунок Судновласника.

За ст. 117 КТМ України морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з адміністрацією морського порту і службою капітана морського порту, власником морського терміналу, підприємствами, установами, організаціями, що надають спеціалізовані послуги, портовими операторами, місцевими органами виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні.

Частинами 1-3 ст. 22 Закону України "Про морські порти" визначено, що у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Фінансування утримання гідротехнічних споруд в об'ємах, необхідних для підтримання їх паспортних характеристик, здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються у морських портах, де розташовані такі гідротехнічні споруди.

Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту. Кошти від адміністративного збору використовуються відповідно до закону.

Портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом.

Згідно Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, який затверджений наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013р. №316, ставки портових зборів для суден встановлюються залежно від напрямків плавання судна - „у закордонному плаванні» або у „каботажному плаванні» .

При цьому, відповідно до п.1.13 Порядку, податок на додану вартість нараховується та сплачується відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

У розумінні ст. 132 КТМ України міжнародні перевезення - це перевезення між портами України та іноземними портами, які можуть здійснюватися як суднами, що плавають під Державним прапором України, так і за умови взаємності суднами, що плавають під іноземним прапором.

За приписами підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПК України перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Стягнення портових зборів як за міжнародне перевезення виключає можливість стягувати податок на додану вартість.

Відповідно до п. 197.9 ст. 197 ПК України звільняються від оподаткування операції з постачання послуг, що надаються іноземним та вітчизняним суднам, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу і вантажів та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами.

Згідно з п. 5.2 ст. 5 ПК України терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

За ст. 134 КТМ України документами, що підтверджують наявність і зміст договору морського перевезення вантажу, є: 1) рейсовий чартер - якщо договір передбачає умову надання для перевезення всього судна, його частини або окремих суднових приміщень; 2) коносамент - якщо договір не передбачає умови, зазначеної в пункті 1 цієї статті; 3) інші письмові докази.

Пунктом 54 ст. 4 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що судно закордонного плавання - українське або іноземне судно, яке здійснює міжнародні перевезення товарів та/або пасажирів та прибуває на митну територію України або вибуває за її межі.

Митною територією, згідно із ст. 9 МК України, є територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також території вільних митних зон, штучні острови, установки і споруди, створені у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України.

Відповідно, судна завантажені чи розвантажені в нейтральних водах Чорного моря, тобто за межами митної території України із оформленням відповідних коносаментів, є суднами закордонного плавання, що здійснюють міжнародні перевезення, про що свідчать митні декларації.

Відповідно п.197.9 ст.197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання послуг, що надаються іноземним та вітчизняним суднам, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу і вантажів та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами.

Судовою колегією встановлено, що судно « MEKHANIK EROKHIN» , яке обслуговувалось відповідачем, та по якому позивачем донараховано ПДВ, перетинало державний кордон України з відповідним оформленням Генеральної декларації (а.с.26), вантажного маніфесту №1 від 29.12.2014 року з відповідними відмітками органів митного контролю про перетинання судном державного кордону (а.с.19), генерального акту прийому-передачі вантажу від 06.01.2015 року (а.с.70-71), відповідно до якого вантаж вивантажений у Чорному морі в нейтральних водах поза межами Російської Федерації , та завантажений в тому ж місці на т/х Атлантік (прапор Ліберії, ІМО 9147447).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.335 Митного кодексу України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі, зокрема, такі документи та відомості: генеральна декларація, що містить, зокрема, найменування та опис судна, відомості про його реєстрацію та національну належність, прізвище капітана, прізвище та адресу суднового агента.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку про те, що Генеральні декларації на судна з відмітками митниці про їх оформлення є належним доказом перетину суднами з вантажем митного (державного ) кордону України та їх митного оформлення.

До того ж, під час нарахування портових зборів судну « MEKHANIK EROKHIN» , що агентувалось відповідачем у грудні 2014 року, позивачем було використано ставки портових зборів як для суден міжнародного перевезення, що підтверджується відповідними рахунками №96852183 від 26.12.2014 року, №18262183 від 30.12.2014 року (а.с.20,23).

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 916/1908/15.

Крім того, слід зазначити, що Кодекс торговельного мореплавства України виділяє лише два види морських перевезень - каботажні перевезення (ст.131 КТМ України) та міжнародні перевезення (ст.132 КТМ України).

Відповідно до ст.131 КТМ України, перевезення між портами України здійснюються суднами, що плавають під Державним прапором України, а також суднами, що плавають під іноземним прапором за умови одержання на це дозволу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту.

Статтею 132 КТМ України визначено, що перевезення між портами України та іноземними портами можуть здійснюватися як суднами, що плавають під Державним прапором України, так і за умови взаємності суднами, що плавають під іноземним прапором.

Таким чином, належним підтвердженням здійснення каботажного перевезення має бути доказ перевезення судном вантажу з одного порту України в інший порт України, в даному ж випадку перевезення здійснено з порту України до нейтральних вод, що не відповідає визначенню каботажного плавання.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що вивезення вантажу та його перевантаження на інше судно в нейтральних водах Чорного моря, не являються каботажним перевезенням, а є частиною міжнародного перевезення, протилежного апелянтом не доведено.

