ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/2950/15-а 15 год. 46 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Дубровної В.А.,
при секретарі: Матвєєнко О.Л.,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Гарант-Д" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, Управління Державної казначейської служби України в м. Херсоні про стягнення пені,
встановив:
Приватне підприємство "Гарант-Д" (далі - позивач, ПП "Гарант-Д") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач - 1, ДПІ), Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області (далі - відповідач - 2), у якому, з урахуванням заяви від 18.12.2015 року про уточнення позовних вимог, просить -
- стягнути з Державного бюджету України на користь ПП "Гарант-Д" суму пені, нарахованої на бюджетну заборгованість з ПДВ у розмірі 407854,69 грн. через Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ПП "Гарант-Д" суму збитків заподіяної ДПІ у м. Херсоні шкоди у розмірі 983260,86 грн. через Головне управління Державної казначейської служби України в Херсонській області.
Ухвалою суду від 21.12.2015 року закрито провадження в частині позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Гарант-Д" шкоди, заподіяної ДПІ у м. Херсоні у розмірі 983260,86 грн. через Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області.
В обґрунтування залишеної вимоги позивач, вказує, що у вересні 2015 р. підприємству була погашена бюджетна заборгованість з відшкодування ПДВ у сумі 232177,08 грн., яка виникла 01.02.2007 р., та в сумі 695 776,59 грн., яка виникла 17.09.2007 р., та враховуючи, що з набранням чинності Податковим кодексом України встановлена відповідальність податкового органу за несвоєчасне погашення бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, тому позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення пені у розмірі 407854,69 грн. за період затримки виплати суми бюджетного відшкодування з 01.01.2011 року по 22.09.2015 року.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вказані позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач - 1 надав письмові заперечення, згідно яких зазначає про відсутність у ПП "Гарант-Д" невідшкодованих сум з ПДВ по деклараціям за квітень, травень 2005 року у зв'язку з проведенням ДПІ у м. Херсоні в інтегрованій картці ПП "Гарант-Д" узгодженого податкового повідомлення - рішення від 18.11.2010 року №0004190700/0, за рахунок якого було зменшено бюджетне відшкодування у сумі 941108,56 грн. Крім цього, відповідач - 1 вказує, що саме з 23.06.2014 року - дати набрання законної сили рішення суду по справі №821/2830/13-а про стягнення бюджетного відшкодування, ПП "Гарант-Д" мало право на відшкодування ПДВ у розмірі 927953,67 грн., а тому саме 23.06.2014 року необхідно вважати датою виникнення пені.
В судовому засіданні представник відповідача - 1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач - 2 в судове засідання не прибув, при цьому надав заяву про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника, в які просить суд прийняти законне та обґрунтоване рішення згідно чинного законодавства.
Відповідач - 3 надав суду письмові пояснення, згідно яким зазначив, що до повноважень органів Держказначейства не входить контроль за обґрунтованістю та своєчасним внесенням обов'язкових платежів до бюджету, у т. ч. по сплаті ПДВ, а тому не може надати оцінку законності позовних вимог і просить суд прийняти законне та обґрунтоване рішення згідно чинного законодавства з урахуванням викладених пояснень. При цьому, відповідач - 3 надав клопотання щодо розгляду справи без його участі.
Судом протокольно ухвалено щодо розгляду справи за даною явкою.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача - 1, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Приватне підприємство "Гарант-Д" зареєстроване як юридична особа 10.11.2003 року, перебуває на обліку платників податків у ДПІ у м. Херсоні та є платником податку на додану вартість.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28.01.2014 року по справі №821/2830/13-а за позовом Приватного підприємства "Гарант-Д" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області, стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Гарант-Д" (ідентифікаційний код 32725652) суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 927953,67 грн.
Вказана постанова набрала законної сили 23.06.2014 року згідно ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 року.
25 червня 2014 року ПП "Гарант-Д" по справі № 821/2830/13-а було видано виконавчий лист на суму бюджетного відшкодування 927953,67 грн., який був пред'явлений до виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області.
22 вересня 2015 року Приватне підприємство "Гарант-Д" отримало суму бюджетного відшкодування у розмірі 927953,67 грн. на виконання виконавчого листа від 25.06.2014 року по справі №821/2830/13-а, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №30814 від 22.09.2015 року.
