Рішення

від 16.12.2015 по справі 910/20255/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2015Справа №910/20255/15 За позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телехаус"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство Банк Фамільний

про стягнення заборгованості в розмірі 18 104 109,59 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Коротун О.М., за довіреністю;

від відповідача: Крилов М.Д., керівник;

від третьої особи: Павлюківський С.М., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Український фінансовий світ (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Телехаус (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 18 104 109,59 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.08.2015 було порушено провадження у справі № 910/20255/15, розгляд справи призначено на 02.09.2015.

28.08.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано відзив на позовну заяву.

У судове засідання 02.09.2015 представник позивача з'явився та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 10.08.2015 про порушення провадження у справі № 910/20255/15 позивач виконав.

У судове засідання 02.09.2015 представник відповідача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 10.08.2015 про порушення провадження у справі № 910/20255/15 відповідач виконав.

Враховуючи необхідність витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 07.10.2015.

07.10.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Судове засідання 07.10.2015 не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Нечая О.В. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2015 розгляд справи було призначено на 04.11.2015.

04.11.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 04.11.2015 представник позивача не з'явився.

У судове засідання 04.11.2015 представник відповідача з'явився та подав клопотання про продовження строку розгляду спору.

Розглянувши у судовому засіданні 04.11.2015 клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду справи, враховуючи особливості розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вказаного клопотання.

У судовому засіданні 04.11.2015 суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі Публічного акціонерного товариства Банк Фамільний в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Враховуючи необхідність витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 02.12.2015.

19.11.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерсітіпост на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 04.11.2015 було подано документи для долучення до матеріалів справи.

25.11.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

27.11.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 02.12.2015 представник позивача з'явився.

У судове засідання 02.12.2015 представник відповідача з'явився та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представник третьої особи у судове засідання 02.12.2015 з'явився та подав письмові пояснення у справі.

Враховуючи те, що третя особа вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 04.11.2015 виконала частково та у зв'язку із необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 16.12.2015.

11.12.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано відзив на позовну заяву.

11.12.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи було подано письмові пояснення.

15.12.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано письмові пояснення.

У судове засідання 16.12.2015 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 16.12.2015 з'явився, надав суду усні пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представник третьої особи у судове засідання 16.12.2015 з'явився, надав усні пояснення по суті спору.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

24.11.2011 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (далі - банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телехаус" (далі - відповідач, позичальник) було укладено Кредитний договір на відкриття кредитної лінії № 008/2023-Кл (далі - Кредитний договір).

В подальшому сторонами було укладено 25.11.2011 Договір про внесення змін до Кредитного договору, 22.11.2012 Договір № 1 про внесення змін до Кредитного договору та 22.11.2013 Договір № 2 про внесення змін до Кредитного договору.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору банк на умовах цього Договору надає позичальнику кредит у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії, загальний ліміт якої не може перевищувати 16 000 000,00 грн.

Згідно з п. 1.2 Кредитного договору дата остаточного повернення суми кредиту - 20.11.2014.

Відповідно до п. 1.4 Кредитного договору за користування кредитними коштами встановлюється плата у розмірі 12 % річних. Розмір відсоткової ставки, встановлений цим пунктом Договору, може змінюватись сторонами при видачі окремих кредитних траншей на підставі додаткових договорів до цього Договору, які є невід'ємними частинами цього Договору.

Пунктом 3.1.3 Кредитного договору позичальнику надано право достроково повертати кредит і сплачувати проценти за його користування.

Згідно з п. 3.4.2 Кредитного договору позичальник зобов'язаний нараховані відсотки сплачувати банку щомісяця в строк з першого по п'яте число місяця на рахунок № 20683003040748.980 в ПАТ КБ УФС , код банку 377777.

Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору забезпеченням зобов'язань позичальника за даним Договором є застава згідно Договору застави майнових прав № 008/2023-Кл/3 від 24.11.2011.

На виконання умов Кредитного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 16 000 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 24.11.2011 на суму 12 560 000,00 грн та меморіальним ордером № 012/4548 від 25.11.2011 на суму 3 440 000,00 грн , а також випискою з рахунку відповідача.

З наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку відповідача також вбачається, що банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, а саме надав відповідачу кредит у належному розмірі.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що додані позивачем до позовної заяви банківські виписки по особовому рахунку відповідача є первинними документами, а відповідно і належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом.

За доводами позивача, відповідач не виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на 03.08.2015 складає:

- 16 000 000,00 грн - заборгованість по поверненню кредитних коштів;

- 2 104 109,59 грн - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь вказану заборгованість.

З банківських виписок також вбачається, що у відповідача перед позивачем обліковується наступна заборгованість:

- 16 000 000,00 грн - заборгованість по поверненню кредитних коштів;

- 2 104 109,59 грн - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає про залік однорідних вимог сторін, в зв'язку з чим, на думку відповідача, його зобов'язання за Кредитним договором на загальну суму 16 120 547,95 грн були припинені 23.07.2014.

З матеріалів справи вбачається, що 24.11.2011 між Публічним акціонерним товариством Банк Фамільний (далі - вкладник, третя особа) та позивачем було укладено Договір про надання міжбанківського депозиту № 24112011-UAH (далі - Договір міжбанківського депозиту № 1), відповідно до умов якого вкладник надає, а банк (позивач) приймає грошові кошти у тимчасове користування на умовах строковості, платності, повернення надалі за тексом - депозит, відповідно до положень цього Договору. Вкладник надає банку депозит у сумі 12 560 000,00 грн з 24.11.2011 по 23.11.2012 шляхом перерахування на рахунок банку № 16127002000066 код банку 377777.

25.11.2011 між третьою особою та позивачем було укладено Договір про надання міжбанківського депозиту № 25112011-UAH (далі - Договір міжбанківського депозиту № 2), відповідно до умов якого вкладник надає, а банк (позивач) приймає грошові кошти у тимчасове користування на умовах строковості, платності, повернення надалі за тексом - депозит, відповідно до положень цього Договору. Вкладник надає банку депозит у сумі 3 440 000,00 грн з 25.11.2011 по 23.11.2012 шляхом перерахування на рахунок банку № 16127002000066 код банку 377777.

24.11.2011 між позивачем (далі - заставодержатель) та третьою особою (далі - заставодавець) було укладено Договір застави майнових прав № 008/2023-Кл/3 (далі - Договір застави 1).

Згідно з п. 1.1 Договору застави 1, цей договір забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з Кредитного договору № 008/2023-Кл від 24.11.2011 (а також усіх правочинів про його зміну) (далі - основне зобов'язання, при цьому під терміном Основне зобов'язання розуміється як Кредитний договір, так і будь-які зобов'язання, що з нього випливають) укладеного між заставодержателем та позичальником - Товариством з обмеженою відповідальністю Телехаус , за умовам якого останній зобов'язаний:

- повернути основну суму боргу у розмірі 12 560 000,00 грн у строк не пізніше 22.11.2012;

- сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 12 % річних у порядку та строки, встановлені основним зобов'язанням;

- сплачувати комісії та інші платежі в порядку та строки, встановлені основним зобов'язанням;

- сплачувати неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодовувати заставодержателю всі збитки понесені ним внаслідок невиконання заставодавцем умов основного зобов'язання у розмірах і випадках передбачених основним зобов'язанням.

Пунктом 1.2 Договору застави 1 визначено, що заставодавець надає в заставу заставодержателю на умовах цього договору належні заставодавцю на праві власності, так і ті, які стануть його власністю в майбутньому після укладання цього Договору майнові права - право вимоги за Договором про надання міжбанківського депозиту № 24112011-UAH від 24.11.2011, боржником за яким є заставодержатель, а кредитором заставодавець, а саме право вимоги повернення вкладу (депозиту) в сумі 12 560 000,00 грн, що розміщені на банківському вкладному (депозитному) рахунку № 16128001000066 в ПАТ КБ УФС на строк по 23.11.2012, та право вимоги сплати відсотків на умовах, передбачених Депозитним договором.

