Постанова

від 22.12.2015 по справі 820/11641/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

22 грудня 2015 р. №820/11641/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "777" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення №0000512211 від 26.11.2015 р.

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення №0000522211 від 26.11.2015 р.

В обґрунтування позову зазначив, що всі господарські операції позивача з його контрагентами за період, що перевірявся, мали реальний характер, підтверджені відповідними договорами, які є дійсними та виконані сторонами в повному обсязі. Позивач зауважує, що зазначені договори в судовому порядку не визнавалися недійсними.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, вказав на обґрунтованість та законність дій відповідача, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У своїх запереченнях на адміністративний позов зазначив, що у зв'язку з тим, що придбані ПММ (за вирахуванням придбаних для виконання договорів комісії) відповідно даних бухгалтерського рахунку №28 "Товари" рахувались та фактично були реалізовані, в бухгалтерському обліку відображено проводками Кт28 Дт902, то зазначений товар отриманий від ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020" на суму 39 491387 грн. у т.ч. у 2013р. 39 491387 грн. вважається безоплатно отриманим від невстановленої особи.

На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю "777" код за ЄДРПОУ 24344276 (далі за текстом - ТОВ "777" ) з 29.12.1998 р. перебуває на обліку як платник податків в Чугуївській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видами діяльності ТОВ "777" є діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, роздрібна торгівля пальним, вантажний автомобільний транспорт (т.1 а.с.17-19).

На підставі направлень від 24.09.2015 №42, від 24.09.2015 №41, від 24.09.2015 №43, від 24.09.2015р. № 44, наказу №86 від 14.09.2015 року та відповідно до п.77.4 ст.77 ст.82 Податкового кодексу України, контролюючим органом в період з 25.09.2015 року по 05.11.2015 року була проведена планова перевірка позивача. У журналі реєстрації перевірок суб'єкта господарювання вчинено запис від 25.09.2015р. за №33.

За результатами проведеної перевірки, контролюючим органом було складено акт №403/20-29-22/24344276 від 12.11.2015 року "Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "777" (код за ЄДРПОУ 24344276) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 рік, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 рік. "(т.1 а.с.20-163).

В ході проведення перевірки контролюючим органом виявлено порушення позивачем наступних вимог податкового законодавства:

1) п.п.135.5.4 п.135.4 ст.135, п.п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 53.386.052,00 грн. у т.ч. 2013р. у сумі 52.960.352,0 грн. та 2014р. у сумі 425.700,00 грн.

2) п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 25.554.883,00 грн. у т.ч.:

- за лютий 2013 року в сумі 1.087.272,00 грн.,

- за березень 2013 року в сумі 1.598.206,00 грн.,

- за квітень 2013 року в сумі 787.925,00 грн.,

- за травень 2013 року в сумі 510.324,00 грн.,

- за червень 2013 року в сумі 889.254,00 грн.,

- за вересень 2013 року в сумі 531.581,00 грн.,

- за жовтень 2013 року в сумі 8.738.744,00 грн.,

- за листопад 2013 року в сумі 3.801.121,00 грн.,

- за грудень 2013 року в сумі 7.395.456,00 грн.,

- за січень 2014 року в сумі 215.000,00 грн. (т.1 а.с.150).

На підставі висновків, викладених в акті №403/20-29-22/24344276 від 12.11.2015 року, контролюючим органом було складено податкове повідомлення-рішення №0000512211 від 26.11.2015 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 38332324,50 грн., з них за основним платежем - у розмірі 25554883,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - у розмірі 12777441,50 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000522211 від 26.11.2015 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 66732565,00 грн., з них за основним платежем - у розмірі 53386052,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - у розмірі 13346513,00 грн. (т.1 а.с. 10, 11, 164, 165).

Позивач в досудовому порядку рішення контролюючого органу не оскаржував.

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Щодо порушення норм податкового законодавства з податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів (послуг) (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом встановлено, що ТОВ "777" на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ "Торговий ОСОБА_3" за період жовтень, листопад, грудень 2013 року, січень, лютий 2014 року, ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020" за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 року, січень 2014 року, ТОВ "Лек-Ойл" лютий, березень, квітень, травень, червень, вересень 2013 року, ТОВ "Петроліум Трейдинг Інвестмент" листопад, грудень 2013 року та січень 2014 року, ТОВ "Фінанспромгаз Ойл" за серпень 2014 року надано наступні пояснення та докази.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції між ТОВ "777" та ТОВ "Торговий ОСОБА_3" за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 року, січень 2014 року позивач надав наступні документи.

