Рішення

від 16.06.2010 по справі 2-4712/2010

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

м. Дніпропетровськ, вул.Паторжинського, 18-А, 49044, (056) 713-58-29

Справа №2-4712/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2010 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі: Головуючого судді - Башмакова Є.А.

при секретарі - Жук Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк , Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія Кредо , третя особа - Закрите акціонерне товариство Страхова компанія Інгосстрах про визнання договору страхування припиненим, стягнення суми, визнання пунктів кредитного договору частково недійсними, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідачів, в якому просив Визнати Договір страхування наземного транспорту, укладений 31 серпня 2007 року між позивачем та відповідачем2 припиненим з 31.08.2008 року; стягнути з відповідача2 на користь позивача грошові кошти в розмірі 9 435, 25 гривень, що складають безпідставно перерахований черговий страховий платіж, шляхом їх перерахування на рахунок №29098050253637, відкритий відповідачем1; зобов'язати відповідача1 здійснити перерахунок заборгованості позивача за кредитним договором, укладеним 31.08. 2007 року; визнати недійсними наступні частини вказаного кредитного договору: п.2.2.7. - в частині того, що у випадку неподання Позичальником Банку підтверджуючого документа про сплату чергових страхових платежів за узгодженими з Банком договорами страхування Банк сплачує страхові платежі за рахунок Кредиту відповідно до п.2.1.3. цього Договору. Позичальник зобов'язується погасити суму Кредиту, направлену на оплату чергового страхового платежу і сплатити відсотки за його використання не пізніше 30 днів з дня перерахування Банком страхового платежу. У разі непогашення цієї частини Кредиту в зазначений термін вона вважається простроченою і Позичальник зобов'язаний сплатити відсотки за її використання відповідно до пп.3.2.,3.8. цього Договору ; пп. 2.3.3., 2.2.10 - в частині того, що у разі відмови Позичальника від оформлення (переоформлення) будь-якого з договорів страхування згідно з п.2.2.7. цього Договору; настання страхового випадку, передбаченого договором страхування майна або договором особистого страхування, або договором страхування наземного транспорту, Позичальник зобов'язується достроково погасити заборгованість перед Банком у повному обсязі; визнати недійсними наступні частини Договору застави рухомого майна №DNGНAK00651263, укладеного 31.08. 2007 року між відповідачем1 та позивачем: п.15.7.2. - в частині того, що у разі порушення Заставодавцем зобов'язань щодо продовження/укладення нового договору страхування згідно з п.17.1 цього Договору, в т.ч. у випадку незгоди Заставодавця із запропонованою Заставодержателем страховою компанією, Заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язань зі сплати кредиту, відсотків, винагороди, а в разі невиконання - звернути стягнення на Предмет застави; п.15.7.3. - в частині того, що Заставодержатель має право звернути стягнення на Предмет застави незалежно від настання термінів виконання будь-якого із зобов'язань за Кредитним договором у таких випадках … - настання страхового випадку, передбаченого Договором страхування майна, або Договором особистого страхування, або Договором страхування наземного транспорту .

В подальшому, згідно заяви позивача від 20.04.2010 року, позивач змінив та уточнив свої вимоги та просить суд: визнати недійсним вищевказаний договір страхування наземного транспорту; стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача грошові кошти в розмірі 28325,13 гривень, шляхом їх перерахування на вищевказаний банківський рахунок. Зміст позовних вимоги за п.п. 3,4,5 прохальної частини позовної заяви залишились без змін.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням їх змін та уточнень, позивач вказав на те, що між ним та третьою особою по справі був укладений Договір страхування № DNGHАK00000087 наземного транспорту - предмета застави. В червні 2009 року позивачем відповідачу1 був пред'явлений на погодження договір страхування наземного транспорту, укладений 24.10.2008 року позивачем з ТОВ «Альянс Україна» . В той же час, відповідач1 надав позивачу копію Договору страхування, укладеного з ТДВ СК КРЕДО - відповідачем2 по справі. Посилаючись на необізнаність та небажання укладати договір страхування з відповідачем2, ненадання відповідачем1 інформації відносно сплачених позивачем грошових коштів за кредитним договором, незаконність перерахування відповідачем1 грошових коштів з рахунку позивача на користь відповідача2 та введення позивача в оману відносно обставин, які мають істотне значення, останній просить суд задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги і просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представником відповідача1 були надані письмові заперечення проти позову. Посилаючись на те, що позивач був обізнаний про положення кредитного договору та договору страхування та добровільно уклав з відповідачем2 зазначений договір страхування, представник відповідача1 просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача2 також заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, надав суду письмові заперечення проти позову. В обґрунтування поданих заперечень зазначив про добровільність укладення позивачем договору страхування з відповідачем2 та відсутність порушень укладеного договору з його боку. Представник відповідача2 одночасно має право представляти інтереси і третьої особи по справі. Пояснив, що на виконання укладеного між позивачем та третьою особою договору страхування, страхові платежі не сплачувались.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 31.08.2007 року між відповідачем1, в особі Відділення Дніпропетровського регіонального управління та позивачем був укладений Кредитний договір №DNGНAK00651263, в забезпечення якого 31.08.2007 року між позивачем та відповідачем1 було укладено Договір застави рухомого майна - автомобіля марки TOYOTA RAV4, 2007 р.в., держномер АЕ 0328 ВТ.

Суд не може прийняти до уваги твердження відповідачів стосовно того, що про обізнаність позивача про укладення ним вищевказаного договору страхування саме з відповідачем2 свідчить підписання позивачем вищевказаного кредитного договору, в п.7.2. якого зазначено про відкриття відповідачем1 рахунку на сплату страхових платежів на поточний рахунок страхової компанії ТДВ СК Кредо , оскільки, за приписами чинного законодавства, страхування здійснюється на договірній основі.

Так, за приписами ст.6 Закону України Про страхування , від 07.03.1996 року N 85/96-ВР (зі змінами та доповненнями), страхування наземного транспорту у конкретного страховика відноситься до різновиду добровільного страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком та не може бути обов'язковою передумовою при реалізації інших правовідносин. Згідно ст.16 ЗУ Про страхування , договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.08.2007 року між позивачем та третьою особою був укладений Договір страхування № DNGHАK00000087 наземного транспорту - предмета застави зі строком дії до 30.08.2008 року та страховою сумою в розмірі 189 798,00 грн. При цьому, відповідно до ст.18 вищевказаного Закону, намір позивача на укладення даного договору підтверджений його письмовою заявою про укладення договору страхування наземного транспорту від 31.08.2007 року, адресованою саме ЗАТ СК Інгосстрах .

Таким чином, позивач виявив бажання укласти договір страхування наземного транспорту - предмета застави саме з третьою особою. Крім того, Додаток до договору страхування наземного транспорту від 21.10.2009 року, яким вносяться зміни до вказаного договору, свідчить про укладення вищевказаного договору страхування саме між позивачем та третьою особою. Суд відхиляє доводи представника відповідача2 відносно того, що у даному випадку має місце технічна помилка, у зв'язку з відсутністю відповідних доказів, які обґрунтовують дані доводи.

Необізнаність позивача відносно укладення одночасно двох договорів страхування - з третьою особою та з відповідачем2, а також відносно обставин виконання оспорюваного договору, підтверджується його заявою, адресованою 20.01.2009 року саме керівнику третьої особи с приводу небажання продовжувати дію договору страхування, а також подальша поведінка позивача, яка полягає у зверненні до відповідачів із вимогами відносно припинення дії договору, укладеного з відповідачем2.

Відповідно до п.10.1). зазначеного договору страхування наземного транспорту, договір вважається щорічно продовженим лише за умови бажання страхувальника.

Представники відповідачів та третьої особи не заперечували факту укладення одночасно двох договорів страхування. Як вбачається з п.3. оспорюваного договору, відповідач1 виступає страховим агентом відповідача2, який відповідно до ч.7 ст.15 вищевказаного Закону: діє від імені та за дорученням страховика і виконує частину його страхової діяльності, а саме: укладає договори страхування, одержує страхові платежі, виконує роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.

