Постанова

від 24.12.2015 по справі 916/2614/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2015 р.Справа № 916/2614/15 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.,

при секретарі судового засідання: Максіміхіній Ю.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю), ОСОБА_2 (за довіреністю),

від відповідача - ОСОБА_3 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Агропромислового торгівельного дому СГ (підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю)

на рішення господарського суду Одеської області від 01.09.2015

у справі № 916/2614/15

за позовом Підрозділу охорони Дельта у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю

до Агропромислового торгівельного дому СГ (підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю)

про стягнення 1 218 970,60 грн.,

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 24.12.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2015 року Підрозділ охорони Дельта у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ ПО Дельта , позивач) звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до Агропромислового торгівельного дому СГ (підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) (далі - АПТД СГ , відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 218 970,60 грн., з яких 835 744,29 грн. основна сума боргу, 367 740,03 індексація заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 15 486,28 грн. 3% річних та судових витрат.

Позов обґрунтований тим, що з травня 2014 року відповідач не виконує свої зобов'язання за договором про надання охоронних послуг № 31 від 16.09.2013 щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг ТОВ ПО Дельта .

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.09.2015 позовні вимоги ТОВ ПО Дельта задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 816 774,19 грн. заборгованості, 327 894,14 грн. інфляційних та 13 106,30 грн. 3% річних, 23 155,50 грн. витрат зі сплати судового збору.

Приймаючи рішення, господарський суд встановив, що відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав. Також господарський суд, перерахував заявлені суми до стягнення та з врахуванням виправлень задовольнив позов частково.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду , АПТД СГ звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати в частині стягнення 440 000,00 грн. заборгованості за договором та 136 291,28 грн. інфляційних, прийняти в цій частині нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Скаржник вважає, що позивачем не доведено факту надання послуг за червень, липень, листопад 2014 року та лютий, березень, квітень, травень 2015 року , оскільки на цих актах наявні факсимільні зображення підпису керівника відповідача.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.09.2015 вищевказана апеляційна скарга прийнята до провадження колегією суддів у складі, головуючий суддя Головей В.М., суддів: Журавльова О.О., Ярош А.І. та її розгляд призначено на 27.10.2015.

27.10.2015 розгляд апеляційної скарги було відкладено на 12.11.2015, у зв'язку із задоволенням клопотання відповідача.

10.11.2015 до Одеського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ТОВ ПО Дельта зазначило, що в актах проставлено факсиміле, замість підпису директора не спростовує факту надання цих послуг позивачем. Апелянтом не незаконного використання його печатки та відтворення факсимільного підпису. Отримавши акт виконаних робіт для підписання, у разі невиконання таких робіт, замовник зобов'язаний про це заявити позивачу, натомість він повернув ТОВ ПО Дельта підписані акти з проставленням печатки, не оспорюючи акти виконаних робіт, також апелянтом не були надані заперечення до актів виконаних робіт.

В судовому засіданні 12.11.2015 представник відповідача заявив клопотання про призначення по даній справі судово-технічної та судово-почеркознавчу експертизу.

З'ясувавши думку представників позивача щодо заявленого клопотання, судова колегія оголосила перерву в судовому засіданні до 01.12.2015 та задовольнила клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду справи.

У зв'язку зі звільненням судді Журавльова О.О., склад судової колегії змінено на підставі розпорядження №844 від 27.11.2015, протоколу автоматичної зміни складу судової колегії суддів від 27.11.2015 та сформовано новий склад колегії у складі, головуючий суддя Головей В.М., суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.

В судовому засіданні 01.12.2015 представник відповідача підтримав клопотання щодо призначення по даній справі експертизи, судова колегія з'ясувавши думку представника позивача, щодо заявленого клопотання, зобов'язала сторони надати до суду оригінали актів здачі-приймання (надання послуг) та оголосила перерву до 24.12.2015.

24.12.2015 представники сторін надали судовій колегія оригінали актів здачі-приймання (надання послуг). Судова колегія оглянула дані акти та повернула їх сторонам.

В судовому засіданні 24.12.2015 представник відповідача наполягав на задоволенні клопотання щодо призначення по даній справи експертизи, також надав пояснення, в яких підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив задовольнити останню.