Так, між ТОВ "Торговий ОСОБА_3" (далі за текстом - ТОВ "ТД ОСОБА_3"), в якості постачальника, та ТОВ "777", в якості покупця, укладено договір поставки нафтопродуктів №04/10/13-14 від 04.10.2013р., відповідно до умов якого передбачено наступне: на умовах передбачених даним договором, покупець зобов'язується оплачувати та приймати нафтопродукти, що узгоджені сторонами до постачання відповідно до специфікації до даного договору.

Для здійснення поставки товару за даним договором сторони перед кожною поставкою узгоджують наступні істотні умови: найменування, кількість, якість товару, вид транспорту, яким повинно бути здійснене відвантаження, ціну товару. Сторони мають право домовитись про інші істотні умови поставки товару.

Постачання товару залізничним транспортом здійснюється на умовах FCA франко - перевізник ст. Одеса - Застава І Одеської з/д (згідно Інкотермс 2010), якщо інші умови поставки не були погоджені сторонами в специфікації на постачання певної партії товару або додаткової угоди до даного договору.

При відвантаженні залізничним транспортом вантажовідправником за даним договором є ПАТ "ОДЕСЬКИЙ НПЗ" та/або постачальник.

Поставка товару автомобільним транспортом здійснюється на умова FCA франко - перевізник на естакаді наливу постачальника, розташований за адресою: 65401 м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1 (згідно Інкотермс 2010), якщо інші умови поставки не були погоджені сторонами в специфікації на постачання певної партії товару або додаткової угоди до даного договору. При відвантаженні залізничним транспортом вантажовідправником за даним договором є ПАТ "ОДЕСЬКИЙ НПЗ" та/або постачальник.

Зобов'язання постачальника з поставки товару у рамках цього договору виникає після підписання сторонами відповідної специфікації та здійснення покупцем оплати згідно з умовами цього договору. Строк дії договору - по 31 грудня 2014р. включно, а в частині розрахунків до повного їх здійснення (т.1 а.с. 168-177).

Уступка права вимоги та або переведення боргу за даним договором покупцем можлива виключно за умови попередньої згоди на це постачальника.

Суд зазначає, що на виконання умов договору та отримання придбаних нафтопродуктів ТОВ "777" отримало від ТОВ "ТД ОСОБА_3" видаткові накладні, в яких зазначено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару. Якість товару підтверджується сертифікатами відповідності (т.1 а.с.178-250, т.2 а.с. 1-20).

ТОВ "ТД ОСОБА_3" за першою подією - факт передання ТМЦ, виписувалися податкові накладні, які за формою, змістом та порядком складання відповідають вимогам, визначеним Податковим кодексом України та зареєстровано в єдиному Державному реєстрі податкових накладних з відповідними кодами УКТ ЗЕД. (т.2 а.с. 21-65).

Зазначені податкові накладні були враховані до суми податкового кредиту ТОВ "777" за жовтень, листопад, грудень 2013 року та січень 2014 року на загальну суму 19970094,00 грн.

Перевезення нафтопродуктів проводилося залізничним транспортом, що підтверджується відповідними транспортними накладними.

Розрахунок за отримані ТОВ "777" нафтопродукти був проведений у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (т.2 а.с. 66-119).

Зазначені операції відображено ТОВ "777" в бухгалтерському обліку наступним чином: Дт 28 Кт 631 - 42 396 205,03грн., Дт 68 Кт 631 - 57 454 263,38грн. Дт 6442 Кт 631 - 19 970 093,68грн.

Також проведено розрахунки шляхом взаємозаліку відповідно до умов договору відступлення права вимоги (цесії) №1 від 28.02.2014р., укладеного між ТОВ "ГАЗУКРАЇНА"2020" ( "цесіонарій") та ТОВ "Торговий дім ОСОБА_3" ("цедент") та угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2014р. між ТОВ "777" та ТОВ "Торговий дім ОСОБА_3".

Контролюючий орган посилаючись лише на акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТД ОСОБА_3" (акт №1087/26-55-22-13/38809821 від 07.04.2014р., №1394/26-55-22-13/38809821 від 16.05.2015р.) та постачальників по ланцюгу постання до ТОВ "ТД ОСОБА_3" (акт №1182/7/26-54-22-05-07 від 14.03.2014р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Юрай") прийшов до висновку про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТД ОСОБА_3".

Щодо господарських взаємовідносин між ТОВ "777" та ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020" за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 року, січень 2014 року, суд зазначає наступне.

