Рішення

від 22.12.2015 по справі 925/1817/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2015 р.                                                  Справа № 925/1817/15

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглядає у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в інтересах якого діє філія «Центр транспортного сервісу «Ліски» ПАТ «Українська залізниця», м. Київ, вул. Довбуша, 22

до товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Українська гірничовидобувна компанія», м. Київ, Подільський район, вул. Верхній вал, буд. 68, (юридична адреса: м. Черкаси, бул. Шевченка, 474, кв. 54)

про стягнення 39 942,16 грн. заборгованості та санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ДП «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» в особі філії Українського державного центру транспортного сервісу «Ліски» на Південній залізниці звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до ТОВ «ТД Українська гірничовидобувна компанія» про стягнення заборгованості за договором №292-ЮІ від 01.09.2011р. у розмірі 39942,16 грн., в тому числі: 33086,32 грн. основного боргу,

5022,37 грн. неустойки,

378,48 грн. 3% річних,

1454,99 грн. інфляційних,

та відшкодування судових витрат.

Сторони були належним чином повідомлені про час і місце проведення судового засідання.

Позивач участь свого представника у судове засідання вдруге не забезпечив, витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Внаслідок реорганізації позивача правонаступником є публічне акціонерне товариство «Українська залізниця». Суд провів заміну сторони її правонаступником відповідно до приписів ст. 25 ГПК України.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, відзив на позов не надав, представника у судове засідання вдруге не направив, витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Ухвала суду від 18.11.2015р. про порушення провадження у справі повернулась до суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Ухвала суду від 18.11.2015р. про порушення провадження у справі, направлена на адресу: м. Київ, Подільський район, вул. Верхній вал, буд. 68 – вручена уповноваженому представнику відповідача 23.11.2015р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін:

01.09.2011р. між державним підприємством «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» (як Виконавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Українська Гірничовидобувна Компанія» (як Замовником) укладено договір №292-ЮІ про надання ділянки відкритого майданчику або частини приколійного складу відповідно до заявок Замовника, для виконання вантажних операцій згідно Тарифного керівництва №1 та Правил перевезення вантажів – площею 1500 кв.м. відповідно до плану-схеми (Додаток №1 як невід'ємна частина договору) - (а.с. 22-27, з додатками).

Позивач взяв зобов'язання забезпечити надання послуг відповідачу з обробки вантажів на власному приколійному майданчику на підставі попередніх заявок замовника (відповідача), з оплатою послуг за домовленістю сторін.

Відповідач взяв зобов'язання оплатити вартість отриманих послуг згідно умов договору та актів виконаних робіт.

Замовник проводить оплату послуг не пізніше останнього банківського дня поточного місяця на підставі виставлених рахунків (п. 4.1 договору).

Акти приймання послуг підписані за листопад 2014р. – липень 2015р. відповідно та не заперечені сторонами.

Невиконання відповідачем зобов'язання за договором та наявність боргу 33086,32 грн. за договором стали причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу.

          Відповідача не спростував існування заборгованості за договором №292-ЮІ.

          Інших доказів сторонами не подано. Заяв про об'єктивну неможливість спростувати доводи позивача відповідач суду не надав.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно статутних документів позивач та відповідач є самостійними юридичними особами з реєстрацією в ЄДРПОУ.

Предметом спору у справі є стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з використання майданчику для обробки вантажів за листопад 2014р. - липень 2015р.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відносини між сторонами ґрунтуються на чинному письмовому строковому оплатному двосторонньому консенсуальному змішаному договорі від 01.09.2011р. №292-ЮІ (а.с. 22-27). Відносини сторін врегульовані положеннями гл. 63 ЦК України про послугу. Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами договору. Умови договору носять змішаний характер: відносини оренди майна (прирейкового майданчику) та відносини надавання та споживання відповідачем послуг обробки вантажів.

Суд враховує презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Спірний договір не розірвано сторонами, не визнано недійсним за рішенням суду. Договір є чинним та має виконуватись в установлений строк.

Відповідач (як користувач) має сплачувати послуги за погодженим розрахунком в установлений строк.