Представники позивача в судовому засіданні 27.10.2015 заперечували проти клопотання відповідача щодо призначення експертизи та надали пояснення, в яких просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

З'ясувавши думки представників сторін, судова колегія вважає, що підстави для задоволення клопотання відповідача щодо призначення у даній справи експертизи, відсутні.

Так, відповідно до статті 41 ГПК України, експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.

Отже, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, колегія суддів відхилила клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи, оскільки для встановлення фактичних даних по даній справі, що входять до предмету доказування непотрібні спеціальні знання.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.09.2013 між ТОВ ПО Дельта та АПТД СГ було укладено договір № 31 надання охоронних послуг, за умовами якого відповідач доручає, а позивач забезпечує охорону товарно-матеріальних цінностей, офісних, складських, службових приміщень, розташованих за адресою Одеська область, Великомихайлівський р-н, с.Новоборисівка, вул.Леніна, 2 (п.1.1 договору).

Пунктом 7.1 договору сторони встановили обов'язок відповідача здійснювати оплату за надані охоронні послуги щомісячно в розмірі 40 000, 00 грн. без ПДВ.

Додатковими угодами № 1 від 03.10.2013, № 2 від 01.03.2014, № 3 від 01.11.2014 сторони змінювали розмір щомісячної плати на 60 000,00 грн., 70 000,00 грн. та 60 000,00 грн. відповідно.

Пунктом 7.2 договору встановлений обов'язок відповідача здійснювати таку оплату щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним.

Тобто, судова колегія встановила, що п.п. 7.1. та 7.2. договору сторони передбачили, що послуги позивача повинні бути сплачені навіть без підписання актів виконаних робіт. В матеріалах справи відсутні, заперечення відповідача щодо даних пунктів або визнання цих пунктів такими що втрати чинність.

Надані належним чином охоронні послуги у звітному місяці оформлюються ОСОБА_4 виконаних робіт, який складається у двох екземплярах та підписується обома сторонами (п. 7.3 договору).

Строк дії договору встановлений з 16.09.2013 по 16.09.2014 (п. 8.1 договору). При цьому в п.8.4 договору сторони домовились, що при відсутності письмового повідомлення однієї із сторін про розірвання договору, останній автоматично пролонгується на такий самий строк без обмеження кількості пролонгацій.

Доказів письмового повідомлення однієї із сторін про розірвання договору в зв'язку з закінченням строку його дії, в матеріалах справи відсутні, у зв'язку з цим, господарський суд вірно встановив, що дія договору не припинилась 16.09.2014, а договір був пролонгованим на умовах пункту 8.4.

З наявних матеріалі справи вбачається, що позивач на виконання умов договору надав відповідачу охоронні послуги з травня 2014 по травня 2015 включно (за актом здачі приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000069 за травень, вартість робіт становить 60 000,00 грн., проте до сплати позивачем нараховано вартість робіт за 20 днів у розмірі 36 774,19 грн.) на загальну суму 816 774,19 грн., що підтверджується належним чином завіреними копіями актів здачі приймання робіт (надання послуг), які без зауважень та заперечень скріплені печатками юридичних особі та підписані повноважним представниками сторін.

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта, як на підставу для відмови у позові наявність факсимільного зображення підпису керівника відповідача на актах за червень, липень, листопад 2014 року та лютий, березень, квітень, травень 2015 року, оскільки позивач проти наявності саме факсимільного зображення на вказаних актах не заперечує, разом з тим, вказує на сталу практику у взаємовідносинах з відповідачем, коли такий саме підпис мав місце і на оплачених потім актах, а відповідно до ч.1 ст.35 ГПК України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З матеріалів справи вбачається, що протягом заявленого до стягнення періоду, позивач щомісячно складав ОСОБА_4 здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписував їх, скріпляв печаткою та передавав відповідачу. Частина з цих актів повернулась до позивача з підписом керівника та проставленою печаткою відповідача, частина з факсимільним підписом та печаткою, проте, незважаючи на отримання актів, відповідач жодного разу не сповістив позивача про розірвання, припинення або втрату інтересу до договору, не заявив претензій щодо вартості та якості послуг. Крім того, пунктом 10.2 договору передбачено, що у разі зміни організаційно-правової форми, реквізитів, правового статусу майна, сторони зобов'язується в письмовій формі повідомити друг друга протягом 3-х робочих днів. Доказів наявності таких повідомлень з боку відповідача суду не представлено. Таким чином, з дій відповідача вбачається, що він усвідомлював існування між сторонами взаємовідносин щодо надання охоронних послуг та не вживав жодних заходів до їх припинення.