Між ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020", в якості постачальника, та ТОВ "777", в якості покупця, укладено договір поставки нафтопродуктів №2515/12-ДТ-25 від 25.12.2012р. відповідно до умов якого передбачено наступне: постачальник зобов'язується передати у в погоджені строки, а покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в договорі, нафтопродукти, найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару. Асортимент, ціна , кількість, умови та строк поставки кожної партії товару або декілька партій товару, обумовлюються в специфікаціях, які після підписання сторонами я невід'ємною частиною договору. Якість Товару, що поставляється, повинна відповідати технічним умовам (ТУ) та державним стандартам (ДСТУ), діючим на території України, та підтверджуватись паспортом та сертифікатом якості виробника Товару. Номенклатура товару, його кількість, ціна встановлюються сторонами за обопільною згодою на основі заявки покупця й зазначаються в розрахункових документах та/чи в відвантажувальних документах на товар, котрі являються специфікацією в розумінні ст.266 Господарського кодексу України та складають невід'ємну частину цього договору.

Постачання товару, в рамках цього договору, здійснюється в рамках наступних базисів поставки:

а) СРТ - пункт призначення, вказаний Покупцем в заявці на відвантаження товару;

б) EXW- резервуар нафтобази зберігання, вказаний постачальником.

Загальна ціна цього договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару покупцем протягом всього строку дії Договору. Вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником в рахунках-фактурах та накладних документах.

У випадку погодження сторонами попередньої оплати за товар, покупець здійснює 100% передплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2014 року, а в частині розрахунків до їх повного проведення (т.2 а.с. 100-124).

Фактичне отримання ПММ підтверджується видатковими накладними на придбання товарів (робіт, послуг). Якість товару підтверджується сертифікатами відповідності (т.2 а.с. 125-182).

Вищенаведені операції відображено ТОВ "777" в бухгалтерському обліку наступним чином: Дт 28 Кт 631 - 32 909 489,48грн., Дт 68 Кт 631 - 62 098 214,22грн. Дт 6442 Кт 631 - 19 001 540,74грн.

ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020" за першою подією - факт передання ТМЦ, виписувалися податкові накладні, які за формою, змістом та порядком складання відповідають вимогам, визначеним Податковим кодексом України та зареєстровано в єдиному Державному реєстрі податкових накладних з відповідними кодами УКТ ЗЕД (т.2 а.с. 183-220). У рахунок оплати за отриманий товар перераховано відповідну суму грошових коштів, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (т.2 а.с. 221- 250, т.3 а.с. 1-33).

Перевезення нафтопродуктів проводилося залізничним транспортом, що підтверджується відповідними транспортними накладними.

Також проведено розрахунки шляхом взаємозаліку відповідно до умов договору відступлення права вимоги (цесії) №1 від 28.02.2014р., укладеного між ТОВ "Торговий дім ОСОБА_3" (надалі "цесіонарій" та ТОВ "ГАЗУКРАЇНА"2020" (надалі "цедент") та угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2014р., укладеного між ТОВ "777" та ТОВ "Торговий дім ОСОБА_3".

ТОВ "777" до перевірки надано копії сертифікатів відповідності, виданих Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. Відповідно до бухгалтерського рахунку № 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" дебіторська/кредиторська заборгованість по розрахунках з ТОВ "ГАЗУКРАЇНА"2020" відсутня.

Контролюючий орган під час здійснення висновків посилався на вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова по справі №646/3810/15-к, зібраної податкової інформації щодо ТОВ "УНІСТРОЙ", витяг з кримінального провадження та акту №293/26-54-22-05/22886866 від 26.03.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Юрай".

Суд звертає увагу, що ТОВ "777" не мало жодних відносин з ТОВ "УНІСТРОЙ". Більше того, контролюючий орган в акті перевірки досліджував ланцюг постачання ПУФ ТОВ "Юрай" - ТОВ "ГАЗУКРАЇНІ-2020" - ТОВ "Уністрой" - інші покупці. Проаналізувавши надані первинні документи, суд приходить до висновку, що ТОВ "777" не входить до зазначеного ланцюга постачання і не може бути віднесений до категорії "інші покупці". Ставити у залежність взаємовідносини ТОВ "777" та ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020" від діяльності ТОВ "УНІСТРОЙ" є необґрунтованим та неправомірним.

Контролюючий орган наполягає, що у зв'язку із неможливістю проведення зустрічної звірки ТОВ "Юрай", усі операції по ланцюгу постачання ТОВ "Юрай" - ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020" - інші покупці є такими, що спрямовані на надання податкової вимоги третім особам. Проте акт про неможливість проведення зустрічної звірки фіксує лише факти неможливості її проведення і жодним чином не може впливати на реальність здійснення господарських операцій за минулі періоди.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини справи. Контролюючий орган в акті перевірки №403/20-29-22/24344276 від 12.11.2015 року посилається на вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова по справі №646/3810/15-к без конкретного аналізу такого з огляду на наступне.