Відповідно до п. 3.2.2 Договору застави 1 заставодавець зобов'язаний не здійснювати уступки заставлених майнових прав та не обтяжувати їх на користь третіх осіб.

25.11.2011 між позивачем (далі - заставодержатель) та третьою особою (далі - заставодавець) було укладено Договір застави майнових прав № 008/2023-Кл/31 (далі - Договір застави 2).

Згідно з п. 1.1 Договору застави 2, цей договір забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з Кредитного договору № 008/2023-Кл від 24.11.2011 (а також усіх правочинів про його зміну) (далі - основне зобов'язання, при цьому під терміном Основне зобов'язання розуміється як Кредитний договір, так і будь-які зобов'язання, що з нього випливають) укладеного між заставодержателем та позичальником - Товариством з обмеженою відповідальністю Телехаус , за умовам якого останній зобов'язаний:

- повернути основну суму боргу у розмірі 16 000 000,00 грн у строк не пізніше 22.11.2012;

- сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 12 % річних у порядку та строки, встановлені основним зобов'язанням;

- сплачувати комісії та інші платежі в порядку та строки, встановлені основним зобов'язанням;

- сплачувати неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодовувати заставодержателю всі збитки понесені ним внаслідок невиконання заставодавцем умов основного зобов'язання у розмірах і випадках передбачених основним зобов'язанням.

Пунктом 1.2 Договору застави 2 визначено, що заставодавець надає в заставу заставодержателю на умовах цього договору належні заставодавцю на праві власності, так і ті, які стануть його власністю в майбутньому після укладання цього Договору майнові права - право вимоги за Договором про надання міжбанківського депозиту № 25112011-UAH від 25.11.2011, боржником за яким є заставодержатель, а кредитором заставодавець, а саме право вимоги повернення вкладу (депозиту) в сумі 3 400 000,00 грн, що розміщені на банківському вкладному (депозитному) рахунку № 16127002000066 в ПАТ КБ УФС на строк по 23.11.2012, та право вимоги сплати відсотків на умовах, передбачених Депозитним договором.

Відповідно до п. 3.2.2 Договору застави 2 заставодавець зобов'язаний не здійснювати уступки заставлених майнових прав та не обтяжувати їх на користь третіх осіб.

23.07.2014 між третьою особою (первісний кредитор) та відповідачем (новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги № 1, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за Договорами про надання міжбанківського депозиту № 2511200-UAH від 25.11.2011 та № 2411200-UAH від 24.11.2014 (далі - Депозитні договори), які укладені між первісним кредитором та ПАТ Комерційний банк Український фінансовий світ за зобов'язаннями, які виникли на момент укладання цього Договору та які виникнуть у майбутньому, в т.ч. та не обмежуючись, по поверненню вкладів у сумі 16 000 000,00 грн, а також по сплаті відсотків, що підлягають виплаті боржником первісному кредитору за період із 28.06.2014 по 22.07.2014 у загальній сумі 120 547,95 грн, з яких 25 917,81 грн - відсотки за Договором про надання міжбанківського депозиту № 2511200-UAH від 25.11.2011 та 94 630,14 - відсотки за Договором про надання міжбанківського депозиту № 2411200-UAH від 24.11.2014.

Згідно з п. 1.2 Договору про відступлення права вимоги № 1, в силу цього Договору з 23.07.2014 до нового кредитора переходять всі права та обов'язки первісного кредитора, що виникли за Депозитними договорами, вказаними в п 1.1 цього Договору.

23.07.2014 відповідачем на адресу місцезнаходження позивача було направлено лист від 23.07.2014 № 1/230714, який за своїм змістом є заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Направлення зазначеного листа підтверджується матеріалами справи, зокрема описом вкладення у пакет № 044-266773 та поясненнями ТОВ Інтерсітіпост .

Однак, суд дійшов висновку про те, що Договір про відступлення права вимоги № 1 від 23.07.2014 підлягає визнанню недійсним, з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

В п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними N 11 від 29 травня 2013 року зазначено, що якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 ГПК, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину (абзац другий частини п'ятої статті 216 ЦК України).