Крім цього, ОСОБА_4 здачі-прийняття робіт (надання послуг) з травня 2014 року по травень 2015 року скріплені печаткою відповідача, матеріали справи не містять доказів звернення останнього до правоохоронних органів із заявою про втрату або крадіжку печатки, оскільки відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. Зазначене обумовлює презумпцію, в силу якої печатка на будь-якому документі вважається поставленою з відома її керівника.

Також судова колегія погоджується з судом першої інстанції, що посилання відповідача на ст. 207 ЦК України та на положення щодо бухгалтерського обліку суд вважає недоречними виходячи з наступного.

Дійсно, відповідно до п.3 ст.207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, проте передбачені договором ОСОБА_4 за своєю природою не є правочином у розуміння ст.207 ЦК України.

Отже, в порушення умов зазначеного договору надання охоронних послуг №31 відповідач не розрахувався з позивачем в повному обсязі у встановлений договором строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 та ч. 1 ст. 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Пунктом 2 цієї ж статті встановлено, що у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, доведеною матеріалами справи є заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 816 774,19 грн. та в цій частині господарський суд підставно задовольнив позовні вимоги.

Щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій, то судова колегія встановила наступне.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період прострочки травень 2014 - травень 2015 та розрахунок господарського суду за період з 06.05.2014 по 05.06.2015, судова колегія не погоджується як з розрахунком позивача, так і суду першої інстанції, оскільки вони містять арифметичні помилки та помилки щодо періоду нарахування, у зв'язку з цим, судова колегія зробила власний розрахунок: судова колегія вважає, період за який необхідно нараховувати індекс інфляції становить з 06.06.2014 (оскільки п.7.2 договору передбачає здійснення оплати не пізніше 5-го числа наступного за звітним місяці, суд при розрахунку виходить з виникнення простроченої заборгованості та застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України з 6-го числа кожного наступного місяця) по 05.06.2015 року (дата до якої зробив розрахунки позивач, а суд не має права з власної ініціативи виходити за межі позовних вимог відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України) включно.

Місяць та рік надання послугВартість послуг (грн.)Кількість днів прострочки (дні) 3% річних (грн.)Всього (грн.) 1 2 3 4 5 Травень 2014 70 000,00 365 2 100,00 Червень 2014 70 000,00 334 1 921,64 Липень 2014 70 000,00 304 1 749,00 Серпень 2014 70 000,00 273 1 570,68 Вересень 2014 70 000,00 243 1 398,08 Жовтень 2014 70 000,00 212 1 219,73 Листопад 2014 60 000,00 182 897,53 Грудень 2014 60 000,00 151 744,66 Січень 2015 60 000,00 120 591,78 Лютий 2015 60 000,00 92 453,70 Березень 2015 60 000,00 61 300,82 Квітень 2015 60 000,00 31 152,88 13 100,50 За травень 2015 року 3% річних не нараховано, оскільки за умовами договору термін сплати за травень 2015 року спливає 06.06.2015, позивач нарахував штрафні санкції до 05.06.2015, отже судова колегія не має права виходити за межі позовних вимог відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України та нараховувати штрафні санкції за травень 2015 року.

Формула, за якою судова колегія розраховувала розмір 3% річних:

3 * варість послуг * кількість днів прострочки / кількість днів в році * 100

Таким чином, загальна сума 3% річних за період надання послуг з травня 2014 по травень 2015 по складає 13 100,50 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за період прострочки травень 2014 - травень 2015 та розрахунок господарського суду за період з 06.05.2014 по 05.06.2015, судова колегія не погоджується як з розрахунком позивача так і суду першої інстанції, оскільки вони містять арифметичні помилки та помилки щодо періоду нарахування, у зв'язку з цим, судова колегія зробила власний розрахунок:

судова колегія вважає, період за який необхідно нараховувати індекс інфляції становить з червня 2014 (оскільки п.7.2 договору передбачає здійснення оплати не пізніше 5-го числа наступного за звітним місяці, суд при розрахунку виходить з виникнення простроченої заборгованості та застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України з 6-го числа кожного наступного місяця, тобто за травень 2014 року відповідач повинен був розрахуватись до 05.06.2014) по квітень 2015 року (дата до якої зробив розрахунки позивач 05.06.2015 (т. 1, а.с. 5), а суд не має права з власної ініціативи виходити за межі позовних вимог відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України) включно:

Місяць та рік надання послугВартість послуг (грн.)Індекс інфляції за кожний місяць (%)Середній індекс інфляції (%)Індекс інфляціїВсього 1 2 3 4 5 6 Травень 2014 70 000,00 05.2014 - 103,8 06.2014 - 101,0 07.2014 - 100,4 08.2014 - 100,8 09.2014 - 102,9 10.2014 - 102,4 11.2014 - 101,9 12.2014 - 103,0 01.2015 - 103,1 02.2015 - 105,3 03.2015 - 110,8 04.2015 - 114,0 05.2015 - 102,2 164,3 45 010,00 Червень 2014 70 000,00 06.2014 - 101,0 07.2014 - 100,4 08.2014 - 100,8 09.2014 - 102,9 10.2014 - 102,4 11.2014 - 101,9 12.2014 - 103,0 01.2015 - 103,1 02.2015 - 105,3 03.2015 - 110,8 04.2015 - 114,0 05.2015 - 102,2 158,3 40 810,00 Липень 2014 70 000,00 07.2014 - 100,4 08.2014 - 100,8 09.2014 - 102,9 10.2014 - 102,4 11.2014 - 101,9 12.2014 - 103,0 01.2015 - 103,1 02.2015 - 105,3 03.2015 - 110,8 04.2015 - 114,0 05.2015 - 102,2 156,7 39 690,00 Серпень 2014 70 000,00 08.2014 - 100,8 09.2014 - 102,9 10.2014 - 102,4 11.2014 - 101,9 12.2014 - 103,0 01.2015 - 103,1 02.2015 - 105,3 03.2015 - 110,8 04.2015 - 114,0 05.2015 - 102,2 156,1 39 270,00 Вересень 2014 70 000,00 09.2014 - 102,9 10.2014 - 102,4 11.2014 - 101,9 12.2014 - 103,0 01.2015 - 103,1 02.2015 - 105,3 03.2015 - 110,8 04.2015 - 114,0 05.2015 - 102,2 154,9 38 430,00 Жовтень 2014 70 000,00 10.2014 - 102,4 11.2014 - 101,9 12.2014 - 103,0 01.2015 - 103,1 02.2015 - 105,3 03.2015 - 110,8 04.2015 - 114,0 05.2015 - 102,2 150,5 35 350,00 Листопад 2014 60 000,00 11.2014 - 101,9 12.2014 - 103,0 01.2015 - 103,1 02.2015 - 105,3 03.2015 - 110,8 04.2015 - 114,0 05.2015 - 102,2 147,0 32 900,00 Грудень 2014 60 000,00 12.2014 - 103,0 01.2015 - 103,1 02.2015 - 105,3 03.2015 - 110,8 04.2015 - 114,0 05.2015 - 102,2 144,3 26 580,00 Січень 2015 60 000,00 01.2015 - 103,1 02.2015 - 105,3 03.2015 - 110,8 04.2015 - 114,0 05.2015 - 102,2 140,1 24 060,00 Лютий 2015 60 000,00 02.2015 - 105,3 03.2015 - 110,8 04.2015 - 114,0 05.2015 - 102,2 135,9 21 540,00 Березень 2015 60 000,00 03.2015 - 110,8 04.2015 - 114,0 05.2015 - 102,2 129,1 17 460,00 Квітень 2015 60 000,00 04.2015 - 114,0 05.2015 - 102,2 116,5 9 900,00 Травень 2015 60 000,00 05.2015 - 102,2 102,2 1 320,00 372 320,00

Середній індекс інфляції за період з 06.2014 по 05.2015 (включно) розраховано:

103,8%*101,0%*100,4%*100,8%*102,9%*102,4%*101,9%*103,0%*103,1%*105,3%*110,8%*114,0%*102,2%/ 100 13 = 164,3 % , інші середні індекси інфляції за періоди, розраховані за аналогією.

Формула, за якою судова колегія розраховувала індекс інфляції:

вартість послуг * середній індекс інфляції за період / 100

При застосуванні індексу інфляції судова колегія враховує, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2012 N 52/30).