По-перше, в акті перевірки не вказано конкретної посадової особи ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020" щодо якої постановлено вирок, а натомість зазначено "Особа-1". Подібні обставини не дають можливості контролюючому органу під час проведення перевірки встановити дефектність документів.

По-друге, контролюючим органом не досліджено факту зміни директора та підписанта ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020".

По-третє, на момент укладання та реалізації договору поставки нафтопродуктів між ТОВ "777" та ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020" вироку суду по справі №646/3810/15-к не було, а тому позивач не міг знати про встановлені таким вироком суду обставини.

По-четверте, контролюючим органом безпосередньо в акті перевірки досліджено господарські відносини між ТОВ "777" та ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020" і встановлено факт отримання позивачем нафтопродуктів від ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020" та факт розрахунку за ними, тобто підтвердив дві основні ознаки реальності здійснення господарських операцій.

По-п'яте, контролюючим органом не враховано принцип індивідуалізації відповідальності в кримінальному та податковому законодавстві.

По-шосте, контролюючий орган під час проведення перевірки та формування висновків у відповідності до ст.83 ПК України зобов'язаний всебічно аналізувати обставини справи і брати до уваги не лише податкову інформацію і судові рішення, але й первинну документацію.

Усі переліченні вище факт свідчить про неповне з'ясування контролюючим органом обставин справи та неправомірність і необґрунтованість висновків останнього в цій частині.

Щодо господарських взаємовідносин між ТОВ "777" та ТОВ "ЛЕК-ОЙЛ" за лютий, березень, квітень, травень, червень, вересень 2013 року.

Між ТОВ "ЛЕК-ОЙЛ" (далі за текстом - ТОВ "ЛЕК-ОЙЛ"), в якості постачальника, та ТОВ "777", в якості покупця, укладено договір поставки нафтопродуктів №Л-31/12 від 04.01.2012 року відповідно до умов якого передбачено наступне: постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити нафтопродукти окремими партіями (іменовані надалі - товар).

Вид, марка, кількість товару, що поставляється за цим договором, визначається сторонами на кожну окрему партію товару в відповідному додатку до цього договору, якій є невід'ємною частиною.

Відповідний додаток оформлюється сторонами, як додаткова угода на кожну партію товару на підставу письмової заявки покупця. Покупець в заявці вказує вид, марку, кількість товару, відвантажувальні реквізити (найменування, адреса, залізничний код вантажоодержувача; найменування, залізничний код станція призначення).

Поставка партії товару вважається узгодженою, а заявка прийнятої постачальником до виконання з дати підписання сторонами відповідного додатку до договору.

Ціна Товару Встановлюється Сторонами в процесі виконання цього договору та фіксується на кожну партію товару у відповідному додатку до цього договору, що є його невід'ємною частиною.

Терміни та умови оплати товару на кожну партію товару встановлюється сторонами у відповідному додатку до цього договору.

Оплата вважається виконаною з моменту надходження на поточний рахунок постачальника грошових коштів від покупця в повному обсязі за товар, що поставляється.

Остаточні розрахунки сторін за цим договором по кожній партії товару здійснюється на підставі відповідного акту приймання-передачі.

Поставка Товару здійснюється на умовах FCA (Франко-перевізник, місце призначення вказано) або CPT (Перевезення оплачена, до, місце призначення вказано) в редакції Інкотермс-2000.

Поставка Товару здійснюється окремими партіями. Термін поставки окремої партії товару узгоджується сторонами у відповідному додатку.

Датою поставки товару вважається дата складання акту приймання-передачі товару.

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати поставки товару (т. 3 а.с. 34-36).

На виконання умов договору та підтвердження передання нафтопродуктів позивачем та ТОВ "ЛЕК-ОЙЛ" складено видаткові накладні. Якість товару підтверджується відповідними сертифікатами відповідності та паспортами якості. Реальність здійснення господарської операції підтверджується також додатковими угодами та актами приймання-передачі (т.3 а.с. 37-175).

Зазначені операції відображено ТОВ "777"в бухгалтерському обліку наступним чином: Дт 28 Кт 631 - 13 824 766,47грн., Дт 68 Кт 631 - 56 908 996,08грн., Дт 6442 Кт 631 - 14 146 752,51грн.

