Рішення

від 13.03.2007 по справі 6/112

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

6/112

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 6/112                                                                                                         13.03.07

За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЕМ"                      

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичний фінансовий центр"

про                           стягнення  21738,2  грн.

Суддя  Ковтун С.А.

Представники:

Від позивача               Галіна О.М. (за дов. № 31 від 27.02.2007)

Від відповідача    не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "СЕЕМ" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Столичний фінансовий центр" про стягнення  21738,2 грн. за договором виготовлення поліграфічної продукції № 94 від 02.10.2006, а саме: 10604 грн. основного боргу та 11134,2 грн. пені. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати (217,38 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.02.2007 було порушено провадження у справі № 6/112 та призначено до розгляду на 27.02.2007. Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.2007 у зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено до 13.03.2007.

У судовому засіданні 13.03.2007 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду від 12.02.2007 та 27.02.2007 не виконав, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи  не надав, у судові засідання свого представника не направив, жодних заяв та клопотань суду не подав. Про день та час проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином.  

Відповідності до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

          Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:          

02.10.2006 між ТОВ "СЕЕМ" та ТОВ "Столичний фінансовий центр"  було укладено договір № 94 про виготовлення поліграфічної продукції (далі-Договір), відповідно до умов якого позивач (виконавець) зобов'язався на замовлення відповідача (замовника) вчасно виготовляти якісну поліграфічну продукцію згідно з оформленими листами-замовленнями та наданими замовником оригінал-макетами продукції, після чого у встановленому договором порядку передавати її замовнику (п. 1.1 Договору).

На підставі листа-замовлення № 537 від 10.10.2006 відповідач замовив виготовлення 1000 екземплярів журналу "MEDHEAD" у строк до 17.10.2006 загальною вартістю 20604 грн., а позивач,у свою чергу, виставив  відповідачу для оплати рахунок-фактуру № С-00000537 від 10.10.2006 на суму 20604 грн.

Відповідно до п. 1.3. Договору, прийом-передача продукції здійснюються сторонами після її виготовлення і сторони складають відповідний акт, що підписується в двосторонньому порядку.

          Згідно з актом прийому-передачі від 18.10.2006, підписаним повноважними представниками виконавця (позивача) та замовника (відповідача) та посвідченим їхніми печатками, на підставі видаткової накладної № С-00000499 від 18.10.2006 позивачем у повному обсязі було передано відповідачу 1000 примірників виготовленого журналу "MEDHEAD" на суму 20604 грн.

Зі сторони відповідача продукцію на суму 20604 грн. отримав повноважний представник Лобко О.Б., який діяв на підставі довіреності серії ЯЛГ 484672 від 18.10.2006.

          Пунктами 2.2, 2.2.1, 2.2.2 Договору передбачено, що оплата роботи з виготовлення продукції повинна проводитись відповідачем у два етапи: 1 етап - 50% від загальної ціни продукції згідно рахунку-фактури відповідач оплачує протягом трьох банківських днів після оформлення сторонами листа-замовлення; 2 етап - 50%, що залишились до оплати від загальної ціни продукції, відповідач зобов'язаний оплатити до дня проведення сторонами прийому-передачі виготовленої продукції.

Таким чином, відповідач після оформлення листа-замовлення № 537 від 10.10.2006 повинен був до 13.10.2006 перерахувати  10302 грн., а ще 10302 грн. – до підписання акту прийому-передачі 18.10.2006, тобто до 18.10.2006.

За твердженням позивача, відповідач свої зобов'язання щодо здійснення повної оплати виготовленої продукції за укладеним Договором на суму 20604 грн. виконав лише частково, перерахувавши 10.10.2006 всього 10000 грн. Заборгованість в сумі 10604 грн. відповідачем на даний час не погашена.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 8 від 16.01.2007 щодо погашення заборгованість за укладеним Договором в сумі 10604 грн., яку відповідач залишив без розгляду і заборгованість у сумі 10604 грн. не погасив.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 10604 грн. є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Також є правомірними вимоги про стягнення пені виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання чи неналежне виконання. У випадку порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені). Пунктом 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обраховується в процентах від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що у випадку, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У пункті 5.3 Договору сторони досягли згоди щодо розміру пені - 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, яка підлягає сплаті у випадку порушення відповідачем термінів оплати, встановлених п.п. 2.2.1 і 2.2.2 п. 2.2 Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Цивільний кодекс України набрав чинності з 01.01.2004 і, згідно з п. 3 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, на Кабінет Міністрів України було покладено обов'язок до 01.04.2003 підготувати та подати на розгляд до Верховної Ради України перелік законодавчих актів (їх окремих положень), які мають бути визнані такими, що втратили чинність, та перелік законодавчих актів, до яких слід внести зміни, у зв'язку з набранням чинності цим Кодексом.

          Виходячи з викладеного, оскільки Цивільний кодекс України є основним актом цивільного законодавства України, виходячи з часу його прийняття та набрання чинності більш в повній мірі врегульовує спірні відносини та зобов'язує положення інших законодавчих актів привести у відповідність до норм, встановлених зазначеним Кодексом, у разі нездійснення такого узгодження (внесення змін до законів) підлягають застосуванню норми, передбачені Цивільним кодексом України.

          За таких обставин, оскільки пункт 5.3 Договору відповідає порядку визначення розміру пені, передбаченому Цивільним кодексом України.

Враховуючи, що відповідач з 18.10.2006 (термін оплати згідно п. 2.2, 2.2.1, 2.2.2 Договору) по 31.01.2007 (дата звернення з позовом) прострочив виконання свого зобов'язання за Договором щодо оплати отриманого товару в частині 10604 грн., розмір пені, розрахований позивачем у позові, з яким погоджується суд, складає: 10604,00 грн. х 1% х 105 діб прострочення = 11134,2 грн., і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, наведених позивачем, суду не подав.

Судові витрати покладаються на відповідача (ст. 49 ГПК України).  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:      

Позов  задовольнити повністю.

Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю "Столичний фінансовий центр" (м. Київ, вул. Інститутська, 16 к. 4, рахунок 26006000010103 у КФ ВАТ "Мегабанк", МФО 380117, код 32707345) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЕМ" (м. Київ, вул. Бориспільська, 15, рахунок 26007000000095 у ТОВ УКБ "Камбіо", МФО 380399, код 32958880) 10604 грн. основного боргу, 11134,2 грн. пені, 217,38 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                         С.А.Ковтун  

Рішення підписано 5 квітня 2007 року.