Таким чином, загальна сума індексу інфляції за розрахунком судової колегії за період надання послуг з травня 2014 по травень 2015 по складає 372 320,00 грн., тобто розмір інфляційних витрат за вказаний період перевищує суму інфляційних витрат, заявлену до стягнення позивачем (367 740,03 грн.). Проте, враховуючи, що у суду відсутні повноваження щодо збільшення позовних вимог, а таке право - відповідно до ст. 22 ГПК України - належить виключно позивачу, суд не виходить за межі позовних вимог та приймає заявлену позивачем суму інфляційних витрат - 367 740,03 грн.

Приймаючи до уваги виправлені судовою колегією арифметичні помилки, які мали місце у розрахунках позивача та господарського суду, до стягнення з відповідача підлягають наступні суми штрафних санкцій: 13 100,50 грн. 3% річних та 367 740,03 грн. інфляційних втрат, отже позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а рішення господарського суду зміні.

Судова колегія доводи апеляційної скарги, що власником приміщень за адресою визначеною сторонами у договорі №31 від 16.09.2013 є ПрАТ Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів , а не відповідач, останній є лише орендарем відповідних об'єктів на вказаній території, також в червні, липні, листопаді 2014, лютому-травні 2015, відповідач не мав на праві оренди об'єктів за адресою Одеська область, Великомихайлівський р-н, с.Новоборисівка, вул.Леніна, 2, не приймає до уваги, оскільки дійсно в матеріалах справи наявний договір оренди №1 від 01.02.2012 укладений між відповідачем (орендар) та Відкритим акціонерним товариством Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів (орендодавець), за умовами якого, орендодавець протягом тижня з дня підписання цього договору передає, а орендар приймає строкове платне користування нежитлові приміщення ремонтних майстерень, а також асфальтне покриття за адресою: 67121, Одеська область, Великомихайлівський район, с. Новоборисівка, вул. Леніна, буд.2, для використання на умовах, визначених у даному Договорі (п. 1.1. договору оренди). Строк дії договору - до першого лютого дві тисячі сімнадцятого року (п. 5.4. договору оренди) (т. 2, а.с. 7). Договір підписаний без зауважень підписаний повноважними сторонами сторін та скріплений печатками.

Отже, договір оренди №1 від 01.02.2012 також підтверджує факт, що відповідач в оспорюваний період надання послуг позивачем займав приміщення, розташоване за адресою: Одеська область, Великомихайлівський р-н, с.Новоборисівка, вул.Леніна, 2.

В матеріалах справи відсутні докази, що даний договір є недійсним або виконання його умов припинялось на деякий час, також відсутні і додаткові угоди щодо змінити або доповнення умов договору оренди №1 від 01.02.2012, а отже доводи апелянта є необґрунтованим та не доказаними належними і допустимими доказами

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведені позивачем докази у встановленому законом порядку відповідачем не спростовані.

Доказів того, послуги позивачем у червні, липні, листопаді 2014, лютому-травні 2015 не надавались, відповідач ані до господарського суду, ані до апеляційного суду не надав.

Крім цього, судова колегія встановила, що 01.11.2014 року, тобто в період коли на думку відповідача, позивачем не були надані послуги, між сторонами по даній справі була заключна додаткова угода №3 до договору №31 від 16.09.2013 про зміну вартості наданих послуг, яка підписана без зауважень та заперечень повноважними представниками сторін та скріплена печатками юридичних осіб. В матеріалах справи відсутні докази, що дана угода визнана недійсною, отже вона є чинною (т. 1, а.с. 17).

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, проте рішення господарського суду підлягає зміні, в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних, індексу інфляції та судових витрат, оскільки при розрахунку даних сум суд першої інстанції допустив як арифметичні помилки, так і помилки в періодах нарахування вищевказаних сум.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 ГПК України колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Агропромислового торгівельного дому СГ (підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 01.09.2015 року частково змінити, виклавши пункт другий його резолютивної частини в наступній редакції:

Стягнути з Агропромислового торгівельного дому СГ (підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) на користь Підрозділу охорони Дельта у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю:

816 774,19 грн. - боргу,

13 100,50 грн. - 3% річних,

367 740,03 грн. - індексу інфляції,

23 952,29 грн. - витрат по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви.

3. В іншій частині рішення господарського суду Одеської області - залишити без змін.

5. Доручити господарському суду Одеської області видати накази із зазначенням всіх необхідних реквізитів сторін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Діброва Г.І.

ОСОБА_4