Розрахунки проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи (т.3 а.с.176-208).

Відповідно до бухгалтерського рахунку № 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" дебіторська/кредиторська заборгованість по розрахунках з ТОВ "Лек-Ойл" відсутня.

ТОВ "ЛЕК-ОЙЛ" за першою подією - факт передання ТМЦ, виписувалися податкові накладні, які за формою, змістом та порядком складання відповідають вимогам, визначеним Податковим кодексом України та зареєстровано в єдиному Державному реєстрі податкових накладних з відповідними кодами УКТ ЗЕД (т.3 а.с. 209-250, т. 4 а.с. 1-55).

Відповідно до бухгалтерського рахунку № 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" дебіторська/кредиторська заборгованість по розрахунках з ТОВ "Лек-Ойл" відсутня.

Вказані податкові накладні враховані ТОВ "777" під час формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "ЛЕК-ОЙЛ" на загальну суму 14 146 752грн., у т.ч.: лютий 2013 у сумі 1148605грн., березень 2013 у сумі 3663578грн., квітень 2013 у сумі 2682823грн., травень 2013 у сумі 5309943грн, червень 2013 у сумі 1339177грн., вересень 2013 у сумі 2626грн.

Перевезення придбаних нафтопродуктів відбувалося залізничним транспортом.

Контролюючий орган під час здійснення висновків в акті перевірки посилався лише на акт №259/26-55-22-07/34047083 від 07.08.2015р "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Лек-Ойл" (код 34047083) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Росукренергохолдінг" (код 37142650), ТОВ "Бізтайм" (код 38449851), ТОВ "Спрінфудс Торг" (код 37771792), ТОВ "Газукраїна - 2020" (код 37428778) за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р., як на підставу про нерельність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Лек-Ойл".

Щодо господарських взаємовідносин між ТОВ "777" та ТОВ "Петроліум Трейдинг Інвестмент" за листопад, грудень 2013 року та січень 2014 року.

Між ТОВ "Петроліум Трейдинг Інвестмент" (далі за текстом - ТОВ "Петроліум Трейдинг Інвестмент"), в якості постачальника, та ТОВ "777", в якості покупця, укладено договір поставки нафтопродуктів №3-15/11/13 від 15.11.2013 року. Зазначений договір є типовим. Його положення кореспондуються з положеннями вищезазначених договорів укладених ТОВ "777" з контрагентами. (т.4 а.с.56-61). На виконання умов договору ТОВ "777" отримано такі видаткові накладні на придбання товарів (робіт, послуг). Якість товару підтверджується сертифікатами якості (т.4 а.с. 62-86).

На підставі вказаних накладних ТОВ "777" сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "Петроліум Трейдинг Інвестмент" на загальну суму 13023762 грн., у т.ч.: листопад 2013 у сумі 333333 грн., грудень 2013 у сумі 10626879 грн., січень 2014р. у сумі 2063550 грн. Фактичне отримання товару підтверджується накладними на придбання товарів (робіт, послуг) (т.4 а.с.87-96).

Вищенаведені операції відображено ТОВ "777" в бухгалтерському обліку наступним чином: Дт 28 Кт 631 - 38 643 947,54грн., Дт 68 Кт 631 - 26 474 873,71грн. Дт 6442 Кт 631 - 13023762,23 грн.

Розрахунки проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (т.4 а.с.97-136).

Перевезення нафтопродуктів проводилося залізничним транспортом, що підтверджується відповідними транспортними накладними.

Контролюючий орган посилаючись лише на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Петроліум Трейдинг Інвестмент" (акту від 01.04.2014 № 270/26-57-22-01-10/38204691 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Петроліум Трейдинг Інвестмент" (код ЄДРПОУ 38204691) щодо підтвердження господарських відносин із платниками за період з 01.01.2014 по 28.02.2014р") дійшов до висновків про нереальність здійснення господарських операцій між ТОВ "777" та ТОВ "Петроліум Трейдинг Інвестмент".

Щодо господарських взаємовідносин між ТОВ "777" та ТОВ "Фінанспромгаз Ойл" за серпень 2014 року .