Враховуючи несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 927953,67 грн., а також враховуючи, що з 01.01.2011 року пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України передбачена відповідальність за порушення строків відшкодування податку на додану вартість у вигляді нарахування пені на суму такої заборгованості, позивач звернувся до суду з вимогою щодо стягнення пені за період з 01.01.2011 року по 22.09.2015 року у сумі 407854,69 грн.
Надаючи правову оцінку вказаній вимозі позивача, суд зазначає наступне.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків до 01.01.2011 року були врегульовані Законом України "Про податок на додану вартість", а з 01.01.2011 року статтею 200 Податкового кодексу України.
Згідно пп. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до пп. 7.7.6 п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган державного казначейства видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
Аналогічні приписи містить також Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, зокрема, згідно абз. 2 п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Згідно п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28.01.2014 року по справі №821/2830/13-а було встановлено, що позивачем було подано до ДПІ у м. Херсоні податкову звітність з ПДВ за квітень-травень 2005 року, зокрема, податкову декларацію з ПДВ за квітень 2005 року (вх. № 38330 від 20.05.2005 р.), в якій по рядку 25 заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку суму ПДВ у розмірі 402419,00 грн.; податкову декларацію з ПДВ за травень 2005 року (вх. від 21.06.2005 р.), в якій по рядку 25 було заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку суму ПДВ у розмірі 561297,00 грн.
Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Також, судом встановлено, що обґрунтованість заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ за вказаною податковою звітністю було перевірено ДПІ у м. Херсоні шляхом проведення перевірок та складання актів.
При цьому, прийняті за наслідками проведених перевірок податкові повідомлення - рішення були предметом судового оскарження, а саме -
- відповідно до ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2007 року по справі №22а-1068/07, яка набрала законної сили 06.09.2007 року, залишено без змін постанову Господарського суду Херсонської області від 18.05.2007 року щодо визнання нечинними податкових повідомлень - рішень від 13.02.2006 року №0001602301/0, від 31.03.2006 року №0001062301/1, від 06.06.2006 року №0001062301/2, від 21.08.2006 року №0001062301/3 про зменшення бюджетного відшкодування у сумі 503671,59 грн., а також щодо визнання нечинними податкових повідомлень - рішень від 14.07.2006 року №0005552301/0, від 14.08.2006 року №0005552301/1 про зменшення бюджетного відшкодування у сумі 192105,00 грн.
- відповідно до ухвали Запорізького апеляційного господарського суду від 24.01.2007 року по справі №8/298-АП-06, яка набрала законної сили 24.01.2007 року, залишено без змін постанову Господарського суду Херсонської області від 19.10.2006 року щодо визнання нечинними податкові повідомлення - рішення від 07.04.2006 року №0002432301/0, від 06.05.2006 року №0002432301/1, від 14.07.2006 року №0002432301/2 про зменшення бюджетного відшкодування у сумі 232177,08 грн.
Отже, судом встановлено, що під час розгляду вищевказаних справ судами була встановлена правомірність виникнення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у загальному розмірі 927953,67 грн.
При цьому, після закінчення у січні та вересні 2007 року вищевказаної процедури судового оскарження податковий орган відповідно до пп. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний був подати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Проте, в ході розгляду справи судом встановлено та не заперечувалось представником відповідача - 1, що жодних висновків щодо суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 927953,67 грн. податковим органом до органу державного казначейства не подавалось.
Також постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28.01.2014 року по справі №821/2830/13-а була встановлена протиправна бездіяльність ДПІ у м. Херсоні щодо ненадання до казначейської служби висновків із зазначенням суми бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень, травень 2005 року, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 927953,67 грн. по податковій декларації з ПДВ за квітень, травень 2005 року підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь ПП "Гарант-Д".
В ході розгляду даної справи, судом встановлено, що фактичне погашення заборгованості відбулося лише 22.09.2015 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №30814 від 22.09.2015 року, зі змісту якого вбачається платник - Держказначейська служба України, м. Київ, отримувач - ПП "Гарант-Д", сума 927953,67 грн., призначення платежу - "на виконання виконавчого листа суду від 25.06.2014 року по справі №821/2830/13-а щодо відшкодування ПДВ згідно розпорядження 21.09.2015 року №440", що не заперечувалось відповідачем - 1 в ході розгляду справи.
