Рішення

від 27.01.2010 по справі 2-1061/2010

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

м. Дніпропетровськ, вул.Паторжинського, 18-А, 49044, (056) 713-58-29

Справа №2-1061/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2010 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Башмакова Є.А.,

при секретарі - Жук Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк в особі Дніпропетровської філії про повернення коштів по депозиту,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2009 року позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом в обґрунтування якого з урахуванням уточнень посилалася на те, що 08 лютого 2008 року між нею та TOB Укрпромбанк укладено договір банківського вкладу № 1001/0404346001929001 за умовами якого позивач передала, а відповідач прийняв на зберігання грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн., зі сплатою 15,5 % річних на строк до 03 березня 2009 р.

14.03.2009 р. та 17.03.2009 року позивач звернулася до відповідача з заявою про повернення суми вкладу на що отримала відмову.

В подальшому 26.01.2010 року відповідач виплатив основну суму вкладу, що становить 10 000, 00 грн. Оскільки відповідач порушив строки повернення суми вкладу, просила суд стягнути з останнього суму у розмірі 1 500, 00 грн., що складає проценти за користування грошовими коштами після закінчення дії договору.

У судовому засіданні позивач та представник позивача заявлені вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечувала, посилаючись на те, що банк відповідно до умов договору та діючого законодавства України зобов'язання, по виплаті процентів виконав.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та TOB Укрпромбанк укладено договір банківського вкладу № 1001/0404346001929001, що підтверджується копією зазначеного договору.

У відповідності до умов пп. 1.1. укладеного між позивачем та відповідачем договору, відповідач приймає від позивача грошові кошти в сумі 10 000,00 грн., строком на 390 днів з 08 лютого 2008 р. по 03 березня 2009 р.

Відповідно до п.1.2. договору відсоткова ставка за вкладом складає 15,5 % річних.

Підпунктом 2.1.5. укладеного між сторонами договору передбачено обов'язок відповідача повернути вклад повністю у дату повернення, якою є 03 березня 2009 р, підпунктом 2.4.3 договору передбачено кореспондуюче право позивача на отримання суми вкладу та нараховані проценти за останній розрахунковий період у вказаний строк.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Судом встановлено, що позивачем умови вищезазначеного договору були виконані в повному обсязі, а саме: були внесені грошові кошти на відкритий відповідачем за умовами договору рахунок у розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується копією квитанції від 08.02.2008 року.

Відповідач, в свою чергу, умови договору виконує не належним чином, у визначений договором строк за заявою позивача суму вкладу не повернув.

14.03.2009 р. та 17.03.2009 року позивач звернулася до відповідача з заявою про повернення суми вкладу на що отримала відмову.

26.01.2010 року ОСОБА_1 була повернута основна сума вкладу у розмірі 10 000, 00 грн., що було підтверджено у судовому засіданні представником відповідача та не заперечувалося позивачем.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

За змістом ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, та вирішуючи вимоги позивача до відповідача про стягнення процентів за користування її грошовими коштами після закінчення дії договору , суд виходив з того, що підставою для виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем є договір банківського вкладу № 1001/0404346001929001 від 08.02.2008 року. Факт внесення позивачем грошових коштів на депозитні рахунки та факт звернення позивача до відповідача із вимогами про видачу депозитних коштів представником відповідача у судовому засіданні не заперечувався, при цьому, суд бере до уваги, що повернення вкладу банком на вимогу вкладника є не правом, а обов'язком банку, регламентованим в імперативному порядку нормами діючого законодавства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові.

З урахуванням викладеного суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачем були порушені строки повернення позивачу її вкладу, та несплачені проценти за користування її коштами після закінчення дії договору, у зв'язку з чим остання була позбавлена можливості користуватися та розпоряджатися своїми коштами.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України та враховуючи результат вирішення справи, а також те, що позивач на підставі ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів звільнений від сплати державного мита, суд вважає необхідним стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 51,00 грн. та 130, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 321, 526, 550, 1058, 1060, 1061 ЦК України, п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України Про захист прав споживачів , ч. 2 ст. 58, п. 2 ч. 3, ч. 5 ст. 85 Закону України Про банки і банківську діяльність , ст.ст. 10, 11, 60, 84, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк (49000 м. Дніпропетровськ вул. Набережна Леніна, 39) на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 1 500, 00 грн., що складає проценти за користування грошовими коштами після закінчення дії договору банківського вкладу № 1001/0404346001929001 від 08.02.2008 року .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк на користь держави судовий збір у розмірі 51,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.

У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення набирає законної силі після закінчення такого строку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Є.А. Башмаков