Між ТОВ "Фінанспромгаз Ойл", в якості постачальника, та ТОВ "777", в якості покупця, укладено договір поставки нафтопродуктів №067/2014-НП від 19.08.2014 року, відповідно до умов якого передбачено наступне: постачальник зобов'язується протягом строку дії договору постачати, а покупець приймати і оплачувати нафтопродукти, іменовані надалі "товар", у порядку і на умовах, передбачених договором та додатками до нього. Вид (найменування, марка) товару, ціна, обсяги, термін і умови поставки, базис поставки і термін оплати кожної партії товару визначаються і узгоджуються в додатках. Поставка товару за цим Договором здійснюється на умовах FCA (Франко-перевізник, місце призначення вказано) або CPT (Перевезення оплачено до, місце призначення вказано), або DDP (поставлено з оплатою мита) в редакції Інкотермс-2010, якщо інше не передбачено додатковою угодою до даного договору. Конкретний вид умов поставки визначається сторонами у відповідному додатку до цього договору по кожній окремій партії товару.

Поставка товару здійснюється залізничним та/або автомобільним транспортом за відвантажувальними реквізитами, якщо Додатковими угодами не визначений порядок відвантаження товару іншими видами транспорту.

Ціна Товару, що поставляється обговорюється для кожної партії товару окремо і відображається у відповідному додатку. Загальна сума цього договору складає сума усіх додатків до цього договору. Ціна товару встановлюється за одиницю маси ( метрична тонна). Вартість надання додаткових послуг, пов'язаних з виконанням умов договору, включається в ціну товару, якщо інше не встановлено в додатку.

Покупець зобов'язується здійснити 100%-ну попередню оплату вартості товару, визначену у додатку, не пізніше 2 (двох) банківських днів з моменту отримання від постачальника рахунка-фактури, виставленого на підставі відповідного додатку. У додатках сторони можуть погодити інші порядок, форму та строки оплати товару.

Зобов'язання сторін за договором вважаються виконаними після проведення повних розрахунків між сторонами (т.4 а.с. 137-141).

На виконання умов договору ТОВ "777" отримано видаткові накладні на придбання товарів (робіт, послуг), також сторонами були укладені акти приймання-передачі нафтопродуктів, додаткові угоди. Якість товару підтверджується сертифікатами відповідності та паспортами якості (т.4 а.с. 142-148).

ТОВ "777" враховано податкові накладні при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Фінанспромгаз Ойл" у сумі 866 078грн., у т.ч. за серпень 2014 у сумі 866 078грн. (т.4 а.с. 149-151).

Транспортування товару (паливо дизельне ЕВРО сорт С вид ІІІ - 301,180т) здійснювалось Південною залізницею, що підтверджується залізничними накладними, №44810885 та №44810877 від 20.08.2014 року.

Вищенаведені операції відображено ТОВ "777" в бухгалтерському обліку наступним чином: Дт 68 Кт 631 - 4330392,30грн., Дт 6442 Кт 631 - 866048,46 грн.

Розрахунки проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (т.4 а.с. 152-153).

Відповідно до бухгалтерського рахунку № 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" дебіторська/кредиторська заборгованість по розрахунках з ТОВ "Фінанспромгаз Ойл" станом на 31.12.2014 відсутня.

Контролюючий орган під час здійснення висновків про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Фінанспромгаз Ойл" посилався лише на акт від 05.03.2015 №190/26-55-22-08/39166537 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанспромгаз Ойл" (податковий номер 39166537) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період діяльності з 01.05.2014 року по 31.12.2014 року.

Суд зазначає, що досліджені у судовому засіданні документи бухгалтерського та податкового обліку, податкові накладні, що складені контрагентами позивача, відповідають вимогам Податкового кодексу України та положенням ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р., містять обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, тобто є такими, що не викликають сумнівів щодо їх юридичної сили та доказовості та підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Більше того, контролюючим органом досліджено рух нафтопродуктів, однак не було виявлено жодних розбіжностей чи недоліків поставки нафтопродуктів та встановлено, як його отримання так і подальшу їх реалізація, а тому фактично доведено реальність здійснення господарських операцій.

Усі нафтопродукт транспортувалися залізничним транспорт. Підтвердженням власності товару ТОВ "ГАЗУКРАЇНИ-2020", ТОВ "ЛЕК-ОЙЛ", ТОВ "ТД ВЕТЕК" є вказані в гр.9 "документи, що додані відправником" та в гр.15, а саме якості, в гр.15 "відмітки не обов'язкові для залізниці" вказано реквізити контрагентів позивача.

Крім того, судом досліджено та встановлено, що по деяким господарським операціям ТОВ "777" було посередником, а товар переадресовувався в дорозі та був одержаний покупцем по договорам поставки нафтопродуктів, відповідно до договорів з ТОВ "Контакт-К" та ТОВ "МКМ-Схід". Зазначений факт також підтверджується оборотними відомостями.