Щодо доводу представника відповідача - 1 про не направлення висновку до органу казначейства у зв'язку з відсутністю у ПП "Гарант-Д" невідшкодованих сум ПДВ по деклараціям за квітень, травень 2005 року у зв'язку з проведенням ДПІ у м. Херсоні в інтегрованій картці ПП "Гарант-Д" узгодженого податкового повідомлення - рішення від 18.11.2010 року №0004190700/0, за рахунок якого було зменшено бюджетне відшкодування у сумі 941108,56 грн., то суд звертає увагу ДПІ у м. Херсоні, що обов'язок направити такий висновок виник у податкового органу у 2007 р. за наслідками закінчення процедури оскарження податкових повідомлень - рішень, а тому посилання податкового органу на прийняте у 2010 р. податкове повідомлення - рішення є недоречним, та не є підставою для звільнення ДПІ у м. Херсоні від обов'язку направити такий висновок.
Крім цього, як вбачається з наданої до матеріалів справи інтегрованої картки ПП "Гарант-Д" за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" за 20010 рік, то з її змісту вбачається, що 29.11.2010 року дійсно податковим органом було проведено операцію щодо зменшення суми бюджетного відшкодування за рахунок податкового повідомлення - рішення від 18.11.2010 року №0004190700 на загальну суму 941108,56 грн., проте за деклараціями за інший період, а саме від 21.11.2005 року №156197 у сумі 465016,63 грн., від 20.01.2006 року №192674 у сумі 196666,67 грн., від 20.02.2006 року №11974 у сумі 96088,60 грн., від 20.03.2006 року №19515 у сумі 130833,33 грн., від 20.04.2006 року №44985 у сумі 52503,33 грн., ніж період, у якому виникла сума бюджетного відшкодування у розмірі 927953,67 грн.
Відповідно до ч.1 ст.70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Враховуючи, що вищевказаний довід позивача не стосується предмету розгляду, а тому відповідно до ст. 70 КАС України не може бути врахований судом при розгляді даної справи.
Щодо доводу податкового органу про те, що саме з дати набрання законної сили рішення суду по справі №821/2830/13-а про стягнення бюджетного відшкодування, ПП "Гарант-Д" мало право на відшкодування ПДВ у розмірі 927953,67 грн., а саме з 23.06.2014 року необхідно вважати датою виникнення пені, то суд вважає даний довід відповідача - 1 помилковим, оскільки, як було встановлено вище, ПП "Гарант-Д" мало право на бюджетне відшкодування з моменту закінчення процедури оскарження податкових повідомлень - рішень ще у 2007 році, а рішення суду по вказаній справі є доказом використання права платником податку стягнути бюджетне відшкодування в судовому порядку, що також не спростовує обов'язок податкового органу виконати пп. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Пунктом 200.23 ст. 200 ПК України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Аналізуючи вище вказані норми, суд приходить до висновку, що з набранням чинності Податковим кодексом України у платника податку, який не отримує бюджетне відшкодування в порядку та строки, визначені статтею 200 Податкового кодексу України, виникає право на нарахування пені на суму такої заборгованості на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для нарахування пені на суму заборгованості з бюджетного відшкодування у розмірі 927953,67 грн. у зв'язку з несвоєчасним погашенням такої заборгованості.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено розрахунок пені у сумі 407854,699 грн., яка підлягає стягненню з відповідача за період з 01.01.2011 року (дата набрання чинності ПК України) по 22.09.2015 року (день погашення заборгованості), застосовуючи 120% від облікової ставки НБУ станом на 01.01.2011 року, яка складає 7,75%, на суму заборгованості 927953,67 грн. за квітень, травень 2005 року.
Проте суд не може погодитися з вказаним розрахунком, оскільки позивачем при розрахунку не враховано зміни розміру облікової ставки НБУ протягом всього часу існування суми заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ.
Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ст. 102 ПК України строк 1095 днів встановлений для визначення контролюючим органом суми грошових зобов'язань, якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Аналогічний строк встановлений для подання заяви платником податків про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування.
З огляду на вищенаведену норму, суд вважає, що вимоги застосування терміну 1095 днів поширюються і на період стягнення пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, що відповідає принципу єдиного підходу до учасників податкових правовідносин та спонукає сторону до своєчасного звернення до суду за захистом свого права, одночасно служить і інтересам іншої сторони, і інтересам правопорядку в цілому.