Відповідачем підписані акти про виконання робіт:

- ОУ-0012765 від 30.11.2014р. на суму 4620,60 грн. з ПДВ (а.с. 31);

          - ОУ-0013256 від 31.12.2014р. на суму 3060,00 грн. з ПДВ (а.с. 32);

          - ОУ-0000247 від 31.01.2015р. на суму 3060,00 грн. з ПДВ (а.с. 33);

          - ОУ-0000723 від 28.02.2015р. на суму 3445,72 грн. з ПДВ (а.с. 34);

          - ОУ-0001235 від 31.03.2015р. на суму 3780,00 грн. з ПДВ (а.с. 35);

          - ОУ-0001677 від 30.04.2015р. на суму 3780,00 грн. з ПДВ (а.с. 36);

          - ОУ-0002124 від 31.05.2015р. на суму 3780,00 грн. з ПДВ (а.с. 37);

          - ОУ-0002596 від 30.06.2015р. на суму 3780,00 грн. з ПДВ (а.с. 38);

          - ОУ-0003037 від 31.07.2015р. на суму 3780,00 грн. з ПДВ (а.с. 39).

Відповідачу надані рахунки на оплату за листопад 2014р.-липень 2015р.

Відповідач визнав загальну заборгованість в сумі 263432,88 грн., та запропонував графік погашення заборгованості (а.с. 27), але не дотримався його. Відповідачем підписано акт звірки заборгованості станом на 31.07.2015р. (а.с. 30). Визнано заборгованість в сумі 33086,32 грн., що є предметом спору.

Відповідач відзиву на позов не подав. Вимоги не заперечив. Відповідач перебуває в стадії ліквідації, про що свідчить витяг з ЄДР, наданий позивачем.

Суд враховує, що послуги відповідачем прийняті без заперечень, технологічні мережі та прирейковий майданчик використовувалися відповідачем постійно.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

На суму боргу позивач нараховує 5022,37 грн. неустойки, 378,48 грн. 3% річних, 1454,99 грн. інфляційних за порушення грошового зобов'язання.

Договір про забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені укладено в письмовому виді – п. 5.2 договору (а.с. 23), відповідно до положень ст.ст. 546, 549 ЦК України.

Позивач нараховує пеню за весь час прострочення виконання зобов'язань (з 01.12.2014р. по 18.08.2015р.), у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора штрафів апаратного комплексу «Еліт:Ліга Закон». Розрахунок виконано вірно. Належить стягнути на користь позивача 5022,37 грн. пені.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми (з 01.12.2014р. по 18.08.2015р.).

На підставі наявного прострочення грошового зобов'язання Позивачем нараховано Відповідачу:

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон». Розрахунок виконано вірно. Стягненню підлягає 378,48 грн. - 3% річних та 1454,99 грн. на користь позивача (а.с. 21).

Суд враховує, що певні обставини можуть доводитись тільки певними доказами.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Правова позиція позивача не спростована відповідачем в належний спосіб. Доказів належно проведених оплат за використання технологічного майданчику не надано суду. Позивачем використано належний, в розумінні вимог ст. 16 ЦК України, спосіб захисту його порушеного права при зверненні до суду із цим позовом.

Позовні вимоги належить задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача

33086,32 грн. основного боргу,

5022,37 грн. неустойки,

378,48 грн. 3% річних,

1454,99 грн. інфляційних за отримані послуги за період листопада 2014р.-липня 2015р., захистивши порушене право позивача.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 1 218,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Українська гірничовидобувна компанія», м. Київ, Подільський район, вул. Верхній вал, буд. 68, (юридична адреса: м. Черкаси, бул. Шевченка, 474, кв. 54), код ЄДРПОУ 37393625, номер рахунку в банку невідомий

          на користь позивача: публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815, в інтересах якого діє філія «Центр транспортного сервісу «Ліски» ПАТ «Українська залізниця», м. Київ, вул. Довбуша, 22, код ЄДРПОУ 40081373 (Харківське відділення: м. Харків, вул. Біологічна, 6), номер рахунку в банку невідомий

          33086,32 грн. основного боргу,

5022,37 грн. неустойки,

378,48 грн. 3% річних,

1454,99 грн. інфляційних,

1 218,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 24.12.2015р.

          Суддя                                                            Г.М. Скиба