Також судом, в ході розгляду справи, встановлено, що у ТОВ "777" наявні фізичні можливості для здійснення розвантаження, відвантаження та зберігання нафтопродуктів по господарським операціям, що аналізувалися вище. Так, у ТОВ "777" у користуванні є під'їзні колії та фізичні можливості, а саме необхідна кількість працівника та три комплекси нафтобаз, що пристосовані до приймання, зберігання та відвантаження палива. ТОВ "777" орендує у ТОВ "Карат" - Шевченківську нафтобазу (договір оренди №1 від 01.07.2010р., №1 від 01.07.2013р.), Власівську нафтобазу (договір оренди №2 від 01.07.2010р., №2 від 01.07.2013р.) та у ПП "Маршал" - Чугуївську нафтобазу (договір оренди №1 від 10.08.2011р., №1 від 10.07.2014р.) (т.4 а.с.193-250, т.5 а.с.1-13).

За таких обставин, суд дійшов висновку про дотримання позивачем вимог чинного законодавства при формуванні податкового кредиту на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних та формування суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість за період, що перевірявся.

Щодо порушення вимог п.138.2, ст.138, п.п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 ПК України.

В ході перевірки контролюючим органом було встановлено порушення вимог податкового законодавства з податку на прибуток по взаємовідносинам позивача із ТОВ "Торговий ОСОБА_3", ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020", ТОВ "Лек-Оіл", ТОВ "Петроліум Трейдинг Інвестмент".

Відповідно до п.138.2 ст.138, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з п. 138.8 ст.138 собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до 146.13. ПК, сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над балансовою вартістю окремих об'єктів основних засобів та нематеріальних активів включається до доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку.

Сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над первісною вартістю придбання невиробничих основних засобів та витрат на ремонт, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані, включається до доходів платника податку, а сума перевищення первісної вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку.

Сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження безоплатно отриманих основних засобів або нематеріальних активів над вартістю таких основних засобів або нематеріальних активів, що була включена до складу доходів у зв'язку з отриманням, включається до доходів платника податку, а сума перевищення вартості, що була включена до складу доходів у зв'язку з безоплатним отриманням над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку.

Відповідно до п.146.14. ст.146 ПК, дохід від продажу або іншого відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів для цілей застосування цієї статті визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, але не нижче звичайної ціни такого об'єкта (активу).

На підтвердження правильності формування витрат та нарахування податку на прибуток підприємств позивачем були надані усі необхідні документи, що аналізувалися вище.

Крім того, суд зазначає, що контролюючим органом на підставі податкової інформації було зроблено висновок про нереальність здійснення господарських операцій між ТОВ"777" та його контрагентами, уз зв'язку із сим усі отриманні позивачем нафтопродукти були віднесенні до безоплатно отриманих товарів. Однак враховуючи усі обставини справи, суд не погоджується із висновками контролюючого органу виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.14.1.13 п.14.1 ст.14 ПК України безоплатно наданими товарами, роботами та послугами є:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Судом встановлено, що отримані від контрагентів позивача нафтопродукти не підпадають під визначення безоплатно наданих товарів, адже факт розрахунку за товари досліджувався вище та контролюючим органом безпосередньо в акті перевірки.

Суд зазначає, що вартість отриманих ПММ ТОВ "777" віднесено частково до собівартості реалізованих товарів ( робіт , послуг) та відображено в ряд.05.1 декларації з податку на прибуток підприємств у сумі 42.396.205,00 грн. у т.ч. за 2013 рік у сумі 41.321.204,00 грн. та за 2014 рік у сумі 1.075.001,00 грн.

Керуючись чинним законодавством, суд приходить до висновку, що усі товари, отримані ТОВ "777" від ТОВ "ТД ОСОБА_3", ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020", ТОВ"Лек-Ойл", ТОВ "Петроліум Трейдинг Інвестмент" та ТОВ Фінанспромгаз Ойл" реально отримані, оприбутковані в повному обсязі та реалізовані. Накладні по зазначеним товарам у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстровані в реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що контролюючим органом до суду не надано жодних належних та допустимих доказів порушення позивачем вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій між контрагентами та за період, які перевірялися.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, про не обґрунтованість висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки.