Податковим кодексом України не передбачено, що стягнення пені, нарахованої на суму наявної бюджетної заборгованості з ПДВ, здійснюється лише після фактичного отримання платником податків суми такої заборгованості, що, в свою чергу, свідчить про можливість позивача своєчасно звернутись з позовом про стягнення пені за період з 01.01.2011 року по 22.09.2012 року.
З огляду на викладене, суд вважає, що правомірним є нарахування пені за період з 23.09.2012 року по 22.09.2015 року, тобто в межах 1095 днів, включаючи день погашення заборгованості, на суму заборгованості 927953,67 грн., із застосуванням 120% облікової ставки НБУ, яка діяла протягом всього строку існування такої заборгованості з урахуванням її змін, відповідно до нижченаведеного розрахунку:
- 49575,61 грн. за період з 23.09.12 р. по 09.06.13 р., діюча облікова ставка НБУ - 7,5%, 260 днів прострочення;
- 11389,68 грн. за період з 10.06.2013 р. по 12.08.2013 р., діюча облікова ставка НБУ - 7,0%, 64 дні прострочення;
- 40486,75 грн. за період з 13.08.2013 р. по 14.04.2014 р., діюча облікова ставка НБУ - 6,50 %, 245 днів прострочення;
- 22461,56 грн. за період з 15.04.2014 р. по 16.07.2014 р., діюча облікова ставка НБУ - 9,5%, 93 дні прострочення;
- 37817,29 грн. за період з 17.07.2014 р. по 12.11.2014 р., діюча облікова ставка НБУ - 12,50%, 119 днів прострочення;
- 30253,83 грн. за період з 13.11.2014 р. по 05.02.2015 р., діюча облікова ставка НБУ - 14,0%, 85 днів прострочення;
- 12889,66 грн. за період з 06.02.2015 р. по 03.03.15 р., діюча облікова ставка НБУ - 19,50%, 26 днів прострочення;
- 134998,19 грн. за період з 04.03.2015 р. по 27.08.15 р., діюча облікова ставка НБУ - 30,0%, 177 днів прострочення;
- 17847,22 грн. за період з 28.08.2015 р. по 22.09.15 р., діюча облікова ставка НБУ - 27,0%, 26 днів прострочення.
Таким чином, загальна сума пені за прострочення бюджетного відшкодування, яка підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача за період з 23.09.2012 року по 22.09.2015 року включно (1095 днів), складає 357719,78 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що позивачем заявлена до стягнення сума пені складає 407854,69 грн., а за розрахунком суду - 357719,78 грн., тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент подання адміністративного позову), якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
Оскільки позовні вимоги задоволені в частині стягнення пені у сумі 357719,78 грн., що складає 87,71% від загальної суми майнових вимог (407854,69 грн.*87,71%), тому розмір судового збору за задоволені позовні вимоги складає 4273,12 грн. (4872,00 грн.*87,71%), розмір судового збору за позовні вимоги, в яких відмовлено, складає 598,88 грн. (4872,00 грн.*12,29%). Враховуючи, що при поданні адміністративного позову ПП "Гарант-Д" було сплачено 487,20 грн. судового збору, тому з позивача належить стягнути судовий збір у сумі 111,68 грн. (598,88 грн. - 487,20 грн.).
Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, -
постановив :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Гарант-Д" (ідентифікаційний код 32725652) суму пені, нараховану на бюджетну заборгованість з ПДВ у розмірі 357719,78 грн. (триста п'ятдесят сім тисяч сімсот дев'ятнадцять гривень 78 коп.).
Відмовити у задоволені позовної вимоги в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Гарант-Д" суми пені, нарахованої на бюджетну заборгованість з ПДВ, у розмірі 50134,91 грн.
Стягнути з Приватного підприємства "Гарант-Д" (ідентифікаційний код 32725652) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 111,68 грн. (сто одинадцять гривень 68 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 грудня 2015 р.
Суддя Дубровна В.А.
кат. 9.3
Суд | Херсонський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2015 |
Оприлюднено | 31.12.2015 |
Номер документу | 54601987 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Херсонський окружний адміністративний суд
Дубровна В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні