Постанова

від 21.12.2015 по справі 904/6268/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2015 року Справа № 904/6268/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванов О.Г. (доповідач),

суддів: Величко Н.Л., Подобєд І.М.

при секретарі судового засідання: Погорєлова Ю.А.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2015 року у справі № 904/6268/15

за позовом позивача-1: Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ;

позивача-2: Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Підприємства об'єднання громадян "Дніпропетровське підприємство інвалідів "Технополіс", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості в сумі 1 877, 73 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою звернулись перший та другий позивачі про стягнення з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 15.09.2015 року на користь Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради 1 604, 51 грн., що складають суму заборгованості за договором оренди № 112-ДКП/14 від 03.04.14 р., 236, 39 грн. пені; та на користь Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради 36,83 грн. пені.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2015 року (суддя Мельниченко І.Ф.) позов задоволено частково, стягнуто з Підприємства об'єднання громадян „Дніпропетровське підприємство інвалідів „Технополіс” на користь Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради 36 грн. 83 коп. пені, 1 601 грн. 87 коп. судового збору.

Стягнуто з Підприємства об'єднання громадян „Дніпропетровське підприємство інвалідів „Технополіс” на користь Комунального підприємства „Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю” Дніпропетровської міської ради 1 604 грн. 51 коп. основного боргу, в решті позовних вимог відмовлено.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо внесення орендної плати балансоутримувачу, здійснивши розрахунки частково та з простроченням строків, встановлених в договорі.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Комунальне підприємство "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача-2 пені у розмірі 236,39 грн., та постановити нове рішення, яким задовольнити вимоги в цій частині.

При цьому скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що суд не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неповно дослідив докази по справі та допустив неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до прийняття необґрунтованого та незаконного рішення.

А саме, господарським судом не враховано той факт, що КП «БЮРО» є третьою особою, на користь якої укладено договір оренди, у розумінні статті 636 Цивільного кодексу України. Зі змісту договору оренди вбачається, що його сторони встановили обов'язок відповідача сплачувати 50 % від загального розміру щомісячної орендної плати на користь Позивача-2.

Відповідно до п. 9.2. Договору за несвоєчасну сплату орендної плати орендар зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному п. 3.3. цього Договору, а саме 50% від загальної суми пені до загального фонду міського бюджету; 50% від загальної суми пені на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди.

З огляду на існування заборгованості з орендної плати перед Позивачем -2 (КП «БЮРО») Відповідачу була нарахована пеня за період з 16.06.2014 року по 15.02.2015 року в загальному розмірі 236,39 грн., яка безпідставно не стягнута рішенням суду.

Представник Позивача 1 та Позивача 2, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судові засідання не з'явився, причини неявку суду не повідомив.

Представник Підприємства об'єднання громадян "Дніпропетровське підприємство інвалідів "Технополіс" належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судові засідання не з'явився, причини неявку суду не повідомив, відзив на апеляційну скаргу не надав.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.10.2015 року апеляційна скарга прийнята до розгляду та призначена у судове засідання на 16.11.2015 року.

16.11.2015 року розгляд справи відкладено на 09.12.2015 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача (а.с. 112).

В судові засідання, призначені на 09.12.2015 року та 21.12.2015 року, представник позивачів повторно двічі не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать як повідомлення про вручення поштового відправлення, протокол судового засідання від 16.11.2015 року, так і розписка представника позивачів про ознайомлення з датою судового засідання (а.с. 111, 112).

Беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 102 ГПК України, а також враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність представників позивачів та відповідача.

В судовому засіданні 21.12.2015 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом було прийнято постанову у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

У своїй позовній заяві позивачі посилаються на копію Договору оренди № 112-ДКП/14 від 03.04.2014 року, відповідно до якого Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, ( позивач-1 орендодавець) та Підприємством об'єднання громадян „Дніпропетровське підприємство інвалідів „Технополіс” (відповідач; орендар) укладено зазначений договір (а.с. 10-18).

Згідно п.1.1 договору Орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.07 № 41/11 із змінами та доповненнями передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно нежитлові приміщення (далі – об'єкт оренди), загальною площею 251, 3 кв.м., розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 56, бл. 6 у цокольному поверсі 12-ти поверхового будинку, вартість яких, згідно з незалежною оцінкою становить 747 972 грн. без ПДВ, що перебувають на балансі КП „Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю” (Другий позивач), для використання під розміщення підприємства, створеного організацією інвалідів.

За умовами п. 2.2 договору, Орендар вступає у строкове платне користування об`єктом оренди з дати підписання Сторонами цього договору та акта приймання-передачі об'єкта оренди.

Відповідно до п.3.1 Договору що розрахунок орендної плати здійснюється за Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої рішенням міської ради, при цьому орендна ставка за використання комунального нерухомого майна, встановлена згідно з Протоколом № 8/14 від 20.03.2014 р. засідання комісії з проведення конкурсів на право оренди об'єктів нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста.

Розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 1 869, 94 грн. без ПДВ /базова за лютий місяць 2014 року/.

Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди, починаючи з березня місяця 2014 року.

Згідно п. 3.3. Договору, за користування об'єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:

- 50% від загальної суми орендної плати у розмірі 934, 97грн. до загального фонду міського бюджету.

- 50% від загальної суми орендної плати у розмірі 934, 97 грн. на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди.

За умова ми п. 10.1 Договору договір діє з 03 квітня 2014 р. по 20 березня 2017 р. включно.

Колегія суддів констатує, що надана позивачами вищезазначена копія Договору оренди № 112-ДКП/14 від 03.04.2014 року, а також копія розрахунку орендної плати до договору, який є його невід'ємною частиною, не підписані з боку орендаря (Відповідача) та не скріплені його печаткою (а.с. 18, 20).

Також, позивачі посилаються на копію Додаткової угоди № 1 до Договору, відповідно до якої орендна плата, визначена п. 3.2. та п. 3.3. Договору в період з 05.05.2014 р. до 05.08.2014 р. включно застосовується з коефіцієнтом 0,5 (а.с. 19).

Вищезазначена копія Додаткової угоди № 1 до Договору оренди № 112-ДКП/14 від 03.04.2014 року також не скріплена печаткою орендаря, підпис від імені представника орендаря (Відповідача) є нерозбірливим (а.с. 19).

Також, позивачі посилаються на копію акту приймання-передачі від 03.04.2014 року, відповідно до якого орендар прийняв вказані у п.1.1 договору нежитлові приміщення, та копію акту приймання-передачі від 03.07.2014 року, відповідно до якого орендар повернув вказані у п.1.1 договору нежитлові приміщення (а.с. 21, 22).

В той же час, копія акту приймання-передачі від 03.04.2014 року не підписана з боку орендаря (Відповідача) та не скріплена його печаткою, а копія акту приймання-передачі від 03.07.2014 року не скріплена печаткою орендаря та має нерозбірливий підпис від імені представника орендаря (Відповідача) (а.с. 21, 22).

Позивачі вважають, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо внесення орендної плати балансоутримувачу, у зв'язку з чим просять суд стягнути з відповідача прострочену заборгованість з орендної плати та нараховану пеню за прострочення сплати орендної плати, що є предметом позову.

Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін , а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст.32 ГПК України).

Ці фактичні дані встановлюються в тому числі й письмовими доказами.

Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду (ст.. 36 ГПК України).

Відповідно до ст. 43, 82 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом.

У порушення зазначених норм процесуального права суд першої інстанції не здійснив всебічної, повної оцінки доказів у справі, визнав встановленими обставини, що мають значення для справи, які не доведені матеріалами справи, що призвело до невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та до прийняття невірного по суті рішення.

А саме, позивачі, обґрунтовуючи позов, посилалися на невиконання відповідачем умов Договору оренди № 112-ДКП/14 від 03.04.2014 року щодо повного та своєчасного внесення орендної плати.

Суд, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, вважав, що між сторонами укладено Договір оренди № 112-ДКП/14 від 03.04.2014 року, та позивачі своєчасно та в повному обсязі виконали свої зобов'язання за даним договором, передавши відповідачу нежитлові приміщення за актом приймання-передачі від 03.04.2014 року.

Але ці встановлені господарським судом обставини, на думку колегії суддів, є недоведеними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна (ч. 2 ст. 10 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Отже, договір оренди державного та комунального майна має вчинятися у письмовій формі.

Статтею 207 ЦК України визначені вимоги до письмової форми правочину.

А саме, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (в редакції статі на момент вчинення правочину).

Як вже було зазначено, надана позивачами копія Договору оренди № 112-ДКП/14 від 03.04.2014 року, а також копія розрахунку орендної плати до договору, який є його невід'ємною частиною, не підписані з боку орендаря (Відповідача) та не скріплені його печаткою (а.с. 18, 20).

Копія Додаткової угоди № 1 до Договору оренди № 112-ДКП/14 від 03.04.2014 року також не скріплена печаткою орендаря, підпис від імені представника орендаря (Відповідача) є нерозбірливим (а.с. 19).

Копія акту приймання-передачі від 03.04.2014 року не підписана з боку орендаря (Відповідача) та не скріплена його печаткою, а копія акту приймання-передачі від 03.07.2014 року не скріплена печаткою орендаря та має нерозбірливий підпис від імені представника орендаря (Відповідача) (а.с. 21, 22).

Таким чином, вищезазначені письмові докази з причини відсутності на них підпису та печатки з боку орендаря (Відповідача) не можуть бути належними доказами укладання між сторонами Договору оренди № 112-ДКП/14 від 03.04.2014 року та передання відповідачу нежитлового приміщення.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, встановлені господарським судом обставини справи щодо укладання між сторонами Договору оренди № 112-ДКП/14 від 03.04.2014 року та своєчасного і в повному обсязі виконання позивачами своїх зобов'язань за даним договором в частині передання відповідачу нежитлового приміщення за актом приймання-передачі від 03.04.2014 року, не підтверджені та не доведені матеріалами справи.

З метою всебічної, повної та об'єктивної оцінки доказів у справі апеляційним господарським судом ухвалами від 16.11.2015 року та від 09.12.2015 року двічі зобов'язано позивачів надати у судове засідання оригінали та належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують викладені в позовній заяві обставини, в тому числі Договір № 112-ДКП/14 від 03.04.2014 року з додатками, акти приймання передачі нежитлового приміщення від 03.04.20124 року та від 03.07.2014 року (а.с. 112).

Вищезазначені вимоги апеляційного суду залишені позивачами без виконання.

Більш того, відповідно до протоколів судового засідання оригінали Договору № 112-ДКП/14 від 03.04.2014 року з додатками та акти приймання передачі нежитлового приміщення від 03.04.20124 року і від 03.07.2014 року не досліджувались й судом першої інстанції (а.с. 67, 68, 80).

Вимоги господарського суду про надання оригіналів вищезазначених документів, як і вимоги апеляційного суду залишені позивачами без виконання.

Таким чином, у зв'язку з недоведеністю позивачами факту укладання між сторонами Договору оренди № 112-ДКП/14 від 03.04.2014 року та своєчасного і в повному обсязі виконання позивачами своїх зобов'язань за даним договором в частині передання відповідачу нежитлового приміщення за актом приймання-передачі від 03.04.2014 року, у апеляційного господарського суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій (пені за прострочення сплати орендної плати).

Отже, вимоги позивачів про стягнення заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій є безпідставним, такими, що не підтверджуються матеріалами справи, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на недоведених обставинах, що мали значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, і не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також були зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення (ч. 1 п. п. 2, 3 та 4 ст. 104 ГПК України), що є підставою для скасування такого рішення.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з мотивів, наведених позивачем - 2 у своїй апеляційній скарзі, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає повному скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ – залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2015 року у справі № 904/6268/15 – скасувати повністю.

Прийняти нове рішення, яким в позові Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ, Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ – відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 24.12.2015 року.

Головуючий суддя           О.Г. Іванов

Суддя           Н.Л. Величко

Суддя І.М. Подобєд