Також суд наголошує, що єдиною підставою для прийняття контролюючим органом висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства стала наявність податкової інформації, а саме:

- акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТД ОСОБА_3" №1087/26-55-22-13/38809821 від 07.04.2014р., №1394/26-55-22-13/38809821 від 16.05.2015р.;

- акт №1182/7/26-54-22-05-07 від 14.03.2014р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Юрай";

- акт №259/26-55-22-07/34047083 від 07.08.2015р "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Лек-Ойл" (код 34047083) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Росукренергохолдінг" (код 37142650), ТОВ "Бізтайм" (код 38449851), ТОВ "Спрінфудс Торг" (код 37771792), ТОВ "Газукраїна 2020" (код 37428778) за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р.;

- акт від 01.04.2014 № 270/26-57-22-01-10/38204691 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Петроліум Трейдинг Інвестмент" (код ЄДРПОУ 38204691) щодо підтвердження господарських відносин із платниками за період з 01.01.2014 по 28.02.2014р";

- акт від 05.03.2015 №190/26-55-22-08/39166537 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанспромгаз Ойл" (податковий номер 39166537) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період діяльності з 01.05.2014 року по 31.12.2014 року.

З цього приводу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 4.4 п.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011р. за №236 визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт реєстрації про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає заходів, передбачених актами ДПС України.

Таким чином, актом про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами держаної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.06.2011 р. №236 чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, яким не передбачена можливість висновку щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків. При цьому, іншого порядку дій податкового органу, як суб'єкта владних повноважень, у спірних взаємовідносинах не передбачено.

З наведеного слідує, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб'єкта господарювання, а у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, з огляду на що зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово-господарських відносин суб'єктів господарювання.

З системного аналізу положень п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, п.п.6. 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232 "Про порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок", а також "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженої наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984 вбачається, що зустрічна звірка не є перевіркою і полягає у співставленні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання (в даному випадку, позивача) з даними платника податків (відносно якого проводиться перевірка), з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

В той же час, положеннями п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином суд дійшов висновку, що за висновками акту зустрічної звірки не може встановлюватися факт реальності вчинення господарських операцій.

Суд також звертається до судової практики Верховного Суду України. Так, у відповідності до рішення Верховного Суду України від 31 січня 2011 року по справі №21-42а10, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження його розміру. Платник податку не повинен відповідати за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню.

Не відображення продавцем або іншими суб'єктами в ланцюгу постачання, з якими позивач не мав господарських відносин, сум податку на додану вартість у складі податкових зобов'язань та несплата їх до бюджету, результати проведення зустрічних перевірок контрагента не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки невиконання свого зобов'язання однією із сторін господарських відносин не може вважатись підтвердженням наявності мети ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди іншою стороною.

Суд зазначає, що у позивача наявна первинна документація по усім господарським операціям між позивачем та його контрагентами, яка відповідає вимогам законодавства, не містить дефектів форми, змісту чи походження, та в повній мірі підтверджує реальність здійснення господарських операцій.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду України, викладеній у постановах від 09.09.2008 у справі № 21-500во08, від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанові від 31.01.2011 у справі 21-47а10. Зокрема, Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Більш того, такий висновок відповідає практиці Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Згідно п.36.5 ст.36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Таким чином Податковим кодексом України та судовою практикою закріплено принцип індивідуалізації відповідальності платника податків.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги первинні документи, які складені на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Фактичне виконання вищезазначених правочинів із постачання товару свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Під час проведення перевірки контролюючим органом перевірялася первинна документація позивача та його контрагентів, однак не було виявлено жодних недоліків форми, чи змісту такої документації. Більше того, у контролюючого органу не було зауважень щодо повноти відображення господарських операцій у документації позивача.

Суд зазначає, на спростування висновків контролюючого органу слушним є зазначити, що податкове законодавство не пов'язує відсутність деяких реквізитів в первинному документів з правом платника податків на податкові відрахування з податку на додану вартість або формування валових витрат. Сама собою наявність або відсутність окремих документів (або наявність помилок) у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Зазначене узгоджується з позицією ВАСУ викладеній під час перегляду адміністративних справ №К/800/31740/13 та №К/800/24305/14.

Положеннями ст.83 Податкового кодексу України передбачено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є:

- документи, визначені цим Кодексом;

- податкова інформація;

- експертні висновки;

- судові рішення;

- інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Отже законодавець передбачив необхідність системного аналізу усіх вказаних вище підстав без надання окремим з них переваг. Однак контролюючий орган нехтуючи належно складеними первинними документами позивача зробив висновки про порушення останнім вимог податкового законодавства лише на підставі податкової інформації та актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів

На підтвердження правильності нарахування податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість позивачем були надані зазначені вище документи. Усі досліджені документи відповідають вимогам податкового законодавства, не містять явних дефектів форми та змісту.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "777" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000512211 від 26.11.2015 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000522211 від 26.11.2015 р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 25.12.2015 року.

Суддя Полях Н.А.