Рішення

від 13.03.2007 по справі 6/111

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

6/111

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 6/111                                                                                                         13.03.07

За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЕМ»                     

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-Інвестиційна група»

Про                           стягнення  138168  грн.

Суддя  Ковтун С.А.

Представники:

Від позивача       Галіна О.М. (за дов. від 27.02.2007)

Від відповідача   не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «СЕЕМ»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-Інвестиційна група»про стягнення 138168 грн. за договором  виготовлення поліграфічної продукції № 56 від 23.05.2006, а саме: 98768 грн. основного боргу та 98768 грн. пені. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати (1381,68 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.02.2007 було порушено провадження в справі № 6/111 та призначено розгляд справи на 27.02.2007. Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.2007 у зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено до 13.03.2007.

У судовому засіданні 13.03.2007 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач вимоги суду, викладені в ухвалах від 12.02.2007 та 27.02.2007 не виконав, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, в судові засідання свого представника не направив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло. Про день та час проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином.  

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:          

23.05.2006 між ТОВ «СЕЕМ»та ТОВ «Медіа-інвестиційна група»було укладено договір № 56 про виготовлення поліграфічної продукції (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач (виконавець) зобов'язався на замовлення відповідача (замовника) вчасно виготовляти якісну поліграфічну продукцію згідно оформлених листів-замовлень та наданих замовником оригінал-макетів продукції, після чого у встановленому договором порядку передавати її замовнику (п.1.1 Договору).

На підставі листа-замовлення № 212 від 23.05.2005 відповідач замовив виготовлення 24000 екземплярів журналу “Приватное строительство” у строк до 06.06.2006 загальною вартістю 96000 грн., а позивач, у свою чергу, виставив йому рахунок-фактуру № С-00000212 від 23.05.2005 на суму 96000 грн.

Відповідно до п. 1.3 Договору прийом-передача продукції здійснюються сторонами після її виготовлення, за результатами чого сторони складають відповідний акт, що підписується в двосторонньому порядку.

Згідно з актом прийому-передачі від 07.06.2006, підписаним повноважними представниками виконавця (позивача) та замовника (відповідача) та посвідченого їхніми печатками, на підставі видаткової накладної № С-00000211 від 07.06.2006, позивачем у повному обсязі було виготовлено та передано відповідачу замовлену ним кількість примірників журналу «Приватное строительство»у кількості 24000 екз. на загальну суму 96000 грн.

Зі сторони відповідача продукцію у повному обсязі на суму 96000 грн. отримав повноважний представник Асадов М.Т., що підтверджується довіреністю серії ЯИЦ 929939 від 30.05.2006.

Пунктами 2.2, 2.2.1, 2.2.2 Договору передбачено, що оплата роботи з виготовлення продукції повинна проводитись відповідачем у два етапи: 1 етап - 50% від загальної ціни продукції згідно рахунку-фактури відповідач оплачує протягом трьох банківських днів після оформлення сторонами листа-замовлення; 2 етап - 50%, що залишились до оплати від загальної ціни продукції, відповідач зобов'язаний оплатити протягом чотирьох банківських днів після отримання замовленої продукції на підставі відповідної накладної та підписаного сторонами акту прийому-передачі виготовленої продукції.

Таким чином, відповідач після оформлення листа-замовлення № 212 від 23.05.2005 повинен був до 31.05.2006 перерахувати 48000 грн., а ще 48000 грн. –  після підписання акту прийому-передачі 07.06.2006, тобто до 12.06.2006.

За твердженням позивача, відповідач свої зобов'язання щодо здійснення повної оплати виготовленої продукції на суму 96000 грн. належним чином не виконав, перерахувавши фактично за виготовлену продукцію 56600 грн. (26.05.2006 –8000 грн., 29.05.2006 –19000 грн., 30.05.2006 –7600 грн., 30.06.2006 –12000 грн., 03.08.2006 –10000 грн. Заборгованість в сумі 39400 грн. відповідачем на даний час не погашена.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 9 від 16.01.2007 щодо погашення заборгованості за Договором в сумі 39400 грн. та сплати штрафних санкцій, яку відповідач залишив без розгляду і заборгованість в сумі 39400 грн. не погасив.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмові від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 39400 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також є правомірними вимоги про стягнення пені, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).  У випадку порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені). Пунктом 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обраховується в процентах від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що у випадку, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У пункті 5.3 Договору сторони досягли згоди щодо розміру пені – 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, яка підлягає сплаті у випадку порушення відповідачем термінів оплати, встановлених п.п. 2.2.1 і 2.2.2 п. 2.2 Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Цивільний кодекс України набрав чинності з 01.01.2004 і, згідно з п. 3 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, на Кабінет Міністрів України було покладено обов'язок до 01.04.2003 підготувати та подати на розгляд до Верховної Ради України перелік законодавчих актів (їх окремих положень), які мають бути визнані такими, що втратили чинність, та перелік законодавчих актів, до яких слід внести зміни, у зв'язку з набранням чинності цим Кодексом.

          Виходячи з викладеного, оскільки Цивільний кодекс України є основним актом цивільного законодавства України, виходячи з часу його прийняття та набрання чинності більш в повній мірі врегульовує спірні відносини та зобов'язує положення інших законодавчих актів привести у відповідність до норм, встановлених зазначеним Кодексом, у разі нездійснення такого узгодження (внесення змін до законів) підлягають застосуванню норми, передбачені Цивільним кодексом України.

          За таких обставин, оскільки пункт 5.3 Договору відповідає порядку визначення розміру пені, передбаченому Цивільним кодексом України.

Враховуючи, що відповідач з 12.06.2006 (термін повної оплати згідно п. 2.2, 2.2.1, 2.2.2 Договору) по 31.01.2007 (дата звернення з позовом) прострочив виконання свого зобов'язання за Договором щодо оплати отриманого товару, розмір пені, розрахований позивачем у позові, з яким погоджується суд, складає:

61400 грн. х 1% х 18 діб = 11052 грн. (з 12.06.2006 по 30.06.2006)

49400 х 1% х 34 доби = 16796 грн. (з 30.06.2006 по 03.08.2006)

39400 грн. х 1% х 180 діб = 70920 грн. (з 03.08.2006 по 30.01.2006), і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, наведених позивачем, суду не подав.

Судові витрати покладаються на відповідача (ст. 49 ГПК України).  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:      

Позов  задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-Інвестиційна група»(м. Київ, вул. Маршала Рибалка, 11, рахунок 260023026401 в ТОВ «Комерційний банк «Даніель» м. Київ, МФО 380980, код 32920679) на користь  товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЕМ»(м. Київ, вул. Бориспільська, 15, рахунок 26007000000095 у ТОВ УКБ «Камбіо», МФО 380399, код 32958880) 39400 грн. основного боргу, 98768 грн. пені, 1381,68 грн. державного мита та 118 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічних забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                         С.А.Ковтун  

          Рішення підписано 5 квітня 2007 року