Таким чином відповідач фактично є учасником оспорюваного правочину, який ввів позивача в оману відносно обставин, які мають істотне значення, а саме: відносно особи страховика позивача - ТДВ СК Кредо , з яким, як вбачається з матеріалів справи, позивач не висловлював наміру вступати у будь-які правовідносини, а також відповідачем1 було замовчено обставину укладання та дії одночасно двох договорів страхування наземного транспорту, що суперечить п.2.2.7. вищевказаного кредитного договору, згідно з яким передбачений обов'язок позивача надати відповідачу1 лише один договір страхування наземного транспорту.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК. Згідно ч.3 ст.203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину повинно бути вільним та відповідати його внутрішній волі. У відповідності до ст.230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Оскільки під час судового розгляду знайшов підтвердження факт відсутності волевиявлення позивача при укладенні оспорюваного договору страхування, позовні вимоги в частині визнання його недійсним підлягають задоволенню.

Згідно ст.216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Крім того, відповідно до ст.1212 ЦК України: особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Відповідно до наданих відповідачем2 меморіальних ордерів від 31.08.2007 року, від 29.08.2008 року та від 28.08.2009 року, на користь останнього за оспорюваним договором було перераховано загальну суму в розмірі 28 325,13 гривень, яка, враховуючи незаконне перерахування коштів відповідачем1 та, відповідно - безпідставне отримання коштів відповідачем2, підлягає солідарному стягненню з відповідачів.

Суд також приймає до уваги той факт, що на час перерахування останнього страхового платежу відповідачем1 відповідачу2 - 28.08.2009 року, на грошові кошти, що обліковуються на рахунках позивача був накладений арешт Ухвалою від 23 червня 2009 року Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у цивільній справі №2-7468/09 за позовом ЗАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_1 про звернення стягнення.

Згідно ст.202 ЦПК України, ухвала суду є різновидом судового рішення, яке, відповідно до ст.14, ч.9 ст.153 ЦПК України, виконується негайно та є обов'язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян . Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду. У відповідності до положень ст.59 ЗУ Про банки та банківську діяльність , накладений за рішенням суду арешт на кошти фізичних осіб, що знаходяться в банку тягне зупинення видаткових операцій за рахунками цих фізичних осіб.

За змістом п.3.3. вищевказаного кредитного договору, частина сплаченої суми за Кредитним договором, що залишається (у т.ч. сума, надана Позичальником понад суму щомісячного платежу), направляється на погашення заборгованості за Кредитом та ін.платежами. Враховуючи вимоги позивача щодо стягнення грошових коштів на рахунок для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості по кредиту, позовні вимоги в частині перерахунку заборгованості позивача за кредитним договором також підлягають задоволенню.

Згідно ст.627 ЦК України: відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв цивільного обороту, вимог розумності та справедливості.

Оскільки позивачем не заперечується факт добровільного волевиявлення при укладенні вищевказаних кредитного договору та договору застави із відповідачем1, а також факт їх виконання, вимоги в частині визнання недійсними частин вказаних договорів є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі викладеного, у відповідності до ст.ст. 6, 203,215,216,230, 627,1190,1212 ЦК України; ст.6,8,15,16,29 ЗУ Про страхування від 07.03.1996 року N 85/96-ВР (зі змінами та доповненнями); керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 10, 11, 15, 57, 60, 212-215 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк , Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Кредо , третя особа - Закрите акціонерне товариство Страхова компанія Інгосстрах - задовольнити частково.

Визнати недійсним Договір страхування наземного транспорту №DNGHAK00000087, укладений 31 серпня 2007 року між ОСОБА_1 (ІНН:НОМЕР_1) та Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія КРЕДО .

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія КРЕДО та Публічного акціонерного товариства Комерційного банку ПриватБанк (МФО 305299) солідарно на користь ОСОБА_1 (ІНН:НОМЕР_1) грошові кошти в розмірі 28 325,13 гривень (двадцять вісім тисяч триста двадцять пять грн., 13 коп.), шляхом їх перерахування на рахунок №29098050253637, відкритий Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк» , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» , (МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 (ІНН:НОМЕР_1) за Кредитним договором №DNGНAK00651263, укладеним 31 серпня 2007 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження рішення. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Жовтневий районний суд. Рішення також може бути оскаржене без подання заяви про апеляційне оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Є.А. Башмаков