Отже, оскільки перевантаження імпортного вантажу у нейтральних водах є частиною договору міжнародного перевезення вантажу з іноземного порту до українського порту, а судна із цим вантажем мають статус суден, які здійснюють міжнародне перевезення, тобто учасники цього перевезення перебувають у правовідносинах договору міжнародного перевезення вантажу, судова колегія доходить висновку про те, що судновласники через своїх агентів не сплачують ПДВ при споживанні послуг, які сплачуються у складі портових зборів відповідно до п.197.9 ст. 197 ПК України.

За наведених обставин, колегія суддів вважає правомірним звільнення відповідача від збільшення портових зборів на суму ПДВ, оскільки за приписами п.197.9 ст.197 ПК України саме здійснення судном «міжнародних перевезень вантажів» і є підставою для звільнення від оподаткування.

Перевезення частини вантажу судном « MEKHANIK EROKHIN» з нейтральних вод до порту України є невід'ємною частиною перевезення цього ж вантажу із іноземного порту, що відповідає умовам ст. 132 КТМ для класифікації перевезення як міжнародного.

Ст. 132 КТМ не містить та не може містити заборон та обмежень щодо поділу суднової партії при перевезенні, обмеження міжнародного перевезення тільки одним судном від порту до порту.

Згідно з п. 54 ч. 1 ст. 4 МК України, «судном закордонного плавання» є українське або іноземне судно, яке здійснює міжнародні перевезення товарів та / або пасажирів та прибуває на митну територію України або вибуває за її межі. Відповідно до п. 2 «Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» , затвердженого наказом Мінфіну України №651 від 30.05.2012р., «міжнародне перевезення - перевезення товарів з перетином державного кордону з території України на територію іноземної держави; з території іноземної держави на територію України; транзитом через територію України» .

А частиною 1 ст. 97 МК України встановлено, що під каботажем розуміється перевезення українських та іноземних товарів шляхом завантаження їх на морське (річкове) судно в одному пункті на митній території України і транспортування в інший пункт території України, де здійснюватиметься їх вивантаження.

Із зазначених норм МК України можна зробити висновок, що судна, які завантажені в порту України та прямують до нейтральних вод Чорного моря з перетином митного кордону, тобто за межі митної території України, є суднами закордонного плавання, що здійснюють міжнародні перевезення, та не є такими, що здійснюють каботажні перевезення.

Судова колегія роз'яснює, що звільнення від оподаткування ПДВ портових зборів відповідно до п. 197.9 ПК України та роз`яснень Міндоходів від 19.12.2013р. №17866/6/99-99-19-04-02-15 здійснюється в залежності від виконання судном «міжнародних» або «внутрішніх» перевезень. Інших видів перевезення для оподаткування також не встановлюється.

У зазначених роз'ясненнях цілком правомірно зазначено, що операції з постачання послуг, що надаються іноземним та вітчизняним суднам (у тому числі суднам, які прямують в морський порт або з морського порту баластом (без вантажу) для здійснення навантаження/розвантаження в межах міжнародних перевезень), які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу і вантажів та оплачуються відповідно до законодавства України портовими зборами, звільняються від оподаткування ПДВ . При цьому основною умовою застосування такої пільги портом є наявність документів, які підтверджують здійснення судном міжнародних перевезень.

Отже у випадку, коли судно здійснює перевезення вантажів, воно може бути віднесено тільки до «судна закордонного плавання, яке здійснює міжнародне перевезення» з перетином кордону України зі звільненням від ПДВ, або до судна у каботажному плаванні, що здійснює внутрішні перевезення із відповідним встановленням ставок портових зборів та оподаткуванням ПДВ.

Доводи апелянта про те, що ним був відображений податок на додану вартість та сплачено в повному обсязі до бюджету, судова колегія до уваги не приймає, оскільки підстав для сплати такого податку немає.

Виходячи з викладеного, на підставі вищевикладених норм чинного законодавства для встановлення та оподаткування портових зборів при розгляді даного суднозаходу, колегія суддів доходить до висновку про те, що операції щодо перевезення вантажів з порту України до нейтральних вод Чорного моря з наступним перевантаженням вантажу за межами території України на інше судно відносяться до міжнародного перевезення , про що вірно було вказано судом першої інстанції.

Колегією суддів не приймаються до уваги доводи скаржника про ненадання судом першої інстанції оцінки ст.52 ПК України в розрізі висновків листа ДФС України №16744/6/99-99-19-03-08-14 від 07.08.2015р. з огляду на те, що судом першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції з урахуванням ст.43 ГПК України, в сукупності застосовано норми КТМ України, Податкового кодексу України, Митного кодексу України, Закону України "Про морські порти", які мають вищу юридичну силу ніж лист ДФС.

За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, 105 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 15 вересня 2015 року по справі № 915/1156/15 залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 24.12.2015р..

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя В.М. Головей

Суддя В.А. Лисенко