Реалізація господарським судом цього права здійснюється незалежно від наявності відповідного клопотання сторони (на відміну від припису пункту 2 частини першої тієї ж статті ГПК).

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 ЦК України).

Частиною другою статті 586 Цивільного кодексу України встановлено, що заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічна норма міститься в ч. 2 ст. 17 Закону України "Про заставу".

Відповідно до п. 3.2.2 Договорів застави заставодавець зобов'язаний не здійснювати уступки заставлених майнових прав та не обтяжувати їх на користь третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, право вимоги за Договорами міжбанківського депозиту було передано третьою особою в заставу позивачу, доказів недійсності Договорів застави сторонами суду не надано.

В свою чергу, Договір про відступлення права вимоги за Договорами міжбанківського депозиту між третьою особою та відповідачем було укладено 23.07.2014, тобто після передачі третьою особою позивачу права вимоги за Договорами міжбанківського депозиту у заставу, відповідно до Договорів застави.

Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження отримання третьою особою згоди позивача на відступлення відповідачу права вимоги за Договорами міжбанківського депозиту, обтяженого заставою за Договорами застави, а відтак Договір про відступлення права вимоги № 1 від 23.07.2014 суперечить п. 3.2.2 Договорів застави, а також частині другій статті 586 Цивільного кодексу України та частині другій статті 17 Закону України "Про заставу", що є підставою його недійсності.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про визнання Договору про відступлення права вимоги № 1 від 23.07.2014 недійсним, а також враховуючи приписи частини першої статті 216 Цивільного кодексу України, зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою відповідача від 23.07.2014 не відбулось, оскільки відповідач не отримав право вимоги до позивача за Договорами міжбанківського депозиту.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по поверненню кредитних коштів в розмірі 16 000 000,00 грн та по сплаті процентів за користування кредитними коштами в розмірі 2 104 109,59 грн підлягають задоволенню.

У відповідності до частини 3 статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218 грн.

Пунктом 22 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній станом на дату подання позовної заяви до суду) встановлено, що від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Виходячи з ціни позову (18 104 109,59 грн), оскільки позов підлягає задоволенню, судовий збір повинно бути стягнуто з відповідача в дохід бюджету в розмірі 73 080,00 грн.

Відповідно до п. 3.17.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду міста Києва Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції N 18 від 26 грудня 2011 року визнаючи недійсним повністю чи в певній частині пов'язаний з предметом спору договір (пункт 1 частини 1 статті 83 ГПК) або виходячи у разі необхідності за межі позовних вимог (пункт 2 тієї ж статті), господарський суд за результатами розгляду справи повинен з урахуванням вимог частин першої - четвертої статті 49 названого Кодексу вирішувати питання про стягнення та розподіл відповідних сум судового збору.

З огляду на положення ст. 49 ГПК України та ст. 4 Закону України Про судовий збір , з відповідача також повинно бути стягнуто в дохід бюджету судовий збір в сумі 1 218,00 грн за визнання судом, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України, Договору про відступлення права вимоги № 1 від 23.07.2014 недійсним.

Керуючись статтями 4, 49, 82, 83 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги № 1 від 23.07.2014, укладений між Публічним акціонерним товариством Банк Фамільний (03039, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, будинок 26-А; ідентифікаційний код: 20042839) та Товариством з обмеженою відповідальністю Телехаус (03039, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, будинок 26; ідентифікаційний код: 33777429).

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Телехаус (03039, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, будинок 26; ідентифікаційний код: 33777429) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (83050, Донецька обл., місто Донецьк, проспект Миру, будинок 5"Б"; ідентифікаційний код: 26444836) заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 16 000 000 (шістнадцять мільйонів) грн 00 коп. та заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 2 104 109 (два мільйони сто чотири тисячі сто дев'ять) грн 59 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Телехаус (03039, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, будинок 26; ідентифікаційний код: 33777429) в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 74 298 (сімдесят чотири тисячі двісті дев'яносто вісім) грн 00 коп.

Повне рішення складено 25.12.2015.

Суддя О.В. Нечай